Рішення

від 22.11.2007 по справі 2-110/2007

ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

1 інстанція

1 інстанція  

код суду 27-02

категорія 38

справа №2-3916/2005

справа №2-350/2006

справа №2-110/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22   листопада

2007 року                              Гагарінський

районний суд м.  Севастополя

у складі:

головуючого - судді:    Куімова М. В.,

при   секретарі:   

Саксоновій А.І.,  Мартинюк

Л.О.,  Плотніковій О.В., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Севастополі 

цивільну справу за позовом ОСОБА_1    

до    ОСОБА_2   про стягнення  суми та відшкодування моральної шкоди,  суд,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1,  вточнивши позовні вимоги,  звернулася до суду з позовом до відповідачки

ОСОБА_2 про стягнення суми грошових коштів, 

що підлягали відрахуванню до соціальних фондів у зв'язку з трудової

діяльністю та відшкодування моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим,  що 11 липня 2001 року вона була прийнята на

роботу у якості продавця-консультанта до магазину «Семена»,  що належить приватному підприємцю ОСОБА_2.

Відповідачкою була зроблена запис у трудовій книжки про прийом на роботу 11

липня 2001 року та звільнення 31 жовтня 2003 року,  проте протягом усього часу її роботи

відповідачкою ОСОБА_2 не здійснювалися відрахування до органів Пенсійного Фонду

України,  Фонду зайнятості,  Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального

страхування з тимчасової втрати працездатності. Загальна сума відрахувань до

вказаних соціальних фондів складає 4.718 гривень,  у зв'язку з чим,  просить стягнути з відповідачки на свою

користь вказану суму для наступного відрахування до соціальних фондів.

У

судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги

підтримали у повному об'ємі.

У судове

засідання представник відповідача - ОСОБА_4 також не з'явився,  надіславши до суду заяву,  відповідно до якої,  просить суд у задоволенні позову відмовити та

справу розглянути за його відсутністю.

У судове

засідання представник третьої особи - Головного управління ПФУ в м.  Севастополі також не з'явився,  надіславши до суду заяву з проханням розглянути

справу за її відсутністю та ухвалити рішення на розсуд суду.

У судове

засідання представник третьої особи - Севастопольського міського центру

зайнятості також не з'явився,  надіславши

до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю.

У судове

засідання представник третьої особи - управління виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань

України в м.  Севастополі також не

з'явився,  проте у судовому засіданні від

19 червня 2007 року питання щодо можливості задоволення позову ОСОБА_1 відніс

на розсуд суду,  додавши,  що ОСОБА_1 була прийнята на облік фонду лише

у 2004 році.

У судове

засідання представник третьої особи - Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності також не з'явився,  проте у судовому засіданні від 19 червня 2007

року  позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала

частково.

Згідно

зі  ст. 

169 ЦПК України,  суд вважає за

можливе розглянути справу за відсутністю представників відповідача та третіх

осіб.

Суд,  заслухавши позивачку та її представника,  вивчивши матеріали справи,  вважає, 

що у задоволенні позову необхідно відмовити   з таких підстав.

У

судовому засіданні встановлено,  що 11

липня 2001 року позивачка ОСОБА_1 була прийнята на роботу у якості продавця-консультанта

до магазину «Семена»,  що належить

приватному підприємцю ОСОБА_2. Відповідачкою ОСОБА_2 була зроблена запис у

трудовій книжки ОСОБА_1 про прийом на роботу 11 липня 2001 року та звільнення

31 жовтня 2003 року,  проте протягом

усього часу роботи позивачки ОСОБА_1 відповідачкою ОСОБА_2 не здійснювалися

відрахування до органів Пенсійного Фонду України,  Фонду зайнятості,  Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального

страхування з тимчасової втрати працездатності. Вказані обставини

підтверджуються поясненнями позивачки ОСОБА_1 та відповідними документами

перевірок відповідачки ОСОБА_1 з приводу трудовій діяльності ОСОБА_1 за

вказаний період.

Суд

дійшов висновку,  що права ОСОБА_1

порушені відповідачкою ОСОБА_2 у зв'язку з нездійсненням відповідних

відрахувань до вказаних соціальних фондів, 

проте діюче законодавство України не передбачає такий порядок здійснення

відрахувань до фондів,  що пропонує

позивачка. Суд вважає неможливим стягнути з відповідачки суму відрахувань,  що підлягали обов'язкової сплаті до

соціальних фондів,  з наступним особистим

перерахуванням ОСОБА_1 третім особам.  За

думкою суду,  вказані відрахування можуть

бути стягнути заінтересованими особами при їхньому зверненні до суду з позовами

до відповідачки ОСОБА_2.

Судові

витрати по справі суд вважає за необхідне віднести на рахунок позивачки

ОСОБА_1.

Керуючись  ст. 1167 ЦК України,   ст.  ст. 10, 

11,  88,  209, 

212,  214-215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

У

задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  

стягнення   суми та відшкодування

моральної шкоди,  - відмовити.

Судові витрати

віднести на рахунок позивачки ОСОБА_1.

Рішення

суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м.  Севастополя через суд першої інстанції шляхом

подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в

порядку   ч.4  ст. 295 ЦПК 

України.