Рішення

від 09.10.2014 по справі 910/136/2013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/136/2013 09.10.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Елітсервіс" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_1 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСК" 3. ОСОБА_2 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КТІ" прозвернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності Головуючий, суддя Бойко Р.В.

Судді: Пригунова А.Б.

Бондарчук В.В.

Представники сторін:

від позивача:Зелевська А.В. від відповідача:Горбач І.В. від третьої особи 2:Оберемок Д.О. від третіх осіб 1, 3,4:не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСК" (надалі - "ТОВ "ТАСК") про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 30.07.2014 р. обґрунтовані існуванням підстав для звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договорами кредиту № 39.29-50/687к від 05.04.2007 р. та № 39.29-50/916к від 03.09.2007 р. на частину предмета іпотеки за іпотечними договорами № 39.29-50/405і від 05.07.2007 р. та № 39.29-50/542і від 03.09.2007 р., укладеними з ТОВ "ТАСК", шляхом визнання за Банком права власності на нього, а саме: 45/1000 нежилих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються з нежилих приміщень з №2 по №8 (групи приміщень №2), №1 (групи приміщень №5а) (в літ. "А") загальною площею 110,2 кв.м., які станом на сьогоднішній день належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Київ-Елітсервіс" на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 04.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.01.2013 р. порушено провадження у справі №910/136/2013, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, та призначено справу до розгляду.

У період з 03.01.2013 р. по 11.07.2013 р. у зв'яжу із клопотаннями відповідача про відкладення розгляду справи, неявкою представника третьої особи та зміною складу суду розгляд справи неодноразово відкладався.

28.03.2013 р. через канцелярію суду представником відповідача було подано заяву про зупинення провадження у справі за змістом якої просив зупинити провадження у справі №910/136/2013до вирішення господарським судом міста Києва пов'язаних з нею справ №910/5280/13 та №910/5283/13 про визнання недійсним спірних іпотечних договорів.

Ухвалою господарського суду міста Києва (у складі колегії: суддя Бойко Р.В. (головуючий), судді: Баранов Д.О., Пригунова А.Б.) від 11.07.2013 р. задоволено клопотання ТОВ "ТАСК" про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі №910/136/2013 до вирішення господарським судом міста Києва справ №910/5280/13 та №910/5283/13 за позовними заявами ТОВ "ТАСК" до Банку про визнання іпотечних договорів недійсними та набрання рішеннями у даних справах законної сили, зобов'язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

07.04.2014 р. через канцелярію суду представником позивача було подано клопотання про поновлення провадженні у справі у зв'язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у ній.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2014 р. задоволено клопотання представника Банку, поновлено провадження у справі №910/136/2013 та призначено її до розгляду на 24.04.2014 р.

22.04.2014 р. до канцелярії суду надійшло клопотання представника Банку про витребування доказів, які позивач не може надати самостійно.

Також, 22.04.2014 р. через канцелярію суду представником ТОВ "ТАСК" було подано заяву за змістом якої вказував на те, що обставини, що зумовили зупинення провадження у даній справі не усунені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2014 р. задоволено клопотання Банку про витребування доказів та витребувано відповідні докази, зупинено провадження у справі №910/136/2013 до вирішення господарським судом міста Києва справи №910/5280/13 за позовною заявою ТОВ "ТАСК" до Банку про визнання іпотечного договору недійсним та набрання рішенням у даній справі законної сили, зобов'язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

Через канцелярію суду представником позивача було подано клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у ній.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2014 р. задоволено клопотання представника Банку та поновлено провадження у справі №910/136/2013, розгляд справи призначено на 14.07.2014 р.

11.07.2014 р. через канцелярію суду представником позивача було подано клопотання: про заміну належного відповідача за змістом якого просив замінити первісного відповідача - ТОВ "ТАСК" на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ-Елітсервіс", у зв'язку із набуттям останнім права власності на предмет іпотеки; про залучення третіх осіб до участі у справі №910/136/2013 за змістом якого просив залучити до участі у справі ТОВ "ТАСК" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КТІ" в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Також, подав заяву про забезпечення позову за змістом якої просив накласти арешт на спірне майно та заборонити ТОВ "Київ-Елітсервіс" вчиняти будь-які дії з приводу відчуження спірного майна.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. у зв'язку із перебування судді Баранова Д.О. на лікарняному справу №910/136/2013 передано для розгляду колегії суддів у складі: суддя Бойко Р.В. (головуючий), судді: Пригунова А.Б., Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. колегією суддів прийнято до провадження справу №910/136/2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. замінено первісного відповідача - ТОВ "ТАСК", на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ-Елітсервіс" (надалі - "ТОВ "Київ-Елітсервіс"), залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ "ТАСК"; ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КТІ" (надалі - "ТОВ "ТД "КТІ"), розгляд справи призначено на 31.07.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про вжиття заходів до забезпечення позову та накладено арешт на спірне нерухоме майно.

31.07.2014 р. через канцелярію суду представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог за змістом якої у зв'язку із переходом права власності на частину предмета іпотеки за спірними договорами іпотеки до ТОВ "Київ-Елітсервіс" вказував на встановлення ціни позову у розмірі 600 000,00 грн. - вартість станом на сьогоднішній день такої частини предмета іпотеки, та просив в рахунок погашення частини заборгованості ОСОБА_1 за спірним договорами кредиту у загальному розмірі 12 736 586,82 грн. звернути стягнення саме на частину предмета іпотеки, що належить ТОВ "Київ-Елітсервіс", шляхом визнання права власності на нього.

31.07.2014 р. через канцелярію суду представниками ТОВ "Київ-Елітсервіс" та ТОВ "ТАСК" були подані клопотання про зупинення розгляду справи за змістом яких просили зупинити провадження у даній справі до вирішення Київським апеляційним господарським судом справи №910/5280/13.

Судом розгляд клопотань представників відповідача та третьої особи 2 відкладено на більш пізню стадію розгляду спору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2014 р. у зв'язку із неявкою представників третіх осіб 1, 3, 4 розгляд справи відкладено до 11.09.2014 р.

11.09.2014 р. через канцелярію суду представником ТОВ "ТАСК" було подано клопотання про зупинення розгляду справи за змістом якого просив зупинити провадження у даній справі до вирішення Київським апеляційним господарським судом справи №910/5280/13.

Судом розгляд клопотання представника третьої особи 2 було відкладено на більш пізню стадію розгляду спору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2014 р. у зв'язку із клопотаннями представників позивача, відповідача та третьої особи 2, неявкою представників третіх осіб 1, 3, 4 розгляд справи відкладено до 15.09.2014 р.

15.09.2014 р. через канцелярію суду представниками ТОВ "Київ-Елітсервіс" та ТОВ "ТАСК" були подані клопотання про зупинення розгляду справи за змістом яких просили зупинити провадження у даній справі до вирішення Київським апеляційним господарським судом справи №910/5280/13.

Судом розгляд клопотань представників відповідача та третьої особи 2 про зупинення розгляду справи було відкладено на більш пізню стадію розгляду спору.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.09.2014 р. у зв'язку із перебування судді Стасюка С.В. у відрядженні справу №910/136/2013 передано для розгляду колегії суддів у складі: суддя Бойко Р.В. (головуючий), судді: Пригунова А.Б., Бондарчук В.В.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 15.09.2014 р. колегією суддів прийнято до провадження справу №910/136/2013, призначено розгляд справи на 09.10.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав відзив на позовну заяву за змістом якого в задоволенні позову просить відмовити повністю, вказує на те, що: позивачем не було надано достовірних доказів існування у третьої особи 1 заборгованості за спірним кредитним договорами; один із спірних договорів іпотеки припинив свою дію у зв'язку із збільшення обсягу основного зобов'язання; позивачем було пропущено строк позовної давності, оскільки останній платіж за кредитними договорами було здійснено 09.01.2009 р., що свідчить про сплив позовної давності ще в 2012 році; спірні кредитні договори містять ознаки фіктивних правочинів. Також, представником відповідача було подано клопотання про проведення експертизи за змістом якого просить призначити у справі фінансово-кредитну експертизу.

В судове засідання представник третьої особи 2 з'явився, проти позову заперечує, в його задоволенні просить відмовити повністю.

Треті особи 1, 3, 4, повідомлені про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду, своїх повноважних представників в судове засідання не направили, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Судом в задоволенні клопотань відповідачів про зупинення розгляду справи відмовлено, оскільки останніми не надано доказів на підтвердження існування обставин з якими положення ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість зупинення провадження у справі (не надано доказів розгляду станом на сьогоднішній день пов'язаної з даною справи Київським апеляційним господарським судом).

В задоволенні клопотання відповідача про проведення експертизи судом відмолено з огляду на недоведеність останнім виникнення під час розгляду даної справи питань, вирішення яких потребує спеціальних знань, з існування чого положення ст. 41 Господарського процесуального кодексу України передбачаються можливість призначення судової експертизи.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях до 14.07.2014 р. складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, а фіксація судового процесу з 31.07.2014 р. здійснювалася за допомогою технічних засобів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2007 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (після зміни організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір кредиту №39.29-50/687к (надалі - "Договір кредиту 1") відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 495 000,00 доларів США зі сплатою 13% річних з визначених графіком погашення основної суми та з кінцевим терміном повернення кредиту до 04.04.2014 р., що підтверджується заявою на видачу готівки №02/026 від 05.04.2007 р.

13.05.2009 р. між кредитором та позичальником було укладено договір про внесення змін №1 до Договору кредиту 1 за змістом якого сторонами вирішено змінити графік погашення основного боргу із кінцевим строком його погашення до 04.04.2017 р. та встановити проценту ставку за користування кредитними коштами з 20.10.2008 р. у розмірі 15%.

З метою забезпечення виконання Договору кредиту 1 05.04.2007 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (після зміни організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") (іпотекодержатель) та ТОВ "ТАСК" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №39.29-50/405і, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за №1422, до якого в подальшому було внесено зміни згідно додаткової угоди №1 від 03.09.2007 р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованої в реєстрі за № 4520, (надалі разом - "Іпотечний договір 1").

У відповідності до п. 1.1 Іпотечного договору 1 іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Договором кредиту 1 нерухоме майно - нежилі приміщення в літ. "А", а саме: приміщення №№2-8 (групи приміщень №2), приміщення №№1, 2 (групи приміщень №5), приміщення №1 (групи приміщень №5а), приміщення №№1-26 (групи приміщень №11), загальною площею 577,40 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно із п. 1.4 Іпотечного договору 1 зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання: повернення кредиту в розмірі 495 000,00 доларів США, з порядком погашення суми основної заборгованості за кредитом до 10 числа кожного місяця згідно з умовами визначеними в п. 1.1 ст. 1 договору, яким обумовлено основне зобов'язання та з кінцевим терміном погашення кредиту до 04.04.2017 р., а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов'язання; сплата процентів за користування кредитом у розмірі 13% річних та комісій, у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання; сплата можливої неустойки (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання; відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за основним зобов'язанням, та збитків, завданих порушенням основного зобов'язання.

03.09.2007 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (після зміни організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір кредиту №39.29-50/916к (надалі - "Договір кредиту 2") відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 200 000,00 доларів США зі сплатою 13% річних з визначених графіком погашення основної суми та з кінцевим терміном повернення кредиту до 02.09.2017 р., що підтверджується заявою на видачу готівки №03/026 від 03.09.2007 р.

13.05.2009 р. між кредитором та позичальником було укладено договір про внесення змін №1 до Договору кредиту 2 за змістом якого сторонами вирішено змінити графік погашення основного боргу із кінцевим строком його погашення до 02.09.2017 р.

З метою забезпечення виконання Договору кредиту 2 03.09.2007 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (після зміни організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") (іпотекодержатель) та ТОВ "ТАСК" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір №39.29-50/542і, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за №4521, (надалі - "Іпотечний договір 2").

У відповідності до п. 1.1 Іпотечного договору 2 іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Договором кредиту 2 нерухоме майно - нежилі приміщення в літ. "А", а саме: приміщення №№2-8 (групи приміщень №2), приміщення №№1, 2 (групи приміщень №5), приміщення №1 (групи приміщень №5а), приміщення №№1-26 (групи приміщень №11), загальною площею 577,40 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно із п. 1.4 Іпотечного договору 2 зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання: повернення кредиту в розмірі 200 000,00 доларів США, з порядком погашення суми основної заборгованості за кредитом до 10 числа кожного місяця згідно з умовами визначеними в п. 1.1 ст. 1 договору, яким обумовлено основне зобов'язання та з кінцевим терміном погашення кредиту до 02.09.2017 р., а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором, яким обумовлене основне зобов'язання; сплата процентів за користування кредитом у розмірі 13% річних та комісій, у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання; сплата можливої неустойки (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене основне зобов'язання; відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за основним зобов'язанням, та збитків, завданих порушенням основного зобов'язання.

Надалі Договір кредиту 1 та Договір кредиту 2 разом - "Договори кредиту", а Іпотечний договір 1 та Іпотечний договір 2 - "Іпотечні договори".

Листом від 26.10.2012 р. Банк звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про усунення порушення зобов'язання за змістом якої вказував на настання внаслідок неналежного виконанням останнім взятих на себе грошових зобов'язань обставин з якими положення п.п. 4.5 Договорів кредиту 1, 2 передбачають виникнення у нього обов'язку по поверненню сум кредитів у повному обсязі та сплати процентів за фактичний час використання кредитів у зв'язку з чим вимагав погасити заборгованість за спірними договорами у загальному розмірі 1 383 292,73 доларів США.

Листом від 26.10.2012 р. Банк звернувся до ТОВ "ТАСК" з вимогою про виконання зобов'язання за змістом якої повідомив останнього про існування заборгованості позичальника за Договорами кредиту 1, 2 у загальному розмірі 1 383 292,73 доларів США та попередив про вчинення ним звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечними договорами 1, 2 у випадку не погашення такої заборгованості у 30-ти денний термін.

25.02.2014 р. між ТОВ "ТАСК" (продавець) та ТОВ "ТД "КТІ" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №626, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив нерухоме майно, яким є 237/1000 частини нежилого приміщення з №2 по №8 (групи приміщень №2), №№1, 2 (групи приміщень №5), №1 (групи приміщень №5а), з №1 по №26 (групи приміщень №11) (в літ. А) загальною площею 577,40 кв.м., та нежиле приміщення №10 ІІ поверху (в літ. А) загальною площею 4,8 кв.м., що загалом становить 582,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

04.04.2014 р. між ТОВ "ТД "КТІ" (продавець) та ТОВ "Київ-Елітсервіс" було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №1134, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив нерухоме майно, яким є 45/1000 частини від нежилого приміщення з №2 по №8 (групи приміщень №2), №1 (групи приміщень №5а), (в літ. А), загальною площею 110,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку з чим приватним нотаріусом було внесено відповідний запис про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням позичальником грошового зобов'язання за Договорами кредиті по поверненню кредитних коштів, сплаті відсотків за користування ними та нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання пені, у зв'язку з чим вказує на існування правових підстав для звернення в рахунок погашення такої заборгованості стягнення на предмет іпотеки за Іпотечними договорами шляхом визнання за Банком права власності на частину предмету іпотеки, що станом на сьогоднішній день належить відповідачу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку спірні правовідносин між сторонами виникли на підставі Договорів кредиту та Іпотечних договорів, а тому вони підпадають під правове регулювання в т.ч. § 6 Глави 49, Глави 71 Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку".

