Рішення

від 20.12.2007 по справі 2-110/2007

АПОСТОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-110/2007

Справа №2-110/2007

РІШЕН НЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 грудня 2007

року Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого                              судді    Чумак Т.А.

при

секретарі                              Буко

І.І.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. 

Апостолове цивільну справу за позовом Управління Пенсійного фонду

України в Апостолівському районі до ОСОБА_1 про відшкодування суми переплати,

встановив:

29

серпня 2006 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про

відшкодування суми переплати.

В

обґрунтування позовних вимог представник позивача пояснила,  що з 10.12.92 року відповідачці по справі

було призначено пенсію по втраті годувальника на її неповнолітніх дітей.

29.11.01 року до Управління надійшла довідка з Апостолівського районного центру

зайнятості про те,  що син відповідачки

ОСОБА_2. перебуває на обліку як безробітний з 13.09.99 року. Одночасно

відповідачкою надавалися довідки про те, 

що її син навчається в Зеленодольській філії Дніпродзержинського

енергетичного технікуму. Таким чином,  в

2001 році виявлено переплату пенсії та прийнято рішення про утримання

переодержаної пенсії в розмірі 10 гр. щомісяця, 

на що погодилася відповідачка. Виплата пенсії закінчилася 01.07.03 року.

Залишок недоутриманої переплати пенсії складає 250 гр. 52 коп.,  яку просить стягнути з відповідачки,  а також стягнути з відповідачки всі витрати

по справі. Вважає,  що строк позовної

давності по даній справі не пропущено, 

оскільки Управління вперше звернулося до суду з вказаним позовом 23

травня 2006 року,  тобто до спливу 3-х

років з дня виникнення права на стягнення з відповідачки суми переплати.

Позовна заява від 23.05.06 року була залишена судом без руху і повернута в

зв»язку з не усуненням недоліків позову. Вдруге позовна заява була подана до

суду 29.08.06 року.

Відповідач

позов не визнала та пояснила,  що вона

дійсно отримувала з 1992 року пенсію на дітей в зв»язку з втратою годувальника.

В грудні 2001 року працівники Управління повідомили їй,  що виникла переплата пенсії на дітей і вона

погодилася на те,  щоб з пенсії утримували

переплату в розмірі 20 %. 01.07.03 року виплата пенсії закінчилася. її ніхто не

повідомляв про те,  що не вся сума

переплати стягнута. На даний час вона не пам»ятає,  в якому розмірі їй нараховувалася пенсія на

дітей та в якому розмірі була нарахована допомога по безробіттю її сину

ОСОБА_2.,  так як пройшло багато часу. У

вересні 2006 року вона отримала позовну заяву та додані документи,  які надійшли їй із суду. Просить відмовити

позивачу в позові в зв»язку з пропуском строку позовної давності.

Суд,  заслухавши сторони,  дослідивши матеріали справи,  вважає, 

що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно  ст.  

ст.  256,  257, 

261 ЦК України

позовна давність - це строк,  у межах

якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права

або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, 

коли особа довідалася або могла довідатися про

2

порушення

свого права або про особу,  яка його

порушила. У відповідності до ч.ч.3, 

4  ст.  267 ЦК

України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у

спорі,  зробленою до винесення ним

рішення. Сплив позовної давності,  про

застосування якої заявлено стороною у спорі, 

є підставою для відмови у позові.

В

судовому засіданні встановлено,  що

згідно розпорядження Апостолівського районного відділу соціального забезпечення

від 10.12.92 року ОСОБА_1.  призначено

пенсію (а.с. 9).

З

розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі від

08.10.02 року прийнято рішення про утримання переплати в загальній сумі 528 гр.

05 коп.3 ОСОБА_1.  щомісяця в розмірі 20

% (а.с. 16).

З

пояснювальної записки начальника відділу з виплати пенсій встановлено,  що виплата пенсії ОСОБА_1.  закінчилася 01.07.03 року,  залишок недоутриманої переплати складає 250

гр. 52 коп. (а.с. 17).

Позовна

заява Управлінням Пенсійного фонду України в Апостолівському районі про

стягнення з ОСОБА_1.  суми переплати в

розмірі 250 гр. 52 коп. подана до суду 29 серпня 2006 року (а.с. 3).

Таким

чином,  в судовому засіданні

встановлено,  що позивачу стало відомо

про порушене право 01 липня 2003 року в зв»язку із закінченням виплати пенсії

відповідачці та можливості стягнення переплати пенсії. До суду позивач

звернувся 29 серпня 2006 року - через 3 роки 1 місяць 20 днів з дня виникнення

права на звернення до суду,  тобто після

спливу строку позовної давності. Зважаючи на те,  що відповідачка просить застосувати позовну

давність,  суд вважає,  що позивачу необхідно відмовити в позові в

зв»язку із закінченням строку позовної давності.

Суд не

може взяти до уваги пояснення представника позивача про те,  що строк позовної давності необхідно рахувати

з 23 травня 2006 року,  тобто з дня

першого звернення позивача до суду, 

оскільки позовна заява,  подана до

суду 23.05.06 року,  була залишена без

руху і повернута позивачеві в зв»язку з не виконанням ухвали суду. У

відповідності до  ст.  121 ЦПК України позовна заява вважається

поданою в день первісного її подання до суду, 

якщо позивач відповідно до ухвали суду виконає вимоги,  зазначені в ухвалі.

Керуючись  ст.  

ст.  10,  11, 

60,  213,  215 ЦПК України,  суд

вирішив:

У

задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі

до ОСОБА_1 про відшкодування суми переплати відмовити в зв»язку з пропуском

строку позовної давності.

Стягнути

з Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі (р/р

25605719464878,  МФО 306072 КОД

ЕДРПОУ 24618360 в Дзержинському ВОБ № 7806 м. 

Кривий Ріг) на користь ВДКУ в Апостолівському районі витрати на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гр.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Дніпропетровської

області через Апостолівський районний суд. Заява про апеляційне оскарження

може бути

подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга

на

рішення може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне

оскарження.