Рішення

від 16.10.2014 по справі 922/5096/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2014 р.Справа № 922/5096/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Бабиніні Д.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" м. Харків до 1. Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" 2. Приватного підприємства "Трейд-2010" про стягнення заборгованості в розмірі 1 810 119,14 грн. за участю представників сторін:

позивача - Дребот І.А. за довіреністю № 13-1083/13д від 18.12.13р., Виговська А.В. за довіреністю №13-665/13д від 19.08.2013 року,

1-го відповідача - Фурс А.П. за довіреністю від 30.07.2014 року, Соболєва М.М. за довіреністю від 30.07.2014 року,

2-го відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" та Приватного підприємства "Трейд-2010", як з солідарних боржників, про стягнення штрафів, нарахованих станом на 05.12.2013 року, за кредитним договором № 11Ю/2005 від 30.05.2005 року в сумі 244 200 грн. та за договором про надання овердрафту № 20Ю/2008 від 29.12.2008 року у розмірі 33 600 грн.

Також, ПАТ "Мегабанк", як іпотекодержатель та заставодержатель, просило стягнути з ВАТ "Вібросепаратор", як іпотекодавця та заставодавця, штрафи, нараховані станом на 05.12.2013 року, у наступних розмірах:

- за іпотечним договором № 11Ю/2005-і від 30.05.2005 року - 233 966,80 грн.;

- за іпотечним договором б/н від 26.09.2006 року - 651 638 грн.;

- за іпотечним договором б/н від 29.01.2007 року - 646 702,34 грн.;

- за договором застави товарів в обороті б/н від 29.01.2007 року - 122 112 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.01.2014 року (суддя Жельне С.Ч.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року (судді: Здоровко Л.М., Плахов О.В., Шутенко І.А.), позов задоволено повністю; солідарно стягнуто з ВАТ "Вібросепаратор" та ПП "Трейд-2010" на користь ПАТ "Мегабанк" заборгованість, що склалась станом на 05.12.2013 року, за кредитним договором № 11Ю/2005 від 30.05.2005 року у розмірі 244 200 грн. та за договором №20Ю/2008 від 29.12.2008 року про надання овердрафту в сумі 33600 грн., а також судовий збір у розмірі 5 556 грн.; стягнуто з ВАТ "Вібросепаратор" на користь ПАТ "Мегабанк" заборгованість, що склалась станом на 05.12.2013 року, за іпотечним договором № 11Ю/2005-і від 30.05.2005 року у розмірі 233 966,80 грн., за іпотечним договором № б/н від 26.09.2006 року у сумі 651 638 грн., за іпотечним договором № б/н від 29.01.2007 року у розмірі 646 702,34 грн.; заборгованість за договором застави товарів в обороті № б/н від 29.01.2007 року, що склалася станом на 05.12.2013 року, в розмірі 122 112 грн. та суму судового збору у розмірі 33 424,39 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2014 р. у даній справі касаційну скаргу ПАТ "Вібросепаратор" задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 09.01.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року у справі № 922/5096/13 скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Бураковій А.М., згідно витягу з автоматизованої системи документообігу суду від 27.08.2014 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.08.2014 року було призначено справу № 922/5096/13 до розгляду у судовому засіданні на 22.09.2014 р. о 12:15 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2014 р. розгляд справи було відкладено на 13.10.2014 року о 12:15 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2014 р. розгляд справи було відкладено на 16.10.2014 року о 12:30 годині.

Представники позивача в призначене судове засідання з'явились, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд в їх задовольнити та стягнути з відповідачів заявлену суму позову.

Представник 1-го відповідача в призначене судове засідання з'явились, проти позову заперечували у повному обсязі, з підстав викладених у наданому 29.09.2014 року відзиві на позовну заяву (вх. № 33640).

Представник 2-го відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причини неявки суду не відомі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.

Скеровуючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України зазначив, що висновки господарських судів про наявність підстав для стягнення з відповідачів заявлених розмірів штрафів, є передчасними, оскільки зроблені без повної та належної оцінки доказів з урахуванням обставин дотримання позивачем норм процесуального законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, 30 травня 2005 року між ВАТ "Мегабанк", правонаступником якого є позивач, в особі Житомирської філії ВАТ "Мегабанк", та ВАТ "Вібросепаратор" укладено кредитний договір №11Ю/2005 та додаткова угода до нього № 16 від 30 вересня 2010 року, відповідно до яких останньому надано грошові кошти (відкрито відновлювальну кредитну лінію) у розмірі 1 221 000 грн., строком користування до 15 жовтня 2010 року включно, із сплатою 30 % річних щомісячно та умовою повернення коштів повністю до 15 жовтня 2010 року.

Відповідач - 1, в свою чергу, згідно умов пп. 4.2.4., 4.2.8. цього договору зобов'язався щокварталу протягом місяця, наступного за звітним, самостійно надавати кредитодавцю бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати й інші документи за переліком, визначеним кредитодавцем, зміни та доповнення до угод поставки, реалізації об'єктів, що кредитуються, й інші документи для оцінки кредитного ризику, перевірки забезпечення кредиту і контролю за його використанням і поверненням. Також відповідач - 1 зобов'язався здійснювати фінансово-господарську діяльність через поточні рахунки, відкриті у ПАТ "Мегабанк".

Водночас, відповідно до умов п. 7.2. договору відповідач-1 зобов'язався сплатити штраф у розмірі 10 % від суми отриманого кредиту за порушення п.4.2.4. у випадку ненадання ним щомісячно (щокварталу) у строки, передбачені кредитним договором, бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати й інших документів, що підтверджують його фінансовий стан.

Також, 29 грудня 2008 року між позивачем та відповідачем-1 укладено договір № 20Ю/2008 про надання овердрафту (кредитний договір-2) і додаткові угоди до нього, згідно яких останньому надано кредит в сумі 336 000 грн., строком користування до 15 жовтня 2010 року включно, із сплатою 30 % річних щомісячно та умовою повернення кредитних коштів повністю до 15 жовтня 2010 року.

Відповідач - 1, в свою чергу, згідно умов пп. 4.2.4., 4.2.8. цього договору зобов'язався щокварталу, протягом місяця, наступного за звітним кварталом, самостійно надавати кредитодавцю бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати та інші документи за переліком, визначеним кредитодавцем, зміни та доповнення до угод поставки, реалізації об'єктів, що кредитуються, та інші документи для оцінки кредитного ризику, перевірки забезпечення кредиту і контролю за його використанням та поверненням. Також відповідач - 1 зобов'язався здійснювати фінансово-господарську діяльність через поточні рахунки, відкриті у ПАТ "Мегабанк".

Водночас, відповідно до умов п. 7.1.2. договору відповідач - 1 зобов'язався сплатити штраф в розмірі по 5 % від суми отриманого кредиту (16800 грн. + 16 800 грн.) за порушення пп. 4.2.4. 4.2.8. у випадку ненадання у строки, передбачені кредитним договором, бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати та не здійснення всіх фінансових операцій, пов'язаних з підприємницькою та господарською діяльністю, виключно через поточні рахунки відкриті у кредитодавця.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідачем-1 за вищевказаними кредитними договорами, 30.09.2010 року між позивачем та Приватним підприємством "Трейд-2010" (відповідач-2) укладено договір поруки № 11Ю/2005/20Ю/2008, згідно якого останній, як поручитель, поручився перед кредитором (позивачем) за виконання ВАТ "Вібросепоратор" в повному обсязі усіх зобов'язань, що виникли з кредитних договорів №11Ю/2005 від 30.05.2005 року і № 20Ю/2008 від 29.12.2008 року та додаткових угод до них, згідно яких боржнику надано кредит у розмірі 1221000 грн. та 336 000 грн., зі сплатою 30 % річних, на умовах, передбачених договорами.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем-1 своїх зобов'язань щодо надання у встановлені строки необхідних документів, зокрема, бухгалтерського балансу і звіту про фінансові результати й інших документів, що підтверджують його фінансовий стан, та не здійснення ним всіх фінансових операцій, пов'язаних з підприємницькою та господарською діяльністю, виключно через поточні рахунки відкриті у ПАТ "Мегабанк". В зв'язку з цим, позивач просив суд застосувати наслідки, передбачені пунктами 7.2., 7.1.2 договорів, відповідно, у вигляді стягнення штрафів, нарахованих станом на 05.12.2013 року, за кредитним договором №11Ю/2005 від 30.05.2005р. в сумі 122 100 грн. та за договором про надання овердрафту №20Ю/2008 від 29.12.2008р. в сумі 33 600 грн.

Також, з метою забезпечення своєчасного виконання грошових зобов'язань за кредитними договорами між позивачем та відповідачем-1 укладено:

- іпотечний договір № 11Ю/2005-І від 30.05.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстровим номером 7894, відповідно до якого в іпотеку передано приміщення котельні, літера "Л", залізобетонне, загальною площею 1076 кв.м., розташоване в місті Житомирі, по вулиці Чехова, буд. № 1, загальною вартістю 935 867,18 грн.;

- іпотечний договір № б/н від 26.09.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 14740, відповідно до якого в іпотеку передано приміщення корпусу № 7 з побутовими приміщеннями (по переліку позиції за №№ 24, 23), літери "А", "А-1", цегляний, загальною площею 3137,2 кв.м., що знаходиться в місті Житомирі, вулиця Чехова, буд. № 1, загальною вартістю 2 606 552 грн.;

- іпотечний договір № б/н від 29.01.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 1617, відповідно до якого в іпотеку передано приміщення корпусу - 1 (по переліку № 13), літери "Ж, 3", цегляний, загальною площею 3298,9 кв.м., розташоване в місті Житомирі, по вулиці Чехова, буд. № 1, загальною вартістю 2 586 809,34 грн.

Відповідно до пп. 4.6., 3.1.8. зазначених іпотечних договорів у разі невиконання вимог іпотекодержателя про заміну або відновлення предмета іпотеки у випадках, передбачених пунктом 3.1.8. договору, іпотекодавець зобов'язався сплатити на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 25% від суми, вказаної в пункті 1.4. договору. Також передбачено обов'язок іпотекодавця при втраті (знищенні, загибелі) або пошкодженні предмета іпотеки або виникнення загрози втрати (знищення, загибелі) чи пошкодження, на вимогу іпотекодержателя, замінити його іншим рівноцінним майном або, якщо це неможливо, відновити знищений або пошкоджений предмет іпотеки.

Позовні вимоги про стягнення штрафів за іпотечним договором № /2005-і від 30.05.2005 року в сумі 233 966,80 грн., за іпотечним договором № б/н від 26.09.2006 року в сумі 651 638 грн. та за іпотечним договором № б/н від 29.01.2007 року в сумі 646 702,34 грн. мотивовані неналежним виконанням іпотекодавцем умов пунктів 4.6. договорів іпотеки, зокрема, невжиття відповідних заходів по відновленню стану предметів іпотеки, оскільки здійсненою позивачем перевіркою 29.08.2013 року виявлено відсутність в приміщенні котельні вікон та дверей, протікання стелі, відсутність комунікацій - місцеве водяне опалення та електроосвітлення; в корпусі №7 з побутовими приміщеннями та корпусі №1 виявлено сліди протікання стелі, відсутність комунікацій - місцеве водяне опалення та електроосвітлення, пошкодженні радіатори, частково відсутні вікна та вхідні ворота. При цьому, як на підставу позовних вимог, позивач послався на акти про перевірку наявності та стану збереження наданого в іпотеку майна від 22.10.2013 року.

Крім того, для забезпечення своєчасного виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, між позивачем (заставодержателем) та відповідачем-1 (заставодавцем) укладено договір застави товарів в обороті, відповідно до якого предметом застави є сепаратори, марки Р8-БЦСМ-50-01, в кількості 6 штук, загальною вартістю 610 560 грн., що знаходяться в місті Житомирі по вулиці Баранова, буд. № 93, та належать заставодавцеві на праві власності.

Відповідно до п. 7.2. договору застави заставодавець сплачує заставодержателю штраф у розмірі 20 % від суми, вказаної у п. 1.4. договору (згідно пункту 1.4. сума 610 560 грн.), за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, взятих в пунктах пп. 3.1.1-3.1.11. договору, зокрема, п. 3.1.4 договору передбачений обов'язок заставодавця, у разі втрати або пошкодження предмета застави з будь-якої причини, протягом 2 днів письмово повідомити про це заставодержателя та в 10-денний строк надати інше майно для застави без зменшення вказаної в п. 1.4. договору вартості.

Позовні вимоги про стягнення штрафів за договором застави в сумі 122112 грн. мотивовані неналежним виконанням заставодавцем пункту 7.2. договору застави, оскільки проведеною позивачем 22.10.2013 року перевіркою виявлено відсутність рухомого майна (товарів в обороті), що є предметом застави, а саме: сепараторів марки Р8-БЦСМ-50-01, в кількості 6 штук, загальною вартістю 610 560 грн., що підтверджується актом про перевірку наявності та збереження рухомого майна, наданого в заставу.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в них відсутні докази в підтвердження вимог позивача про невиконання ПАТ "Вібросепаратор" своїх зобов'язань, що витікає з наступного.

Щодо знищення предметів іпотеки суд зауважує, що в силу п. 4.6. та п. 3.1.8. іпотечних договорів безперечною передумовою застосування штрафних санкцій є встановлення факту втрати (знищення, загибелі) або пошкодження предметів іпотеки або виникнення такої загрози.

Знаходження предмету іпотеки (нерухомості) у занедбаному стані не передбачено положеннями договору сторін як підстава стягнення штрафу.

Більше того, суд зазначає, що знищення або пошкодження об'єкту нерухомості, яке потягло зникнення речі або суттєву зміну її властивостей, повинно підтверджуватися належними та допустимими доказами, якими, стосовно нерухомості є дані державного реєстру прав на нерухоме майно (ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») та/або дані технічної інвентаризації об'єкту нерухомості, із зазначенням про відсутність елементів конструкції (стін, входу, тощо).

Проте, в матеріалах справі відсутні жодні докази, що підтверджують обставини знищення або загрози знищення предмету іпотеки (нерухомості), на які посилається позивач.

Суд зазначає, що складений позивачем в односторонньому порядку без участі представників іпотекодавця акт від 29.08.2013 р. щодо перебування предметів іпотеки у незадовільному стані не містять об'єктивної інформації про дійсний стан предметів іпотеки.

Аналогічно не є належним доказом результати перевірки (арк.с. 68-75), проведеної 22.10.2013 року, відповідно до висновків якої позивачем виявлено відсутність рухомого майна (товарів в обороті), що є предметом застави, а саме: сепараторів марки Р8-БЦСМ-50-01, в кількості 6 штук, загальною вартістю 610 560 грн.

Суд зазначає, що позивач у ході вирішення спору не заперечував того факту, що сепаратори марки Р8-БЦСМ-50-01 є товаром в обороті.

Предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо ч. 1 ст. 40 Закону України "Про заставу".

Правовий режим товарів в обороті, які є предметом застави, прямо передбачає можливість їх відчуження: згідно ст.ст. 42, 43 Закону України «Про заставу» при заставі товарів в обороті або у переробці заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави. У разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості.

Таким чином, відсутність предметів застави, які є рухомим майном і представляють собою товари в обороті, є наслідок правового режиму товарів в обороті і не може бути кваліфіковане судом як порушення договору чи закону.

Щодо звітування товариства про фінансові результати на виконання умов пунктів 4.2.4., 4.2.8. кредитних договорів, суд зазначає, що відповідачем-1 до суду подані докази здійснення фінансових операції із використанням рахунків, що відкриті у позивача, а крім того, зазначено про надання позивачу всіх даних про фінансовий стан відповідача. В матеріалах справи відсутні докази пред'явлення позивачем буд-яких претензій щодо невиконання пунктів 4.2.4., 4.2.8. кредитних договорів. Також відповідачем не надано доказів невиконання позивачем своїх обов'язків, встановлених вищенаведеними пунктами.

Відповідно до статей 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що позивачем зроблено не було, тобто не доведено підстав для стягнення з боржників заявлених розмірів штрафів.

Крім того, самостійною підставою до відмови у задоволенні позову є припинення основного (кредитного) зобов'язання.

Так, суд зазначає, що одним зі способів припинення зобов'язання є новація, передбачена ст. 414 ЦК України. Новацією є угода сторін про заміну первісного зобов'язання, що існувало між ними, іншим зобов'язанням між тими ж особами, передбачає інший предмет чи спосіб виконання. Новація допускається щодо будь-якого зобов'язання, за винятком зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю чи здоров'ю, і по сплаті аліментів.

Оскільки між сторонами укладено мирову угоду, затвердженої ухвалою господарського суду від 23.01.2013 року у справі №5023/5113/12, якою врегульоване виконання основного (кредитного) зобов'язання, це зобов'язання є припиненим на підставі ст. 414 ЦК України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 593 ЦК України застава припиняється із припиненням основного зобов'язання.

Таким чином, з дня укладання мирової угоди зобов'язання із забезпечення кредитної угоди шляхом застави також є припиненим.

Щодо затвердженої ухвалою господарського суду від 23.01.2013 року у справі № 5023/5113/12 мирової угоди, укладеної між ПАТ "Мегабанк" та ПАТ "Вібросепаратор" в процесі вирішення спору, предметом якого було стягнення грошових коштів за цими ж договорами та, відповідно, підставність вимог позивача при повторному зверненні з аналогічними вимогами суд вважає за потрібне зазначити, що

Виходячи з наведеного, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів заявлених розмірів штрафів, є безпідставними.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на позивача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 224 ГК України, статями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 17.10.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/5096/13