Постанова

від 01.02.2007 по справі 34/238а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/238а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

31.01.2007р.                                                                             справа №34/238а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів:  

при секретареві судового засідання:

за участю представників сторін:

від позивача:Смирнова Т.Н. за дов. від 04.01.2007р. б/н,

від відповідача:Граніна О.В. - за дов. 22.12.2006р. №11818/10,Димченко О.Ю. - за дов. від 30.01.2007р. №841/10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову господарського суду:

Донецької області

від:23.11.2006 року (виготовлена в повному обсязі 27.11.2006р.)

по справі:№34/238а

за позовом:Торгово-промислового підприємства "Центр-Регіон" м.Горлівка

до:Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції м.Горлівка

про:визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.01.2006р. №0000182342/0

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Торгівельно-промислове підприємство “Центр-Регіон”, засноване на власності Горлівської філії відділення Міжнародної асоціації ветеранів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю “Центр-Донбас” у Донецькій області “ЦЕНТР-РЕГІОН”  (м.Горлівка), звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі за текстом –Горлівська ОДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.01.2006р. №0000182342/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7158,22грн., у тому числі: основний платіж –4772,15грн., штрафна (фінансова) санкція - 2386,07грн. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 23.11.2006р., див.140арк.справи).

Постановою від 23.11.2006р. (виготовлена в повному обсязі 27.11.2006р.) у справі №34/238а господарський суд Донецької області (суддя: Кониченко О.М.) позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, визнавши недійсним податкове повідомлення-рішення від 19.01.2006р. №0000182342/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7158,22грн., у тому числі: основний платіж –4772,15грн., штрафна (фінансова) санкція - 2386,07грн.

Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, що наявні в матеріалах справи документи підтверджують факт сплати товарів (робіт, послуг) як платіжними дорученнями, так і актами безбанківського заліку; тим, що недоліки у заповненні податкових накладних, виявлені органом державної податкової служби в результаті перевірки підприємства, не роблять податкові накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів; тим, що недотримання позивачем порядку, встановленого п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчать про обгрунтованість рішення податкової інспекції, оскільки відповідно до положень п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) підставою для відповідальності платника податку є непідтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Відповідач, Горлівська ОДПІ, з прийнятою постановою місцевого господарського суду не погодився та подав апеляційну, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування з огляду на положення п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин); на те, що порядок заповнення податкових накладних від 28.02.2003р. №16, від 31.03.2003р. №105, від 14.10.2003р. №449/5, від 03.10.2003р. №417/4, від 31.10.2003р. №193 не відповідає приписам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), а саме –замість юридичної адреси зазначено лише назва міста.

Позивач, Торгівельно-промислове підприємство “Центр-Регіон”, засноване на власності Горлівської філії відділення Міжнародної асоціації ветеранів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю “Центр-Донбас” у Донецькій області “ЦЕНТР-РЕГІОН”  (м.Горлівка), у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що в Законі України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та в п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997р. за №233/2037,  відсутня пряма норма, згідно якої податкова накладна, оформлена продавцем належним чином, є недійсною та тягне за собою необхідність зменшення податкового кредиту у покупця.

В судовому засіданні представник  Торгівельно-промислове підприємство “Центр-Регіон”, засноване на власності Горлівської філії відділення Міжнародної асоціації ветеранів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю “Центр-Донбас” у Донецькій області “ЦЕНТР-РЕГІОН”  (м.Горлівка) наполягав на тому, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту 9738грн., що підтверджується відповідним записом у книзі придбань товарів (робіт, послуг).

01.11.2005р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” від 06.10.2005р. №2953-ІV, яким п.6 та п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України були викладені в новій редакції, згідно якої до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р., вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2006р. відкрито апеляційне провадження по адміністративній справі №34/238а.

Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2006р. в порядку ст.29 Закону України “Про судоустрій України” призначено склад судової колегії по розгляду апеляційної скарги Горлівської ОДПІ на постанову господарського суду Донецької області від 23.11.2006р.  (виготовлена в повному обсязі 27.11.2006р.) у справі №34/238а.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2006р. справу №34/238а призначено до апеляційного розгляду.

Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.41, ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вивчивши матеріали справи, наявні докази, заслухавши пояснення, доводи та заперечення  учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення Горлівської ОДПІ від 19.01.2006р. №0000182342/0, яким на підставі п.п. „б” 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ, п.4.9 ст.4, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 76859,50грн., у тому числі –основний платіж –48732грн.. штрафна санкція –28127,50грн. (див.91арк.ІІт.справи) (позивачем оспорюється зазначене податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7158,22грн., у тому числі: основний платіж –4772,15грн., штрафна (фінансова) санкція - 2386,07грн., в редакції заяви про зменшення позовних вимог від 23.11.2006р., див.140арк.справи).

