Постанова

від 09.10.2014 по справі 914/2235/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2014 р. Справа № 914/2235/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Новосад Д.Ф.

розглянув апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові МГУ Міндоходів від 21.08.2014р. №12294/10-010/476

на рішення господарського суду Львівської області від 11.08.2014р.

у справі № 914/2235/13

за позовом управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі, м.Пустомити

до відповідача спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові МГУ Міндоходів, м.Львів

про стягнення 14977,51 грн.,

за участю представників сторін:

- від позивача - Фентісова М.В.,

- від відповідача - Юрченко Ю.А.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.08.2014р. у справі №914/2235/13 (суддя Долінська О.З.) задоволено позов управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі (надалі - УПФ України в Пустомитівському районі), стягнуто зі спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові МГУ Міндоходів (надалі - СДПІОВПП у м.Львові МГУ Міндоходів) на користь позивача 14977,51 грн. заборгованості.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що внаслідок видачі відповідачем недостовірних документів (довідок про склад заробітної плати), необхідних для нарахування пенсій окремим пенсіонерам, за період з 01.02.2008р. по 30.06.2009р. позивачу було заподіяно шкоду в сумі 14977,51 грн.. Під час розгляду справи суд визнав поважними причини пропуску позивачем позовної давності у зв'язку з тим, що протягом тривалого часу (2011 - 2014 роки) даний спір розглядався судами юрисдикції адміністративного судочинства.

Дане рішення оскаржив відповідач, оскільки вважає, що при його прийнятті суд порушив норми матеріального права та неповно дослідив обставини, що мають значення у даній справі, у зв'язку з чим просив рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Скаржник зазначив, зокрема, що суд неправильно вирішив питання щодо належності даного спору до юрисдикції господарських судів, а також невірно застосував положення про позовну давність та безпідставно поновив строк звернення позивача з позовом до господарського суду.

Не погоджуючись із апеляційною скаргою, УПФ України в Пустомитівському районі подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечено доводи апелянта та зазначено, що рішення суду винесено із врахуванням всіх фактичних обставин справи та з відповідністю правовим нормам, які регулюють спірні правовідносини, у зв'язку з чим позивач просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

Для проведення перерахунку пенсій окремим державним службовцям, Державною податковою інспекцією у м. Львові ДПА України були видані наступні довідки: 1) від 17.03.2008р. №5125/05, видана ОСОБА_4 про розмір заробітної плати для обчислення пенсії - 3303,77 грн.; 2) від 01.04.2008р. №6430/05, видана ОСОБА_5 про розмір заробітної плати для обчислення пенсії -3349,01грн.; 3) від 25.03.2008р. №5816/05, видана ОСОБА_7 про розмір заробітної плати для обчислення пенсії - 3404,30 грн. (а.с.79, 81, 83 ).

В зазначених довідках бухгалтерія ДПІ у м. Львові ДПА України невірно визначила відсоток премії, що призвело до завищення суми премії і у зв'язку з цим, 18.06.2009р. позивачем було видано нові довідки для перерахунку пенсій вищезазначеним державним службовцям, а саме: 1) від 18.06.09р. №10141/05, видана ОСОБА_4 про розмір заробітної плати для обчислення пенсії - 2962,04 грн.; 2) від 18.06.09р. №10162/05, видана ОСОБА_5 про розмір заробітної плати для обчислення пенсії - 3013,64 грн.; 3) від 18.06.09р. №10170/05. видана ОСОБА_7 про розмір заробітної плати для обчислення пенсії - 3 035,52 грн. (а.с. 78, 80, 82 ).

Про вказану обставину відповідач повідомив позивача листом від 18.06.2009р. №10064/05 (а.с. 67 ).

Внаслідок подання ДПІ у м. Львові ДПА України недостовірних відомостей, УПФ України в Пустомитівському районі Львівської області здійснило розрахунок переплати вищезазначеним пенсіонерам за період 01.02.2008р. по 30.06.2009р. на загальну суму 14977,51 грн. (а.с. 47 ), яку й просить стягнути з відповідача, керуючись ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.37-1 Закону України «Про державну службу», у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Судом першої інстанції було встановлено, що перерахунок пенсій згідно зі ст.37-1 Закону України "Про державну службу" у спірній ситуації був проведений із врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2008р. №34 «Про внесення зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України» на підставі довідок, складених відповідачем в березні-квітні 2008 року .