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договорами кредиту та надання позичальнику кредитних коштів на загальну суму 695 000,00 доларів США, користування ними останнім у період з моменту видачі (з 05.04.2007 р. за Договором кредиту 1 та з 03.09.2007 р. за Договором кредиту 2) та по сьогоднішній день (в т.ч. станом на 20.06.2014 р.), а також, здійснення часткового повернення їх позичальником у загальному розмірі 119 089,00 доларів США, із останнім здійсненим платежем в рахунок погашення наведеного зобов'язання - 09.01.2009 р.

Посилання відповідача на відсутність доказів видачі кредитних коштів позичальнику та здійснення ним їх погашення є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи наявні належним чином завірені копії заявок позичальника на видачу готівки №02/026 від 05.04.2007 р. та №03/026 від 03.09.2007 р., які в повній мірі підтверджують факт видачі готівкою третій особі 1 кредитних коштів у загальному розмірі 695 000,00 доларів США, а обов'язок в частині доказування суми сплачених коштів чи спростування таких доказів позивача в силу положень чинного законодавства України покладається саме на відповідача та позичальника, чого останніми здійснено не було.

За змістом ст. 1056 1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Враховуючи підтвердження матеріалами справи користування позичальником кредитним коштами у період дії Договорів кредитів (з моменту їх видачі по сьогоднішній день (в т.ч. 20.06.2014 р.), то позивачем правомірно було обраховано суму процентів за користування такими коштами згідно встановлених в Договорах кредиту ставок з урахуванням здійснення позичальником часткового повернення кредитних коштів, заборгованість з оплати яких, враховуючи суми сплати, станом на 20.06.2014 р. становить 419 540,48 доларів США.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.п. 4.5 Договорів кредиту у разі порушення (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених п.п. 3.3.8, 3.3.9 цих договорів протягом більше ніж 90 календарних днів строк користування кредитами вважається таким, що сплив та, відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час користування кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Тобто, сторонами в силу положень ст. 6, 626 Цивільного кодексу України було погоджено в умовах Договорів кредиту виникнення у позичальника обов'язку з повернення всієї суми кредитів, який кореспондується з правом Банку вимагати їх повернення, у випадку невиконання позичальником у встановлені строки грошового зобов'язання щодо повернення кредитних коштів (згідно графіків) чи сплаті процентів за користування таким коштами.

Матеріалами справи підтверджується неналежне виконання третьою особою 1 грошового зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування ними у зв'язку з чим в силу положень ст. 1052 Цивільного кодексу України та п.п. 4.5 Договорів кредиту у останнього виникло зобов'язання по достроковому поверненню всієї суми кредитних коштів, яке згідно положень ст. 530 Цивільного кодексу України на момент звернення з позовом до суду настало.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу країни суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у позичальника станом на 20.06.2014 р. (дата, станом на яку позивачем здійснюється розрахунок заборгованості) грошового зобов'язання по поверненню на користь позивача кредитних коштів у загальному розмірі 575 911,00 доларів США та сплаті процентів за користування ними у загальному розмірі 419 540,48 доларів США на підставі Договорів кредиту.

Доказів на спростування викладеного відповідачем чи третіми особами 1, 2 не надано.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положеннями ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Із матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 взятих на себе за Договорами кредиту зобов'язань (в т.ч. з дострокового повернення всієї суми кредитних коштів) між Банком та ТОВ "ТАСК" було укладено Іпотечні договори.

Посилання відповідача на те, що Іпотечний договір 1 є припиненим у зв'язку із зміною основного зобов'язання, що полягає в збільшенні процентної ставки за користування кредитним коштами, судом відхиляється з огляду на необґрунтоване ототожнення відповідачем поняття "порука" та "іпотека", а положення законодавства, що регулюють правовідносини за іпотекою не передбачають такої обставини її припинення як зміна основного зобов'язання.

Більш того, припинення дії Іпотечного договору 1 ніяким чином не може свідчити про припинення між сторонами правовідносин забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Договорами кредиту з огляду на існування Іпотечного договору 2, предмет іпотеки за яким є тотожним Іпотечному договору 1.

Суд відзначає, що відчуження ТОВ "ТАСК" за час розгляду даної справи предмету іпотеки (в т.ч. 45/1000 частини від нежилого приміщення з №2 по №8 (групи приміщень №2), №1 (групи приміщень №5а), (в літ. А), загальною площею 110,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, які є предметом розгляду даної справи) згідно договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 25.02.2014 р. на користь ТОВ "ТД "КТІ", а останнім згідно договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 04.04.2014 р. на користь ТОВ "Київ-Елітсервіс" не є перешкодою Банку для задоволення своїх вимог, які виникли на підставі Договорів кредиту, шляхом звернення стягнення на таке майно на підставі Іпотечних договорів з огляду на наступне.

Частиною 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

З огляду на викладені норми вбачається, що набуття права власності на спірне майно як ТОВ "ТД "КТІ", так і ТОВ "Київ-Елітсервіс" не зумовлює втрату Банком статусу іпотекодержателя, а з набуттям відповідачем права власності на таке майно до останнього в силу положень ст. 23 Закону України "Про іпотеку" перейшли всі права і обов'язки іпотекодавця за Іпотечними договорами.

Таким чином, забезпечення виконання третьою особою 1 взятих на себе за Договорами кредиту зобов'язань перед Банком у вигляді передачі останньому в іпотеку 45/1000 частини від нежилого приміщення з №2 по №8 (групи приміщень №2), №1 (групи приміщень №5а), (в літ. А), загальною площею 110,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, за Іпотечними договорами є чинним.

При цьому, суд відзначає, що добросовісність набуття ТОВ "Київ-Елітсервіс" права власності на спірне майно не впливає на вирішення даного спору, оскільки спір стосується не витребування майна із володіння відповідача на підставі ст.ст. 388-390 Цивільного кодексу України, а звернення стягнення на нього згідно Закону України "Про іпотеку" (тобто, Банком не ставиться під сумнів правомірність набуття ТОВ "Київ-Елітсервіс" права власності на спірне майно).

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, зокрема, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 2.4.3 Іпотечних договорів встановлено, що іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із п. 2.4.7 Іпотечних договорів іпотекодержатель має право у разі виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки реалізувати його відповідно до приписів чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про іпотеку".

У відповідності до частин 1, 2 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавцю, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документів зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Матеріалами справи (листи від 26.10.2012 р.) підтверджується звернення Банку до іпотекодавця та позичальника з вимогою про усунення порушень, що полягали в неналежному виконанні останнім умов Договорів кредиту щодо сплати заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті нарахованих за користування ними процентів, протягом тридцятиденного строку та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечними договорами у разі невиконання цих вимог.

Частиною 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.

Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Тобто, передбачений наведеними нормами договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, повинні відповідати загальним положенням про договір, установленим розділом II книги п'ятої Цивільного кодексу України. При дотриманні цих умов іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень".

Таким чином, у разі встановлення такого способу звернення стягнення у відповідному договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом.

Вказаний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 р. у справі №3-139гс11, а тому в силу ст. 111-18 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для врахування судами при вирішенні подібних спорів.

Згідно із п.п. 4.5 Іпотечних договорів іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: на підставі рішення суду; або на підставі виконавчого напису нотаріуса; або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; або шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".

