Рішення

від 06.10.2014 по справі 5016/2893/2012(14/100)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2014 року Справа № 5016/2893/2012(14/100)

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого судді Мавродієвої М.В .,

суддів Бритавської Ю.С., Олейняш Е.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника ТОВ «Транзит-77»: Волкомора Т.І. - дов. №24-06/14 від 24.06.2014,

представника ПАТ «Миколаївєвродім»: Сорочана В.В. - дов. №23 від 05.06.2014,

Васильєва О.В. - дов. №23 від -5.-6.2014

представника ТОВ «Олимп Маркет»: Русіна Р.М. - дов. №01/08 від 01.08.2012,

представника РВ ФДМУ: Стасюка О.В. - дов. №2 від 10.01.2014,

представника ФОП ОСОБА_6: ОСОБА_6 (у судовому засіданні 03.10.2014),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит-77»

(54001, м.Миколаїв, вул.Радянська, 6),

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Миколаївєвродім»

(54036, м.Миколаїв, вул.Очаківська, буд.1-А),

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6

(54020, АДРЕСА_1)

про: зобов'язання передати обладнання за договором оренди від 01.01.2003,

та зустрічним позовом : Приватного акціонерного товариства «Миколаївєвродім»

(54036, м.Миколаїв, вул.Очаківська, буд.1-А),

до відповідачів : 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Олимп Маркет»

(54030, м.Миколаїв, вул.Веселинівська, 53),

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

(54020, АДРЕСА_1),

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит-77» (юр. адреса: 54001, м.Миколаїв, вул.Радянська, 6

пошт. адреса: 54020, м.Миколаїв, пров.Корабелів, 3),

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області

(54017, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 20, а/с 34).

про : визнання недійсним договору оренди від 01.01.2003 та додаткової угоди від 01.01.2005,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олипм Маркет» (надалі - ТОВ «Олипм Маркет») звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Миколаївєвродім» (надалі - ПАТ «Миколаївєвродім») про зобов'язання передати за актом приймання-передачі обладнання на загальну суму 222584,0 грн., орендоване за договором оренди обладнання від 01.01.2003, а саме: вібростіл - 2 шт. на загальну суму 4000,0 грн.; міксер - 1 шт. на суму 7400,0 грн.; роторна піч - 1 шт. на суму 140000,0 грн.; змішувач - 2 шт. на суму 48000,0 грн.; фасувальна машина - 1 шт. на суму 16284,0 грн.; компресор - 1 шт. на суму 2400,0 грн.; вібро сито - 1 шт. на суму 4500,0 грн.

У судовому засіданні 16.06.2014, колегією суддів були задоволені клопотання ПАТ «Миколаївєвродім» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзит-77» (надалі - ТОВ «Транзит-77») та здійснено заміну позивача у справі ТОВ «Олімп маркет» на його процесуального правонаступника ТОВ «Транзит-77», а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ФОП ОСОБА_6

