Постанова

від 26.11.2014 по справі 914/2235/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 914/2235/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України на постанову та на рішенняЛьвівського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 року господарського суду Львівської області від 11.08.2014 року у справі господарського судуЛьвівської області за позовомУправління Пенсійного фонду України в Пустомитіському районі Львівської області доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України простягнення 14 997,51 грн. в засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з"явився, - відповідача:не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Пустомитіському районі Львівської області звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України про стягнення 14 977,51 грн. переплати з виплати пенсії за період з 01.02.2008 року по 30.06.2009 року, яка виникла у зв"язку з поданням недостовірних даних щодо довідок про заробітню плату своїм колишнім працівникам на підставі ст. 50 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Управління Пенсійного фонду України в Пустомитіському районі Львівської області, 11.06.2014 року подало клопотання до суду про визнання поважних причин пропуску строку позовної давності, мотивуючи тим, що строк пропущеного з поважних причин.

Водночас, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України у своєму відзиві на позовну заяву від 28.07.2014 року просило суд застосувати позовну давність, у зв"язку з цим просило відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.08.2014 року (суддя Долінська О.З.) позов задоволено. Стягнуто на користь Управління Пенсійного фонду України в Пустомитіському районі Львівської області 14977,51 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 року (колегія суддів у складі: Орищин Г.В. - головуючий, судді Галушко Н.А., Новосад Д.Ф.) рішення місцевого господарського суду від 11.08.2014 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові рішення мотивовані обгрунтованістю та доведеністю заявлених позовних вимог. Судами попередніх інстанцій визнано поважними причини пропуску строку позовної давності у зв"язку з тим, що протягом тривалого часу (2011-2014 року) даний спір розглядався судами в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 року та рішення господарського суду Львівської області від 11.08.2014 року скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.37-1 Закону України "Про державну службу'', у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Державною податковою інспекцією у м. Львові ДПА України на підставі ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 року №34 "Про внесення зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України" були видані для проведення перерахунку пенсій окремим державним службовцям наступні довідки:

- від 17.03.2008 року №5125/05, видана Сидорук О.М. про розмір заробітної плати для обчислення пенсії - 3303,77 грн.;

- від 01.04.2008 року №6430/05, видана Сушельницькій Р.М. про розмір заробітної плати для обчислення пенсії - 3349,01 грн.;

- від 25.03.2008 року №5816/05, видана Слепцовій З.І. про заробітної плати для обчислення пенсії - 3404,30 грн.

В зазначених довідках бухгалтерія ДПІ у м. Львові ДПА України невірно визначила відсоток премії, що призвело до завищення суми премії, про що було повідомлено позивача листом від 18.06.2009 року №10064/05 і у зв"язку з цим відповідачем було видано нові довідки для перерахунку пенсій з 01.02.2008 року цим державним службовцям із зазначенням меншої суми премії, а саме:

від 18.06.2009 року №10141/05, видана Сидорук О.М. про розмір заробітної плати для обчислення пенсії - 2962,04 грн.;

- від 18.06.2009 року №10162/05, видана Сушельницькій Р.М. про розмір заробітної плати для обчислення пенсії - 3013,64 грн.;

- від 18.06.2009 року №10170/05, видана Слепцовій З.І. про заробітної плати для обчислення пенсії - 3035,52 грн. (а.с.67, 78,80,82).

Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що внаслідок подання ДПІ у м. Львові ДПА України недостовірних відомостей, Управлінням Пенсійного фонду в Пустомитівському районі Львівської області здійснило розрахунок переплати зазначених вище пенсіонерам за період з 01.02.2008 року по 30.06.2009 року на загальну суму 14977,51 грн. Розбіжності по вказаній сумі між сторонами відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Приписами статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Враховуючи приписи зазначених вище статей, суди дійшли вірного висновку про обгрунтованість та підставність заявлених позовних вимог про стягнення 14977,51 грн. шкоди, завданої внаслідок видачі відповідачем недостовірних документів.

Згідно з ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Приписами ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Звертаючись 18.06.2014 року до суду із вказаними майновими вимогами, позивач просив визнати поважними причини пропуску позовної давності посилаючись на те, що про порушене право позивач дізнався 19.06.2009 року, тобто з моменту отримання нових довідок про заробітню плату та звернувся за захистом порушеного права у квітні 2011 року до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Львові ДПА України про стягнення 14977,51 грн., однак ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №2а-4808/11/1370, яка в подальшому була скасована ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року позовні вимоги позивача залишено без розгляду з мотивів пропуску строку встановленого ст. 99 КАС України і тільки 22.05.2014 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду ухвалу суду першої інстанції від 18.04.2011 року скасовано, а провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Пустомитіському районі Львівської області звернулось до ДПІ у м. Львові ДПА України про стягнення 14977,51 грн. закрито з підстав того, що даний спір віднесений до юрисдикції господарського суду.

Враховуючи вищевикладене, приписи ст.ст. 257, 267 ЦК України, а також те, що суд в кожному конкретному випадку визначає поважність чи неповажність причин пропуску позовної давності із урахуванням доводів сторін і ту обставину, що позивач за захистом порушеного права вперше звернувся в межах строку позовної давності і з квітня 2011 року по травень 2014 року справа розглядалась в порядку адміністративного судочинства і тільки 22.05.2014 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду закрито провадження з підстав непідвідомчості даного спору адміністративним судам, а до господарського суду із даними позовними вимогами позивач звернувся 18.06.2014 року, то колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій про поважність причин пропуску позовної давності в даному випадку.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, оскаржувані судові рішення є повними, законними та обґрунтованими, винесеними з дослідженням всіх обставин справи в сукупності, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для їх зміни чи скасування.

Щодо доводів, викладених в касаційній скарзі, то вони є необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами, а відповідно і не спростовують висновків суду покладених в основу судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 року та рішення господарського суду Львівської області від 11.08.2014 року у справі №914/2235/14 залишити без змін.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді І.В.Вовк

Н.М.Нєсвєтова