Вирок

від 12.11.2007 по справі 1-222/2007

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-222/2007p.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2007року                                                                              м.

Білопілля

Білопільський районний суд Сумської

області в складі:

головуючого

судді                                                           Свиргуненко

Ю.М.

при

секретарі                                                                    Федорченко Г.В.

з

участю прокурора                                                         Омельченко С.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні

суду в місті Білопілля справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Золотоноша Черкаської

області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня,

неодруженого, непрацюючого, судимого Білопільським районним судом 29.12.2003 р.

за ст. 185 ч. 4 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 08.07.2005

р. на підставі ст. З п. «б» Закону України

«Про амністію» - за ч. 1 ст. 129 КК України

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2007 року, близько 18 години ОСОБА_1,

перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в господарстві, в якому проживає,

затіяв словесну сварку із своєю матір'ю ОСОБА_2, в ході якої ображав останню

брутальною лайкою, різними непристойними словами, висловлюючи при цьому наміри

і погрози вбити її, які ОСОБА_2сприймала як реальні.

З метою припинення протиправних дій брата, у конфлікт

втрутився ОСОБА_2, який став просити ОСОБА_1 припинити свої дії і не

погрожувати матері.

Образившись на ОСОБА_2ОСОБА_1 став

висловлюватись брутальною лайкою в бік останнього і, продовжуючи свої

протиправні дії, взяв у літній кухні сокиру та, тримаючи її у руках, став бігти до ОСОБА_2та ОСОБА_2, які знаходились на городі, та кричати при цьому в їх

адресу погрози вбивством, а також те, що зарубає їх.

Не наздогнавши нікого ОСОБА_1

зупинився і повернув до господарства, де закрився із сокирою в будинку і нікого туди не впускав, висловлюючи погрози вбивством

тому, хто вирішить зайти до будинку.

Внаслідок вчинених протиправних дій ОСОБА_1, ОСОБА_2та

ОСОБА_2,

побоювались здійснення ОСОБА_1 своїх погроз вбивством,

маючи для цього реальні підстави.

Факт вчинення ОСОБА_1 цього злочину підтверджується

наступними доказами.

Допитаний в судовому засіданні в

якості підсудного ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав

повністю та пояснив, що 12 вересня 2007 року близько 18 години він повернувся додому з м. Білопілля в стані алкогольного

сп'яніння. В цей час брат був на городі, батько знаходився у садку

господарства, а сестри не було вдома. Вдома він вирішив подзвонити сестрі в м.

Київ по мобільному телефону. У зв'язку з цим він звернувся до матері з

проханням щоб вона дала телефон, але мати відмовила сину і сказала щоб він ішов

спати та не заважав їй. Це його образило, а тому він став кричати на матір і

2

ображати її брутальною лайкою. В свою чергу мати стала йти від сина на

город, але він пішов за нею, висловлюючи свої погрози вбити її.

У вказаний конфлікт втрутився брат ОСОБА_3 який став йому

говорити щоб він заспокоївся. Це ОСОБА_1 ще більше розлютило, і він став кричати

також і на брата, ображати його та погрожувати останньому вбивством, кажучи що

зарубає його. На підтвердження своїх слів ОСОБА_1 побіг у літню кухню, де взяв

сокиру і, тримаючи її у руках, погнався за братом і матір'ю по городу та

кричав, що зарубає їх. Не наздогнавши нікого

ОСОБА_1 зупинився і повернув до господарства, де закрився із сокирою в будинку

і нікого туди не впускав, висловлюючи погрози вбивством тому, хто

вирішить зайти до будинку.

Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи

і ним не оспорюються.

Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 злочину при обставинах,

відображених в описовій частині вироку, доказаний повністю.

За таких обставин, суд кваліфікує

дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 129 КК України, оскільки він вчинив погрозу вбивством ОСОБА_2та ОСОБА_2, у яких були реальні підстави побоюватися здійснення цієї

погрози.

При призначенні ОСОБА_1 виду та міри

покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного

ним злочину та особу підсудного, який негативно характеризується за місцем

проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння суд визнає

обставиною, що обтяжує покарання.

Те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину

та встановленню істини по справі, вину визнав повністю суд визнає обставинами,

які пом'якшують відповідальність.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2претензій ні матеріального,

ні морального характеру до ОСОБА_1 не мають.

Таким чином, суд вважає, що за вчинення ОСОБА_1 злочину,

передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України,

необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових

злочинів буде покарання у вигляді обмеження волі з встановленням іспитового

строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. с 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого

ст. 129 ч. 1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від

відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 1 рік.

На підставі положень п.2, 3 ст. 76 КК України зобов'язати

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів

кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої

системи про зміну місця проживання

Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити  попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази: металеву сокиру з дерев'яною ручкою

залишити власнику - ОСОБА_2(а. с. 34).

На вирок може бути подана апеляція

до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.