Постанова

від 15.10.2014 по справі 826/2300/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2300/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К. Ю.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Контроль" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Контроль" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Клімат-Контроль» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі №51126552207 від 18.09.2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2014 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Клімат-Контроль" з питань з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з: ТОВ «Промобуд-2007» (код ЄДРПОУ 35676870) - 07.03.2013 року; ТОВ «Компанія «Прогрес-2010» (код ЄДРПОУ 37135622) - 24.01.2011 року; ТОВ «Дніпробуд Стайл» (код ЄДРПОУ 37213307) - 17.06.2011 року; ТОВ «Білдальянс» (код ЄДРПОУ 36857716) - 06.04.2012 року; ТОВ «СВС Груп» (код ЄДРПОУ 34916748) - 06.06.2011 року; ТОВ «Айрон Груп» (код ЄДРПОУ 36961771) - 05.04.2011 року, за результатом якої складено акт перевірки від 04 вересня 2013 року №323/26-55-22-07/32159319.

Перевіркою встановлено наступні порушення: п.198.3 та п.198.6 ст. 198, п. 201.6, п. 201.10 ст.201 р. V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 393 403,00 грн. у тому числі за жовтень 2010р. - 66148,00 грн., за листопад 2010р. - 56870,00 грн., за березень 2011р. - 66953,00 грн., за вересень 2011 р. - 36180,00 грн., за грудень 2011 р. - 57117,00 грн., за лютий 2012 р. - 43847,00 грн., за квітень 2012 р. - 66288 грн.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 18 вересня 2013 року № 51126552207 за порушення пункту 198.6. статті 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 525 874,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 393403,00 грн., за штрафними санкціями - 132471,00 грн.

Не погоджуючись з прийняти податковим повідомлення-рішенням Позивачем подано скарги до ГУ Міндоходів у м. Києві та Міндоходів України, за результатом розгулу скарги ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято рішення від 21.11.2013 р. №6288/10/26-15-10-04, яким було залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення, а рішенням Міндоходів України від 25.01.2014 р. №1411/6/99-99-10-01-15 було залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з контрагентами.

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Висновки суду першої інстанції про ненадання позивачем доказів на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами суперечать матеріалам справи.

Правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту за наслідками господарських взаємовідносин з контрагентами підтверджується наступними обставинами.

ТОВ «Клімат-Контроль» виконує проектні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи систем вентиляції, кондиціювання, опалення, водопостачання та каналізації; сервісні роботи цих систем.

В перевіряємих періодах ТОВ «Клімат-Контроль» залучало до виконання таких робіт субпідрядні організації.

ТОВ «Дніпробуд Стайл» в жовтні 2010 року виконувала для ТОВ «Клімат-Контроль» підрядні роботи з монтажу інженерних систем на об'єктах Замовників ТОВ «Клімат-Контроль», а саме: перекомутація еклектричних з'єднань руфтома для ДП «Маркет-плаза»; монтажні роботи систем вентиляції для ТОВ «Ельвік»; діагностика та ремонт холодильної машини для ТОВ «Нова холдинг»; пусконалагоджувальні роботи та паспортизацію систем вентиляції для ТОВ «Ф.Ай.Ем. офіс центр Магнітогорська».

В жовтні 2010 року Позивачем було укладено договір на поставку матеріалів з ТОВ «Компанія «Прогрес-2010» та надано аванс за ці матеріали, з умовою поставки матеріалів власним коштом на об'єкт замовника. Матеріали було отримано Позивачем в листопаді 2010 року і використано підприємством для виконання монтажних робіт системи опалення для замовника ВАТ «ХФК Біосан» на об'єкті - будівництво «Логістичний комплекс «Біокон» Броварьський район».

В березні 2011 року Позивачем було придбано комплектуючі систем вентиляції та кондиціювання у ТОВ «Айрон торг», з умовою поставки матеріалів власним коштом на об'єкт замовника. Матеріали було отримано Позивачем в березні 2011 року і використано підприємством для виконання монтажних робіт системи вентиляції та кондиціювання для замовників ВАТ «ХФК Біосан» на об'єкті - будівництво «Логістичний комплекс «Біокон» Броварьський район» та замовника ТОВ «Несек» на об'єкті - Реконструкція адміністративних приміщень за адресою м. Київ, вул. Ревуцького, 12/1.

ТОВ «СВС Груп» в березні 2011 року виконувала для ТОВ «Клімат-Контроль» підрядні роботи з монтажу інженерних систем на об'єктах Замовників ТОВ «Клімат-Контроль», а саме: демонтажні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи для ТОВ «Несек»; монтажні роботи систем вентиляції, опалення, водопостачання та каналізації для ВАТ «ХФК Біосан».

ТОВ «КП «Добробут» в вересні 2011 року виконувала для ТОВ «Клімат-Контроль» підрядні роботи з монтажу інженерних систем на об'єктах Замовників ТОВ «Клімат-Контроль», а саме: монтажні роботи систем опалення, вентиляції та холодопостачання для замовника ВАТ «ХФК Біосан» на об'єкті - будівництво «Логістичний комплекс «Біокон» Броварський район».

ТОВ «Білдальянс» на протязі з грудня 2011 року по лютий 2012 року виконувало для ТОВ «Клімат-Контроль» підрядні роботи з монтажу систем холодопостачання, водопостачання та каналізації на об'єкті Замовника ТОВ «Стілф» - будівництво «Торгово-розважальний центр «Район» м. Київ».

ТОВ «Промобуд-2007» в квітні 2012 року виконувала для ТОВ «Клімат-Контроль» підрядні роботи з монтажу інженерних систем на об'єктах Замовників ТОВ «Клімат-Контроль», а саме: монтажні роботи систем водопостачання та каналізації для ТОВ «Стілф» - будівництво «Торгово-розважальний центр «Район» м. Київ»; монтажні роботи чілерної для ТОВ «Стілф» - будівництво «Торгово-розважальний центр «Район» м. Київ»; монтажні роботи систем вентиляції та димовидалення для ТОВ «Кронверк сінема Україна» - будівництво «кіноцентру «KRONVERK» в ТРЦ «SkyMall» м. Київ».

На підтвердження реального виконання послуг та реального отримання товару за господарськими договорами із зазначеними контрагентами позивачем надано договори, податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові декларації, видаткові накладні, акти здачі-приймання, оборотно-сальдові відомості, калькуляції, довіреності, банківські виписки.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити відповідно до чинного законодавства України.

Доказів того, що первинні документи підписані неуповноваженими особами відповідачем не надано, а судом першої інстанції не встановлено.

Перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників по операціям з контрагентами, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Господарські договори недійсними (фіктивними) в судовому порядку не визнавалися, зміст господарських зобов'язань не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарських операцій та дозволяють ідентифікувати господарські операції, не містять розбіжностей і відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 ПК.

Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

За змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагенти позивача, як юридичні особи були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та зареєстровані платниками податку на додану вартість, тому були зобов'язані нараховувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для формування податкового кредиту.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позивачем в повному обсязі доведено реальність господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може свідчити про незаконність формування податкового кредиту/витрат, однак таких обставин встановлено не було.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11 зазначено, що «згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.»

Фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентами і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, сторони претензій один до одного не мають.

Відповідач не спростував належними засобами доказування дійсність господарських зобов'язань, фінансово-господарських документів та достовірність внесених у них відомостей.

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищевказана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Позивачем виконано усі необхідні умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, а висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з вказаними контрагентами за період, що перевірявся, є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про неправомірність прийняття ДПІ у Печерському районі податкового повідомлення-рішення №51126552207 від 18.09.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2014 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Контроль" задовольнити.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Постановив :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Контроль" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2014 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 липня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Контроль" задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №51126552207 від 18.09.2013 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Контроль" (ідентифікаційний код 32159319, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, будинок 4-А) судові витрати у розмірі 2932,20 грн. (дві тисячі дев'ятсот тридцять дві грн. 20 копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (ідентифікаційний код 38748591, адреса: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, будинок 2).

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.