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у листі від 18.09.2009 р. №10064/05 відповідач просив позивача призупинити з 01.07.2009р. виплату пенсій непрацюючим державним службовцям і взяти до обчислення додані до листа нові довідки , тобто довідки від 18.06.2009р. на ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що таким чином відповідач визнав, що з 01.02.2008р. по 30.06.2009р. даним пенсіонерам нараховувалась завищена пенсія на підставі недостовірних відомостей про складові заробітної плати, які містилися в довідках про заробітну плату, складених у 2008 році.

Статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до ст. 14 вказаного закону, страхувальниками для фізичних осіб, є підприємства, установи і організації (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), у яких фізичні особи працюють на умовах трудового договору (контракту), або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно зі ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення'", підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її .

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Дослідивши матеріали справи та доводи сторін, судова колегія дійшла висновку про те, що зі спірних правовідносин вбачаються протиправна поведінка, розмір збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, а також вина. Суд звертає увагу на те, що шкода позивачу була завдана внаслідок неналежного складення відповідачем довідки про заробітну плату для перерахунку пенсій згідно ст.37-1 Закону України «Про державну службу», внаслідок чого позивач здійснив переплату пенсійних виплат трьом державним службовцям. Розмір шкоди підтверджуються повторно складеними у 2009 році довідками із вірним визначенням розміру заробітної плати та розрахунком, який позивач долучив до позовної заяви. Факт невірного розрахунку визнається відповідачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог УПФ України в Пустомитівському районі про стягнення з відповідача 14977,51 грн. шкоди, завданої внаслідок видачі недостовірних документів.

Щодо доводів скаржника про те, що суд невірно застосував законодавчі положення щодо позовної давності і безпідставно поновив строк на звернення позивача з позовом до суду, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. З вказаної норми вбачається, що законодавець не обмежує її застосування певними вимогами: у кожній конкретній ситуації суд повинен надати оцінку доводам сторони та встановити поважність чи неповажність причин пропуску позовної давності.

При визнанні поважними причин пропуску позовної давності суд першої інстанції виходи з того, що позивач дійсно дізнався про порушення свого права 19.06.2009р. (дата отримання нових довідок про заробітну плату), проте протягом 2011-2014 років у Львівському окружному адміністративному суді та в Львівському апеляційному адміністративному суді слухалась справа між тими ж сторонами та з тим самим предметом спору (а.с. 20-35 ). Лише 22.05.2014р . Львівський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою у справі №876/7948/13 скасував ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2013р. у справі №2а-4808/11/1370 та закрив провадження у справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а спір віднесений до юрисдикції господарського суду (а.с. 36-37 ) . В зв'язку з чим, 24.06.2014р. позивач звернувся з даним позовом до господарського суду Львівської області.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про поважність пропуску позивачем позовної давності, а доводи скаржника в цій частині вважає необґрунтованими та такими, що суперечать ч.5 ст.267 ЦК України.

Стосовно доводів апелянта про непідвідомчість даної справи господарським судам та необхідність їх розгляду в порядку адміністративної юрисдикції, то такі відхиляються судом з огляду на наступне.

Відповідно до ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів.

Згідно ст. ст. 2, 17 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Частиною 4 ст. 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір . Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на його користь кошти за переплату пенсії у зв'язку із поданням йому довідок із недостовірною інформацією щодо розміру заробітної плати у ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 Таким чином, відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а діяв як установа, яка надавала документи, необхідні для перерахунку пенсії іншими органами, що призначають пенсії.

Таким чином, вказаний спір є підвідомчий господарським судам, що узгоджується також і з правовою позицією Верховного Суду України, що викладена в постановах від 18.06.2013р. у справах №21-124а13 та 21-204а13.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 11.08.2014р. у справі №914/2235/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Львові МГУ Міндоходів - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 14.10.2014р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Новосад Д.Ф.