Рішення

від 09.10.2014 по справі 910/16478/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16478/14 09.10.14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" доЖитлово-будівельного кооперативу "Вчитель-2" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПублічного акціонерного товариства "Київенерго" простягнення 265 692,89 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Кабанцев Я.І. від відповідача:не з'явився від третьої особи:Король О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (надалі - "Компанія") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Вчитель-2" (надалі - "Кооператив") про стягнення 247 324,64 грн.

Позовні вимоги з урахуванням пояснення №260 від 05.09.2014 р. обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №08871/4-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 10.11.2009 р. позивач надавав послуги з водопостачання і водовідведення, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 224 987,46 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 18 368,26 грн., 3% річних у розмірі 8 868,58 грн., пені у розмірі 2 219,23 грн. та штрафу у розмірі 11 249,37 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 15.09.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі - "ПАТ "Київенерго"), розгляд справи відкладено до 29.09.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача та третьої особи розгляд справи відкладено до 09.10.2014 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення за змістом якого позовну вимоги підтримує, просить задовольнити їх повністю, вказує на те, що Компанія не наділена правом нарахування оплати за поставлену питну воду для підігріву ПАТ "Київенерго", як власнику бойлера, а тому дії позивача щодо виставлення рахунків за постачання питної води, яка використовується для виготовлення гарячої води та відповідного обсягу стоків, відповідачу є правомірним.

В судове засідання представник третьої особи з'явився, подав пояснення за змістом яких вказував на те, що обов'язок відповідача з оплати питної води, яка використовується для приготування гарячої води, має здійснюватися саме на користь позивача, а не ПАТ "Київенерго".

Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду, своїх повноважних представників в судове засідання не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03134, м. Київ, просп. Корольова, 2-В, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка містить на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, матеріалами справи та вказано в позові.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час і місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час і місце розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений, то на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, а необхідність у відкладенні її розгляду відсутня.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (після зміни організаційно-правової форми - Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (постачальник) та Кооперативом (абонент) було укладено договір №08871/4-08 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - "Договір").

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що цей договір укладається у відповідності із Законом України "Про питну воду та питне водопостачання". За цим договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. №190, (Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. №403/6691 (Правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Згідно із п.п. 2.2.2, 2.2.3 Договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечить чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Позивач вказує, що за надані згідно Договору послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2010 р. по 30.06.2014 р. за кодом надання послуг 8-1280 (постачання питної води та приймання стічних вод) у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 30.06.2014 р. становить 33 625,51 грн., та за період з 01.11.2009 р. по 30.06.2014 р. за кодом надання послуг 8-51280 (постачання питної води, яка використовується для підігріву, та приймання стічних вод) у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 30.06.2014 р. становить 191 361,95 грн., що підтверджується актами про зняття показань з приладу обліку, розшифровками та платіжними вимогами-дорученнями.

Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором по оплаті наданих послуг з водопостачання та водовідведення.

Договір є договором надання послуг водопостачання та водовідведення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивач вказує, що у загальний період з 01.11.2009 р. по 30.06.2014 р. надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення за кодами 8-1280 та 8-51280 на загальну суму 483 982,69 грн., а відповідач оплатив такі послуги лише у розмірі 258 995,23 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 224 987,46 грн.

При цьому, із доданого до позовної заяви розгорнутого розрахунку позовних вимог вбачається, що до вартості таких послуг позивачем було включено вартість питної води, яка пішла на підігрів (за кодом 8-51280), а з пояснень представника позивача, третьої особи та наданих облікових документів вбачається, що така вода надходила на тепловий пункт (бойлер), який не знаходяться на балансі відповідача, а є власністю ПАТ "Київенерго".

За змістом п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. №190, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Тобто, вартість спожитої води, яка іде на підігрів, не має оплачуватися відповідачем, якщо теплові пункти знаходяться не на його балансі.

Аналогічний висновок міститься в постановах Вищого господарського суду України від 01.02.2012 р. у справі №1/415-26/184, від 13.11.2013 р. у справі №910/6862/13.

Отже, правові підстави для покладення на відповідача обов'язку по оплаті вартості спожитої води, яка була поставлена для підігріву на тепловий пункт, що перебуває на балансі ПАТ "Київенерго", заборгованість з оплати якої згідно доданого до позовної заяви розгорнутого розрахунку позовних вимог (за кодом 8-51280) становить 179 251,66 грн., відсутні.

При цьому, суд відзначає, що наведені положення не стосуються прийняття стічних вод за таким кодом (8-51280), оскільки обов'язок по оплаті послуг з прийняття стічних вод, передбачений договором, не залежить від мети використання води, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості в цій частині є правомірними.

Відтак, загальний розмір наданих позивачем за Договором у період з 01.12.2010 р. по 30.06.2014 р. послуг з водопостачання та водовідведення (за кодом 8-1280) та водовідведення (за кодом 8-51280), обов'язок по оплаті яких покладається на відповідача, становить 273 747,54 грн. (225 565,20 грн. - за кодом 8-1280 + 48 182,34 грн. - за кодом 8-51280).

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами здійснення відповідачем часткової оплати в рахунок погашення таких послуг за кодом 8-1280 на загальну суму 191 939,69 грн. та за кодом 8-51280 (в рахунок оплати прийняття стічних вод) на загальну суму 36 072,05 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті наданих позивачем за Договором у період з 01.12.2010 р. по 30.06.2014 р. послуг з водопостачання та водовідведення (за кодом 8-1280) та водовідведення (за кодом 8-51280), обов'язок по сплаті яких покладається на відповідача, становить 33 625,51 грн. та 12 110,29 грн. відповідно, а строк виконання грошового зобов'язання по оплаті якої згідно положень ст. 903 Цивільного кодексу України, ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. №190, та розділу 2.2 Договору на момент звернення з позовом до суду настав.

При цьому, із змісту положень п. 2.2.2 Договору вбачається, що сторонами було вирішено визначити наступний порядок зарахування перерахованих абонентом в якості оплати наданих постачальником послуг за Договором, а саме: в разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Тобто, сторонами в силу приписів ст.ст. 6, 626 Цивільного кодексу України було визначено, що при надходженні від відповідача в якості оплати отриманих від позивача за Договором послуг вони першочергово зараховуються в рахунок погашення попередньої заборгованості.

Відтак, із доданих до позовної заяви розгорнутого розрахунку позовних вимог, облікових документів, розшифровок, платіжних вимог-доручень, реєстру дебетових повідомлень та реєстру надходження грошових коштів вбачається, що в силу визначено в п. 2.2.2 Договору порядку зарахування оплати станом на 30.06.2014 р. несплаченими є частково послуги надані позивачем у вересні 2013 року та повністю за період з жовтня 2013 року по червень 2014 року за кодом 8-1280, частково у листопаді 2013 року та повністю за період з грудня 2013 року по червень 2014 року за кодом 8-51280 (в частині прийняття стічних вод).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 45 735,80 грн. грн. за надані згідно Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Кооператив обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Компанії про стягнення з Кооперативу заборгованості у розмірі 45 735,80 грн. є правомірними та обґрунтованими.

В іншій частині заявленої до стягнення заборгованості (179 251,66 грн.) необхідно відмовити, оскільки судом встановлено відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку по їх оплаті.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача: інфляційних втрат у розмірі 6 363,60 грн., нарахованих за прострочення по оплаті наданих послуг за кодом 8-1280, та у розмірі 12 004,66 грн., нарахованих за прострочення по оплаті наданих послуг за кодом 8-51280; 3% річних у розмірі 2 885,75 грн., нарахованих за прострочення по оплаті наданих послуг за кодом 8-1280, та у розмірі 5 982,84 грн., нарахованих за прострочення по оплаті наданих послуг за кодом 8-51280; пені у розмірі 830,44 грн., нарахованих за прострочення по оплаті наданих послуг за кодом 8-1280, та у розмірі 1 388,79 грн., нарахованих за прострочення по оплаті наданих послуг за кодом 8-51280, а також штрафу у розмірі 5% від суми заборгованості оплаті наданих згідно Договору послуг за кодом 8-1280, що становить 1 681,28 грн., та за кодом 8-51280, що становить 9 568,09 грн.

По-перше, судом встановлено відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку по оплаті послуг з постачання питної води, яка використовується для підігріву (за кодом 8-51280), а відтак, правові підстав для нарахування інфляційних втрат у розмірі 10 562,93 грн., 3% річних у розмірі 5 096,57 грн., пені у розмірі 1 187,14 грн. та штрафу у розмірі 8 962,58 грн. за невиконання такого зобов'язання відсутні, що свідчить про необхідність відмови в задоволенні таких вимог.

По-друге, судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів в якості оплати наданих послуг з постачання питної води та прийняття стічних вод за кодом 8-1280, прийняття стічних вод за комо 8-51280 належним чином не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.2 Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.6 Договору встановлено, що за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, за перерахунком суду, здійсненим з урахуванням встановленого розміру заборгованості відповідача (45 735,80 грн.), періодів надання послуг, які є несплаченими відповідачем (частково у вересні 2013 року та повністю за період з жовтня 2013 року по червень 2014 року за кодом 8-1280; частково у листопаді 2013 року та повністю за період з грудня 2013 року по червень 2014 року за кодом 8-51280 (в частині прийняття стічних вод), наданого позивачем розрахунку (в т.ч. визначеного загального періоду нарахування - до 30.06.2014 р. та заборгованості за прострочення по сплаті якої здійснюється нарахування), встановлено положеннями п. 4.2 Договору строку нарахування пені, а також положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, розмір пені, інфляційних втрат та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача за прострочення виконання спірного грошового зобов'язання, становлять: за кодом 8-1280: 1 937,26 грн., 2 846,03 грн. та 367,83 грн. відповідно; за кодом 8-51280: 139,75 грн., 874,73 грн., 97,29 грн. відповідно.

В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних втрат (3 517,58 грн. за кодом 8-1280 та 567,00 грн. за кодом 8-51280), 3% річних (2 517,92 грн. за кодом 8-1280 та 778,97 грн. за кодом 8-51280) та пені (61,91 грн. за кодом 8-51280) необхідно відмовити, оскільки вони обраховані невірно (від заборгованості по оплаті послуг, що в силу положень п. 2.2.2 Договору була погашена за рахунок наступних оплат).

Враховуючи, що за перерахунком суду розмірі пені, який підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання спірного грошового зобов'язання за кодом 8-1280, є більшим ніж заявлено позивачем до стягнення, то за відсутності правових підстав для виходу за межі позовних вимог така вимога підлягає задоволенню в заявленому до стягнення розмірі (830,44 грн.).

Оскільки судом встановлено існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем по оплаті наданих останнім послуг за Договором з водопостачання та водовідведення за кодом 8-1280 у розмірі 33 625,51 грн. та за кодом 8-51280 у розмірі 12 110,29 грн., то позовні вимог про стягнення на підставі п. 4.6 Договору штрафу, нарахованого у розмірі 5% від таких сум, що становить 1 681,28 грн. (за кодом 8-1280) та 605,51 грн. (за кодом 8-51280), а разом - 2 286,79 грн., є правомірними та обґрунтованими.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Кооперативу на користь Компанії заборгованості у розмірі 45 735,80 грн., пені у розмірі 970,19 грн., інфляційних втрат у розмірі 3 720,76 грн., 3% річних у розмірі 465,12 грн. та штрафу у розмірі 2 286,79 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Вчитель-2" (03134, м. Київ, просп. Корольова, 2-В; ідентифікаційний код 23698150) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А; ідентифікаційний код 03327664) заборгованість у розмірі 45 735 (сорок п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 80 коп., пеню у розмірі 970 (дев'ятсот сімдесят) грн. 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 720 (три тисячі сімсот двадцять) грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 465 (чотириста шістдесят п'ять) грн. 12 коп., штраф у розмірі 2 286 (дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 79 коп. та судовий збір у розмірі 1 063 (одна тисяча шістдесят три) грн. 57 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 14.10.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко