Постанова

від 07.10.2014 по справі 911/586/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2014 р. Справа№ 911/586/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Ткаченка Б.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Поліщук В.А.,

від відповідача -Горлач В.М., Єсипенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Леком"

на рішення Господарського суду Київської області від 12.05.2014

у справі №911/586/14 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вимпел "Спец-сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леком"

про стягнення 18 250грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 12.05.2014 (суддя -Саванчук С.О.) частково задоволено позов ТОВ "Вимпел "Спец-сервіс " та стягнуто з ТОВ "Леком" 18234грн., з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, орендної плати за договором оренди №1 від 24.12.2003р. за період з 01.01.2011 по 15.01.2014. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач повністю не розрахувався з позивачем за орендовану згідно договору будівлю. При цьому судом відмовлено в стягненні частини нарахованої позивачем заборгованості, а саме в сумі 16грн., в зв'язку з невірним розрахунком позивачем орендної плати в період з 01 по 15 січня 2014. Крім того, судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про застосування строків позовної давності до даного спору, в зв'язку з його безпідставністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, провадження у справі закрити. Апелянт зазначив, що за відсутності підписаного сторонами акту прийому-передачі приміщення в оренду відсутніми є підстави для оплати оренди. Також, зазначає відповідач і про те, що орендована будівля була не придатна для здійснення цілі оренди, а саме: для діяльності магазину, оскільки позивачем не було забезпечено підключення електропостачання до об'єкту оренди і відповідач своїми силами забезпечував подачу електроенергії до об'єкту оренди, що на думку останнього, є підставою для несплати оренди. Крім того, не погоджується відповідач і з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема зазначив, що відповідачем не сплачено повністю орендну плату. Крім того, вказав на те, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею адміністративної справи, що розглядається Київським окружним адміністративним судом. Розглянувши подане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

24.12.2003 між ТОВ "Вимпел "Спец-Сервіс" (орендодавець) та ТОВ "Леком" (орендар) укладено договір оренди від 24.12.2003 № 1, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння приміщення у будівлі, що стоїть окремо за адресою: Київська обл., Броварський р-н, с. Семиполки, вул. Миру, буд. 17, площею 120 кв. м. (пункти 1.1., 1.2., 1.3. Договору).

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.6 Договору, приймання-передача об'єкта, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання.

Розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, у цілому складає 1000грн. за один місяць. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед не пізніше 10 числа кожного місяця (пункти 5.1., 5.2. Договору).

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору, термін дії договору складає 1 рік з моменту прийняття об'єкта за актом здачі-приймання. Якщо жодна із сторін в термін 1 місяць до закінчення строку договору не заявить про намір його розірвати, Договір автоматично пролонговується на один рік.

За твердженнями позивача, на виконання умов Договору, позивачем передано відповідачу у тимчасове користування об'єкт оренди.

Проте, як зазначає і відповідач в поданій апеляційній скарзі, позивачем до матеріалів справи не додано акт здачі-приймання майна за спірним Договором.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, під час вирішення справи №2/213-08 за позовом ТОВ "Вимпел "Спец-Сервіс" до ТОВ "Леком" про розірвання договору і звільнення приміщення та за зустрічним позовом ТОВ "Леком" до ТОВ "Вимпел "Спец-Сервіс" про визнання дій протиправними та стягнення збитків, господарським судом встановлено, що акт здачі-приймання орендованого приміщення сторонами не підписувався. При цьому, відповідач стверджував, що приступив до використання об'єкта оренди лише з 31.08.2005, а вказане позивачем не спростовано та враховано судом. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.03.2009 рішення господарського суду Київської області від 24.12.2008 у справі № 2/213-08 в цій частині залишено без змін.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, вважається доведеною передача позивачем в тимчасове користування відповідачу об'єкта оренди за спірним Договором, а, відтак, у відповідача наявний обов'язок зі сплати орендної плати за користування зазначеним приміщенням.

Крім того, в поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що вчиняв дії з забезпечення подачі до об'єкту оренди електроенергії, що в свою чергу свідчить про реальність оренди.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 18250грн. заборгованості з орендної плати, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Так, згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з вищевикладеного, відповідач обов'язок щодо оплати у повному обсязі орендної плати за користування об'єктом оренди у заявлений позивачем період з 01.01.2011 по 15.01.2014 не виконав.

На підтвердження наявності заборгованості за спірним Договором, позивачем до матеріалів справи додано банківські виписки ПАТ КБ "Приватбанк" за спірний період (з 01.01.2011 до 31.01.2014) як доказ того, що відповідачем протягом дії Договору сплата орендних платежів за Договором здійснювалась частково. Оригінали вказаних виписок долучено до матеріалів справи.

На виконання умов Договору відповідачем сплачено орендну плату у розмірі 15 250грн. З урахуванням часткових сплат, за ним утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 18250грн., з врахуванням поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог.

За викладених обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 18234грн., за уточненим розрахунком суду.

Також, погоджується апеляційний господарський суд і з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки з врахуванням здійснених відповідачем часткових платежів, як орендної плати, такий не пропущено.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що за відсутності підписаного сторонами акту прийому-передачі приміщення в оренду відсутніми є підстави для оплати оренди. Проте, як зазначалось вище, факт оренди відповідачем будівлі встановлено судами, зокрема в справах №2/213-08, №12/045-12, №20/022-09/15/14 №9/079-12/19 Господарського суду Київської області, та не заперечується самим відповідачем, тому останній повинен сплатити орендну плату за користування будівлею на виконання умов договору та норм законодавства.

Крім того, відповідач зазначає, що орендована будівля була не придатна для здійснення цілі оренди, а саме: для діяльності магазину, оскільки позивачем не було забезпечено підключення електропостачання до об'єкту оренди і відповідач своїми силами забезпечував подачу електроенергії до об'єкту оренди, що на думку останнього, є підставою для несплати оренди.

Проте, відповідно до пунктів 7.1, 7.3. Договору, орендар зобов'язується нести всі витрати з експлуатації об'єкта, що орендується. Орендар самостійно і від свого імені укладає договори щодо надання комунальних послуг у повному обсязі із спеціалізованими організаціями.

Враховуючи вказані положення Договору, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність у орендодавця обов'язку забезпечення орендованого приміщення електроенергією. Крім того, дана обставина, також, не може бути підставою для несплати оренди за користування будівлею.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, викладені заперечення в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Київської області від 12.05.2014 у справі №911/586/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Леком"- без задоволення.

2. Справу №911/586/14 повернути господарському суду Київської області.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Б.О. Ткаченко