Ухвала

від 17.09.2014 по справі 2а-626/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року Справа № 61063/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гудима Л.Я. та Святецького В.В.,

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Антіор» та Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Антіор» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області за цчасті третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, наказу про проведення перевірки та рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулось товариство «Антіор» з адміністративним позовом до ДПІ в Сихівському районі м. Львова, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання неправомірними дій відповідача щодо повторного проведення 18.05.2009 року перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в листопаді, грудні 2007 року, лютому, березні, липні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2008 року, дій податкового органу щодо відмови у відшкодуванні з бюджету спірної суми з податку на додану вартість на підставі декларації з ПДВ за січень 2009 року в розмірі 149 798,34 грн., визнання неправомірними та скасування наказу ДПІ в Сихівському районі м. Львова від 18.05.2009 року №184, податкового повідомлення - рішення від 18.05.2009 року №0000182341/0 та зобов'язання до повернення бюджетного відшкодування в розмірі 149 798,34 грн..

В подальшому товариством «Антіор» було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив визнати неправомірними дії відповідача щодо повторного проведення 18.05.2009 року перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в листопаді, грудні 2007 року, лютому, березні, липні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2008 року, відмову у відшкодуванні з бюджету спірної суми з податку на додану вартість на підставі декларації з ПДВ за січень 2009 року в розмірі 149798,34 грн. та визнанню неправомірними та скасуванню наказу ДПІ в Сихівському районі м. Львова від 18.05.2009 року №184, та податкового повідомлення - рішення від 18.05.2009 року №0000182341/0.

Ухвалою суду об'єднано в одне провадження справу №2а-11355/10/1370 за адміністративним позовом ТзОВ «Антіор»до ДПІ в Сихівському районі м. Львова за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання неправомірних дій, визнання нечинним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість зі справою №2а-626/10/1370 за адміністративним позовом ТзОВ «Антіор»до ДПІ в Сихівському районі м. Львова, ГУ ДК України у Львівській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень .

Позовні вимоги товариства обґрунтовуються тим, що суми податку на додану вартість підтверджені документами і пред'явлені під час перевірки податковому органу. А тому висновки податкового органу щодо порушення позивачем п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованими та безпідставними.

Позиція відповідача- Головного управління Державного казначейства України у Львівській області викладена у письмових поясненнях на позов та обґрунтовується тим, що органи Держказначейства не приймають рішення щодо здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, а лише виконують рішення, яке прийняте уповноваженим органом. Державне казначейство зазначило, що згідно Закону України «Про податок на додану вартість» та інших підзаконних нормативно правових актів, відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість здійснюється з рахунків Державного бюджету України, які лише відкриті в органах Державного казначейства України і не належать їм на праві розпорядження.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України у письмових поясненнях на позов зазначило про визначену законом функцію по внесенню та виключенню до/з Державного реєстру реєстраційного запису про обтяження на підставах, передбачених відповідними нормативно правовими актами.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 року позовні вимоги задоволено частково. Судом скасовано податкове повідомлення - рішення від 18.05.2009 року №0000182341/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 12 604,32 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог судом відмовлено за безпідставністю.

З висновками суду першої інстанції не погодився апелянт - товариство з обмеженою відповідальністю «Антіор», котре у апеляційній скарзі вказує про порушення судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті постанови. Зокрема, вказує на те, що товариство правомірно сформувало розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відповідно до податкових декларацій та податкових накладних. Придбання товариством товарів, робіт, послуг відбувалось у ПП «Ельвікон», фізичної особи - підприємця Щербань, ДП «Торговий дім «Крона», ТзОВ Фірма «Світ промислових товарів», ПП Агрофірма «Опілля», ДП «Самбірське лісове господарство», СП ДПзІК «Юсенко Україна», ТзОВ «НТБ», ТзОВ «Астон», ТзОВ - фірма «Формула», ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.», ТзОВ «Інвест програм», ТзОВ «Славір». Рішенням комісії Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова від 29.10.2010 року анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ «Антіор». Вказане рішення прийняте на підставі п.п. «г» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, відсутність у платника податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців оподаткованих поставок. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при розгляді цієї частини позовних вимог не було враховано наступну обставину. Згідно з п.1.1 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», під оподаткованими операціями маються на увазі будь-які операції платників податку, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість. Перелік оподаткованих операцій визначений пунктом 3.1 статті 3 зазначеного Закону. До цього переліку, зокрема, належать поставки товарів або поставки послуг, а вказаний факт не було враховано судом першої інстанції при з'ясуванні обставин справи. Просить задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог, а позовні вимоги задовольнити повністю.

Апелянт - Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення частини частини позовних вимог, просить скасувати постанову суду в частині задолення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоленні позовних вимог повністю, з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Заслухавши думку судді головуючого та перевіривши відповідність викладених висновків суду вимогам законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом від 11.03.2009 року №91 на підставі п.9 ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТзОВ «Антіор».

