Ухвала

від 13.10.2014 по справі 807/82/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2014 р. Справа № 876/6393/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

за участі представників:

від апелянта: Митровцій В.І.,

від відповідача: Сабадош А.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року у справі № 807/82/13 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000» до Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000» звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відповідача № 0002392341 від 31 жовтня 2012 року, яким підприємству визначено зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств на суму 160810,00 гривень та штрафні санкції на суму 14068,25 гривень; 2) №0002422341 від 31 жовтня 2012 року, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 42266,00 гривень; 3) №0002972341 від 29 грудня 2012 року, яким підприємству визначено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 46532,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства є безпідставними, оскільки реальність здійснення господарських операцій між ТзОВ «МП Груп 2000» та ПАТ «Львівметал» підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року відмовлено ТзОВ «МП Груп 2000» в задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ТзОВ «МП Груп 2000» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування всіх обставин справи просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.03.2013 року та прийняти нову постанову, якою позов ТзОВ «МП Груп 2000» задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що всі належні первинні бухгалтерські та інші документи щодо здійснення спірних господарських операцій із контрагентами є в наявності ТОВ «МП Груп 2000», а тому судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

В судовому засіданні представник апелянта надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційним судом, в порядку статті 55 КАС України, замінено відповідача ДПІ в м.Ужгороді Закарпатської області його процесуальним правонаступником ДПІ в м. Ужгороді Головного управління Міндоходів в Закарпатській області.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ДПІ в м. Ужгороді проведено планову виїзну перевірку ТОВ «МП Груп 2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами, якої складено акт перевірки №2958/22-02/36132332 від 23.10.2012 року .

Так, перевіркою податкового органу встановлено порушення ТОВ «МП Груп 2000» вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, п. 5.1 пл. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»., п.п 14.1.27, п.п 14.1.36 п.14.1, ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.138.1, п. 138.2, ст.138, п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139, п.138.2 ст. 138 Розділу III Податкового кодексу України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.99 р., із змінами і доповненнями, п.2.4 п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-I із змінами та доповненнями, що полягало в заниженні податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 160801 грн., в тому числі по періодах: 1 квартал 2011 року - заниження на суму - 31500 грн.; ІІ квартал 2011 року - заниження на суму - 29085 грн.; III квартал 2011 року - заниження на суму - 8268 грн.; IV квартал 2011р. - заниження на суму -35679 грн.; І квартал 2012 року - заниження на суму - 24320 грн.; II квартал 2012 року - заниження суму - 31949 грн.; порушення п.198.3 ст.198 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, що полягало в зменшенні податкового кредиту підприємства на загальну суму 90,303 грн. за відповідні періоди; встановлено завищення бюджетного відшкодування на суму 48037 грн.; зменшено задеклароване підприємством від'ємне значення (ряд.24) по декларації за червень 2012 року на суму 42266 грн.; порушення п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VІ. За результатами перевірки встановлено, що платником у попередніх податкових періодах було фактично сплачено постачальникам товарів частину залишку від'ємного значення за червень 2012 року в розмірі 129115 грн. Платником дану суму до бюджетного відшкодування не заявлено. У зв'язку з цим відповідно до п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України вважається, що платник добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 122912 грн., як бюджетного відшкодування ПДВ. Зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів; порушення пп.168.1.2 п.16.8.1. ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, в частині недотримання строків сплати (перерахуванню) податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати до бюджету в сумі 1559,76 грн.; порушення пп.234.1.7 п.234.1. ст.234 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано 319,70 грн. збору за першу реєстрацію транспортного засобу; порушення п.249.2, 249.6 ст.249 Податкового кодексу України, що полягало в не проведенні ТОВ «МП Груп 2000» обчислення екологічного податку за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 р. в результаті чого перевіркою донараховано екологічного податку на суму 76,38 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року - 12,61 грн., 4 квартал 2011 року-24,08 грн., 1 квартал 2012 року - 18,62 грн., З квартал 2011 року-21,07 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Ужгороді були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0002392341 від 31 жовтня 2012 року, яким ТзОВ «МП Груп 2000» визначено зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств на суму 160810,00 гривень та штрафні санкції на суму 14068,25 гривень; податкове повідомлення-рішення №0002422341 від 31 жовтня 2012 року, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 42266,00 гривень; податкове повідомлення-рішення №0002412341 від 31 жовтня 2012 року, яким підприємству визначено зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на суму 48037,00 гривень та штрафні санкції на суму 12009,25 гривень.

В результаті оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, податковим органом залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді від 31 жовтня 2012 року №0002392341, №0002422341, а податкове повідомлення-рішення №0002412341 від 31 жовтня 2012 року було скасоване в частині 1505,00 гривень податку на додану вартість та 12009,25 гривень штрафної санкції

З врахуванням рішення ДПС в Закарпатській області, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002972341 від 29.12.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом встановлено отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від ПАТ «Львівметал» на суму 120 358,00грн., які включені позивачем до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та реалізованих товарів.

Судом встановлено, що між ТОВ «МП Груп 2000» та ПАТ «Львівметал» було укладено договір купівлі-продажу №000030 від 16 березня 2012 року, відповідно до якого ПАТ «Львівметал» зобов'язується передати ТОВ «МП Груп 2000» металопродукцію.

На виконання умов цього договору ПАТ «Львівметал» виписало ТзОВ «МП Груп 2000» видаткову накладну №5802 від 25 червня 2012 року, податкову накладну №194 від 25.06.2012, квитанцію про реєстрацію податкової накладної та банківські документи щодо проведення оплати позивачем за поставлений товар в період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року.

Відповідно до п.п.14.1.36, п.14.1, ст.14 ПК України, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п.14.1.27, п.14.1, ст.14 ПК України «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Відповідно до п. 138.2, ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Згідно п.п.139.1.9, п. 139.1. ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що в ході проведення перевірки, підприємством не представлено всіх необхідних первинних документів, що дають право відображення у витратах проведеної операції.

Зокрема, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивачем не надано такого доказу, як акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від ПАТ «Львівметал» .

Крім цього колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в наявних в справі копіях платіжних доручень, як доказах оплати за поставлений товар (а.с. 95-102) немає відмітки банку про проведення операції, засвідченої підписом уповноваженої особи та печаткою банку. Також у вказаних платіжних дорученнях, в графі «призначення платежу» відсутнє посилання на договір купівлі-продажу №000030 від 16 березня 2012 року.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 р. первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від мені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як вбачається з матеріалів справи податковий орган перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2011р. по 30.06.2012р. встановив його завищення в сумі 90303 грн.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду зазначається із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Разом з тим позивачем, в порушення вищенаведеного, відображено податковий кредит, в сумі 90303 грн., по операціях, зв'язок яких із господарською діяльністю, на час проведення перевірки, було не доведено.

Щодо господарських відносин позивача з ТзОВ «Полюс Закарпаття» колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між ТзОВ «Полюс Закарпаття» та ТзОВ «МП Груп 2000» було укладено договір № 96 від 31.08.2011 року щодо постачання нафтопродуктів.

Згідно п.1.1 цього договору ТзОВ «Полюс Закарпаття» зобов'язується передати у власність покупця ТзОВ «МП Груп 2000» бензини А-95, бензин А-92, бензин А-80, дизельне паливо, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.4 вказаного договору відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями (додаток 1 до Договору) здійснюється на АЗС на підставі цього договору та відповідної накладної. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16- НП. Підставою отримання товару є додаток № 2 до даного договору із переліком автомобіля покупця, подорожній лист покупця.

Позивачем, серед іншого, щодо реальності виконання умов вказаного договору, надано, зокрема відомість на видачу палива з АЗС № 1 м. Ужгорода (а.с.141). Однак колегія суддів вважає, що така не може бути доказом видачі палива, оскільки у вказаному вище примірнику відомості жодна графа не заповнена.

Крім цього колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в наявних в справі копіях платіжних доручень, як доказах оплати за нафтопродукти (а.с.160-188) немає відмітки банку про проведення операції, засвідченої підписом уповноваженої особи та печаткою банку.

З врахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам податкового законодавства, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову ТзОВ «МП Груп 2000».

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених вище обставин колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ТзОВ «МП Груп 2000» суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу ТзОВ «МП Груп 2000» слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МП Груп 2000» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі № 807/82/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст ухвали складений 17.10.2014 року.