Постанова

від 14.10.2014 по справі 908/1183/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2014 р. Справа № 908/1183/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Бондаренко В.П.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивачів - 1) Михайлівський А.С., дов. №01/02-17/02329 від 11.08.2014 року, 2) Михайлівський А.С., дов. №01/02-17/02190 від 23.07.2014 року,

відповідача - Деревянко Д.В., дов. б/н від 01.10.2014 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2678 З/1-18) на рішення господарського суду Запорізької області від 24.06.2014 року у справі № 908/1183/14

за позовом 1) Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, 2) Виконавчого комітету Запорізької міської ради, м. Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-Дніпровське", м. Запоріжжя,

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИЛА:

Запорізька міська рада та Виконавчий комітет Запорізької міської ради, перший та другий позивачі, звернулися до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-Дніпровське", відповідача, в якій просили:

1) змінити пункт 1.6 договору оренди земельної ділянки від 08.11.2002 р. за № 1801, укладеного між Виконавчим комітетом Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-Дніпровське", щодо земельної ділянки площею 0,3691 га, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, пр. Леніна, 15, для розташування комплексу по виробництву продуктів харчування, виклавши його в такій редакції: " 1.6. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 2484264,46 грн. (два мільйони чотириста вісімдесят чотири тисячі двісті шістдесят чотири грн. 46 коп.) в цінах 2013 року".

2) змінити пункт 3.1 договору оренди земельної ділянки від 08.11.2002 р. за № 1801, укладеного між Виконавчим комітетом Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-Дніпровське", щодо земельної ділянки площею 0,3691 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 15, для розташування комплексу по виробництву продуктів харчування, виклавши його в такій редакції: " 3.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 74527,93 грн. (сімдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять сім грн. 93 коп.), що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.06.2014 року у справі №908/1183/14 (суддя Кагітіна Л.П.) позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-Дніпровське" на користь Запорізької міської ради 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відповідач із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що Запорізька міська рада в межах своєї компетенції не приймала рішення щодо приведення розміру орендної плати за землю у відповідність до рішення №37 від 26.06. 2012 року шляхом внесення змін до нього в судовому порядку з орендарями земельних ділянок, визначених у пункті 1 додатку, до яких відноситься Товариство з обмеженою відповідальністю "Південно-Дніпровське".

А тому, на думку апелянта, позов подано позивачами з перевищенням повноважень, визначених в рішенні № 37 від 26.06.2012 року та наданих органом, що має виключну компетенцію щодо вирішення питань врегулювання земельних відносин.

Також, вказує на те, що оскільки спірний договір оренди земельної ділянки було укладено 01.11.2002 року, тобто, до набрання чинності Цивільним кодексом України, то, з урахуванням статті 5 Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу не розповсюджуються на обсяг цивільних прав та обов'язків орендаря та орендодавця, визначених в договорі. У зв"язку з цим, внесення змін до спірного договору оренди земельної ділянки можливе лише тоді, якщо така можливість передбачена самим договором, або законом.

При цьому, апелянт зазначає, що спірний договір оренди земельної ділянки не передбачає права позивачів вимагати збільшення орендної плати, а розмір орендної плати може бути змінений лише за згодою сторін, а стаття 23 Закону України "Про оренду землі" право орендодавця вимагати збільшення орендної плати за землю взагалі не передбачено.

Згідно з розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 року №28-р "Про зміну територіальної підсудності" розгляд справ, що підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом, здійснюється Харківським апеляційним господарським судом.

У зв"язку із цим, супровідним листом господарського суду Запорізької області від 07.07.2014 року №09-33/1083 матеріали справи №908/1183/14 разом із апеляційною скаргою відповідача були направлені до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Розпорядженням секретаря палати №1 Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Бондаренко В.П., у зв"язку із хворобою судді Медуниці О.Є.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Бондаренко В.П.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 23.09.2014 року на 12:30 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року розгляд справи було відкладено на 14.10.2014 року на 10:30 год., у зв"язку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.10.2011 року підтримав апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 14.10.2011 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 08.11.2002 року на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради №232/32 від 25.07.2002 року, між Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-Дніпровське", орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки (далі договір), за умовами якого орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,3691 га, яка знаходиться: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 15, для розташування комплексу по виробництву продуктів харчування, який зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.11.2002 року за № 1801.

Відповідно до пункту 1.6 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 804490,36 грн. в цінах 2002 року.

Згідно з пунктом 3.1 договору орендна плата встановлена за один календарний рік та у розмірі 8044,90 грн. за загальну площу земельної ділянки і вноситься орендарем щомісячно в розмірі 1/12 частини від загальної річної орендної плати на розрахунковий рахунок фінансового відділу Комунарської районної державної адміністрації щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За умовами пункту 3.3 договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства.

Згідно з пунктом 7.1 договору зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягання згоди щодо змін умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, з моменту укладення договору відповідачем прийнято у строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:03:035:0038 загальною площею 0,3691 га, яка знаходиться за адресою: пр. Леніна, 15 у м. Запоріжжі для розташування комплексу по виробництву продуктів харчування, що сторонами не заперечується.

03.03.2008 року Запорізькою міською радою прийнято рішення №79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" відповідно до якого, зокрема, вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, виконану українським ДНДІПМ "Діпромісто"; затвердити базову вартість 1 кв.м. землі у розмірі 190,18 гри. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008 року; при розрахунку нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки значення коефіцієнтів впливу санітарно-гігієнічних факторів, які діють на даній ділянці, застосовувати в повному обсязі відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів; впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.03.2008 р. ; визнати рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001 р. № 17 "Про затвердження грошової оцінки земель міста Запоріжжя" таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки.

27.07.2011 року Запорізькою міською радою прийнято рішення №16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі", яким було затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення в місті Запоріжжя.

26.06.2012 року Запорізькою міською радою прийнято рішення № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради № 16 від 27.07.2011 року "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", згідно з яким розмір орендної плати за всі земельні ділянки м. Запоріжжя, крім нижче наведених у рішенні пунктів, використовується коефіцієнт "З".

Рішення № 37 було оприлюднене 24.07.2012 року в газеті "Запорізька Січ" та набрало чинності 01.01.2013 року.

Згідно з Витягом з технічної документації нормативна грошова оцінка 1 кв.м. спірної земельної ділянки площею 5944,00 кв. м. становить 796,64 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 4735228,16 грн.

26.04.2013 року Запорізькою міською радою було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Південно-Дніпровське" письмову пропозицію за № 01/02-21/01091 щодо внесення змін до п. 3.1 договору. Направлення письмової пропозиції підтверджується копією поштового повідомлення про вручення кореспонденції 08.05.2013 року уповноваженому представнику відповідача та квитанцією щодо сплати направлення поштового повідомлення.

Проте, відповідач на запропоновані Запорізькою міською радою зміни до договору оренди землі відповіді не надав, додаткову угоду не підписав.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" № 161 -XIV від 06.10.1998 року визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Як визначено у підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Виходячи з положень підпункту 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата, поряд із земельним податком, є формою плати за землю, яка, в силу положень підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України, віднесена до загальнодержавних податків.

Згідно з пунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування за цим податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Базою оподаткування відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем; розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України в редакції Закону № 1166-VII від 27.03.2014 року, в раніше діючій редакції розмір орендної плати не міг бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до статті 290 Господарського кодексу України розмір плати за користування земельною ділянкою, що є державною або комунальною власністю, не може бути нижчим за встановлений відповідно до закону.

Відповідно до статті 274.1. Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється в розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

При цьому, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а також затвердження конкретних ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України віднесено пунктом 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської рад, яка реалізується шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях ради.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Пунктом 2 частини 1 статті 13 цього Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини З статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Враховуючи наведені положення законодавства України, затвердження нормативної грошової оцінки землі, ставок земельного податку та розміру орендної плати відноситься до виключної компетенції відповідної місцевої ради. При цьому, мінімальний граничний розмір орендної плати залежить від розміру нормативної грошової оцінки землі.

Рішенням Запорізької міської ради від 03.03.2008 року № 79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану українським ДНДІПМ "Дніпромісто", затверджено базову вартість 1 кв. м. землі у розмірі 190,18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008 року, значення коефіцієнтів місцерозташування та впливу локальних факторів, а також впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 27.07.2011 року № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення м. Запоріжжя" було затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя.

Рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2012 року № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 р. № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", змінено коефіцієнт "К", згідно якого визначається розмір орендної плати і "на всі земельні ділянки крім пунктів, наведених нижче, розповсюджується коефіцієнт "З".

Виходячи з положень чинного законодавства України, мінімальний граничний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюється Податковим кодексом України, при цьому затвердження ставок земельного податку, а отже і розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки, відноситься до виключної компетенції сільської, селищної', міської рад, яка реалізується шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях ради.

Тому, прийняття радою рішення про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення є підставою для приведення положень спірного договору оренди землі у відповідність до вимог цього рішення в частині визначення розміру орендної плати.

В матеріалах справи міститься Витяг з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданий Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області, щодо земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 15, площею 3691,00 кв м. за кадастровим номером 2310100000:03:035:0038. Відповідно до цього витягу станом на 15.02.2013 року нормативна грошова оцінка вказаної ділянки становить 2484264,46 грн.

Тахим чином, розмір орендної плати для вказаної земельної ділянки складає: 2484264 х 1% х 3;= 74527,93 грн., де: 74527,93 - розмір орендної плати; 2484264,46 х 1% - розмір земельного податку, визначений згідно з вимогами Податкового кодексу України (нормативна грошова оцінка х ставку податку); 3 - коефіцієнт, визначений рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2012 р. №37.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до чинного законодавства.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада, в межах повноважень, приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які згідно зі статтею 144 Конституції України є обов'язковими до виконання на відповідній території та оприлюднюються у встановленому законом порядку.

Таким чином, рішення Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 року, яким встановлено орендну плату-'за земельну ділянку, що є предметом договору оренди землі від 08.11.2002 року, в розмірі З відсотків від її нормативної грошової оцінки, прийняте Запорізькою міською радою в межах наданої чинним законодавством компетенції.

При цьому, станом на час вирішення спору господарським судом першої інстанції дане рішення в установленому законом порядку не скасовано, не змінено і не визнано недійсним, а тому, в силу приписів статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковим для виконання на відповідній території.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, законодавством України визначено, що зміна розміру грошової оцінки землі має наслідком зміну земельного податку щодо відповідних земельних ділянок, а тому наявні передбачені договором умови, за яких його зміна є обов'язковою для сторін.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку. Вказані умови також передбачені сторонами у пункті 35 договору оренди землі.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно з частиною З статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Як свідчать матеріали справи, пропозицію щодо зміни умов пункту 3.1 договору шляхом укладення додаткового договору до нього було направлено позивачем на адресу відповідача 26.04.2013 року відповіді на пропозицію відповідачем не надано.

Таким чином, сторони не дійшли взаємної згоди про внесення змін до договору оренди землі.

Нормами чинного законодавства України передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Також, згідно з пунктом 7.1 договору зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

А тому, оскільки сторонами в договорі передбачена можливість перегляду орендної плати у разі прийняття орендодавцем рішення про збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому, законодавча зміна граничного розміру цієї плати, за рішенням Запорізької міської ради № 37 від 26.06.2012 року, є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Вищого господарського суду України від 28.07.2011 р. у справі № 5005/2715/211 (11/224-10), від 02.08.2011 р. у справі № 6/474-10, від 05.08.2011 р. у справі № 5005/431/2011, від 09.08.2011 р. у справі № 41/81пд, від 13.03.2013 р. у справі № 5009/2275/12, а також у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010 року у справі №2-1/10068-2008 та від 30.05.2011 року у справі № 17/299-10.

Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України та частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, якщо договір змінюється в судовому порядку, зобов'язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Отже, оскільки розмір орендної плати за надану відповідачу земельну ділянку, визначений пунктом 3.1 договору, не відповідає розміру орендної плати, затвердженому вказаним рішенням Запорізької міської ради, а умовами спірного договору оренди землі від 08.11.2002 року передбачено внесення змін до нього в судовому порядку у разі зміни розміру орендної плати, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що наявні достатні підстави для зміни договору в частині, що стосується розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Відповідач апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що Запорізька міська рада в межах своєї компетенції не приймала рішення щодо приведення розміру орендної плати за землю у відповідність до рішення №37 від 26.06. 2012 року шляхом внесення змін до нього в судовому порядку з орендарями земельних ділянок, визначених у пункті 1 додатку, до яких відноситься Товариство з обмеженою відповідальністю "Південно-Дніпровське" .

А тому, на думку апелянта, позов подано позивачами з перевищенням повноважень, визначених в рішенні № 37 від 26.06.2012 року та наданих органом, що має виключну компетенцію щодо вирішення питань врегулювання земельних відносин.

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими твердженнями, оскільки право на судовий захист цивільного права, встановлене частиною 2 статті 124 Конституції України та статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, є непорушним і не залежить статусу особи, тобто, чи є вона органом місцевого самоврядування чи ні, а тому, не вимагає прийняття органом самоврядування відповідного рішення. При цьому, як вже зазначалося, згідно з пунктом 7.1 договору зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягання згоди щодо змін умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

До того ж, частиною 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим законом.

Пунктом 2 рішення № 37 Запорізької міської ради від 26.06.2012 року "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 року № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі" зобов'язано орендарів земельних ділянок, у яких розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди землі, не відповідає даному рішенню або розрахований без урахування рішення міської ради від 03.03.2008 року №79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", укласти додаткові угоди на збільшення орендної плати.

Рішення Запорізької міської ради № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 року № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі" в установленому законом порядку не оскаржено, воно не змінено та не визнано недійсним, а тому, в силу приписів статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковим для виконання на території м. Запоріжжя.

Також, апелянт вказує на те, що оскільки спірний договір оренди земельної ділянки було укладено 01 листопада 2002 року, тобто, до набрання чинності діючого Цивільного кодексу України, то, з урахуванням статті 5 Цивільного кодексу України, положення цього Кодексу не розповсюджуються на обсяг цивільних прав та обов'язків орендаря та орендодавця, визначених в договорі. У зв"язку з цим, внесення змін до договору оренди земельної ділянки за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, 15 від 01 листопада 2002 року можливе лише якщо така можливість передбачена самим договором, або законом.

При цьому, зазначає, що договір оренди земельної ділянки від 01 листопада 2002 року не передбачає права позивачів вимагати збільшення орендної плати, а розмір орендної плати може бути змінений лише за згодою сторін, а стаття 23 Закону України "Про оренду .землі" право орендодавця вимагати збільшення орендної плати за землю взагалі не передбачено.

Однак, колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, так як, з урахуванням положень частини 2 пункту 4 та пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України норми чинного Цивільного кодексу України застосовуються до договору оренди земельної ділянки та правовідносин, що виникли між сторонами при його укладенні, оскільки вказані правовідносини продовжували існувати і після набрання вказаним Кодексом чинності.

До того ж, порядок та розмір справляння земельного податку та орендної плати за користування земельними ділянками визначається нормами Податкового кодексу України, незалежно від того, укладено договір оренди землі після набрання чинності Податковим кодексом України, чи до набрання чинності.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24.06.2014 року у справі №908/1183/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 16.10.2014 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Бондаренко В.П.