Ухвала

від 09.10.2014 по справі 9/29-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.10.14р. Справа № 9/29-09 За заявою: Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.09 р.

У справі:

за позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву, м.Київ до Дніпропетровського управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ

третя особа - Міське комунальне підприємство "Дніпропетровський електротранспорт", м. Дніпропетровськ

про стягнення 85 055 грн. 17 коп.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача (заявника): не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009р. по справі №9/29-09, позов задоволено, зобов'язано Дніпропетровське управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації повернути до мобілізаційного резерву матеріальні цінності мобілізаційного резерву у вигляді проводу тролейного в кількості 1,1 тонн, стягнуто з Дніпропетровського управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації в дохід Державного бюджету України: - 66247,50 грн. штрафу, 18807,67 грн. пені; - 935,55 грн. держмита; - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.05.2009 по справі №9/29-09 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009 по вищевказаній справі залишено без змін.

29.05.2009 на виконання вищевказаних рішення та постанови судом видано наказ.

Ухвалою суду від 29.12.2009р. виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009р. по справі № 9/29-09 відстрочено на 6 місяців.

Ухвалою суду від 07.07.2010р. виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009р. по справі № 9/29-09 розстрочено згідно наступного графіку:

- серпень 2010 року - сума 100 грн.;

- вересень 2010 року - сума 100 грн.;

- жовтень 2010 року - сума 100 грн.;

- листопад 2010 року - сума 100 грн.;

- грудень 2010 року - сума 100 грн.;

- січень 2011 року - сума 100 грн.;

- лютий 2011 року - сума 100 грн.;

- березень 2011 року - сума 100 грн.;

- квітень 2011 року - сума 100 грн.;

- травень 2011 року - сума 100 грн.;

- червень 2011 року - сума 84055,17 грн.

Ухвалою суду від 14.07.2011р. виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009р. по справі № 9/29-09 розстрочено згідно наступного графіку:

- червень 2011 року - сума 300 грн.;

- липень 2011 року - сума 300 грн.;

- серпень 2011 року - сума 300 грн.;

- вересень 2011 року - сума 300 грн.;

- жовтень 2011 року - сума 300 грн.;

- листопад 2011 року - сума 300 грн.;

- грудень 2011 року - сума 300 грн.;

- січень 2012 року - сума 300 грн.;

- лютий 2012 року - сума 300 грн.;

- березень 2012 року - сума 300 грн.;

- квітень 2012 року - сума 300 грн.;

- травень 2012 року - сума 80755,17 грн.

Ухвалою суду від 08.05.2012р. виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009р. по справі № 9/29-09 розстрочено згідно наступного графіку:

- березень 2012 року 300 грн.;

- квітень 2012 року 300 грн.;

- травень 2012 року 8 035,00 грн.;

- червень 2012 року 1 270,00 грн.;

- липень 2012 року 2 635,00 грн.;

- серпень 2012 року 1 780,00 грн.;

- вересень 2012 року 1 330,00 грн.;

- жовтень 2012 року 1 785,00 грн.;

- листопад 2012 року 1 215,00 грн.;

- січень 2013 року 300 грн.;

- лютий 2013 року 300 грн.;

- березень 2013 року 300 грн.;

- квітень 2013 року 300 грн.;

- травень 2013 року 61 505,17 грн.

29.08.2013р. судом винесено ухвалу якою здійснено заміну Відповідача у справі (боржника у виконавчому провадженні) за наказом господарського суду Дніпропетровської області №9/29-09 від 06.03.2009 з управління житлово-комунального господарства Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Комсомольська, будинок 52, код ЄДРПОУ 25927554) на його правонаступника Департамент житлово - комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, проспект Кірова, 2, код ЄДРПОУ 38598277).

Ухвалою суду від 26.11.2013р. виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009р. по справі № 9/29-09 розстрочено згідно наступного графіку:

- квітень 2013 року 300,00 грн.;

- травень 2013 року 400,00 грн.;

- червень 2013 року 400,00 грн.;

- липень 2013 року 400,00 грн.;

- серпень 2013 року 300,00 грн.;

- вересень 2013 року 300,00 грн.;

- жовтень 2013 року 300,00 грн.;

- листопад 2014 року 400,00грн.;

- січень 2014 року 300,00 грн.;

- лютий 2014 року 400,00 грн.;

- березень 2014 року 410,00 грн.;

- квітень 2014 року 300,00 грн.;

- травень 2014 року 57 295,17 грн.

22.09.2014р. від Департаменту житлово - комунального господарства та будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації надійшла заява про розстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2014р. № 535 у зв'язку із обранням судді Подобєда І.М. безстроково на посаду судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду, відповідно до п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, проведено повторний автоматичний розподіл заяви, відповідно до якого заяву передано для розгляду судді Назаренко Н.Г.

Ухвалою суду від 30.09.2014р. заяву про відстрочку виконання рішення прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 09.10.2014р.

В обґрунтування поданої заяви, відповідач зазначає, що Департамент не має можливості здійснити перерозподіл грошових коштів у 2014р. у зв'язку з обмеженням та відсутністю виділених асигнувань. Разом з тим, відповідач вказує, що ним сумлінно виконувались взяті на себе обов'язки щодо виконання рішення господарського суду згідно затвердженого графіку протягом 2011 - 2013 р.р.

Відповідач (заявник), позивач та третя особа до судового засідання не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 121 ГПК України заява про відстрочку виконання рішення розглядається в судовому засіданні в десятиденний строк.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04р. по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Із зазначеного вбачається, що ГПК України не містить конкретних підстав та застережень відстрочки чи розстрочки, а лише встановлює критерії, що ускладнюють виконання рішення суду.

В зв'язку з тим, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють наданні розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, в основу судового акту про надання відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суди повинні враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу.

Суд зазначає, що з моменту прийняття рішення (17.02.2009р.) судом неодноразово (5 разів) надавались відстрочка та розстрочки виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2009р. по справі 9/29-09.

Отже, чергова відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу (боржнику) в порівнянні з позивачем (стягувачем) за відсутності для цього підстав, оскільки позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Всупереч цьому заявником не надано жодного належного доказу в обґрунтування своєї заяви та підтвердження обставин, викладених в ній.

На підставі викладеного заяву Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.09р. слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.09р. у справі № 9/29-09 відхилити

Суддя Н.Г. Назаренко