Постанова

від 23.10.2014 по справі 924/842/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року Справа № 924/842/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Саврій В.А. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача-1 - Богачова Л.М.;

позивача-2 - Лаврентюк Л.Є.;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ" на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.14 р. у справі № 924/842/14

за позовом управління комунального майна Хмельницької міської ради

міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної

власності

до товариства з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні

позивачів - Хмельницької міської ради

про стягнення 15019,39 грн. заборгованості по орендній платі

про дострокове розірвання договору оренди

про виселення з нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ :

В червні 2014 року управління комунального майна Хмельницької міської ради, міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності звернулися до господарського суду Хмельницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ" про стягнення 15019,39 грн. заборгованості по орендній платі, дострокове розірвання договору оренди та виселення з нежитлового приміщення /а.с.2-3/.

01.07.2014 року міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності подано заяву про збільшення позовних вимог, яка прийнята місцевим господарським судом та згідно якої останній просить стягнути 13 699,86 грн. орендної плати, 824,76 грн. відшкодування земельного податку, 494,77 грн. пені /а.с.25/.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 01.07.2014 року залучено Хмельницьку міську раду до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору /а.с. 47-48/.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.08.2014 року у справі № 924/842/14 (суддя Гладій С.В.) позов управління комунального майна Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності до ТзОВ "СХУХІТ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Хмельницької міської ради, про стягнення 15 019,39 грн. заборгованості по орендній платі, дострокове розірвання договору оренди та виселення з нежитлового приміщення задоволено частково.

Стягнуто з ТзОВ "СХУХІТ" на користь міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності 13 699,86 грн. - заборгованості по орендній платі, 824,76 грн. заборгованості по відшкодуванню земельного податку, 475,70 грн. - пені, 4263 грн. - судового збору.

Розірвано договір оренди майна (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності, укладений 22.03.2013 року між управлінням комунального майна Хмельницької міської ради, ТзОВ "СХУХІТ" та міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності.

Виселено ТзОВ "СХУХІТ" з орендованого приміщення, яке розташоване за адресою: Хмельницький, вул.Купріна, 61, загальною площею 162,5 кв.м, корисною площею 156,4 кв.м та передано по акту балансоутримувачу - міському комунальному підприємству по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності.

В позові в частині стягнення 15,69 грн. пені відмовлено /а.с.194-198/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.2014 року у даній справі скасувати та та постановити окрему ухвалу.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне:

- правочин вчинений позивачами по відношенню до відповідача є нікчемним на підставі част.1 ст.227, ст.761 ЦК України, п.6 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- комунальне майно знаходиться на даний час у міському комунальному підприємстві по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, що є порушенням п.5 ст.78 ГК України, част.2 ст.19 Конституції України, п.1 ст.321 ЦК України;

- юридичною особою - управлінням комунального майна Хмельницької міської ради прийнято рішення на призначення начальника управління, тоді як згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у відомостях про орган управління вказано - директор, а правом підпису наділений керівник, що суперечить націрнальному класифікатору України (ISCO 88) та підтверджує недієздатність даної юридичної особи.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову відсутні, просить рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.2014 року у даній справі скасувати та постановити окрему ухвалу /а.с 203-206/.

Позивач-1, позивач-2 та третя особа у відзивах на апеляційну скаргу заперечили проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Хмельницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просять оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с.220-222, 228-230/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року у справі № 924/842/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.10.2014 року /а.с.202/.

24.09.2014 року відповідачем ТзОВ "СХУХІТ" подано клопотання про зупинення провадження у справі в зв'язку з розглядом господарським судом Хмельницької області справи № 924/1264/14 за позовом ТзОВ "СХУХІТ" до управління комунального майна Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності про визнання договору оренди від 22.03.2013 року нікчемним на підставі п.1, 2 ст.215, п.1, 2, 4 ст.203 ЦК України /а.с.225/, яке судом відхилено з огляду на таке.

27.08.2014 року господарським судом Хмельницької області прийнято рішення у даній справі № 924/842/14, предметом якої є стягнення 15019,39 грн. заборгованості по орендній платі, дострокове розірвання договору оренди, виселення з нежитлового приміщення.

01.09.2014 року господарським судом Хмельницької області порушено провадження у справі № 924/1264/14, предметом якої є визнання договору оренди від 22.03.2013 року нікчемним на підставі п.1, 2 ст. 215, п. 1, 2, 4 ст. 203 ЦК України.

Згідно з част1, п.1 част.2 ст.112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26 грудня 2011 року № 17, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові (п.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 26 грудня 2011 року N 17).

За наведеного, після прийняття 27.08.2014 року господарським судом Хмельницької області рішення у даній справі № 924/842/14, ТзОВ "СХУХІТ" 01.09.2014 року подано позов про визнання договору оренди від 22.03.2013 року нікчемним.

У разі прийняття господарським судом Хмельницької області рішення у справі 924/1264/14, останнім буде встановлено істотні для даної справі № 924/842/14 обставини, що не були і не могли бути відомі сторонам та господарському суду Хмельницької області на час прийняття рішення, а тому на підставі п.1 част.2 ст.112 ГПК України такі обставини можуть бути нововиявленими. Відтак, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі судом відхиляється.

23.10.2014 року в судовому засіданні позивач-1 та позивач-2 повністю підтримали вимоги і доводи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу; проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі - заперечили.

23.10.2014 року відповідач та третя особа участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили; про причини неявки суд не повідомили. Згідно повідомлень про вручення поштових відправлень, останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи /а.с. 213, 216/.

Поскільки ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Рішенням 11 сесії Хмельницької міської ради народних депутатів № 6 від 22.04.1992 року затверджено перелік майна та об'єктів, що перебувають в комунальній власності міста /а.с. 80-104/.

Рішенням 6 сесії Хмельницької міської ради № 55 від 18.12.1998 року вирішено створити міське комунальне підприємство по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності /а.с. 105/.

Рішенням 12 сесії Хмельницької міської ради № 11 від 28.12.1999 року «Про впорядкування орендних відносин» уповноважено виконавчий комітет здійснювати управління об'єктами права комунальної власності (п.1 Рішення), зокрема:

здавати в оренду цілісні майнові комплекси, їх структурні підрозділи, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно (п.1.1 Рішення),

визначати орендодавців комунального майна, крім окремо індивідуально визначеного майна (п.1.4 Рішення) /а.с.106/.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 875 від 09.10.2003 року визначено управління комунального майна єдиним орендодавцем нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що належать до комунальної власності територіальної громади м. Хмельницького /а.с.113/.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 1015 від 29.09.2011 року затверджено Порядок проведення конкурсів по визначенню орендарів цілісних майнових комплексів, їх структурні підрозділи, нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в міській комунальній власності (надалі - Порядок) /а.с.117-119/.

Пунктом 2.1 Порядку встановлено, що конкурс на право оренди оголошується орендодавцем. Умови передачі майна мають відповідати умовам, визначеним рішенням виконавчого комітету міської ради.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 119 від 14.02.2013 року дозволено управлінню комунального майна та отримувачам коштів за оренду нежитлових приміщень укласти договори оренди згідно з чинним законодавством на умовах, визначених згідно додатку /а.с.120/.

Зокрема, додатком до даного рішення визначено умови передачі приміщення загальною площею 162,5 кв. м., корисною площею 156,4 кв. м. в будівлі по вул.Купріна,61 під виробничу майстерню /а.с.121-122/.

22.03.2013 року між управлінням комунального майна Хмельницької міської ради (надалі - орендодавець, позивач-1), товариством з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ" (надалі - орендар, відповідач, апелянт) та міським комунальним підприємством по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності (отримувач коштів, балансоутримувач, позивач-2) укладено договір оренди майна (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 162,5 кв. м., корисною площею 156,4 кв.м, розміщене за адресою: м.Хмельницький, вул.Купріна, 61, що являє собою вбудовано-прибудоване до дев'ятиповерхового житлового будинку, яке знаходиться на балансі міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, вартість якого встановлена за результатами проведення незалежної оцінки і становить відповідно до Звіту про оцінку майна 393421 грн. станом на 31.01.2013 року.

Майно передається в оренду під виробничу майстерню строком на два роки і одинадцять місяців з 22.03.2013 року по 02.02.2016 року /а.с.10-12/.

Згідно з п.2.1 Договору, орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна з балансоутримувачем. У разі не підписання акту приймання-передачі договір вважається неукладеним.

Відповідно до п.2.2 Договору, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада міста, а орендар користується ним протягом строку оренди.

У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.2.3 Договору).

Згідно п.2.4 Договору, обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням міської ради № 11 від 28.12.1999р.; № 18 від 25.04.2007р. (зі змінами та доповненнями), згідно з розрахунком за перший місяць оренди - березень 2013 року (без врахування ПДВ та індексу інфляції за березень 2013 року та з врахуванням індексу інфляції за лютий 2013 року) становить 1965,14 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Згідно п.3.2 Договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Орендна плата перераховується отримувачу коштів до 25 числа поточного місяця на обумовлений договором рахунок (п.3.3 Договору).

Відповідно до п.5.3 Договору, орендар зобов'язується сплачувати в повному обсязі орендну плату до 25 числа поточного місяця.

Згідно п.5.8 Договору, у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до п.5.10 Договору, орендар зобов'язаний відшкодовувати Балансоутримувачу витрати, пов'язані зі сплатою земельного податку, пропорційно займаній площі, згідно виставлених рахунків.

Згідно п.9.5 Договору, в разі неефективного використання майна, використання його не за призначенням, передачі третій особі без дозволу орендодавця та рішення виконавчого комітету, несвоєчасної сплати орендної плати, як передбачено цим договором та чинним законодавством України, та в інших випадках порушення умов договору з боку орендаря, орендодавець має право достроково розірвати договір оренди.

Пунктом 10.3 Договору встановлено, що за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та цим договором.

Відповідно до п.10.6 Договору, чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, внаслідок невиконання орендарем обов'язків, зазначених в пункті 5.3, 5.4, 5.10 цього договору.

22.03.2013 року балансоутримувач передав, а орендар прийняв нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул.Купріна, 61, загальною площею 162,5 кв.м, корисною площею 156,4 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі /а.с.13/.

На виконання умов Договору, позивачем-2 направлялись на адресу відповідача рахунки на оплату орендної плати та відшкодування земельного податку за період з січня по червень 2014 року, підтверджується реєстрами про надсилання поштових відправлень:

- від 08.01.2014 року на суму 2504,96 грн. /а.с.151/;

- від 06.02.2014 року на суму 2509,70 грн. /а.с.149/;

- від 07.03.2014 року на суму 2523,94 грн. /а.с.147/;

- від 10.04.2014 року на суму 2576,44 грн. /а.с.145/;

- від 07.05.2014 року на суму 2656,92 грн. /а.с.143/;

- від 10.06.2014 року на суму 2752,66 грн. /а.с.141/.

03.04.2014 року позивачем-2 направлено відповідачу пропозицію про розірвання договору оренди, яка залишена ТзОВ "СХУХІТ" без відповіді та реагування /а.с.14/.

29.04.2014 року позивачем-2 направлено на адресу відповідача вимогу про оплату заборгованості за оренду приміщення комунальної власності, яка залишена ТзОВ "СХУХІТ" без відповіді та реагування /а.с.16/.

Згідно п.5.10 Договору, додатково до орендної плати нараховується земельний податок, пропорційно займаній площі, згідно виставлених рахунків.

Відповідач, в порушення п.5.3 Договору, свої зобов'язання по сплаті орендної плати за період з січня по червень 2014 року не здійснив, станом на 12.06.2014, дату звернення позивачів з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем-2 становить 13 699,86 грн. орендної плати та 824,76 грн. земельного податку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно част.1, 5 ст.762 ЦКУ України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відтак, позовні вимоги про стягнення 14 524,62 грн., в т.ч.13 699,86 грн. орендної плати та 824,76 грн. земельного податку (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), є такими, що підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530, 628, 629, 762 Цивільного кодексу України.

Позивач-2 просить стягнути пеню в розмірі 494,77 грн. /а.с.38/.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (част.1 ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (част.1, 3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до част.1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.3.5 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 1 (одного) відсотка від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати. Нарахована пеня повинна бути сплачена орендарем окремим платіжним дорученням в 7-ми денний термін з моменту отримання рахунку.

Колегією суддів перевірено розрахунок пені, здійснений місцевим господарським судом та визнано його вірним.

За наведеного, несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку по орендній платі має місце, тому позовні вимоги про стягнення пені є підставними; відтак, за розрахунком суду позовні вимоги про стягнення 494,77 грн. пені підлягають задоволенню частково у сумі 475,70 грн., в решті позовної вимоги про стягнення пені слід відмовити.

Щодо позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди майна (нерухомого або іншого), що належить до комунальної власності та виселення ТзОВ "СХУХІТ" з нежитлового приміщення, яке розташоване по вул.Купріна, 61, загальною площею 162,50 кв.м у м.Хмельницькому та передачу по акту балансоутримувачу, суд зазначає наступне.

Відповідно до 5.3 Договору, орендар зобов'язаний сплачувати в повному обсязі орендну плату до 25 числа поточного місяця.

Водночас, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем-2 становить 13 699,86 грн. орендної плати та 824,76 грн. земельного податку.

За умовами Договору його чинність припиняється достроково, зокрема, за рішенням суду (пункт 10.3 Договору).

Згідно част.3 ст.291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Водночас орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

При цьому вказана норма застосовується з урахуванням наведених вище загальних положень ГК України та ЦК України.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа № 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому норми статті 188 ГК України та статті 11 ГПК України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08.05.2012р. у справі № 3-26гс12.

За наведеного, вимога позивача про розірвання договору оренди майна (нерухомого або іншого) що належить до комунальної власності від 22.03.2013 року підлягає задоволенню на підставі част.2 ст.651 ЦК України, част.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Водночас, відповідно до част.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 ст.27 "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Орендар у разі припинення або розірвання договору оренди зобов'язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (п.5.8 Договору).

Згідно п.2.3 Договору, у разі припинення цього договору, майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Відтак, з огляду на задоволення позовних вимог в частині розірвання договору оренди майна, вимога орендодавця щодо повернення речі, у разі припинення такого договору, є підставною та підлягає задоволенню.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі щодо постановлення судом апеляційної інстанції окремої ухвали з огляду на ст.90 ГПК України, відповідно до якої господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

При вирішенні спору, порушень законності або недоліків у діяльності Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності та управління комунального майна Хмельницької міської ради не було виявлено, підстави для винесення окремих ухвал відсутні.

Поскільки, відповідачем не наведено жодних доказів порушення законності або недоліків у діяльності міського комунального підприємства по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності, вказані доводи скаржника суд відхиляє як необгрунтовані.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, документально необгрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді справи. Рішення господарського суду Хмельницької області у даній справі ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 27.08.14 р. у справі № 924/842/14 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СХУХІТ" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 924/842/14 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Юрчук М.І.