Постанова

від 14.10.2014 по справі 925/560/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа№ 925/560/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Копитової О.С.

суддів: Доманської М.Л.

Сотнікова С.В.

при секретарі судового засідання - Атарщіковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" арбітражного керуючого Білика О.А.

на рішення господарського суду Черкаської області від 03.06.2014 року

по справі № 925/560/14 (суддя Анісімов І.А.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" в особі ліквідатора Білика О.А.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача відкрите акціонерне товариство "Шрамківський цукровий завод"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу ОСОБА_3

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача арбітражний керуючий Білера О.В.

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

За участю представників сторін:

від позивача (апелянта): Плесюк О.С., довіреність б/н від 02.04.2014

від відповідача: Нестеренко О.Ф., довіреність б/н від 05.10.2011

від третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: не з'явився

від третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився

від третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.06.2014 по справі № 925/560/14 (суддя Анісімов І.А.) в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" (надалі по тексту ТОВ «ЛЛЛ») в особі ліквідатора Білика О.А. до товариства з обмеженою відповідальністю "Етуаль" (надалі по тексту ТОВ «Етуаль», відповідач) про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.04.2007 відмовлено повністю.

Обґрунтовуючи своє рішення суд першої інстанції з посиланням на приписи ст. 66 Господарського кодексу України, ст.ст. 191, 215, 203 Цивільного кодексу України, положення укладеного між ТОВ "ЛЛЛ" та ТОВ "Етуаль" договору купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу від 27.04.2007 дійшов висновку, що сторони договору в момент його укладання повністю додержали встановлені в ст. 203 Цивільного кодексу України вимоги й одразу виконали цей правочин. Крім того, місцевим судом зазначено, що позивач не вказав в чому конкретно полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення договору та не подав суду доказів, що ТОВ «Етуаль» при укладанні договору знало або могло знати про наявність перешкод до вчинення правочину та що такі перешкоди реально існували, а чинне на момент укладання договору законодавство не зобов'язувало набувача майна перевіряти наскільки добросовісною є особа, яка це майно відчужила. Крім того, суд першої інстанції встановив пропуск позивачем строку позовної давності визначений ст. 257 Цивільного кодексу України і відповідно з урахуванням ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України відмовив в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ліквідатор ТОВ "ЛЛЛ" арбітражний керуючий Білик О.А. звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 03.06.2014 по справі № 925/560/14 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги ліквідатор ТОВ "ЛЛЛ" арбітражний керуючий Білик О.А. вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, незаконним і таким, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що приймаючи спірне рішення місцевий суд дійшов невірного висновку, щодо відсутності будь-яких обтяжень майнового комплексу, оскільки згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 34510921 від 30.12.2011, на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 24.05.2004, 18.06.2004 за № 34915 на момент відчуження майнового комплексу було зареєстровано обтяження у виді арешту всього майнового комплексу ВАТ «Шрамківський цукровий завод».

Також, скаржник вказує на той факт, що посвідчуючи договір купівлі-продажу від 27.04.2007, приватний нотаріус ОСОБА_3 не перевірив наявності (відсутності) заборон та обтяжень на майно, а здійснив це лише 03.05.2007.

При цьому, апелянт вважає, що ТОВ «Етуаль», як учасник торгів, мав можливість та був зобов'язаний перевірити правові підстави та додержання порядку продажу майна.

Крім того, ліквідатор посилається на порушення порядку проведення відкритих торгів, перенесення дати їх проведення, також ліквідатор не погоджується з проведеною оцінкою, зокрема вказує, що згідно витягу зі звіту про оцінку комплексу будівель і споруд підкреслено, що оцінюються не ЦМК, а окремо розташовані будівлі та споруди і відповідно цілісний майновий комплекс продавався не за його власною ціною, а за ціною окремо розташованих будівель і споруд.

Не погоджується ліквідатор з застосуванням господарським судом строків позовної давності та вважає, що суд порушив вимоги п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року, оскільки в рішенні наводяться висновки про те, що під час продажу майна нічиє право порушено не було та водночас застосовується позовна давність.

На думку ліквідатора ТОВ «ЛЛЛ» арбітражного керуючого Білика О.А., судом першої інстанції при вирішенні питання щодо застосування позовної давності не було враховано, зокрема, неможливість дізнатися про порушення, допущені ліквідатором Білерою О.В. до припинення останнім своїх повноважень; не передачі документів з питань фінансово-господарської діяльності ліквідатором Білерою О.В. та Нікіфоровим І.К. наступним керівникам, а також того факту, що ТОВ «ЛЛЛ» раніше зверталося із позовною заявою про визнання недійсним договору та заявою про визнання недійсним договору у справі про банкрутство, тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 колегією суддів у складі: головуючого судді - Копитової О.С., суддів: Разіної Т.І., Шипка В.В. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.07.2014.

18.07.2014 до загального відділу суду від ТОВ «Етуаль» надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив рішення господарського суду Черкаської області від 03.06.2014 по справі № 925/560/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В поданому відзиві відповідач зазначає, що твердження ТОВ «ЛЛЛ» про існування обтяжень щодо придбаного за спірним правочином купівлі-продажу майна не відповідає дійсності, оскільки згідно наданих апелянтом Витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 34510921 від 30.12.2011 та № 32160172 від 17.07.2011, місцезнаходження арештованого майна є будинок № 21, вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область, а наявні в матеріалах справи витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 03.05.2007 №12368195, довідка приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 04.05.2007 №937708-1792 підтверджує відсутність будь-яких обтяжень майнового комплексу цукрового заводу, що придбаний ТОВ «Етуаль», місцезнаходження якого будинок номер 17, вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область, який і був придбаний відповідачем.

Також, відповідач вказує, що вартість нерухомого майна визначена компетентною особою і зазначена у витягу зі звіту про оцінку комплексу будівель та споруд ВАТ «Шрамківський цукровий завод» від 14.12.2006, що здійснений ТОВ «Уманський центр оцінювачів», доказів про визнання компетентною особою недійсним або сумнівним зазначеного витягу позивачем не подано; твердження апелянта про відсутність згоди комітету кредиторів на продаж майна банкрута, спростовуються п. 3 протоколу зборів комітету кредиторів ТОВ «ЛЛЛ» у справі про банкрутство №01/3626 від 21.02.2007, тощо.

Відповідач стверджує, що придбав у ТОВ «ЛЛЛ» майновий комплекс цукрового заводу, місцезнаходження якого будинок № 17, вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область, згідно з чинним законодавством України на відкритих торгах, що підтверджується відповідними доказами, які жодним компетентним органом не визнані недійсними, незаконними або такими, що викликають сумніви в їх належності і допустимості і відповідно ТОВ «Етуаль» є добросовісним набувачем нерухомого майна добросовісність якого презюмується, а відтак не потребує доказування.

Крім того, відповідач наголошує, що правомірність укладення договору підтверджена постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 по справі №14/5026/832/2011, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2013.

Також відповідач вказує на пропуск позивачем строків позовної давності встановлених Цивільним кодексом України. Відповідач вважає, що ТОВ «ЛЛЛ» довідалось про порушення свого права або про особу, яка його порушила в момент укладення спірного правочину, тобто 27.04.2007 року і в межах трирічного строку позовної давності не вживало жодних заходів щодо пред'явлення своїх прав на майно до ТОВ «Етуаль», а зміна керівників юридичної особи в особі арбітражних керуючих та перебування справ №18-01/3626 і №14/5026/832/2011 про банкрутство ТОВ «ЛЛЛ» в судах апеляційної і касаційної інстанції не є підставою для зміни порядку обчислення та перебігу строку позовної давності, оскільки така обставина не передбачена статтями 256-268 Цивільного кодексу України.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2014 у зв'язку із перебуванням судді Шипка В.В. у відпустці та перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному, склад колегії було змінено та доручено здійснювати розгляд справи колегії у складі: головуючого судді - Копитової О.С., суддів: Гарник Л.Л., Остапенка О.М.

Ухвалою суду від 29.07.2014 колегією суддів справу прийнято до свого провадження.

Іншою ухвалою від 29.07.2014 розгляд апеляційної скарги відкладено на 16.09.2014.

Ухвалою суду від 16.09.2014 продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено її розгляд на 30.09.2014.

В судовому засіданні 30.09.2014 оголошено перерву до 07.10.2014.

07.10.2014 до загального відділу суду від відкритого акціонерного товариства «Шрамківський цукровий завод» (надалі по тексту ВАТ «Шрамківський цукровий завод», третя особа 1) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає рішення господарського суду Чер каської області від 03.06.2014 по справі №925/560/14 таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні та з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, що є підставою для повного скасування оскаржуваного рішення. При цьому, до поданого відзиву було додано копію схематичного плану майнового комплексу Шрамківського цукрового заводу та окремо визначених будівель і споруд, придбаних ТОВ «Етуаль» за оспорюваним правочином.

На думку третьої особи 1, місцевий господарський суд неправомірно застосував позовну давність, оскільки, ТОВ «ЛЛЛ» в січні 2013 року звернулось до господарського суду Черкаської області в позовному провадженні, а після цього без перериву в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЛЛЛ» про визнання оспорюваного правочину недійсним.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.03.2013 в межах справи №14/50269/832/2011 визнано недійсним договір купівлі-продажу від 27.04.2007, укладений між ТОВ «ЛЛЛ» та ТОВ «Етуаль». Однак, постановою Київського апеля ційного господарського суду 11.09.2013 зазначену ухвалу було скасовано та припинено позовне провадження у справі № 14/5026/832/2011, що на думку ВАТ «Шрамківський цукровий завод» є зовсім іншою дією ніж залишення позову без розгляду і відповідно до ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України початок перебігу позовної давності за даними правовідносинами почався заново.

Крім того, третя особа 1 вважає, що місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення не надав належної оцінки факту існування внесеного до Державного реєстру публічного обтяження, накладеного господарським судом Черкаської області на майно ТОВ «ЛЛЛ», що було предметом купівлі-продажу за оспорюваним правочином та не врахував чисельні порушенням цивільного зако нодавства України арбітражним керуючим Білерою О.В. при укладенні договору купівлі-продажу від 27.04.2007, зокрема ст.ст. 29, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які можуть бути самостійною підставою для визнання такого правочину недійсним.

В судовому засіданні 07.10.2014 оголошено перерву до 14.10.2014.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 у зв'язку із перебуванням судді Гарник Л.Л. та судді Остапенка О.М. у відпустці, склад колегії було змінено та доручено здійснювати розгляд справи колегії у складі: головуючого судді - Копитової О.С., суддів: Доманської М.Л., Сотнікова С.В.

Ухвалою суду від 14.10.2014 колегією суддів справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 07.10.2014 представник апелянта просив колегію суддів задовольнити подану апеляційну скаргу.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити рішення господарського суд Черкаської області без змін.

В судове засідання призначене на 14.10.2014 представник ВАТ «Шрамківський цукровий завод» не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Проте, до відділу документального забезпечення суду надійшли пояснення останнього щодо раніше поданого ним відзиву, в яких він обґрунтовує неподання в якості доказів до суду першої інстанції копії ухвали господарського суду Черкаської області від 28.03.2013 по справі № 14/5026/832/2011 та копії схематичного плану майнового комплексу ВАТ «Шрамківський цукровий завод» з виділенням та розподілом на зруйновані та існуючі будівлі і споруди, не були подані до суду першої інстанції в зв'язку з відсутністю необхідності у їх наданні. При цьому, третя особа 1 зазначила, що підтримує позовні вимоги ТОВ «ЛЛЛ» та вважає, що вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Інші учасники провадження по справі в судове засідання не з'явились, відзиву на апеляційну скаргу не надали, причини неявки суду не повідомили, про дату місце та час судового розгляду повідомлялись належним чином (докази повідомлення в матеріалах справи), в зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе прийняти постанову без участі їх представників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом ТОВ "ЛЛЛ" в особі ліквідатора Білика О.А. (надалі по тексту позивач, апелянт, скаржник, ліквідатор) з посиланням на ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 27.04.2007, укладений між ТОВ «ЛЛЛ» та ТОВ "Етуаль", посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_3 27.04.2007, зареєстрований в реєстрі за № 1337, відповідно до ч.1 ст.207 Господарського кодексу України.

При цьому позивач посилається на те, що при укладанні спірного договору відбулось відчуження майнового комплексу, який на момент відчуження перебував під арештом, порушено порядок публікації оголошення, проведення публічних торгів та продажу майна банкрута; сторонами невизначено предмет договору; реалізація відбулась в межах справи про банкрутство за відсутності згоди комітету кредиторів на продаж майна банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.04.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу, посвідчений приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області ОСОБА_3 27.04.2007, зареєстрований в реєстрі за №1337.

Відповідно до п.1.1 договору купівлі-продажу від 27.04.2007, продавець продає і зобов'язується передати у власність покупця, а покупець сплачує вартість та приймає майновий комплекс цукрового заводу, далі по тексту "Об'єкт", за адресою Черкаська область, Драбівський район, смт. Шрамківка, вул. Леніна, будинок номер 17, реєстраційний номер 56338427.

Згідно наявної в матеріалах справи копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.04.2007 №14308778, бланк серії ССС №796620 майновий комплекс цукрового заводу, що проданий ТОВ "ЛЛЛ" і придбаний ТОВ "Етуаль", розташований за адресою будинок номер 17, вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область.

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 20.04.2007 №14309013, бланк серії ССС №796621 майновий комплекс цукрового заводу, що проданий ТОВ "ЛЛЛ" і придбаний ТОВ "Етуаль", розташований за адресою будинок номер 17, вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкові застави від 03.05.2007 №12368190, витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 03.05.2007 №12368195, довідки приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 04.05.2007 № 937708-1792, станом на момент укладання договору купівлі-продажу від 27.04.2007 були відсутні будь-які обтяження майнового комплексу цукровий завод за адресою будинок номер 17, вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область.

Приписами ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи, за викладених позивачем підстав останній вже звертався до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.07.2007 року, однак в межах справи про банкрутство ТОВ «ЛЛЛ».

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.03.2013 року заяву ліквідатора задоволено повністю, визнано недійсним оспорюваний договір купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу від 27.04.2007 та ухвалено повернути майновий комплекс ТОВ «ЛЛЛ».

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року зазначену ухвалу скасовано, припинено позовне провадження по справі № 14/5026/823/2011 року з підстав необхідності розгляду поданої ліквідатором заяви в порядку позовного провадження, а не в порядку передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому апеляційним судом фактично розглянуто подану апеляційну скаргу та встановлено, що на момент укладення правочину купівлі-продажу майнового комплексу цукрового заводу від 27.04.2007, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, реєстр №1337, сторонами повністю додержано встановлені в ст. 203 Цивільного кодексу України вимоги й одразу виконано цей правочин.

Зазначена постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2013 по справі №14/5026/832/2011.

При цьому слід зазначити, що відповідачем на спростування позиції позивача та підтвердження того, що майновий комплекс цукрового заводу, місцезнаходження якого будинок номер 17, вул. Леніна, смт. Шрамківка, Драбівський район, Черкаська область, придбано у ТОВ «ЛЛЛ» згідно чинного законодавства України у відкритих торгах додано копії протоколу зборів комітету кредиторів ТОВ "ЛЛЛ" № 01/3626 від 21.02.2007; витягу із Звіту про оцінку комплексу будівель та споруд ВАТ "Шрамківський цукровий завод", що здійснений ТОВ "Уманський центр оцінювачів", код ЄДРПОУ №33133658; оголошення про продаж майна банкрута ТОВ "ЛЛЛ" від 08.03.2007; заяв на участь у відкритих торгах від 04.04.2007 ЗАТ "БМЖ №27", від 05.04.2007 ВАТ "БМЖ №3", від 29.03.2007 ТОВ "Етуаль", НВПзОВ "Аргус"; протоколу реєстрації учасників відкритих торгів від 10.04.2007; протоколу проведення відкритих торгів в процедурі банкрутства від 10.04.2007; протоколу від 10.04.2007 № 1 "Проведення відкритих торгів в процедурі банкротства".

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували визнання вищезазначених документів недійсними, незаконними або такими, що викликають сумніви в їх належності і допустимості. Також позивачем не надано доказів оскарження дій ліквідатора, нотаріуса, що посвідчував спірний договір у встановленому законом порядку, з підстав на які позивач посилається в апеляційній скарзі. Не надано таких доказів і апеляційному суду.

Київський апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

Апелянтом не зазначено у чому конкретно полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору.

Матеріали справи не містять доказів, що відповідач при укладенні оспорюваного договору знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину та що такі перешкоди реально існували. Не надано таких доказів і апеляційному суду.

При цьому, розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що станом на день прийняття рішення за заявою ліквідатора ВАТ «Шрамківський цукровий завод» ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.01.2011 року по справі № 14-10-08/2102 визнано недійсним договір купівлі-продажу підприємства-банкрута від 09.03.2004 року за яким ТОВ «ЛЛЛ» набув права власності на майно, що було продано відповідачу згідно договору від 27.07.2007 року, а також те, що ліквідатор ВАТ «Шрамківський цукровий завод» звертався до господарського суду Черкаської області з відповідним позовом до ТОВ «Етуаль» про витребування майна шляхом передання його власнику. Однак, рішенням господарського суду Черкаської області від 24.12.2012 року по справі № 11/12/5026/2040/2011 в задоволенні позовних вимог відмовлено. (Зазначені рішення господарського суду Черкаської області залишені без змін за результатами апеляційного та касаційного оскарження.)

Ще слід зазначити, що як убачається з матеріалів справи, відчуження майна за договором купівлі - продажу від 27.07.2007 року відбувалось в рамках, порушеної відносно ТОВ «ЛЛЛ» справи про банкрутство. Спірний договір від імені ТОВ «ЛЛЛ» укладено та підписано призначеним господарським судом ліквідатором Білерою О.В. Таким чином, можна вести мову про те, що ліквідатор Білера О.В. здійснював реалізацію належного боржнику майна, в ліквідаційній процедурі для задоволення вимог кредиторів боржника.

Як вбачається з матеріалів справи в подальшому процедура банкрутства була припинена господарським судом Черкаської області, як передчасно порушена. Також рішенням господарського суду Черкаської області по справі № 09-05/2516 були визнані недійсними всі рішення зборів учасників (засновників) ТОВ «ЛЛЛ», оформлені протоколом № 2 від 10(15) липня 2005 року, про припинення фінансово-господарської діяльності та ліквідацію ТОВ «ЛЛЛ»; про призначення ліквідаційної комісії ТОВ «ЛЛЛ» у складі: голови ліквідаційної комісії, члена комісії та визначення обсягу повноважень і завдань створеної ліквідаційної комісії; про встановлення річного строку ліквідації товариства тобто фактично встановлений факт відсутності обставин прийняття рішення про ліквідацію ТОВ «ЛЛЛ» його засновниками, що стали підставою для порушення справи про банкрутство.

Питання недійсності правочину та відповідно правові наслідки недодержання сторонами правочину вимог закону визначені в параграфі 2 глави 16 розділу 4 Цивільного кодексу України, зокрема в ст. ст. 215-236 зазначеного кодексу.

Як встановлено вище звертаючись з позовом до господарського суду ліквідатор посилається на ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, інших підстав ліквідатором не наведено та не доводилось.

З урахуванням викладених обставин, встановлених фактів колегія суддів погоджується з місцевим судом щодо відсутності підстав для визнання договору недійсним за викладених ліквідатором підстав.

При цьому колегія суддів вважає недоречним застосування господарським судом ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, як одну з підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 за змістом ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Як встановлено вище порушення прав позивача укладенням спірної угоди за визначених в позовній заяві підстав не встановлено.

Крім того, колегія суддів зважає, що в постанові від 26.11.2013 року, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013 року по справі № 14/5026/832/2011 Вищий господарський суд України зауважив на передчасності посилань апеляційної інстанції на сплив позовної давності для звернення з даним позовом та вказав, що це питання підлягає дослідженню під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог у передбачений законом спосіб.

Зважаючи на той факт, що висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України не призвели до прийняття неправильного рішення, колегія суддів залишає його без змін.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів не підстав для скасування зазначеного рішення. Обґрунтованості своїх вимог поданими доказами апелянтом не доведено.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛ" арбітражного керуючого Білика О.А. залишити без задоволення, а рішення господарського Черкаської області від 03.06.2014 по справі № 925/560/14 - без змін.

Матеріали справи № 925/560/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя О.С. Копитова

Судді М.Л. Доманська

С.В. Сотніков