Рішення

від 01.10.2014 по справі 910/10439/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10439/14 01.10.14

За позовом Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі

1) Київської міської ради

2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1) Київської міської державної адміністрації

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ"

про визнання недійсним розпоряджень та витребування майна

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від прокуратури: Скакун О.М. (посвідчення)

Від позивача 1: Тетерятник О.В. (дов.)

Від позивача 2: Тетерятник О.В. (дов.)

Від відповідача 1: не з'явився

Від відповідача 2: Чепурний С.М. (дов.), Спірідонов В.В. (дов.), Щетинін С.М. (дов.)

У судовому засіданні 01.10.14 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1) Київської міської ради, 2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача1 - Київської міської державної адміністрації, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" про визнання недійсним розпоряджень Київської міської державної адміністрації №1334 від 29.09.2008р. та № 433 від 17.04.2009р. та витребування у ТОВ "Дельта-ПФ" цілісного майнового комплексу по вул. Героїв Севастополя, 42 у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2014 р. порушено провадження у справі № 910/10439/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.06.2014р.

10.06.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від прокурора Солом'янського району міста Києва надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій прокурор просить суд вважати п. 5 прохальної частини позовної зави викладеним у наступній редакції: витребувати у комунальну власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради від ТОВ "Дельта-ПФ" цілісний майновий комплекс по вул. Героїв Севастополя, 42 у м. Києві загальною вартістю 18 857 779,00 грн. та площею 2052,1 кв.м.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про збільшення позовних вимог.

16.06.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача 2 - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16.06.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" надійшли: заява про залишення позову без розгляду, заява про припинення провадження в частині заявлених вимог, документи по справі.

18.06.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" надійшла заява про застосування строків позовної давності.

В судовому засіданні 18.06.2014р. прокурор надав суду пояснення по справі, але витребуваних судом документів не надав.

Представники відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" в судовому засіданні 18.06.2014р. надали суду пояснення по справі, надали пояснення щодо наданих ними клопотань, проте не надали відзиву на позов та витребуваних судом документів.

Представники позивача 1 - Київської міської ради, позивача 2 - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідача 1 - Київської міської державної адміністрації у судове засідання 18.06.2014р. не з'явились, вимог суду не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2014р. розгляд справи №910/10439/14 відкладено на 02.07.2014р.

01.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" надійшла заява про витребування документів.

01.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від прокурора Солом'янського району міста Києва надійшли письмові пояснення.

01.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача 2 - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли письмові пояснення.

Представники відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" в судовому засіданні 01.07.2014р. надали суду пояснення щодо свого клопотання про витребування документів, просили суд його задовольнити.

В своєму клопотанні про витребування документів, ТОВ "Дельта-ПФ" просить суд: витребувати з архіву Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/24454/13 за позовом Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі 1) Київської міської ради, 2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальності "Дельта-ПФ" про виселення та повернення майна; витребувати з відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців Солом'янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві реєстраційну справу Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере"; витребувати у з реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві реєстраційну справу на нежитловий будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 42.

Суд у судовому засіданні 01.07.2014р., розглянувши вищевказане клопотання, відмовив в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ст. 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Водночас, враховуючи дійсні обставини справи, докази, що містяться в матеріалах справи та беручи до уваги характер спору у даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності витребування реєстраційної справи Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" та реєстраційної справи на нежитловий будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 42.

Також, суд зазначає, що документи подані сторонами під час розгляду справи №910/24454/13 можуть бути подані ними у даному процесі, а посилання судом на преюдиціальні обставини, що встановлюються рішеннями судів за результатами розгляду справ, не тягне за собою обов'язку суду витребовувати матеріали таких справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014р. розгляд справи №910/10439/14 відкладено на 15.07.2014р.

14.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача 2 - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради надійшли письмові пояснення.

15.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від прокуратури Солом'янського району міста Києва надійшли: заперечення щодо клопотання відповідача ТОВ "Дельта ПФ" про припинення провадження по справі; заперечення щодо клопотання відповідача ТОВ "Дельта ПФ" про залишення позову без розгляду; заперечення щодо клопотання відповідача ТОВ "Дельта ПФ" про застосування строків позовної давності; заперечення щодо клопотання відповідача ТОВ "Дельта ПФ" про витребування доказів.

15.07.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" надійшла заява про припинення провадження у справі в частині заявлених вимог про визнання недійсними розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 29.09.2008р. №1334; від 17.04.2009р. № 433.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 15.07.2014р. в зв'язку з відпусткою судді Гулевець О.В., справу № 910/10439/14 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2014р. суддею Стасюком С.В. прийнято справу № 910/10439/14 до свого провадження та призначено її розгляд на 06.08.2014р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 05.08.2014р. в зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному та в зв'язку виходом судді Гулевець О.В. з відпустки, справу № 910/10439/14 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне прийняти справу № 910/10439/14 до свого провадження.

05.08.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача 1 - Київської міської ради надійшли письмові пояснення.

05.08.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача 2 - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Прокурор Солом'янського району міста Києва в судовому засіданні 06.08.2014р. надав пояснення по справі, заперечив проти раніше наданих представниками відповідача 2 заяви про залишення позову без розгляду та заяви про припинення провадження у справі.

Представники відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" в судовому засіданні 06.08.2014р. надали суду пояснення щодо раніше наданих ними заяв про залишення позову без розгляду та про припинення провадження у справі.

Представники позивача 1 - Київської міської ради, позивача 2 - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідача 1 - Київської міської державної адміністрації у судове засідання 06.08.2014р. не з'явились.

В судовому засіданні 06.08.2014р. розглянувши заяви відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" про залишення позову без розгляду та про припинення провадження у справі, суд відмовив в їх задоволенні з підстав викладених нижче.

В своїй заяві про залишення позову без розгляду, відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" просить суд залишити позов прокурора Солом'янського району міста Києва без розгляду, у зв'язку з тим, що Київська міська рада та Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не наділені повноваженнями органу виконавчої влади у відносинах з яких виник спір з ТОВ "Дельта-ПФ" та інтереси держави з боку ТОВ "Дельта-ПФ" не порушені.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судових рішень господарських судів, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурор, обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі: 1) Київської міської ради, 2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) посилається на вибуття із власності територіальної громади міста Києва, від імені якої діє Київська міська рада, спірного майна, у зв'язку з чим є всі підстави вжиття представницьких заходів передбачених ст. 36-1 "Про прокуратуру".

У відповідності до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до компетенції Київської міської ради належить відчуження відповідно до закону комунального майна.

Також, враховуючи те, що відповідно до Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2012р. №2383, основними завданнями Департаменту є забезпечення реалізації державної та регіональної політики у сфері приватизації, оренди, використання, відчуження майна комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Враховуючи вищенаведене, правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення функцій спірних у правовідносинах, суд зазначає, що прокурор правомірно звернувся з даним позовом інтересах держави в особі: 1) Київської міської ради, 2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а тому посилання відповідача на необхідність залишення позову без розгляду на підставі п. 1. ч. 1. ст. 81 ГПК України визнаються безпідставними.

В заяві про припинення провадження у справі відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" вказує, що у спірних правових відносинах Київська міська держана адміністрація виконувала владні управлінські функції, а тому дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим, провадження по справі слід припинити. Також, у клопотанні, що подано до суду 15.07.2014р. ТОВ "Дельта-ПФ" просить суд припинити провадження у справі, у зв'язку з тим, що в результаті виборів, що відбулись до Київської міської ради 25.05.2014р. та згідно указу Президента України від 25.05.2014р. №556/2014, посадова особа позивача та відповідача є одною особою, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає припиненню, внаслідок відсутності предмету спору.

Суд, вважає наведені посилання відповідача 2 безпідставними, оскільки Київська міська держана адміністрація приймаючи спірні розпорядження вирішили питання майнового характеру щодо передачі майна Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до ТОВ "Дельта-ПФ" та затвердження відповідного передавального акту, а даний спір виник, у зв'язку з витребуванням спірного майна з незаконного володіння та підвідомчий Господарському суду міста Києва.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Таким чином, спір у даних цивільних (господарських) відносинах повинен вирішуватись в порядку господарського судочинства в порядку підвідомчості та підсудності встановлених Господарським процесуальними кодексами України.

Суд зазначає, що посилання відповідача 2 щодо відсутності спору є помилковими, у зв'язку з чим, підстави для припинення провадження у даній справі згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України , відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2014р. відкладено розгляд справи на 02.09.2014р. та повторно зобов'язано сторін виконати вимоги суду.

01.09.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" надійшла заява про здійснення технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 1 ГПК України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Враховуючи те, що від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" надійшла заява про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису, при розгляді справи № 910/10439/14 буде здійснюватись фіксування судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2014р. виправлено в ухвалі суду від 06.08.2014р. у справі № 910/10439/14 допущену технічну описку.

02.09.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" надійшла зава про відвід судді.

В судовому засіданні 02.09.2014р. судом було заслухано пояснення відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" щодо заяви про відвід судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2014р. у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" про відвід судді Гулевець О.В. від розгляду справи № 910/10439/14 відмовлено.

Судом, в судовому засіданні 02.09.2014р. винесено окрему ухвалу, щодо порушення представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2014р. відкладено розгляд справи № 910/10439/14 на 09.09.2014р.

08.09.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" надійшли заяви про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" в судовому засіданні 09.09.2014р. надав суду пояснення щодо заяви про відкладення розгляду справи, зазначив, що даний представник в судовому засіданні не є фахівцем в галузі права, а тому обґрунтованих пояснень надати суду не зможе. Просив суд відкласти розгляд справи.

Прокурор в судовому засіданні 09.09.2014р. заперечив проти відкладення розгляду справи та надав суду пояснення щодо раніше заявленої заяви про забезпечення прозову, надав щодо нього пояснення, просив задовольнити.

В судовому засіданні 09.09.2014р. суд розглянувши заяву прокурора Солом'янського району міста Києва про забезпечення позову відмовив в задоволенні даної заяви, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Положеннями постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Слід зазначити, що заява про забезпечення позову, є обґрунтованою із зазначенням адекватного засобу забезпечення позову. При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, прокурором не наведено обставин які б свідчили про наявність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на цілісний майновий комплекс "Кінотеатр "Тампере" та заборони ТОВ"Дельта-ПФ" чи будь-яким іншим особам вчиняти дії спрямовані на відчуження вказаного майна, суду не надано жодних доказів того, що вказані заходи до забезпечення позову можуть забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Представник позивача 1 - Київської міської ради та позивача 2 - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судовому засіданні 09.09.2014р. надав суду пояснення по справі, заперечив проти відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2014р., у зв'язку з заявою відповідача 2 про відкладення розгляду справи №910/10439/14, розгляд даної справи відкладено на 01.10.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2014р. виправлено в ухвалі суду від 02.09.2014р. у справі № 910/10439/14 допущену технічну описку.

Прокурор та представник позивача 1 - Київської міської ради та позивача 2 - Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судовому засіданні 01.10.2014р. позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" в судовому засіданні 01.10.2014р. позовні вимоги заперечили, проте письмового відзиву на позов не надали, надали суду документи по справі та просили суд повторно здійснити розгляд клопотань про припинення провадження у справі та залишення позову без розгляду.

Враховуючи те, що заяви відповідача 2 - ТОВ "Дельта-ПФ" про припинення провадження у справі та залишення позову без були розглянуті судом в судовому засіданні 06.08.2014р. суд відхилив заявлене представниками відповідача клопотання про повторний розгляд даних клопотань.

Представник відповідача 1 - Київської міської державної адміністрації в судове засідання 01.10.2014р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не надав.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 01.10.2014. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 року №473/1134 "Про передачу на конкурсних засадах у найм (оренду) цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере", доручено Головному управлінню комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), змінено найменування на - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), передати на конкурсних засадах у найм (оренду) цілісний майновий комплекс Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" терміном на 5 років.

Пунктом 6 вказаного рішення зобов'язано директора Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" здійснити організаційно-правові заходи щодо припинення діяльності комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" шляхом його реорганізації через приєднання до суб'єкта господарювання, якого буде визнано переможцем конкурсу та правонаступником підприємства.

Рішенням спільного засідання постійної комісії Київради з питань власності та Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.01.2008р., оформленого протоколом №50, ТОВ "Дельта-ПФ" визнано переможцем конкурсу на право оренди цілісного майнового комплексу КП "Кінотеатр "Тампере" за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 42.

15.02.2008р. між Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) та ТОВ "Дельта-ПФ" (орендар) укладено попередній договір б/н про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.09.2008р. за № 1334 вирішено припинити діяльність Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" шляхом реорганізації через приєднання до ТОВ "Дельта-ПФ", створено комісію з припинення КП "Кінотеатр "Тампере", до повноважень якої, серед іншого, було віднесено за результатами інвентаризації скласти передавальний акт, яким визначити всі права та обов'язки, майно комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере", що переходить до ТОВ "Дельта-ПФ", та подати його на затвердження в установленому порядку.

Передавальний акт від 27 лютого 2009 р., підписаний головою комісії та директором ТОВ "Дельта-ПФ", затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 433 від 17.04.2009 року.

Згідно додатку № 25 до передавального акту від 27.02.2009 року, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.04.2009 року № 433, спірне майно передано ТОВ "Дельта-ПФ".

З матеріалів справи вбачається, що у 2008 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" та Головного управління комунальної власності міста Києва про визнання укладеним договору оренди комунального майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2008 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" задоволено: визнано укладеним договір оренди комунального майна в редакції позивача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 13.11.2013р. апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2008 у справі №40/16 скасовано, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" відмовлено.

Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що Київська міська рада як власник спірного майна - Кінотеатру "Тампере", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 42, жодних рішень щодо передачі майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" не приймала. Крім того, об'єкти культури відносяться до об'єктів приватизації групи Ж, щодо яких визначено певну процедуру приватизації, що визначена Законом України "Про приватизацію державного майна" та Державною програмою приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженою Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18 травня 2000 р. № 1723-ІІІ, чинної на час прийняття спірних розпоряджень.

З огляду на зазначене, прокурор просить суд: визнати недійсним розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.09.2008р. №1334 "Про припинення діяльності Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере"; визнати недійсним розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.04.2009р. № 433 "Про організаційно-правові заходи пов'язані з реорганізацією шляхом приєднання Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ"; витребувати у комунальну власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради від ТОВ "Дельта-ПФ" цілісний майновий комплекс по вул. Героїв Севастополя, 42 у м. Києві загальною вартістю 18 857 779,00 грн. та площею 2052,1 кв.м. (в редакції заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" письмового відзиву на позов не надав, натомість позовні вимоги заперечив, зазначаючи, що Київська міська державна адміністрація приймала оскаржувані розпорядження у межах своїх повноважень щодо розпорядження спірним майном, а не передачу його у власність відповідачу 2.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; відновлення становища, яке існувало до порушення. Положення вищевикладеної норми кореспондуються зі ст. 20 Господарського кодексу України.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. № 280/97-ВР (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних розпоряджень), органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Частиною 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. № 280/97-ВР (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних розпоряджень) визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. № 280/97-ВР (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних розпоряджень) передбачена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад, згідно з п. 30 якої виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання про прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. № 280/97-ВР (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних розпоряджень), територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Частиною 5 вищевказаної статті визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з ч. 8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. № 280/97-ВР (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних розпоряджень), право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 р. № 23 "Про формування комунального майна міста та районів" кінотеатр "Тампере", розташований за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 42 віднесено до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Кінотеатр "Тампере", розташований за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 42, згідно з наказом Головного управління майном Київської міської державної адміністрації №88 від 14.12.1999 року, було закріплено на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством "Кінотеатр "Тампере".

З наведеного вбачається, що власником кінотеатру "Тампере", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 42 є територіальна громада міста Києва, і вказане майно було закріплено на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством "Кінотеатр "Тампере".

Таким чином, оскільки власником спірного майна є територіальна громада міста Києва, то лише з її дозволу можливе надання у власність такого майна комунальної власності іншим особам.

Однак, як вбачається з матеріалів справи Київська міська рада як власник спірного майна - кінотеатру "Тампере", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 42 будь-яких рішень про передачу вказаного майна у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" не приймала.

При цьому, приймаючи рішення від 26.04.2007 року №473/1134 "Про передачу на конкурсних засадах у найм (оренду) цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" Київська міська рада лише визначила, що переможець конкурсу стане тільки правонаступником прав та обов'язків Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" та не змінювала статус переданого КП "Кінотеатр "Тампере" у господарське відання комунального майна - кінотеатру "Тампере", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 42.

Водночас, розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 29.09.2008р. №1334 "Про припинення діяльності Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" та від 17.04.2009р. № 433 "Про організаційно-правові заходи пов'язані з реорганізацією шляхом приєднання Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" здійснено передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" кінотеатру "Тампере", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 42.

З наявного в матеріалах справи свідоцтва про право власності №12346174 від 06.11.2013р. вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" здійснило реєстрацію права власності на спірне майно - кінотеатр "Тампере", розташований за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 42, площею 2052,1 кв. м.

Таким чином, посилання відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" на те, що Київська міська державна адміністрація приймала оскаржувані розпорядження у межах своїх повноважень є помилковими та спростовуються встановленими вище судом обставинами.

Також, відповідно до ст. 1 Закону України від 04.03.1992, № 2163-XII "Про приватизацію державного майна" (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних розпоряджень), приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону законодавство України про приватизацію складається з цього Закону, інших законів України з питань приватизації. Відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Законом України "Про державну програму приватизації" (який що втратив чинність у зв'язку із затвердженням чергової Державної програми приватизації Законом України від 13 січня 2012 року №4335-VI) затверджено Державну програму приватизації на 2000-2002 роки (далі - Програма), яка діє до затвердження чергової програми приватизації.

Державна програма приватизації на 2000 - 2002 роки (чинна на час прийняття оскаржуваних розпоряджень) визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми.

Відповідно до п. 17 ст. 1 Закону України від 14.12.2010р. № 2778-VI "Про культуру", об'єктами культурного призначення є цілісні майнові комплекси клубних закладів (клубів, будинків культури, палаців культури тощо), парків культури та відпочинку, бібліотек, музеїв, архівів історико-культурних заповідників, театрально-видовищних закладів (театрів, філармоній, концертних організацій, музичних колективів, ансамблів тощо), кінотеатрів , інших закладів культури; пам'ятки культурної спадщини, предмети колекцій, зібрання, фонди, будівлі, споруди культурного призначення та інші культурні цінності.

Статтею 5 Державної програми приватизації передбачено, що з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації відповідно до цієї Програми здійснюється класифікація об'єктів приватизації.

Згідно з вказаною статтею Програми, визначено, що до групи "Ж" відносяться: незалежно від вартості об'єкти охорони здоров'я, освіти, культури, мистецтва та преси, фізичної культури і спорту, телебачення та радіомовлення, видавничої справи, а також об'єкти санаторно-курортних закладів, профілакторії, будинки і табори відпочинку (за винятком об'єктів санаторно-курортних закладів і будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах), у тому числі об'єкти соціально-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємств, у разі їх невключення до складу майна, що передається в комунальну власність або приватизується, крім об'єктів, які не підлягають приватизації відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".

Таким чином, у відповідності до вищевказаної Програми, об'єкти культури незалежно від вартості віднесено до об'єктів групи "Ж".

Особливості приватизації об'єктів групи "Ж" визначені статтями 95-106 Закону України "Про державну програму приватизації" та Положенням про порядок приватизації об'єктів групи "Ж", затвердженим наказом ФДМУ від 14.08.2000р. № 1693.

У відповідності до положень ст. ст. 98-100 Програми, органи, уповноважені управляти майном об'єктів, віднесених до групи "Ж", подають до державних органів приватизації переліки об'єктів групи "Ж", що підлягають приватизації. Державні органи приватизації за погодженням з відповідними місцевими державними адміністраціями щоквартально затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації. У разі ненадходження протягом трьох тижнів від відповідної державної адміністрації відповіді щодо погодження переліку об'єктів групи "Ж", що підлягають приватизації, поданий перелік вважається погодженим.

Одночасно з поданням про включення до переліку об'єктів групи "Ж", що підлягають приватизації, об'єкта соціальної сфери орган, уповноважений управляти цим майном, подає пропозиції щодо терміну збереження профілю діяльності або можливості перепрофілювання відповідного об'єкта.

Рішення про приватизацію об'єктів групи "Ж", внесених до переліків, зазначених у пункті 98 цієї Програми, приймається державними органами приватизації на підставі заяв покупців або за власною ініціативою.

З наведеного вбачається, що чинним, на час прийняття оспорюваних розпоряджень, законодавством передбачено певний порядок здійснення відчуження комунального майна, яке належить до об'єктів групи "Ж", в даному випадку спірного майна - кінотеатру "Тампере", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 42.

Проте, спірне майно - кінотеатр "Тампере", розташоване за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 42 було відчужено поза спеціально встановленою процедурою встановленою законодавством, що призвело до вибуття спірного манна з власності територіальної громади міста Києва.

Частиною 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У відповідності до п. 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 р. № 02-5/35 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

При цьому у пункті 2 зазначеного роз'яснення вказано, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи те, що оскаржуваними розпорядженнями здійснено відчуження майна з порушенням визначеної законодавством компетенції Київської міської державної адміністрації та те, що вказані розпорядження прийняті з порушенням приватизаційного законодавства, то суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсними розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.09.2008р. №1334 "Про припинення діяльності Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" та розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.04.2009р. № 433 "Про організаційно-правові заходи пов'язані з реорганізацією шляхом приєднання Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ".

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 ЦК України).

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Враховуючи те, що відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" набув право власності на спірне майно згідно розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 29.09.2008р. №1334 "Про припинення діяльності Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" та від 17.04.2009р. № 433 "Про організаційно-правові заходи пов'язані з реорганізацією шляхом приєднання Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ", які як встановлено судом прийняті з порушенням вимог закону та визнані судом недійсними, та спірне майно вибуло з власності Київської міської ради поза її волею (за відсутності відповідного рішення), суд дійшов висновку про правомірність вимог про витребування від ТОВ "Дельта-ПФ" цілісного майнового комплексу по вул. Героїв Севастополя, 42 у м. Києві загальною вартістю 18 857 779,00 грн. та площею 2052,1 кв.м. у комунальну власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Щодо посилань відповідача 2 - ТОВ "Дельта-ПФ" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2014р. у справі № 910/24454/13 за позовом прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі 1) Київської міської ради, 2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" про виселення та повернення майна, то суд зазначає, що позовні вимоги у даній справі обґрунтовані наявністю між сторонами договірних орендних відносин, що свідчить про відмінність підстав позову про визнання недійсним розпоряджень Київської міської державної адміністрації та витребування майна, що розглядається судом.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевстановлені судом обставини суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" про застосування строків позовної давності, то суд зазначає наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності для захисту порушеного права встановлено тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Водночас, пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.12.2011р. № 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" (набув чинності 15.01.2012 року), яким виключено пункт 4 частини першої статті 268 Цивільного кодексу України, передбачено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

З огляду на зазначене, строк позовної давності прокурором не пропущено, а тому правові підстави для застосування наслідків, встановлених ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, зокрема, органи прокуратури -при здійснені представництва інтересів громадян або держави в суді.

За таких обставин, витрати з оплати судового збору підлягають стягненню з відповідачів в доход Державного бюджету України пропорційно розміру позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.09.2008р. №1334 "Про припинення діяльності Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере".

3. Визнати недійсним розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.04.2009р. № 433 "Про організаційно-правові заходи пов'язані з реорганізацією шляхом приєднання Комунального підприємства "Кінотеатр "Тампере" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ".

4. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9, код ЄДРПОУ 35275424) цілісний майновий комплекс - кінотеатр "Тампере" по вул. Героїв Севастополя, 42 у м. Києві загальною вартістю 18 857 779,00 грн. та площею 2052,1 кв.м. у комунальну власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-ПФ" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 9, код ЄДРПОУ 35275424) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 00022527) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

7. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.10.2014р.

Суддя О.В. Гулевець