В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Олипм Маркет», а в подальшому його процесуальний правонаступник - ТОВ «Транзит-77» посилаються на те, що на виконання договору оренди обладнання від 01.01.2003, укладеного між ФОП ОСОБА_6 та ВАТ «Миколаївєвродім» (правонаступником якого є ПАТ «Миколаївєвродім»), а також додаткової угоди до нього від 01.01.2005, ФОП ОСОБА_6 передав ВАТ «Миколаївєвродім» за актом приймання-передачі обладнання на загальну суму 222584,0 грн. У зв'язку з тривалою несплатою орендних платежів та перешкоджанням у здійсненні проходу та проїзду транспорту на територію ПАТ «Миколаївєвродім», орендодавець - ФОП ОСОБА_6 направив на адресу ПАТ «Миколаївєвродім» лист від 25.10.2012, в якому повідомив про відмову від договору найму та вимагав сплату заборгованості з орендної плати та повернення орендованого майна. Однак зазначена вимога з боку ПАТ «Миколаївєвродім» виконана не була. 12.11.2012 ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Олипм Маркет» уклали договір №3 про відступлення права вимоги орендованого по договору від 01.01.2003 обладнання на загальну суму 222584,0 грн. Направлене ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Олипм Маркет» на адресу ПАТ «Миколаївєвродім» повідомлення про відступлення права вимоги з вимогою про повернення орендованого майна або його вартості, було залишено без розгляду, що стало підставою для звернення до суду. В подальшому, між ТОВ «Олипм Маркет» та ТОВ «Транзит-77» було укладено договір №20/05-2 від 20.05.2014 про відступлення права вимоги до боржника - ПАТ «Миколаївєвродім» на загальну суму 241280,0 грн., до складу якої входить заборгованість боржника з орендної плати по договору оренди від 01.01.2003. На адресу ПАТ «Миколаївєвродім» було направлено відповідне повідомлення від 21.05.2014 з вимогою про перерахування боргу з орендної плати, яке було залишено боржником без задоволення. Таким чином, у ТОВ «Транзит 77» виникло право вимоги до ПАТ «Миколаївєвродім» за договором оренди обладнання від 01.01.2003. Свої позовні вимоги первісний позивач та його процесуальний правонаступник ґрунтують на приписах ст.ст.512, 514, 516, 782 ЦК України.

Під час розгляду справи, представники ТОВ «Олипм Маркет» та ТОВ «Транзит-77» підтримали доводи, викладені у позові та додаткових поясненнях.

Відповідач за первісним позовом - ПАТ «Миколаївєвродім» у поясненнях від 14.01.2014 (т.1 а.ч.29-35) проти задоволення позовних вимог за первісним позовом заперечує, вказуючи на те, що про існування договору оренди обладнання від 01.01.2003 та додаткової угоди до нього від 01.01.2005 керівництво ПАТ «Миколаївєвродім» довідалось лише на прикінці 2012 року із заяви ФОП ОСОБА_6 ПАТ «Миколаївєвродім» ні в якій формі не співпрацювало з ФОП ОСОБА_6, ніяких матеріальних цінностей від нього не отримувало і не використовувало у своїй господарській діяльності; на балансі підприємства починаючи з 2003 року відсутні будь-які відомості щодо обліку орендованого майна та довгострокових зобов'язань з орендної плати. Сам договір від 01.01.2003, на думку відповідача, містить ознаки фальсифікації, оскільки зазначені у розділі 4 договору банківські реквізити ВАТ «Миколаївєвродім», а саме: р/р 26008612271 у філії ВАТ «МТБ», МФО 326784, код ОКПО 30680657, було відкрито лише з 25.05.2003. Тобто, сторони не могли внести до тексту договору від 01.01.2003 відомості, які на час його укладання ще не були відомі.

Під час розгляду справи, ПАТ «Миколаївєвродім» подало зустрічний позов до ТОВ «Олімп Маркет» та ФОП ОСОБА_6 про визнання договору оренди обладнання від 01.01.2003 з додатковою угодою від 01.01.2005, укладеного між ПП ОСОБА_6 та ВАТ «Миколаївєвродім», недійсним з підстав його фіктивності.

Ухвалою суду від 19.06.2014 судом було порушено провадження у справі за зустрічним позовом та об'єднано зустрічний позов в одне провадження зі справою №5016/2893/2012(14/100) за позовом ТОВ «Транзит-77» (яке є процесуальним правонаступником ТОВ «Олимп Маркет») до ПАТ «Миколаївєвродім» про зобов'язання передати обладнання за договором оренди від 01.01.2003.

21.07.2014 від ПАТ «Миколаївєвродім» до суду надійшла заява про зміну підстав зустрічного позову (т.3 а.с.166-168), яка прийнята судом до розгляду. У вказаній заяві ПАТ «Миколаївєвродім» зазначає, що договір оренди обладнання від 01.01.2003 з додатковою угодою від 01.01.2005 є недійсним в силу приписів ч.1 ст.48, ст.ст.50 та 63 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), згідно яких недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону, суперечить встановленим цілям діяльності юридичної особи та укладена не уповноваженою на те особою або з перевищенням наданих їй повноважень та без подальшого схвалення угоди цією особою.

Обґрунтовуючи свої вимоги за зустрічним позовом, ПАТ «Миколаївєвродім» зазначає, що пунктом 8.2.2. Статуту ПАТ «Миколаївевродім» встановлено перелік питань, вирішення яких віднесено до компетенції загальних зборів товариства. Зокрема, пп.«і» п.8.2.2. Статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів товариства віднесено: - «затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 100 відсотків статутного фонду Товариства». Розмір статутного фонду товариства дорівнював 137,97 тис. грн. (п.5.1. Статуту). Тобто, рішення про дозвіл на укладання цього договору повинно було прийматись на загальних зборах засновників ПАТ «Миколаївевродім» єдиним учасником (акціонером) якого, згідно п.4.1. Статуту, було Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області. Проте збори засновників з цього питання упродовж 2002-2003 року не проводились. Положення пп.«і» пункту 8.2.4. Статуту ПАТ «Миколаївєвродім» відносно суми договорів (угод), на думку позивача за зустрічним позовом, слід розуміти як підсумок витрат, які повинна буде понести зобов'язальна сторона (ВАТ «Миколаївєвродім») при виконанні даного договору. В даному випадку, це виплата ФОП ОСОБА_6 орендної плати на загальну суму 288000,0 грн. (40,0 грн. за годину х 8 годин роботи на добу х 300 робочих днів в одному році х 3 роки), а також витрати, що будуть понесені орендарем на ремонт та експлуатацію обладнання (електроенергія, мастило, тощо) протягом всього строку їх використання орендарем.

ПАТ «Миколаївєвродім» також наголошує на тому, що жодних дій по схваленню спірного правочину з боку ВАТ «Миколаївєвродім» не вчинялось. Так, довідки, які містять інформацію про фінансовий стан та результати господарської діяльності ВАТ «Миколаївєвродім» станом на 12.07.2002 (за півроку до укладання спірного договору оренди обладнання), станом на 15.01.2003 та 15.07.2003 (після укладання спірного договору), не містять відомостей про наявність у підприємства перед третіми особами (у т.ч. перед ФОП ОСОБА_6) жодних довгострокових зобов'язань. У податкових органах, державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, РВ ФДМУ по Миколаївській області та інших регулюючих та контролюючих органах України відсутня будь-яка облікова інформація, з якої б вбачалося що ПАТ «Миколаївєвродім» використовувало орендоване обладнання у своїй господарській діяльності, виготовляло на ньому будівельні матеріали, утримувало для цього штат працівників, займалось реалізацією готової продукції, отримувало за це кошти, сплачувало податки, формувало відповідні фонди на підприємстві, тощо.

Ухвалою від 22.08.2014 суд залучив до участі у справі в якості ІІІ особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області .

Ухвалою від 18.09.2014 суд залучив до участі у справі в якості іншого відповідача за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзит-77».

Відповідачі за зустрічним позовом - ТОВ «Олимп Маркет» та ТОВ «Транзит-77» проти його задоволення заперечують, зазначаючи, що сумою договору за цивільним законодавством є розмір орендної плати переданого в користування майна. В спірному договорі ця сума визначена в розмірі - 40 грн. на годину, яка і є ціною договору (т.4 а.с.29). Отже, для укладання цього договору позитивне рішення загальних зборів товариства не було потрібно. Крім того, відповідач-1 та відповідач-3 вказують на те, що факт користування з боку ВАТ «Миколаївєвродім» орендованим майном та виготовлення тротуарної плитки підтверджуються листами голови правління ВАТ «Миколаївєвродім» Плеснявим В.Г. від 11.07.2008 та ФОП ОСОБА_6 від 11.07.2008 (в яких на прохання Плеснявого В.Г. орендодавець - ФОП ОСОБА_6 погодив відстрочку оплати орендованого обладнання) та аудиторським висновком про фінансову звітність ВАТ «Миколаївєвродім» за 2004 рік.

ФОП ОСОБА_6, який є ІІІ особою за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом, у нотаріально завіреній заяві від 30.01.2013, поданій до суду представником ТОВ «Олімп Маркет» (т.2 а.с.13-15) повідомив суду, що між ним та ВАТ «Миколаївєвродім» в особі голови правління Процика С.В. було укладено договір від 01.01.2003 оренди обладнання для виробництва тротуарної плитки та підписано акт приймання-передачі від 03.01.2003. Розрахунки за оренду здійснювались, як правило, шляхом передачі в рахунок оплати тротуарної плитки, виробленої ВАТ «Миколаївєвродім», іншої продукції власного виробництва та зарахування в рахунок оплати, заборгованості ФОП ОСОБА_6 перед ВАТ «Миколаївєвродім» з орендної плати.

У письмових поясненнях від 22.05.2014, 20.06.2014 та 25.09.2014, поданих до суду відповідно 22.05.2014 (т.3 а.с.16), 25.06.2006 (т.3 а.с.127) та 25.09.2014 (т.4 а.с.21-24), ФОП ОСОБА_6 визнає зустрічний позов в повному обсязі та повідомляє, що обладнання, перелічене у договорі оренди від 01.01.2003, ним до ВАТ «Миколаївєвродім» не передавалось; фактичної співпраці між ним та ВАТ «Миколаївєвродім» за договором оренди від 01.01.2003 не відбувалась. У судовому засіданні 03.10.2014 ОСОБА_6 повідомив суду, що пред'явлені йому для огляду письмові пояснення дійсно підписані ним, містять його печатку та їх зміст він повністю підтримує. З приводу розбіжностей у поданих до суду поясненнях ОСОБА_6 та його підписів на договорі оренди від 01.01.2003, додатковій угоді від 01.01.2005 та акті приймання-передачі від 03.01.2003 пояснив, що викладені у заяві від 30.01.2013 пояснення він надав під впливом помилки.

ІІІ особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області у відзиві (т.3 а.с.220, 221) та додаткових поясненнях (т.4 а.с.27,28) повідомила суду, що про існування оскаржуваного договору довідалось лише з ухвали господарського суду. Представник Фонду у судовому засіданні 18.09.2014 зауважив, що спірний договір не мав затверджуватись загальними зборами, оскільки його сума не перевищувала 100 відсотків статутного фонду. У додаткових поясненнях Фонд зазначив, що відповідно до договору оренди обладнання від 01.01.2003 ВАТ «Миколаївєвродім» прийняло в орендне користування майно на загальну суму 222584,0 грн. Розмір орендної плати у цьому договорі зазначений із розрахунку 40,0 грн./ годину. Таким чином, загальна вартість угоди склала: 40,0 грн./год. х 8 годин робочого часу х 251 робочий день у році = 80320,0 грн.

У судовому засіданні 03.10.2014 судом, у відповідності до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 06.10.2014.

У судовому засіданні 06.10.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

ТОВ «Олипм Маркет» (процесуальним правонаступником якого є ТОВ «Транзит-77») звернувся до суду з позовом до ПАТ «Миколаївєвродім» про зобов'язання останнього передати за актом приймання-передачі обладнання на загальну суму 222584,0 грн., орендоване за договором оренди від 01.01.2003, а саме: вібростіл - 2 шт. на загальну суму 4000,0 грн.; міксер - 1 шт. на суму 7400,0 грн.; роторна піч - 1 шт. на суму 140000,0 грн.; змішувач - 2 шт. на суму 48000,0 грн.; фасувальна машина - 1 шт. на суму 16284,0 грн.; компресор - 1 шт. на суму 2400,0 грн.; вібро сито - 1 шт. на суму 4500,0 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач надав суду договір оренди обладнання від 01.01.2003 підписаний ПП ОСОБА_6 (орендодавець) та ВАТ «Миколаївєвродім» (орендар) в особі голови правління Процика С.В. (т.1 а.с.67), згідно якого орендар приймає у строкове платне користування обладнання на загальну суму 222584,0 грн., а саме: вібростіл СВ-3 (для виробництва тротуарної плитки) - 2 шт. на загальну суму 4000,0 грн.; міксер - 1 шт. вартістю 7400,0 грн.; роторна піч (барабанна піч виробництва ТОВ «Бонафіде») - 1 шт., вартістю 140000,0 гн.; змішувач - 2 шт. на загальну суму 48000,0 грн.; фасувальна машина (дозатор ваговий) - 1 шт. вартістю 16284,0 грн.; компресор - 1 шт. вартістю 2400,0 грн.; вібросито - 1 шт. вартістю 4500,0 грн.

Відповідно до п.п.5.1, 5.2 Договору оренди від 01.01.2003, загальна вартість орендної плати по домовленості сторін визначається з розрахунку встановленого у п.2.2 Договору (40 грн./година) згідно кількості робочих днів у кожному місяці, із розрахунку 8 робочих годин в кожному робочому дні. У разі простоя орендованого обладнання, орендна плата не вноситься, про що по закінченню календарного звітного місяця складається відповідний акт про простій обладнання, який є підставою для звільнення орендаря від сплати орендної плати. Орендар оплачує орендодавцю орендну плату, за оренду обладнання на протязі 10 календарних днів, після закінчення звітного календарного місяця.

Пунктом 7.1 договору оренди обладнання б/н від 01.01.2003 сторони передбачили, що він вступає у дію з моменту підписання і діє з 01.01.2005 до 01.01.2008.

Позивач за первісним позовом наголошує на тому, що фактично початок строку дії договору слід рахувати з 01.01.2003. Зазначення дати 01.01.2005 є технічною помилкою, яка при укладанні додаткової угоди була виправлена.

Суду надано також акт приймання-передачі від 03.01.2003, згідно якого вібростіл СВ-3 - 2 шт.; міксер - 1 шт.; роторна піч - 1 шт.; змішувач - 2 шт.; фасувальна машина (дозатор ваговий) - 1 шт.; компресор - 1 шт.; вібросито - 1 шт. були передані у користування у технічно справному стані. Акт приймання-передачі підписано з боку сторін - ПП ОСОБА_6 та Проциком С.В. (т.1 а.с.68).

Додатковою угодою від 01.01.2005 до договору оренди обладнання б/н від 01.01.2003, підписаною ПП ОСОБА_6 та головою правління ВАТ «Миколаївєвродім» Проциком С.В., змінено нумерацію п.п.7.1, 7.2, 7.3 договору на п.п.8.1, 8.2, 8.3 та викладено п.8.1 договору в іншій редакції, згідно якої договір вступає у силу з моменту його підписання і діє до 01.01.2010, і в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків. У разі розірвання договору, за бажанням однієї із сторін, ця сторона зобов'язана попередити іншу сторону письмового за один місяць до розірвання договору. Якщо жодна із сторін в строк один місяць до закінчення строку дії договору не заявіть про намір його розірвати, договір автоматично продовжується на наступні 5 років, без будь-яких обмежень по кількості продовжень строку дії договору. Пунктом 3 додаткової угоди від 01.01.2005 також передбачено, що зобов'язання орендаря з орендної плати може бути погашено шляхом заліку в рахунок погашення зобов'язань орендодавця по договору оренди від 01.01.2005 (т.1 а.с.69).

Як зазначає позивач за первісним позовом, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків по договору щодо сплати орендних платежів, ПП ОСОБА_6 звернувся до ПАТ «Миколаївєвродім», яке є правонаступником ВАТ «Миколаївєвродім», із заявою від 25.10.2012 про оплату заборгованості по договору та поверненню обладнання (т.1 а.с.70,71).

07.11.2012 ПП ОСОБА_6 звернувся до ПАТ «Миколаївєвродім» із заявою про відмову від договору оренди обладнання б/н від 01.01.2003 та вимогою про негайне повернення обладнання (т.1 а.с.78, 79).

12.11.2012 між ФОП ОСОБА_6 (первісний кредитор) та ТОВ «Олімп Маркет» (новий кредитор) укладений договір відступлення права вимоги №3, за яким до нового кредитора перейшло право вимоги до ПАТ «Миколаївєвродім» щодо повернення орендованого по договору оренди б/н від 01.01.2003 обладнання (т.1 а.с.73).

12.11.2012 на адресу ПАТ «Миколаївєвродім» від ПП ОСОБА_6 направлено повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ «Олімп Маркет» (т.1 а.с.74, 75).

14.11.2012 на адресу ПАТ «Миколаївєвродім» від ТОВ «Олімп Маркет» направлено повідомлення про відступлення права вимоги з проханням повернути обладнання або відшкодувати його вартість (т.1 а.с.76, 77).

У зв'язку з невиконанням орендарем вимог, позивач звернувся з позовом до господарського суду.

До розгляду справи по суті, ПАТ «Миколаївєвродім» подано до суду зустрічний позов, в якому останнє просить суд визнати недійсним договір оренди обладнання від 01.01.2003 з додатковою угодою від 01.01.2005, укладений між ПП ОСОБА_6 та ВАТ «Миколаївєвродім», на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги за первісним позовом.

В обґрунтування своїх вимог ПАТ «Миколаївевродім» посилається на приписи ч.1 ст.48, ст.ст. 50 та 63 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) згідно яких недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону, суперечить встановленим цілям діяльності юридичної особи та укладена не уповноваженою на те особою або з перевищенням наданих їй повноважень та без подальшого схвалення угоди цією особою.

ПАТ «Миколаївєвродім» вказує, що пунктом 8.2.2. Статуту ВАТ «Миколаївєвродім» було встановлено перелік питань, вирішення яких віднесено до компетенції загальних зборів товариства. Зокрема, п.п.«і» п.8.2.2. Статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів Товариства віднесено; - «затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 100 відсотків статутного фонду Товариства». Розмір статутного фонду товариства дорівнював 137,97 тис. грн. (п.5.1. Статуту). Тобто мова в Статуті йде не про ціну (як грошову одиницю вартості робіт, послуг), а саме про суму, при перевищенні якої не може бути укладено договір без дозволу на те загальних зборів ВАТ «Миклаївєвродім».

За умовами договору від 01.01.2003 ВАТ «Миколаївєвродім» нібито одержував у тимчасове володіння та користування обладнання на загальну суму 222584,0 грн. за справність і цілісність якого він ніс повну матеріальну відповідальність (п.п.1.1., 4.2-4.5 Договору). Також він приймав на себе зобов'язання по орендній платі в розмірі - 40 грн./годину. З урахуванням того, що обладнання повинно було використовуватись 8 годин кожного робочого дня з 01.01.2005 по 01.01.2008 року тобто протягом 3 років (п.п.5.1, 7.1), загалом розмір орендної плати становив: (40грн. х 8 годин роботи на добу х 300 робочих днів в одному році х 3 роки) = 288000,0 грн.

Позивач за зустрічним позовом також зазначає, що будь-яких дій по виконанню спірного договору сторонами не вчинялось, майно не отримувалось і на балансі підприємства не рахувалось; довгострокові зобов'язання зі сплати орендних платежів по бухгалтерському обліку не рахувались.

Відповідачем-1 та відповідачем-3 за зустрічним позовом вказана позиція ПАТ «Миколаївевродім» заперечується, з тих підстав, що сумою договору за цивільним законодавством є розмір орендної плати переданого в користування майна. В спірному договорі ця сума визначена в розмірі - 40,0 грн. на годину, яка і є ціною договору, тому для його укладання позитивне рішення загальних зборів товариства не було потрібно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Постанови Пленумів Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» №3 від 28.04.1978 та «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009, а також Постанова ВГСУ «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» №11 від 29.05.2013, наголошують, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

На час укладання спірного договору оренди від 01.01.2003 діяв Цивільний кодекс Української РСР в редакції 1963 року.

Згідно приписів п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003, який набрав чинності з 01.01.2004, зазначений Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи, що спірний договір оренди було укладено до набрання чинності ЦК України але права і обов'язки сторін договору продовжують існувати після набрання ним чинності, то суд вважає, що до спірних правовідносин мають бути застосовні положення як Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року (надалі - ЦК УРСР) так і Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 (надалі - ЦК України).

У силу припису частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст.41 ЦК УРСР (який діяв на момент укладення спірного договору) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Статтею 25 ЦК УРСР визначено, що юридична особа діє на підставі статуту (положення). Згідно зі 29 ЦК УРСР, юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом (положенням).

Згідно зі ст.48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Згідно зі ст.63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі подальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.

Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

Зазначена правова позиція викладена у Роз'ясненнях Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» №02-5/111 від 12.03.1999 (із змінами та доповненнями), що діяли на момент укладання спірного договору.

Як вбачається з наданого суду контракту з головою правління ВАТ «Миколаївєвродім» Проциком С.В., укладеного на період з 15.04.2002 по 15.04.2005 (т.4 а.с.5-8), керівник має право укладати господарські та інші договори відповідно до Статуту товариства та чинного законодавства України; розпоряджатись коштами товариства в порядку, визначеному Статутом товариства та чинним законодавством (п.4.1 Контракту).

Згідно Статуту ВАТ «Миколаївєвродім», затвердженого Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області 08.12.1999 (т.3 а.с.169-175), засновником товариства є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (п.4.1 Статуту).

Згідно п.8.2 Статуту, вищим органом товариства є загальні збори акціонерів товариства, до компетенції яких належить, зокрема затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 100 відсотків статутного фонду Товариства (пп.«і» п.8.2.2 Статуту).

Згідно п.5.1 Статуту, статутний фонд товариства становив 137,97 тис. грн.

Відповідно до п.п.5.1, 5.2 Договору оренди від 01.01.2003, загальна вартість орендної плати по домовленості сторін визначається з розрахунку встановленого у п.2.2 Договору (40 грн./година) згідно кількості робочих днів у кожному місяці, із розрахунку 8 робочих годин в кожному робочому дні.

Виходячи з умов договору оренди обладнання б/н від 01.01.2003, строк дії договору становив 5 років, а з урахуванням додаткової угоди від 01.01.2005 - 7 років.

Виходячи з встановленого сторонами у п.5.1 договору розрахунку, загальна сума орендної плати, за весь період оренди по договору від 01.01.2003, мала складати близько 400000,0 грн. (40 грн./год. х 8 год. х 250 (середньоарифметична кількість робочих днів у 2003-2007 роках) х 5 років).

Враховуючи, що розмір взятих на себе ВАТ «Миколаївєвродім» грошових зобов'язань за спірною угодою, був досить великим і значно перевищував розмір статутного фонду товариства, тобто її виконання могло вплинути на господарську діяльність ВАТ «Миколаївєвродім», зазначена угода мала проходити процедуру затвердження загальними зборами.

З матеріалів справи вбачається, що РВ ФДМУ по Миколаївській області жодним чином не затверджувало спірний договір, загальних зборів з цього приводу взагалі не проводилось, про існування договору оренди від 01.01.2003 Фонд довідався лише після залучення його до участі у справі.

Іншого відповідачами за зустрічним позовом не доведено.

При з'ясуванні питання, чи відбувалось подальше схвалення спірного договору судом встановлено наступне.

Надані однією із сторін спірного договору ФОП ОСОБА_6 письмові пояснення (т.3 а.с.16, 127; т.4 а.с.21-24), свідчать про те, що обладнання, перелічене у договорі оренди від 01.01.2003, ФОП ОСОБА_6 до ВАТ «Миколаївєвродім» не передавалось; фактичної співпраці між ним та ВАТ «Миколаївєвродім» за договором оренди від 01.01.2003 не відбувалась; переліченого у договорі оренди від 01.01.2003 обладнання (у зазначеній кількості, асортименті та на таку суму) у власності ФОП ОСОБА_6 ніколи не перебувало.

Жодних доказів вчинення з боку ВАТ «Миколаївєвродім» дій по сплаті орендних платежів (готівкою чи безготівково), сторонами суду не надано.

Доказів заліку, в рахунок погашення орендних платежів ВАТ «Миколаївєвродім» по договору оренди від 01.01.2003, заборгованості ФОП ОСОБА_6 перед ВАТ «Миколаївєвродім» по договору оренди від 01.01.2005, суду також не надано.

Довідки про фінансові результати господарської діяльності ВАТ «Миколаївєвродім», які на виконання рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.09.2001 №248 (т.4 а.с.9,10), щоквартально направлялись ВАТ «Миколаївєвродім», у тому числі і в період дії спірного договору (т.4 а.с.11-19), а також наданий суду Баланс ВАТ «Миколаївєвродім» станом на 01.01.2005 (т.1 а.с.125-127), не містять у графі «Довгострокові зобов'язання» будь-яких даних.

До наданих суду листа ВАТ «Миколаївєвродім» від 11.07.2008 про відстрочку виконання зобов'язань по договору від 01.01.2003 та відповіді на нього ФОП ОСОБА_6 (т.1 а.с.82,83), суд ставиться критично, враховуючи пояснення самого ФОП ОСОБА_6 та наявність у матеріалах справи листа ВАТ «Миколаївєвродім» №15/08 від 15.08.2005 підписаного тим же головою правління Плеснявим В.Г. та направленого на адресу Заводського районного суду м.Миколаєва, в якому йдеться про те, що у зв'язку з відсутністю на балансі підприємства будь-якого обладнання, вся господарська діяльність на 15.08.2005 пов'язана лише з наданням в оренду виробничих площ. Всі тротуарні вироби, що реалізуються, отримані в рахунок взаєморозрахунків за оренду ділянки цеха РБУ (т.1 а.с.38).

Наданий суду аудиторський висновок від 19.03.2005 (т.1 а.с.119-124) також не містить відомостей про виготовлення ВАТ «Миколаївєвродім» тротуарної плитки на орендованому по договору від 01.01.2003 обладнанні та наявності у ВАТ «Миколаївєвродім» певних грошових зобов'язань по вказаній угоді.

Враховуючи викладене, укладання головою правління ВАТ «Миколаївєвродім» Проциком С.В. договору оренди обладнання від 01.01.2003 та в подальшому додаткової угоди до нього від 01.01.2005 відбулося з перевищенням повноважень, наданих йому контрактом та Статутом ВАТ «Миколаївєвродім», що суперечить приписам ст.63 ЦК УРСР і, відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України та ч.1 ст.215 ЦК України, є підставою для визнання договору оренди б/н від 01.01.2003 та додаткової угоди до нього від 01.01.2005, недійсними.

За вказаних обставин, суд вважає, що вимоги по зустрічному позову підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи, що позовні вимоги за первісним позовом ґрунтуються на договорі оренди обладнання від 01.01.2003 з додатковою угодою від 01.01.2005, які визнані судом недійсними, то у задоволенні первісного позову слід відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом суд вважає за необхідне покласти на обох контрагентів по спірному договору - ПАТ «Миколаївєвродім» та ФОП ОСОБА_6, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій їх обох. Враховуючи оплату судового збору за подання зустрічного позову ПАТ «Миколаївєвродім», судовий збір у сумі 609,0 грн. слід стягнути на користь ПАТ «Миколаївєвродім» з ФОП ОСОБА_6

Судові витрати по первісному позову підлягають покладенню на позивача - ТОВ «Транзит-77».

Керуючись ст.ст.33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди обладнання від 01.01.2003 з додатковою угодою від 01.01.2005, укладений між ПП ОСОБА_6 та ВАТ «Миколаївєвродім».

3. В задоволенні первісного позову відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, 54020, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, ідент. код. НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Миколаївєвродім», 54036, м.Миколаїв, вул.Очаківська, буд.1-А (відомості про банківські реквізити відсутні, ЄДРПОУ 30680657) 609,0 грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Головуючий суддя М.В. Мавродієва

Судді Ю.С. Бритавська

Е.М. Олейняш