Із змісту ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна: нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, складеного 28.07.2014 р. суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством "Енергомакс" (сертифікат №16553/14, виданий ФДМУ 06.06.2014 р.), ринкова вартість предмету іпотеки за Іпотечними договорами станом на 25.07.2014 р. становить 600 000,00 грн., що не перевищує встановленої судом заборгованості ОСОБА_1 перед Банком за Договорами кредиту (в т.ч., в частині повернення всієї суми кредиту - 575 911,00 доларів США, що еквівалентно 7 446 999,75 грн. за курсом НБУ станом на момент прийняття рішення у даній справі). Тобто, в будь-якому випадку вартість спірного майна не покриває навіть суми основної заборгованості (по поверненню кредитних коштів) за Договорами кредиту.

Таким чином, вимоги Банку про звернення в рахунок погашення частини заборгованості ОСОБА_1 за Договорами кредиту (зокрема, по поверненню кредитних коштів у розмірі 575 911,00 доларів США, що еквівалентно 7 446 999,75 грн. за курсом НБУ станом на момент прийняття рішення у даній справі) стягнення на частину предмета іпотеки за Іпотечними договорами, а саме, нерухоме майно, що належить відповідачу, ринкова вартість якого станом на момент прийняття рішення у справі становить 600 000,00 грн., шляхом визнання права власності на таке майна за Банком є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд відзначає, що положеннями чинного законодавства України не встановлено спеціальних строків позовної давності щодо вимог про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки), тобто, до таких вимог підлягає застосуванню загальний строк тривалістю три роки.

Частиною 1 ст. 260 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В даному випадку має місце погодження сторонами в умовах Договорів кредиту повернення кредитних коштів щомісячними платежами згідно встановлених графіків, а тому право вимоги повернення всієї суми кредитних коштів, як і право на звернення стягнення в рахунок її погашення виникає в момент прострочення виконання кожного з платежів.

Тобто, з огляду на приписи ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності щодо вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення всієї суми кредитних коштів в даному випадку починається окремо зі спливом строку виконання кожного платежу окремо.

Позовна заява у даній справі направлена до суду поштою 29.12.2012 р. (відтиск штампу відділення пошти на конверті), а умовами Договорів кредиту (графіками погашення кредиту) встановлено щомісячні платежі включно до квітня та вересня 2017 року.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що вартість спірного майна, вимоги про звернення стягнення на яке заявлено за даним позовом, (600 000,00 грн.) в дванадцять разів менше лише заборгованості із повернення всієї суми кредитних коштів (7 446 999,75 грн.), то застосування судом строків позовної давності, про що заявлено відповідачем, не свідчить про наявність підстав для відмови в задоволенні позову відповідно до положень ст. 267 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних Банку до ТОВ "Київ-Елітсервіс" та звернення стягнення на спірне майно в рахунок погашення заборгованості позичальника за Договорами кредиту.

Судові витрати підлягають розподілу за приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення частини заборгованості ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором кредиту №39.29-50/687к, укладеним 05.04.2007 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, та договором кредиту №39.29-50/916к, укладеним 03.09.2007 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, по поверненню кредитних коштів (тіла кредиту) у загальному розмірі 575 911,00 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 09.10.2014 р. еквівалентно 7 446 999,75 грн., звернути стягнення на частину предмета іпотеки - нерухоме майно, а саме: 45/1000 частини від нежилого приміщення з №2 по №8 (групи приміщень №2), №1 (групи приміщень №5а), (в літ. А), загальною площею 110,2 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Київ-Елітсервіс" (02152, м. Київ, просп. Павла Тичини, 15; ідентифікаційний код 30386260) на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 04.04.2014 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за №1134, шляхом визнання права власності на нього за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ-Елітсервіс" (02152, м. Київ, просп. Павла Тичини, 15; ідентифікаційний код 30386260) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) судовий збір у розмірі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 14.10.2014 р.

Головуючи, суддя Р.В. Бойко

Судді: А.Б. Пригунова

В.В. Бондарчук