Оспорене податкове повідомлення-рішення від від 19.01.2006р. №0000182342/0 приймалось на підставі акта Горлівської ОДПІ про результати планової виїзної перевірки від 30.12.2005р. №688-23-3/31969006 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства Торгово-промисловим підприємством “Центр-Регіон” за період з 24.05.2002р. по 30.09.2004р.

В акті перевірки від 30.12.2005р. №688-23-3/31969006 перевіряючими зазначено, що підприємством порушено вимоги п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення податкового кредиту за період з 24.05.2002р. по 30.09.2004р. на суму 9738грн.

Згідно п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) у разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсації продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.

Відповідно до пп.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

-  порядковий номер податкової накладної;

-  дату виписування податкової накладної;

- назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

         -  податковий номер платника податку (продавця та покупця);

-  місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи,    

    зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

-  опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

-  повну назву отримувача;

-  ціну продажу без врахування податку;

-  ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

-  загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З матеріалів справи вбачається, що розділ податкових накладних від 28.02.2003р. №16 на суму ПДВ 1053,59грн., від 31.03.2003р. №105 на суму ПДВ 856,60грн. „місце знаходження покупця” заповнений шляхом відображення в них інформації: місце знаходження покупця –м.Горлівка, “місце знаходження продавця” –м.Горлівка-14 (юридичні адреси в повному обсязі не вказувались). В податкових накладних від 14.10.2003р. №449/5 на суму ПДВ 363,60грн., від 03.10.2003р. №417/4 на суму ПДВ 2388,96грн., від 31.10.2003р. №193 на суму ПДВ 109,40грн., як зазначено відповідачем, вказана не юридична адреса підприємства (див.126-130арк.Іт.справи).

 Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача стосовно того, що суми ПДВ, які були включені до податкового кредиту на підставі податкових накладних дійсно були сплачені по господарським операціям, які відображені в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), що не заперечується відповідачем.

В Законі України „Про податок на додану вартість” (в редакції, чинній в податкових періодах, що стосуються спірних правовідносин) відсутнє тлумачення терміну „місце розташування” юридичної особи. В типовій формі податкової накладної, затвердженій Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованим в Мінюсті України 23.06.1997р. за №233/2037 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) всупереч п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) мають місце розділи „місцезнаходження продавця” та „місцезнаходження продавця”, а не „місце розташування” продавця (покупця), як це передбачено Законом України „Про податок на додану вартість”.

В Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997р. за №233/2037 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) також відсутнє визначення терміну „місце знаходження”, яке вживається в типовій формі податкової накладної.

Крім того, в спірних правовідносинах має місце неоднозначне (множинне) трактування обов'язку платника податку щодо заповнення розділів податкової накладної „місцезнаходження продавця” та „місцезнаходження покупця”, оскільки в п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР йдеться про місце розташування юридичної особи (визначення термінів в податковому законодавстві в розумінні Закону України „Про податок на додану вартість” - відсутні).

Відповідно до п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 20.12.2000р. №2181-ІІІ (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норма різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Господарський суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що недоліки у заповненні податкових накладних не роблять податкові накладні недійсними, не свідчать про їх неналежність та недопустимість доказів та не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту.

За результатами апеляційного провадження по справі судова колегія дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам, нормам чинного законодавства і з заявлених підстав не підлягає скасуванню.

Результати апеляційного провадження по справі ухвалені колегією суддів в нарадчій кімнаті відповідно до положень ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ст.101, ст.103, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206  Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини ухвали Донецького апеляційного господарського суду про залишення без зміни постанови господарського суду Донецької області від 23.11.2006р. (виготовлена в повному обсязі 27.11.2006р.) у справі №34/238а.

В порядку п.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України сторонам повідомлено про виготовлення повного тексту ухвали в п'ятиденний термін з моменту проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали.

Беручи до уваги викладене, керуючись  п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст.101, ст.103, ст.154, ст.158, ст.159, ст.160, ст.167, ст.185, ст.186, ст.195, ст.196, ст.198, ст.200, п.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу  Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Донецької області від 23.11.2006р. (виготовлена в повному обсязі 27.11.2006р.) у справі №34/238а - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 23.11.2006р. (виготовлена в повному обсязі 27.11.2006р.) у справі №34/238а –залишити без зміни.

Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали.

Ухвала складена в повному обсязі 05.02.2007р.

Головуючий:          

Судді: