Рішення

від 07.10.2014 по справі 310/5852/13-ц

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 310/5852/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2014 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в

складі: головуючого - судді Ліхтанської Н.П.

при секретарі Олійник Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянську цивільну справу за основним та уточнюючим позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Бердянської міської ради, Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , 3-ї особи: Реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про визнання незаконним та скасування п. 5, 5.57 рішення Бердянської міської ради № 41 від 25.02.2010р., про визнання недійсним Державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування запису та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Як видно з позовної заяви, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави, де зазначив, що прокурорською перевіркою встановлено, що п. 5, 5.57 рішення сімдесят дев»ятої сесії Бердянської міської ради V скликання № 41 від 25.02.2010 року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» затверджено проект відведення земельних ділянок та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 0,0619га, з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва. На підставі зазначеного рішення 07.09.2010р. за ОСОБА_2 проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026501027 державного акту на право власності серії ЯК № 913495 на зазначену земельну ділянку( кадастровий номер 2310400000 :08 : 007: 0348).

Пункт 5.57 рішення Бердянської міської ради № 41 від 25.02.2010р. підлягає скасуванню, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а запис підлягає скасуванню, земельна ділянка поверненню з наступних підстав. В ході прокурорської перевірки було встановлено, що згідно Генерального плану м. Бердянська, затвердженого рішенням Бердянської міської ради № 8 від 25.06.2009року, зазначені у рішенні території запроектовані для розміщення оздоровчих установ та установ відпочинку, зелених насаджень загального користування, громадських центрів. Відповідно до п.3.39 ДБН 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень» - будівництво нових дачних районів в межах міських населених пунктів не допускається. Перевіркою також встановлено, що станом на час прийняття Бердянською міською радою рішення № 41 від 25.02.2010року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» посадовими особами виконкому міськради не розроблена та відповідно Бердянською міською радою не затверджена передбачена Законом України «Про планування і забудову територій» містобудівна документація м. Бердянська, а саме відсутні детальні плани територій окремих районів міста, зокрема території Бердянської коси. Таким чином, за відсутності містобудівної документації м. Бердянська прийняття рішень щодо планування, забудови, проектування та будівництва об'єктів житлово-цивільного та виробничого призначення, впорядкування та благоустрою території Бердянської коси, неможливо.

Також, під час винесення спірного рішення суттєво порушено порядок надання земельних ділянок у власність. Так, відповідно до положень ст.ст. 13,14 Конституції України - право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як зазначено вище, Бердянською міською радою рішенням № 41 від 25.02.2010р. затверджено проекти відведення та передано у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва з порушенням вимог ст..ст..51,118,123 ЗУ України, ст.ст.88, 90 Водного кодексу України, ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, чим грубо порушено вимоги законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

За таких обставин прокурор прийшов до висновку, що Бердянська міська рада під час прийняття рішення № 41 від 25.02.2010р. грубо порушила положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельних ділянок у власність, визначених Конституцією та Земельним кодексом України, і не мала права надавати у власність громадянам земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м. Бердянську. Відповідно, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а запис підлягає скасуванню. У зв»язку з цим прокурор просить визнати незаконним та скасувати п.5,5.57 рішення сімдесят дев»ятої сесії Бердянської міської ради п»ятого скликання № 41 від 25.02.2010року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким передана у приватну власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,0619га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, АДРЕСА_1 , визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 913495 на земельну ділянку площею 0,0619га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, АДРЕСА_1 , вартістю 32454,17грн., виданий Бердянською міською радою на ім»я ОСОБА_2 та зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі» за реєстраційним номером 011026501027 від 07.09.2010року та зобов»язати Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати державну реєстрацію спірної земельної ділянки у Поземельній книзі. А також у зв»язку з тим, що ОСОБА_2 спірну земельну ділянку продала ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу прокурор просить витребувати у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0619га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, АДРЕСА_1 та повернути за належністю територіальній громаді м. Бердянська.

В судовому засіданні представник прокурора Святенький М.Г. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить позов задовольнити, також зазначив, що рішення міської ради про відведення відповідачу ОСОБА_2 спірної земельної ділянки суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки відсутній генеральний план забудови міста, не врахована прибережна смуга при виділенні спірної земельної ділянки та не проведена обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації. Також позитивні висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 вищезазначеної земельної ділянки були відкликані управлінням Держкомзему у м. Бердянськ у зв'язку з виявленими Головним управлінням Держкомзему за участю управління Держземінспекції порушеннями вимог чинного законодавства, управлінням архітектури та містобудування Бердянської міської ради, Мелітопольським сектором регулювання природокористування Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області.Також прокурор вважає, що строк позовної давності не пропущений і немає підстав для застосування позовної давності.

Представник відповідача Бердянської міської ради за довіреністю Дороз В.Ю. в судове засідання не з»явився, в своїй заяві просить справу розгляну без нього відповідно до закону та наявних матеріалів справи.

Представник відповідача - Управління Держземагенства у Бердянському районі в судове засідання не з»явився, в своїй заяві просить справу розглянути без його представника, заперечень проти позову не надав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилася, заперечень проти позову не надала.

Представники відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_5 в судовому засіданні та в своїх запереченнях позов не визнала і зазначила, що прокурор пропустив строк позовної давності і не просить його поновити, тому просить застосувати строк позовної давності, також зазначила, що спірна земельна ділянка не перебуває в прибережній зоні, позивач невірно визначив статус земельної ділянки, оскільки на теперішній час земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, але на час виділення ОСОБА_2 відносилася до земель житлової та громадської забудови, для зміни категорії землі необхідно рішення міської ради та містобудівна документація. Позовні вимоги прокурора суперечать ст.ст.140,143 ЗК України та нормам міжнародного права. Крім того, при виділені земельної ділянки проект був погоджений з усіма установами згідно діючого законодавства і міська рада обґрунтовано надала відповідачу ОСОБА_2 земельну ділянку у власність. ОСОБА_2 спірну земельну ділянку продала ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу і прокурор не має права витребувати у відповідача земельну ділянку площею 0,0619га, оскільки остання є добросовісним набувачем цієї земельної ділянки, а прокурор не є власником цієї ділянки.

Представник 3-ї особи Реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області в судове засідання не з»явився , в своїй заяві просить справу розглянути без нього, заперечень проти позову не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню частково з наступних підстав:

Рішенням Бердянської міської ради № 41 від 25.02.2010року 79 сесії п'ятого скликання "Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок» пунктом 5 затверджено проект відведення земельних ділянок та пунктом 5.57 передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0619га, яка розташована по АДРЕСА_1 в м. Бердянську для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації, що підтверджується копією цього рішення.

На підставі цього рішення відповідач ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 913495 площею 0,0619га для ведення індивідуального дачного будівництва в м. Бердянську по АДРЕСА_1 і за відповідачем 07.09.2010р. проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026501027 державного акту на право власності серії ЯК № 913495 на земельну ділянку площею 0,0619га для ведення індивідуального дачного будівництва в м. Бердянську по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку.

Прокурор просить визнати незаконним та скасувати п.5, 5.57 рішення Бердянської міської ради № 41 від 25.02.2010року у зв'язку з його невідповідністю закону, а також визнати недійсним дер жавний акт на право власності на земельну ділянку на ім.»я ОСОБА_2, скасувати запис та повернути земельну ділянку за належністю.

Такі вимоги прокурора відповідають чинному законодавству частково у зв'язку з наступним.

Відповідно до положень ст. 13, 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 2, 19 Закону України «Про охорону земель» визначено, що об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з положеннями ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, крім інших землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті в тому числі, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.

Відповідно до вимог ст. 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Згідно зі ст. 88 Водного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води .

Відповідно ст. 90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Згідно ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування можуть передавати земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови із земель водного, фонду лише на умовах оренди для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Вищенаведені законодавчі норми встановлюють розміри прибережних захисних смуг в залежності від виду водойми та прямо забороняють надання у приватну власність земельних ділянок водного фонду, до яких відносяться прибережні захисні смуги.

Нормативні акти, які регулюють забудову населених пунктів та застосовуються у всіх випадках будівництва, також передбачають обмеження щодо забудови таких земельних ділянок.

Згідно п.п. 10, 11 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови. Водоохоронна зона морів, морських заток і лиманів, як правило, збігається з прибережною захисною смугою і визначається шириною не менш як 2 кілометри від урізу води.

Також, відповідно до вимог ст.ст. 17, 18 Закону України «Про основи містобудування» містобудівна документація регулює планування, забудову та інше використання територій, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Статтею 13 Закону України «Про планування і забудову територій» передбачено, що детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, зокрема і проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок оздоровчого та рекреаційного призначення.

Така ж вимога передбачена в ст. 118, ч. 4 ст. 123 ЗК України: у разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Всупереч наведеним вимогам земельного законодавства, обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації проведена не була, чим грубо порушено вимоги чинного земельного законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.

Спірна земельна ділянка розташована в межах двокілометрової зони прибере жної захисної смуги Азовського моря, що підтверджується інформацією Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області № 0569/01-23 від 19.02.2014р., з якої вбачається, що відстань від урізу води Азовського моря до земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 в м. Бердянську, кадастровий номер 2310400000 :08 : 007: 0348, складає 124метрів.

Позитивні висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 вищезазначеної земельної ділянки були відкликані управлінням Держкомзему у м. Бердянськ у зв'язку з виявленими Головним управлінням Держкомзему за участю управління Держземінспекції порушеннями вимог чинного законодавства, управлінням архітектури та містобудування Бердянської міської ради, Мелітопольським сектором регулювання природокористування Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області.

Згідно листа виконавчого комітету Бердянської міської ради № 05-2886/37 від 15.05.2013р. зазначено, що на підставі проведеного містобудівного аналізу, згідно з Генеральним планом міста Бердянська , який затверджено рішенням шістдесят восьмої сесії Бердянської міської ради У скликання від 25.06.2009р. №8 встановлено, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 в м. Бердянську, розміщується на території оздоровчих установ та установ відпочинку.

Згідно листа виконавчого комітету Бердянської міської ради № 04-1567/37 від 20.03.2014р. зазначено, що проект землеутрою щодо встановлення меж прибрежних захисних смуг по місту Бердянську, як на момент прийняття рішення тридцять другої сесії Бердянської міської ради від 10.12.2004р. №11, так і на сьогоднішній день не розроблено і не затверджено. Також цим листом підтверджено, що спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 в м. Бердянську, розміщується на території оздоровчих установ та установ відпочинку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2010р., яка набрала чинності 17.09.2010р., задоволено позов Бердянського міжрайонного прокурора до Бердянської міської ради про скасування рішення Бердянської міської ради від 10.12.2004р. № 11, яким доповнено п.1 рішення Бердянської міської ради від 26.04.2000р. № 44 « Про затвердження концепції приватизації земель м. Бердянська» і встановлена уздовж Азовського моря, Бердянської затоки, лиманів на вільних від громадської забудови землях в межах м. Бердянська сорокаметрова прибережна захиста смуга.

Відповідач ОСОБА_2 спірну земельну ділянку продала відповідачу ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 12.12.2011р., що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 12.12.2011р.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-2300545362013 від 26.11.2013р. спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 в м. Бердянську ( кадастровий номер 2310400000 :08 : 007: 0348), яка належить ОСОБА_3. розташована на землях рекреаційного призначення.

В своїх позовних вимогах прокурор ставить питання при визнання незаконним та скасування п.5, 5.57 рішення Бердянської міської ради № 41 від 25.02.2010року, однак такі вимоги прокурора є частково безпідставним з огляду на наступне.

Порядок припинення прав на землю регулюється гл. 22 ЗК України.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти

рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею

лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст.ст. 140-149 ЗК України.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України. Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Отже, такої підстави припинення права власності на земельну ділянку, як скасування рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, ЗК України не передбачено.

Подібну позицію висловив Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п. 8 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (у редакції постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), згідно з яким при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до п.5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та обтяжень» передбачена певна процедура реєстрації прав на нерухомість, до складу якої входять також земельні ділянки. За положеннями ст.26 зазначеного закону записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Отже, зазначеним законом передбачено скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку, однак таке рішення приймається відповідним органом державної влади підставі рішення суду

Згідно ч. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків , крім тих , що пов»язані з його недійсністю.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави, яка станом на 2010р. була власником спірної земельної ділянки, всупереч вимогам законодавства, у відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виникло право власності на землю, а укладений ними договір є нікчемним і не може бути підставою для виникнення будь-яких прав і обов»язків, з огляду на що всі юридичні факти, які виникли на підставі цього договору, не можуть вважатися такими, що виникли на законних підставах.

Така позиція підтверджена у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» , де зазначено, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Отже відповідач ОСОБА_3 не набула права власності на підставі договору, оскільки право власності на спірну земельну ділянку не належало ОСОБА_2 і вона не мала права її відчужувати.

Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана його повернути. Особа зобов'язана повернути майно й тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до вимог ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно отримане майно в натурі.

Спірна земельна ділянка розташована в адміністративних межах м. Бердянська

Запорізької області.

Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" з 1 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. При цьому землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Таким чином, земельна ділянка повинна бути повернута територіальній громаді м. Бердянськ.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про грубе порушення Бердянською міською радою положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельної ділянки у власність відповідачу, та про необхідність визнання недійсним п. п. 5, 5.57 рішення Бердянської міської ради п'ятого скликання № 41 від 25. 02. 2010року про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Відповідно, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, підлягає скасуванню запис у Поземельній книзі на спірну земельну ділянку, а земельна ділянка підлягає поверненню за належністю територіальній громаді м. Бердянська.

Враховуючи, що згідно прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» № 4176-УІ від 20.12.2011р.- п.п.5-3 ч.5 протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акту органу державної влади , органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, а позивач звернувся до суду з позовом 07.06.2013року, суд приходить до висновку, що немає підстав вважати позивача таким, що пропустив строк позовної давності .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 58,60, 212- 215ЦПК України, керуючись ст. ст. 51,58,59,60,84,118,123ЗК України, ст. 88,90 Водного кодексу України, ст.ст. 17, 18 Закону України «Про основи містобудування», ст.ст. 216, 1212, 1213 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним п.5,5.57 рішення сімдесят дев»ятої сесії Бердянської міської ради п»ятого скликання № 41 від 25.02.2010року «Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким передана у приватну власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0,0619га для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, АДРЕСА_1.

Визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 913495 на земельну ділянку площею 0,0619га для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, АДРЕСА_1, вартістю 32454,17грн., виданий Бердянською міською радою на ім»я ОСОБА_2, зареєстрований в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі» за реєстраційним номером 011026501027 від 07.09.2010року( кадастровий номер 2310400000 :08 : 007: 0348) .

Зобов»язати Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати запис у Поземельній книзі на земельну ділянку площею 0,0619га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ( кадастровий номер 2310400000 :08 : 007: 0348).

Зобов»язати ОСОБА_3, ІДН. НОМЕР_2, повернути земельну ділянку площею 0,0619га для ведення індивідуального дачного будівництва , що розташована за адресою м. Бердянськ Запорізької області, АДРЕСА_1 ( кадастровий номер 2310400000 :08 : 007: 0348) за належністю територіальній громаді м. Бердянська.

В решті частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою протягом 10днів з дня оголошення рішення, особами, відсутніми у судовому засіданні, з дня отримання копії рішення.

Суддя: Н. П. Ліхтанська