Рішення

від 11.11.2014 по справі 5011-71/2684-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/2684-2012 11.11.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехніка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" простягнення 301 787,70 грн. Суддя Головатюк Л.Д.

за участю представників:

Від позивачаПшенько С.М. (довіреність від 11.01.2013 р.) Від відповідачаСемененко Є.М. (довіреність від 16.01.2013 р.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргтехніка" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" про стягнення 301 787,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012 р. за зазначеним вище позовом порушено провадження у справі № 5011-71/2684-2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 р. у справі № 5011-71/2684-2012 рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. залишено без змін.

Вищий Господарський суд України постановою від 11.09.2012 р. задовольнив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехніка", прийняв нове рішення, яким задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехніка" в повному обсязі.

Постановою Верховного суду України від 22.01.2013 р. справу № 5011-71/2684-2012 направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Вищий господарський суд України постановою від 01.04.2013 р. у справі № 5011-71/2684-2012 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехніка" задовольнив частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2012 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. скасував, справу передав до місцевого господарського суду на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2013 р. справу № 5011-71/2684-2012 прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 23.05.2013 р.

За наслідками розгляду вказаної справи 08.08.2013 р. Господарським судом міста Києва прийнято рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, яке постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2013 р. у справі № 5011-71/2684-2012 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. у порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України 28.11.2013 р. Господарським судом міста Києва видано наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2014 р. рішення Господарського суду міста Києва у справі № 5011-71/2684-2012 від 08.08.2013 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду у справі № 5011-71/2684-2012 від 12.11.2013 р. залишені без змін та матеріали справи направлені до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргтехніка" про визнання незаконною та скасування постанови відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 03.04.2014 р. про зупинення виконавчого провадження ВП № 41428566 залишено без розгляду.

У квітні 2014 року до Верховного Суду України звернулося ТОВ "Експлуатаційна компанія" із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.02.2014 року у справі № 5011-71/2684-2012 із підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України, у якій просило скасувати зазначену постанову, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву мотивовано тим, що суд касаційної інстанції у цій справі, залишаючи без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 листопада 2013 року та рішення господарського суду м. Києва від 08.08.2013 про задоволення позову ТОВ "Оргтехніка", дійшов висновку, що з вини відповідача, зокрема через його бездіяльність, не було вжито належних і достатніх заходів для організації технічної експлуатації систем та каналізації будинку, що призвело до виникнення аварійної ситуації та залиття приміщень, які орендує позивач, і як наслідок - пошкодження майна останнього та заподіяння збитків, які має відшкодувати відповідач.

Верховний Суд України постановою від 19.08.2014, заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 03.02.2014 задовольнив, постанову Вищого господарського суду України від 03.02.2014 у справі №5011-71/2684-2012 скасував, справу направив на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Скасовуючи постанову Вищого господарського суду України, Верховний Суд України зазначив, що установлені судами обставини, з урахуванням статей 22, 1166, 1209 ЦК України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово- комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово- комунальному господарству від 05.07.1995 № 30, не дають змоги дійти однозначного висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку з відшкодування шкоди.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2014 у справі № 5011-71/2684-2012 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 р. скасовано, справу № 5011-71/2684-2012 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно автоматичного розподілу справу № 5011-71/2684-2012 передано на розгляд судді Головатюку Л.Д., який ухвалою від 14.10.2014 р. прийняв справу № 5011-71/2684-2012 до свого провадження та призначив її до розгляду на 28.10.2014 р.

28.10.2014 р. розгляд справи було відкладено на 11.11.2014 р.

Станом на 11.11.2014 р. через канцелярію суду позивачем було подано пояснення до позовної заяви.

11.11.2014 р. в судове засідання з'явилися представники сторін.

Представник позивача обґрунтував підстави позовних вимог щодо нанесення відповідачем збитків та просив суд задовольнити позов у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача 301 787,70 грн.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, надавши для долучення до матеріалів справи додаткові докази на підтвердження своєї правової позиції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2006 між ОСОБА_3 (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" (виконавець) укладено Договір № 85Н про надання послуг та виконання робіт, відповідно до умов якого замовник доручив, а відповідач зобов'язався забезпечити обслуговування нежитлових приміщень загальною площею 150,07 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та прилеглої до них території.

01.04.2011 р. між ОСОБА_3 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оргтехніка" (орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 0104/2, згідно умов якого ОСОБА_3 передає, а позивач приймає в строкове платне володіння і користування нежитлові приміщення загальною площею 162,3 кв. м., які складаються з приміщень №№ 1-13 (групи приміщень №69) та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (Літера А) (п. 1.1 Договору оренди).

Відповідно до п. 1.3. Договору оренди орендований об'єкт надається в оренду з метою розташування в ньому офісного приміщення та здійснення діяльності орендаря відповідно до його Статуту.

Згідно з п. 2. 4. Договору оренди ризик випадкового знищення та/або пошкодження орендованого об'єкту та майна, що в ньому знаходиться, під час дії даного договору несе орендар.

Відповідно до п. 5.4. Договору оренди орендар зобов'язаний при необхідності самостійно і за власний рахунок проводити поточний та капітальний ремонт орендованого об'єкту та за власний рахунок відновлювати втрачене або пошкоджене майно протягом терміну оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2011 р. відбулось залиття орендованого приміщення каналізаційними стоками, що підтверджується складеним відповідачем актом від 07.12.2011 р.

Зі змісту зазначеного акту вбачається, що залиття сталось внаслідок аварії, що виникла у підвалі на системі каналізації будинку. Причиною аварії є засмічення каналізаційного лежака гігієнічними засобами та побутовим сміттям.

Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження №0489, складеного 28.12.2011 р. Українським центром судових експертиз, розмір матеріального збитку, спричиненого власнику нежитлових приміщень №69, що знаходяться у АДРЕСА_1, внаслідок залиття каналізаційними стоками оздоблювальних покриттів приміщень, склав 32 345,00 грн.

Згідно з висновком експертного товарознавчого дослідження рухомого майна №0496, що знаходилось в офісному приміщенні АДРЕСА_1 і було пошкоджено внаслідок залиття, складеного Українським центром судових експертиз 12.01.2012 р., розмір матеріального збитку, нанесений вказаному майну складає 254 542,70 грн.

За твердженнями позивача, залиття орендованих приміщень сталось з вини відповідача, внаслідок чого позивачу завдано шкоди в загальному розмірі 286 887,70 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем встановлених Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 р. № 30, обов'язків, що виявилося у невжитті належних заходів для організації технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації орендованого будинку, які б забезпечували безперебійний відвід використаної води в міську каналізаційну систему, що і стало наслідком виникнення аварійної ситуації, внаслідок якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргтехніка" зазнало збитків у розмірі 286 887,70 грн., які повинні бути відшкодовані відповідачем.

Разом з тим позивачем заявлено до стягнення суму 14 900 грн. витрат за проведення двох експертних досліджень.

Відповідач в свою чергу з указаними доводами позивача не погоджується, проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на відсутність вини у виникненні залиття в системі каналізації.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1, 2 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством тощо.

Зазначені обов'язки виконавця передбачені також і Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76.

Розділом 2 зазначених Правил технічним обслуговуванням жилих будинків є комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

Водночас, відповідно до п.2.1. Правил одним із обов'язків виконавця є здійснення технічного огляду жилих будинків, що включає проведення планових та позапланових оглядів. Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні.

Пункт 2.1.2 Правил передбачає, що періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведена відповідно у додатках 2 та 3.

Графіки профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та їх результати записуються в відповідних журналах.

Відповідно до додатку 2 до пункту 2.1.5 Правил профілактичне обслуговування системи водопроводу, каналізації та гарячого водопостачання у житлових будинках здійснюється кожні 3-6 місяців.

Відповідно до пп. 1.6 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190 визначено, що за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Відповідно до пп. 2.1.6. п. 2.1. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 р. № 30, технічна експлуатація систем водопостачання та каналізації повинна забезпечувати безперебійну і надійну роботу всіх споруд при високих техніко-економічних і якісних показниках з врахуванням вимог охорони водойм від забруднення стічними водами і раціонального використання водних ресурсів.

П.п. 5.3.1. п. 5.3. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76 передбачено, що водопровідно-каналізаційна система жилого будинку повинна забезпечувати можливість безперебійного подання води до всіх санітарних приладів квартир, інших водорозбірних пристроїв, відводити використану воду в міську каналізаційну систему.

Пунктом 1.3. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995 р. № 30 визначено, що виробники та інші організації, що експлуатують системи водопостачання та каналізації населених пунктів України, несуть відповідальність за невиконання вимог цих Правил і чинного законодавства України.

Відповідно до п.п. 2.1.2. п. 2.1. зазначених вище правил для забезпечення безперебійної і економічної роботи систем водопостачання і каналізації необхідні: профілактичний огляд і планово-попереджувальний ремонт мереж і споруд, їх елементів і устаткування: вжиття заходів щодо попередження, вчасного виявлення і ліквідації аварій.

Підпунктом 11.4.2. пункту 11.4. зазначених правил передбачено, що у процесі технічного обслуговування систем внутрішньої каналізації необхідно виконувати такі роботи: прочищення сифонів та внутрішньої каналізаційної мережі з перевіркою їх дії, укріплення санітарно-технічних приладів, усунення витоків стічних вод через нещільність з'єднань, усунення витоків із змивного бачка та його регулювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування збитків є одним з видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки - збитки, їх розмір; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було завдано збитків, які є втратами внаслідок пошкодження конструктивних елементів приміщень, а саме пошкодження стін, підлоги, дверей, дверних коробок, та пошкодження майна, що знаходилось у приміщенні.

За ст. 1166 Цивільного кодексу України - це відповідальність за шкоду, яка спричинена в результаті делікту, а не в результаті невиконання зобов'язання, оскільки саме на підставі вимог цієї статті заявлено позов.

Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 Цивільного кодексу України покладено на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок звернення ОСОБА_3 повноважною комісією у складі представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" 07.12.2011 р. було складено акт про те, що 07.12.2011 р. в АДРЕСА_1, у підвалі трапилась аварія на системі каналізації будинку, що призвело до залиття каналізаційними стоками нежитлового приміщення, залиття приміщення сталося через унітаз, в місці підключення якого до будинкового каналізаційного стояка відсутній зворотний клапан, причиною аварії, що трапилась на системі каналізації будинку є засмічення каналізаційного лежака гігієнічними засобами та побутовим сміттям.

Судом встановлено з поданого відповідачем витягу з Журналу технічного огляду інженерних систем будинку № 4 ТОВ "Експлуатаційна компанія" (м. Київ, проспект Героїв Сталінграду), що періодичність профілактичного огляду каналізаційної мережі орендованого об'єкту відповідачем не порушувалась, за результатами проведеного у період з 06.11.2011 р. по 16.11.2011 р. профілактичного огляду в системі каналізації несправностей виявлено не було.

Також, в матеріали справи відповідач подав також копію витягу з журналу реєстрації заявок (сантехніки) у період з липня 2011 року по грудень 2011 року, з якого слідує, що працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" за заявками мешканців будинку у АДРЕСА_1, здійснювалося систематичне усунення недоліків каналізації шляхом її прочищення.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення учасників процесу в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позивач не довів факту наявності цивільного правопорушення у діях відповідача, як того вимагає предмет даного позову.

Так, з матеріалів справи не вбачається за можливе встановити, що саме внаслідок неправомірних дій або бездіяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" сталося залиття приміщення, тому вина відповідача у вчиненні дій, що призвели до такого залиття, так само як і наявність причинного зв'язку між його поведінкою та завданням збитків, не є доведеною.

Більше того, відсутність своєї вини, тобто систематичне вжиття заходів, спрямованих на обстеження комунікацій вказаного житлового будинку та підтримання їх у технічно справному стані, а також усунення виявлених несправностей, відповідачем доведено шляхом подання до суду описаних вище документів.

Таким чином, наведене не підтверджує факту неналежного виконання відповідачем своїх функціональних обов'язків щодо утримання та обслуговування нерухомого майна, визначеного у договорі № 85Н від 01.09.2006 р.

Отже, на виконання вказівок ВГСУ від 01.10.2014 судом з"ясовані обставини, що свідчать про відсутність неправомірних дій або бездіяльності відповідача в завданні позивачу шкоди, судом встановлена відсутність причинного зв"язку між діями відповідача та завданням шкоди позивачу.

Натомість, встановлені вище обставини здебільшого свідчать про вину несумлінних мешканців квартир будинку, розташованих над приміщенням, орендованим Товариством з обмеженою відповідальністю "Оргтехніка", внаслідок дій яких сталося засмічення каналізаційного лежака гігієнічними засобами та побутовим сміттям.

В порядку передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та поданих доказів у їх сукупності суд виходить з того, що позивачем не доведено факту завдання йому шкоди в розмірі 301 787,70 грн., спричиненої залиттям орендованого приміщення, внаслідок неправомірної поведінки відповідача, тому у суду відсутні правові підстави для покладення на нього відповідальності у вигляді стягнення вартості збитків та, відповідно, задоволення позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЛ.Д. Головатюк

Повне рішення складено: 17.11.2014 р.