12.03.2009 року ДПІ в Сихівському районі м. Львова видано направлення на проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Антіор» №157, період перевірки з 12.03.2011 року по 18.03.2009 року (том 1 а.с.22).

На підставі направлення від 12.03.2009 року №157, працівниками ДПІ в Сихівському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Антіор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в листопаді, грудні 2007 року, лютому, березні, липні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2008 року, за результатами якої складено довідку від 23.03.2009 року №575/23 408/22379170 (далі довідка №575). Перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за січень місяць2009 року бюджетне відшкодування в сумі 150 000,00 грн. та вказано, що після надходження інформаційних довідок щодо основних постачальників суб'єкта господарювання або матеріалів позапланової виїзної перевірки з питань правових відносин з суб'єктом господарювання на підтвердження задекларованих ним показників, до довідки будуть внесені зміни або доповнення та прийняте рішення про суму ПДВ, що підлягає відшкодуванню.

Наказом від 18.05.2009 року №184 на підставі п.1 ст.11, п.1 абз.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТзОВ «Антіор» за січень 2009 року. 18.05.2009 року ДПІ в Сихівському районі м. Львова видано направлення на проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Антіор»№287, період перевірки з 18.05.2011 року по 22.05.2009 року (том 1 а.с.210).

Висновки суду першої інстанції про правомірність дій податкового органу при здійсненні перевірки вказаного виду обґрунтовані тим, що відповідно до пп. 7.7.5.п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну ( камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Колегія суддів вважає правильним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції в цій частині. Частиною сьомою статті 11 з позначкою 1 Закону України від 04.12.1990 року «Про державну податкову службу в Україні» (надалі - Закон) визначено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Наказ керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених частиною сьомою статті 11 з позначкою 1 Закону. При цьому такий наказ відповідно до пункту 2 частини першої статті 11 з позначкою 2 Закону є одним із документів, за умови надання яких під розписку платнику податків податковий орган має право приступити до проведення перевірки.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.1.8 ст.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТзОВ «Антіор» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за період січень 2009 року в сумі 149 798,34 грн..

На підставі акта перевірки №890, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 18.05.2009 року №0000182341/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 149 798,34 грн. за січень 2009 року.

Судом першої інстанції з'ясовано, що в ході проведення виїзних позапланових перевірок ТзОВ «Антіор» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в листопаді , грудні 2007 року, лютому, березні, липні, серпні, вересні, листопаді, грудні 2008 року, основну частину податкового кредиту відповідних попередніх податкових періодів підприємства складають витрати, пов'язані з придбанням парафіну технічного, ременів стяжних, послуг по переробці кругляка дуба ТзОВ «Світ промислових товарів» на суму ПДВ 19 672,50 грн., послуг по очистці автомобільних цистерн від залишків нафти сирої ТзОВ «НТБ» на суму ПДВ 6 627,66 грн., послуг по супроводу вантажу в ТзОВ «Інвест програм» на суму ПДВ 6627,16 грн., товарно матеріальних цінностей, які використовуються в шахтовому обладнанні в ТзОВ «Астон» на суму ПДВ 104 266,70 грн.. З врахуванням первинних документів, суд першої інстанції правомірно погодився з висновками податкового органу щодо відсутності підстав нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 137 194,02 грн..

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до пп.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами і доповненнями, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з акта перевірки, позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість по операціях з контрагентами ТзОВ «Астон»(ПДВ 104 266,70 грн.), ТзОВ «НТБ»(ПДВ 6 627,66 грн.), ТзОВ «Світ промислових товарів»( ПДВ 19 672,50 грн.), ТзОВ «Інвес програм»( ПДВ 6627,16 грн.), всього в розмірі 137194,02 грн..

Судом першої інстанції було взято до уваги те, що 20.02.2009 року позивачем було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року, в якій зазначено, що залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду складає 151 884 грн., а сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню становить 150 000,00 грн. До декларації також подано розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток №3), заяву (додаток №4) тарозшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток №5), де у розділі податковий кредит вказано одного постачальника 252388013047 по обсягу поставки 13686,84 грн. та ПДВ 2737,37 грн..

Що стосується правомірності формування бюджетного відшкодування позивача за результатами господарської діяльності з ТзОВ «Світ промислових товарів» (виконавець) на виконання договору №250407-01 про проведення переробки (порізки) деревини, з ТзОВ «Інвест програм» (виконавець) на виконання договору супроводження вантажу №1/09-1сг від 01.09.2008 року, з ТзОВ «НТБ» (виконавець) на виконання договору купівлі продажу №06/06/08-01від 06.06.2008 року, та на виконання договору купівлі- продажу №4/08пр між позивачем (покупець) та ТзОВ «Астон» (продавець) від 15.02.2008 року, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності доказів відображення сум податкового кредиту з вказаними контрагентами по оформлених податкових накладних у додатках 5 до декларації з ПДВ позивача за вказаний у акті перевірки період.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Позивачем не було надано суду усіх первинних документів, які б свідчили про транспортування товару від контрагентів ТзОВ «Астон», ТзОВ «НТБ», ТзОВ «Світ промислових товарів», ТзОВ «Інвест програм», не подано доказів сплати ПДВ у ціні товару по всій сумі, що заявлена до відшкодування, не подано доказів відображення податкових накладних у додатку 5 до декларації з податку на додану вартість. Враховуючи вищенаведені обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо порушення позивачем п.1.8, пп.7.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та збільшення розміру бюджетного відшкодування за період січня 2009 року в сумі 137 194,02 грн..

Стосовно частини вимог про визнання неправомірними дій відповідача, спрямованих на анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, визнання нечинним рішення комісії про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 29.10.2010 року №373, визнання неправомірними дії відповідача щодо застосування податкової застави, зареєстрованої в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №10534564, що було предметом розягляду у суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

29.10.10 ДПІ в Сихівському районі м. Львова винесено акт №14429/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ «Антіор», який складений комісією, створеною відповідно до наказу від 17.08.10 №381.

Як вказано у акті №14429/15-2, комісією встановлено, що платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних місяців з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок та підтверджується деклараціями з податку на додану вартість від 20.11.09 №106846, від 11.12.2009 №109311, від 19.01.2010 №124533, від 19.02.2010 №6587, від 23.03.2010 №12490, від 14.04.2010 №20390, від 12.05.2010 №33688, від 18.06.2010 №41518, від 14.07.2010 №51954, від 19.08.2010 №68384, від 22.09.2010 №73515, від 21.10.2010 №87224. Крім цього згідно даного акта, за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій у позивача склали 290 грн. (з жовтня 2009 року по вересень 2010 року). Даний акт скерований позивачу 29.10.2010 із супровідним листом №14429/15-208/5.

Відповідно до пп.«г» п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент вчинення спірних правовідносин), реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію ( податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання , яку зазначає у податковій декларації. Відповідно до п.4.1.4 вказаного Закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за днем звітного (податкового) місяця.

Порядком заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 визначено порядок оформлення та подання декларацій. Як вбачається з матеріалів справи позивачем 06.08.10 подано декларацію з ПДВ за липень 2010 року, яка зареєстрована 10.08.10 №4408/зв та свідчить про відсутність оподатковуваних поставок (відсутність значення в рядку 5.1 «Загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду»).

Крім цього, подано декларацію з ПДВ за липень 2010 року, яка зареєстрована 19.08.2010року №4322/зв., та яка свідчить, що показники в рядку 5.1 «Загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду 500 грн., з них ПДВ 100 грн.. Подані платником податкові декларації з ПДВ за липень 2010 року з додатками складені за формою податкової звітності, яка не передбачена порядком, а саме: підписані посадовими особами підприємства без вказання ідентифікаційних номерів керівника та головного бухгалтера, чим порушено р.3,4,5,9 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПАУ від 30.05.1997 року №166 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054).

Відповідно до п.4.3 вказаного Положення, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Так, листом від 19.08.2010 року №11089/28-113, ДП1 в Сихівському районі м. Львова, розглянувши надіслані поштою податкові декларації з ПДВ за липень 2010 року (вхідний ДШ №4408 від 10.08.10 та №4322 від 19.08.10) повідомила позивача про те, що податкова декларація з ПДВ за липень 2010 року в комп'ютерній мережі отримала статус «Не визнано, як податкова декларація».

Враховуючи вищенаведене, при прийнятті рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТзОВ «Антіор», ДПІ у Сихівському районі м. Львова діяла правомірно та відповідно до чинного законодавстваю.

Порядок реєстрації обтяжень рухомого майна регламентований Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.4.1 п,5.4 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ «Антіор» подано податкову декларацію від 21.09.2009 р. №79888 з ПДВ за серпень 2009 року, якою визначено податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 391грн. та податковий розрахунок комунального податку від 21.09.2009 р. за серпень 2009 р., в якому зазначено зобов'язання в сумі 125,80 грн..

Оскільки, задекларована ТзОВ «Антіор» сума зобов'язання в установлені строки не погашена, відповідачем надіслано платнику податкові вимоги №1/1041 від 05.10.2009 року та №2/26 від 12.01.2010 року. Відтак, в силу п.8.3 Закону, відповідачем 25.11.2010 року зареєстровано податкову заставу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Колегія суддів вважає, що при реєстрації податкової застави ТзОВ «Антіор», податковим органом в повній дотримано вимог законодавства щодо процедури застосування податкової застави, а твердження апелянта - товариства «Антіор» про наявність порушень в діях податкового органу не знаходить свого підтвердження та не доводиться документально.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ч.3 ст.160,ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Антіор» та Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 року у справі № 2а-626/10/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький