cpg1251
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 08» грудня 2014 р. Справа №922/5096/13
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі Новіковій Ю.В.,
за участю представників:
позивача - Дребот І.А., за довіреністю №13-1083/13д від 18.12.2013 року;
першого відповідача - Галицька І.В., за довіреністю б/н від 05.12.2014 року; Соболєв М.М., за довіреністю б/н від 30.07.2014 року;
другого відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», м.Харків (вх.№3547Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2014 року по справі №922/5096/13,
за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», м.Харків,
до 1. Відкритого акціонерного товариства «Вібросепаратор», м.Житомир,
2. Приватного підприємства «Трейд-2010», м.Харків,
про стягнення заборгованості в розмірі 1810119,14 грн.,-
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Вібросепаратор» та Приватного підприємства «Трейд-2010», в якому просило стягнути з останніх, як з солідарних боржників, штрафи, нараховані станом на 05.12.2013 року, за кредитним договором №11Ю/2005 від 30.05.2005 року в сумі 244200,00 грн. та за договором про надання овердрафту №20Ю/2008 від 29.12.2008 року у розмірі 33600,00 грн.
Також, ПАТ «Мегабанк», як іпотекодержатель та заставодержатель, просило стягнути з ВАТ «Вібросепаратор», як іпотекодавця та заставодавця, штрафи, нараховані станом на 05.12.2013 року, в наступних розмірах:
- за іпотечним договором №11Ю/2005-і від 30.05.2005 року - 233966,80 грн.;
- за іпотечним договором б/н від 26.09.2006 року - 651638,00 грн.;
- за іпотечним договором б/н від 29.01.2007 року - 646702,34 грн.;
- за договором застави товарів в обороті б/н від 29.01.2007 року - 122112,00 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.01.2014 року по справі №922/5096/13 (суддя Жельне С.Ч.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Стягнуто солідарно з ВАТ «Вібросепаратор» та ПП «Трейд-2010» на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість, що склалась станом на 05.12.2013 року за кредитним договором №11Ю/2005 від 30.05.2005 у розмірі 244200,00 грн. та заборгованість, що склалась станом на 05.12.2013 року за договором №20Ю/2008 про надання овердрафту на загальну суму 33600,00 грн.
Стягнуто солідарно ВАТ «Вібросепаратор» та ПП «Трейд-2010» на користь ПАТ «Мегабанк» судовий збір у розмірі 5556,00 грн.
Стягнуто з ВАТ «Вібросепаратор» на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за іпотечним договором №11Ю/2005-і від 30.05.2005 року, що склалася станом на 05.12.2013 року в розмірі 233966,80 грн.; заборгованість за іпотечним договором б/н від 26.09.2006 року, що склалася станом на 05.12.2013 року в розмірі 651638,00 грн.; заборгованість за іпотечним договором б/н від 29.01.2007 року, що склалася станом на 05.12.2013 року в розмірі 646702,34 грн.; заборгованість за договором застави товарів в обороті б/н від 29.01.2007 року, що склалася станом на 05.12.2013 в розмірі 122112,00 грн. та суму судового збору у розмірі 33424,39 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року рішення місцевого господарського суду від 09.01.2014 року по справі №922/5096/13 залишено без змін.
За результатами касаційного провадження Вищим господарським судом України прийнято постанову від 13.08.2014 року, якою рішення господарського суду Харківської області від 09.01.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року скасовано, а справу №922/5096/13 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
При цьому, Вищий господарський суд України приймаючи постанову від 13.08.2014 року вказав, що судами не було надано належної оцінки умовам затвердженої ухвалою господарського суду від 23.01.2013 року у справі №5023/5113/12 мирової угоди, укладеної між ПАТ «Мегабанк» та ПАТ «Вібросепаратор».
За результатами нового розгляду господарським судом Харківської області 16.10.2014 року по справі №922/5096/14 прийнято рішення (суддя Буракова А.М.), яким у позові відмовлено повністю.
Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2014 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Мегабанк» задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення надано перевагу доводам першого відповідача і безпідставно без повного, всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів та обставин справи відхилено докази позивача та його правове обґрунтування позиції.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2014 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» прийнято до провадження та призначено до розгляду.
05.12.2014 року від першого відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№11772), в якому він просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2014 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Свою позицію обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дослідив належним чином обставини справи та правомірно встановив відсутність правових підстав для нарахування та стягнення штрафних санкцій у зв'язку із укладенням між сторонами мирової угоди по справі №5023/5113/12 і факт звернення з даною позовною заявою в порушення приписів ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, перший відповідач вважає вірним висновок місцевого господарського суду щодо відхилення актів про перевірки стану предметів іпотеки та застави як неналежних доказів у справі.
08.12.2014 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх.№11822), в якому він просить відкласти розгляд справи.
Розглянувши заявлене апелянтом клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, у разі нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Колегія суддів зазначає, що неможливість вирішення господарського спору в даному судовому засіданні, вирішується господарським судом в кожному випадку окремо з урахуванням обставин справи.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає про складність судового процесу, необхідність подання ним додаткових доказів, які не були надані до суду першої інстанції і які мають істотне значення для розгляду справи, а також надання додаткового письмового обґрунтування своєї правової позиції по справі.
Колегія суддів зазначає, що позивач, який є апелянтом у справі, не був позбавлений права з моменту прийняття його апеляційної скарги до провадження, а саме з 31.10.2014 року, до призначеного судового засідання - 08.12.2014 року надати всі необхідні на його розсуд документи в обґрунтування своєї позиції по справі. При цьому, колегія суддів зазначає, що надання в суді апеляційної інстанції додаткових доказів здійснюється в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що позивач є апелянтом по справі, а отже в апеляційній скарзі ним викладені доводи з яких він не погоджується з прийнятим рішенням суду першої інстанції, а також те, що наявних у справі документів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволені клопотання скаржника про відкладення розгляду справи.
Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 08.12.2014 року була направлена другому відповідачу - Приватному підприємству «Трейд-2010» рекомендованим листом 31.10.2014 року за адресою, зазначеною в апеляційній скарзі і отримана ним 06.11.2014 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи. Однак, другий відповідач у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив.
Ухвалою суду від 31.10.2014 року суд попереджав сторони, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін. Таким чином, враховуючи належне повідомлення другого відповідача, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за його відсутністю.
У судовому засіданні 08.12.2014 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.
Представники першого відповідача проти позиції апелянта заперечували з підстав викладених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
30.05.2005 року між ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є ПАТ «Мегабанк» (позивач у справі), в особі Житомирської філії ВАТ «Мегабанк», та ВАТ «Вібросепаратор» укладено кредитний договір №11Ю/2005 та додаткова угода до нього №16 від 30.09.2010 року, відповідно до яких останньому надано грошові кошти (відкрито відновлювальну кредитну лінію) у розмірі 1221000,00 грн., строком користування до 15.10.2010 року включно, зі сплатою 30% річних щомісячно та умовою повернення коштів повністю до 15.10.2010 року.
У відповідності до умов пп. 4.2.4., 4.2.8. кредитного договору перший відповідач зобов'язався щокварталу протягом місяця, наступного за звітним, самостійно надавати кредитодавцю бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати й інші документи за переліком, визначеним кредитодавцем, зміни та доповнення до угод поставки, реалізації об'єктів, що кредитуються, й інші документи для оцінки кредитного ризику, перевірки забезпечення кредиту і контролю за його використанням і поверненням. Також перший відповідач зобов'язався здійснювати фінансово-господарську діяльність через поточні рахунки, відкриті у ПАТ «Мегабанк».
Водночас, відповідно до умов п. 7.2. договору перший відповідач зобов'язався сплатити штраф у розмірі 10% від суми отриманого кредиту за порушення п.4.2.4. у випадку ненадання ним щомісячно (щокварталу) у строки, передбачені кредитним договором, бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати й інших документів, що підтверджують його фінансовий стан.
29.12.2008 року між позивачем та першим відповідачем укладено договір №20Ю/2008 про надання овердрафту і додаткові угоди до нього, згідно яких останньому надано кредит в сумі 336000 грн., строком користування до 15.10.2010 року включно, зі сплатою 30% річних щомісячно та умовою повернення кредитних коштів повністю до 15.10.2010 року.
У відповідності до умов пп. 4.2.4., 4.2.8. договору про надання овердрафту перший відповідач зобов'язався щокварталу, протягом місяця, наступного за звітним кварталом, самостійно надавати кредитодавцю бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати та інші документи за переліком, визначеним кредитодавцем, зміни та доповнення до угод поставки, реалізації об'єктів, що кредитуються, та інші документи для оцінки кредитного ризику, перевірки забезпечення кредиту і контролю за його використанням та поверненням. Також перший відповідач зобов'язався здійснювати фінансово-господарську діяльність через поточні рахунки, відкриті у ПАТ «Мегабанк».
Водночас, відповідно до умов п. 7.1.2. договору перший відповідач зобов'язався сплатити штраф у розмірі по 5% від суми отриманого кредиту (16800 грн. + 16800 грн.) за порушення пп. 4.2.4. 4.2.8. у випадку ненадання у строки, передбачені кредитним договором, бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати та не здійснення всіх фінансових операцій, пов'язаних з підприємницькою та господарською діяльністю, виключно через поточні рахунки відкриті у кредитодавця.
З метою забезпечення виконання зобов'язань першим відповідачем за вищевказаними кредитними договорами, 30.09.2010 року між позивачем та Приватним підприємством «Трейд-2010» (другий відповідач) укладено договір поруки №11Ю/2005/20Ю/2008, згідно якого останній, як поручитель, поручився перед кредитором (позивачем) за виконання ВАТ «Вібросепаратор» у повному обсязі усіх зобов'язань, що виникли з кредитних договорів №11Ю/2005 від 30.05.2005 року і №20Ю/2008 від 29.12.2008 року та додаткових угод до них, згідно яких боржнику надано кредит у розмірі 1221000,00 грн. та 336000,00 грн., зі сплатою 30% річних, на умовах, передбачених договорами.
Крім того, з метою забезпечення своєчасного виконання грошових зобов'язань за кредитними договорами між позивачем та першим відповідачем укладено:
- іпотечний договір №11Ю/2005-І від 30.05.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я., за реєстровим номером 7894, відповідно до якого в іпотеку передано приміщення котельні, літера "Л", залізобетонне, загальною площею 1076 кв.м., розташоване в місті Житомирі, по вулиці Чехова, буд. № 1, загальною вартістю 935867,18 грн.;
- іпотечний договір б/н від 26.09.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я., за реєстровим номером 14740, відповідно до якого в іпотеку передано приміщення корпусу №7 з побутовими приміщеннями (по переліку позиції за №№ 24, 23), літери "А", "А-1", цегляний, загальною площею 3137,2 кв.м., що знаходиться в місті Житомирі, вулиця Чехова, буд. № 1, загальною вартістю 2606552,00 грн.;
- іпотечний договір б/н від 29.01.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я., за реєстровим номером 1617, відповідно до якого в іпотеку передано приміщення корпусу - 1 (по переліку №13), літери "Ж, 3", цегляний, загальною площею 3298,9 кв.м., розташоване в місті Житомирі, по вулиці Чехова, буд. №1, загальною вартістю 2586809,34 грн.
Відповідно до пп. 4.6., 3.1.8. зазначених іпотечних договорів у разі невиконання вимог іпотекодержателя про заміну або відновлення предмета іпотеки у випадках, передбачених пунктом 3.1.8. договору, іпотекодавець зобов'язався сплатити на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 25% від суми, вказаної в пункті 1.4. договору. Також передбачено обов'язок іпотекодавця при втраті (знищенні, загибелі) або пошкодженні предмета іпотеки або виникнення загрози втрати (знищення, загибелі) чи пошкодження, на вимогу іпотекодержателя, замінити його іншим рівноцінним майном або, якщо це неможливо, відновити знищений або пошкоджений предмет іпотеки.
29.01.2007 року для забезпечення своєчасного виконання грошових зобов'язань за кредитними договорами, між позивачем (заставодержателем) та першим відповідачем (заставодавцем) укладено договір застави товарів в обороті, відповідно до якого предметом застави є сепаратори, марки Р8-БЦСМ-50-01, в кількості 6 штук, загальною вартістю 610560,00 грн., що знаходяться в місті Житомирі по вулиці Баранова, буд. №93, та належать заставодавцеві на праві власності.
Відповідно до п. 7.2. договору застави заставодавець сплачує заставодержателю штраф у розмірі 20% від суми, вказаної у п. 1.4. договору (згідно пункту 1.4. сума 610560,00 грн.), за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, взятих в пунктах пп. 3.1.1-3.1.11. договору, зокрема, п. 3.1.4 договору передбачений обов'язок заставодавця, у разі втрати або пошкодження предмета застави з будь-якої причини, протягом 2 днів письмово повідомити про це заставодержателя та в 10-денний строк надати інше майно для застави без зменшення вказаної в п. 1.4. договору вартості.
У позовній заяві та у апеляційній скарзі позивач вказує на порушення першим відповідачем своїх зобов'язань щодо надання у встановлені строки необхідних документів, зокрема, бухгалтерського балансу і звіту про фінансові результати й інших документів, що підтверджують його фінансовий стан, та не здійснення ним всіх фінансових операцій, пов'язаних з підприємницькою та господарською діяльністю, виключно через поточні рахунки відкриті у ПАТ «Мегабанк». Отже, позивач вважає, що наявні всі підстави, які підтвердженні належними та допустимими доказами для застосування наслідків, передбачених пунктами 7.2., 7.1.2 кредитних договорів, у вигляді стягнення штрафів, нарахованих станом на 05.12.2013 року, за кредитним договором №11Ю/2005 від 30.05.2005 року в сумі 122100,00 грн. та за договором про надання овердрафту №20Ю/2008 від 29.12.2008 року в сумі 33600,00 грн.
У зв'язку із неналежним виконанням іпотекодавцем умов пунктів 4.6. договорів іпотеки, зокрема, щодо невжиття відповідних заходів по відновленню стану предметів іпотеки, які підтверджуються здійсненою позивачем перевіркою 29.08.2013 року і виявленням відсутністю в приміщенні котельні вікон та дверей, протікання стелі, відсутністю комунікацій - місцеве водяне опалення та електроосвітлення, а у корпусі №7 з побутовими приміщеннями та корпусі №1 виявлено сліди протікання стелі, відсутність комунікацій - місцеве водяне опалення та електроосвітлення, пошкодження радіаторів, часткова відсутність вікон та вхідних воріт, позивач заявив до стягнення штрафи. При цьому, позивач як на підставу позовних вимог послався на акти про перевірку наявності та стану збереження наданого в іпотеку майна від 22.10.2013 року.
Крім того, вимоги позивача про стягнення штрафів за договором застави в сумі 122112,00 грн. мотивовані неналежним виконанням заставодавцем пункту 7.2. договору застави, оскільки проведеною позивачем 22.10.2013 року перевіркою виявлено відсутність рухомого майна (товарів в обороті), що є предметом застави, а саме: сепараторів марки Р8-БЦСМ-50-01, в кількості 6 штук, загальною вартістю 610560,00 грн., що підтверджується актом про перевірку наявності та збереження рухомого майна, наданого в заставу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В силу приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вірно встановив, що в силу п. 4.6. та п. 3.1.8. іпотечних договорів безперечною передумовою застосування штрафних санкцій є встановлення факту саме втрати (знищення, загибелі) або пошкодження предметів іпотеки або виникнення такої загрози, а знаходження предмету іпотеки (нерухомості) у занедбаному стані не передбачено положеннями договору сторін як підстава стягнення штрафу.
Знищення або пошкодження об'єкту нерухомості, яке потягло зникнення речі або суттєву зміну її властивостей, повинно підтверджуватися належними та допустимими доказами, якими, стосовно нерухомості є дані державного реєстру прав на нерухоме майно (ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») та/або дані технічної інвентаризації об'єкту нерухомості, із зазначенням про відсутність елементів конструкції (стін, входу, тощо).
Однак, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують обставини саме знищення або загрози знищення предмету іпотеки (нерухомості).
Позивачем в обґрунтування своєї позиції у якості доказів надано до матеріалів справи копії актів про перевірку наявності та стану збереження майна, що надано в іпотеку від 29.08.2013 року та від 22.10.2013 року (т.1. а.с. 44, 48-50).
На думку позивача, вказаними актами підтверджується факт перебування майна - предметів іпотеки у незадовільному стані.
Проте, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 13.08.2014 року у даній справі вказав, що акти на які посилається позивач складені ним в односторонньому порядку без участі представників іпотекодавця і не містять об'єктивної інформації про дійсний стан предметів іпотеки.
Так, матеріалами справи підтверджується, що акти про перевірку наявності та стану збереження майна, що надано в іпотеку складено 22.10.2013 року. На вказаних актах міститься зі сторони іпотекодавця зауваження, які здійснені ним вже після складання актів, а саме 23.10.2013 року і вказано, що відносно предмету іпотеки заплановано поточний ремонт та провадиться поточний ремонт. Вказана обставина свідчить про належне виконання ПАТ «Вібросепаратор» своїх зобов'язань із збереження майна та приведення його у стан кращий ніж був при передачі в іпотеку.
У акті, який складено 29.08.2013 року також міститься зауваження зі сторони ПАТ «Вібросепаратор», що предмет іпотеки знаходиться у такому ж стані як і при попередньому огляді.
Посилання на акти обстеження, оцінки та передачі майна в іпотеку, в яких міститься інформація, що заставлене майно має добрий стан є оціночним поняттям і не спростовує того, що майно - предмет іпотеки передавалося в іншому стані ніж під час перевірки як 29.08.2013 року так і 22.10.2013 року.
Позивачем не доведено та необґрунтовано належними та допустимими доказами того, що мають місце такі обставини як втрата (знищення, загибель) або пошкодження предметів іпотеки або виникнення такої загрози за наявністю яких виникають в силу умов укладених між сторонами договорів правові підстави для нарахування та стягнення штрафів.
Не є належним доказом результати перевірки, проведеної 22.10.2013 року відповідно до висновків якої позивачем виявлено відсутність рухомого майна (товарів в обороті), що є предметом застави, а саме: сепараторів марки Р8-БЦСМ-50-01, в кількості 6 штук, загальною вартістю 610560,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо ч. 1 ст. 40 Закону України «Про заставу».
Правовий режим товарів в обороті, які є предметом застави, прямо передбачає можливість їх відчуження: згідно ст.ст. 42, 43 Закону України «Про заставу» при заставі товарів в обороті або у переробці заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави. У разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості.
Отже, відсутність предметів застави, які є рухомим майном і представляють собою товари в обороті, є наслідок правового режиму товарів в обороті і не може бути кваліфіковане як порушення договору чи закону.
При цьому, у акті про перевірку наявності та стану збереження рухомого майна, що надано в заставу від 22.10.2013 року міститься зауваження зі сторони ПАТ «Вібросепаратор» і запропоновано у відповідності до Закону України «Про заставу» та п. 1.2 договору застави надати аналогічний товар на заміну на більшу вартість. Однак, доказів того, що зі сторони позивача мало місце реагування на заперечення першого відповідача - відсутні.
Щодо звітування товариства про фінансові результати на виконання умов пунктів 4.2.4., 4.2.8. кредитних договорів, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять подані першим відповідачем докази здійснення ним фінансових операції із використанням рахунків, що відкриті у позивача та зазначено про надання позивачу всіх даних про фінансовий стан відповідача. У матеріалах справи відсутні докази пред'явлення позивачем буд-яких претензій щодо невиконання пунктів 4.2.4., 4.2.8. кредитних договорів. Також позивачем не надано доказів невиконання першим відповідачем своїх обов'язків, встановлених вищенаведеними пунктами.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 23.01.2013 року у справі №5023/5113/12, Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» звернулося з позовом, з урахуванням уточнень до нього, про стягнення з Приватного підприємства «Трейд-2010», Відкритого акціонерного товариства «Вібросепаратор», як солідарних боржників заборгованості, що склалась станом на 16.10.2012 року: за кредитним договором №11Ю/2005 від 30.05.2005 року зі сплати відсотків та штрафів на загальну суму 847167,50 грн., а саме 163407,50 грн. - сума нарахованих та несплачених відсотків; за кредитним договором №20Ю/2008 від 29.12.2008 року зі сплати відсотків та штрафів на загальну суму 197884,00 грн., а саме 42440,00 грн. - суми нарахованих та несплачених відсотків, 155444,00 грн. - суми штрафів. Також, позивач просив стягнути з ПП «Трейд-2010» заборгованість: за іпотечним договором №11Ю/2005-і від 30.05.2005 року в розмірі 93586,72 грн.; за іпотечним договором №б/н від 26.09.2006 року в розмірі 260655,20 грн.; за іпотечним договором №б/н від 29.01.2007 року в розмірі 258680,93 грн.; за договором застави товарів в обороті №б/н від 29.01.2007 року в розмірі 122112,00 грн.; за договором застави №20Ю/2008-з від 29.12.2008 року у розмірі 600000,00 грн. Крім того, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами: №11Ю/2005-і від 30.05.2005 року, №б/н від 26.09.2006 року, №б/н від 29.01.2007 року та звернути стягнення на предмет застави товарів в обороті від 29.01.2007 року, за договором №20Ю/2008-з застави рухомого майна від 29.12.2008 року.
Зазначеною ухвалою суду була затверджена мирова угода між ПАТ «Мегабанк» та ПАТ «Вібросепаратор» і роз'яснено наслідки підписання мирової угоди, а саме: в разі затвердження мирової угоди між сторонами по справі суд припиняє провадження по справі на підставі ст. 78 та п.7 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України і повторне звернення до господарського суду у випадках припинення провадження у справі зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, не допускається.
Відповідно до п. VIII мирової угоди укладеної між сторонами позивач заявив, що внаслідок затвердження даної мирової угоди та у випадку належного виконання ПАТ «Вібросепаратор» умов Мирової угоди (а саме сплати кошти згідно графіку, вказаному в п. 5 даної мирової угоди у строк до 30.11.2013 року), ПАТ «Мегабанк» не матиме жодних майнових претензій до боржника по справі №5023/5113/12 з приводу заборгованості за кредитним договором №11Ю/2005 від 30.05.2005 року, в тому числі усіх штрафних санкцій.
У пункті IX мирової угоди позивач заявив, що внаслідок затвердження даної мирової угоди та у випадку належного виконання ПАТ «Вібросепаратор» умов мирової угоди (а саме сплати кошти згідно графіку, вказаному в п. 6 даної мирової угоди у строк до 30.11.2013 року), ПАТ «Мегабанк» не матиме жодних майнових претензій до боржника по справі №5023/5113/12 з приводу заборгованості за кредитним договором №20Ю/2008 від 29.12.2008 року, в тому числі усіх штрафних санкцій.
Згідно п. X мирової угоди позивач заявив, що при умові належного виконання мирової угоди він відмовиться від штрафних санкцій за іпотечним договором №11Ю/2005-і від 30.05.2005 року, за іпотечним договором №б/н від 26.09.2006 року, за іпотечним договором №б/н від 29.01.2007 року, за договором застави товарів в обороті №б/н від 29.01.2007 року, за договором застави №20Ю/2008-з від 29.12.2008 року.
Тобто, однією з умов укладеної між сторонами мирової угоди у справі №5023/5113/12 була відмова ПАТ «Мегабанк» від штрафних санкцій за іпотечним договором №1 №11Ю/2005-і від 30.05.2005 року, за іпотечним договором №б/н від 26.09.2006 року, за іпотечним договором №б/н від 29.01.2007 року, за договором застави товарів в обороті №б/н вій 29.01.2007 року, за договором застави №20Ю/2008-з від 29.12.2008 року та відсутність майнових претензій, в тому числі усіх штрафних санкцій, за кредитним договором №11Ю/2005 від 30.05.2005 року та кредитним договором №20Ю/2008 від 29.12.2008 року в разі належного виконання ПАТ «Вібросепаратор» умов мирової угоди.
Матеріали справи не містять доказів, а позивачем не обґрунтовано, що зі сторони першого відповідача - ПАТ «Вібросепаратор», мало місце порушення умов укладеної мирової угоди. Натомість, матеріали справи підтверджують факт належного виконання ПАТ «Вібросепаратор» умов мирової угоди і сплати коштів у відповідності до графіку визначеного в пункті V мирової угоди.
Тобто, станом на момент звернення ПАТ «Мегабанк» з позовною заявою по даній справі, першим відповідачем - ПАТ «Вібросепаратор», виконано свій обов'язок по сплаті коштів у повному обсязі відповідно до погодженого графіку і у позивача в силу умов укладеної мирової угоди (пункти VIII - X) були відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій та звернення до суду з такою позовною заявою.
Отже, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що суд першої інстанції у даній справі вірно відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ «Мегабанк».
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2014 року по справі №922/5096/13 має бути залишене без змін.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2014 року по справі №922/5096/13 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 15 грудня 2014 року.
Головуючий суддя Черленяк М.І.
Суддя Ільїн О.В.
Суддя Хачатрян В.С.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2014 |
Оприлюднено | 18.12.2014 |
Номер документу | 41933163 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Хачатрян В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні