Постанова

від 23.10.2013 по справі 2а - 1432/09/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

23 жовтня 2013 року Справа № 2а - 1432/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О. М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028

про скасування податкових повідомлень рішень №0000151701/1 від 03.02.09 року; №0001541701/0 та №0001531701/0 від 21.07.09 року , В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення - рішення від 03.02.09р. №0000151701/1 ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від № 0001531701/0 від 21.07.09р ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від №0001541701/0 від 21.07.09р. ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки актів перевірки, на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на фактах, порушень податкового законодавства позивачем не допускалось, тому податкові повідомлення - рішення від 03.02.09р. №0000151701/1; № 0001531701/0 від 21.07.09 р.; №0001541701/0 від 21.07.09р.-підлягають скасуванню.

Позивач просив розглянути справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вважає, що господарські відносини, що були здійснені між СПД ОСОБА_2 та ТОВ «Технопік-Юг»» були укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, ухилення від сплати податків, відмивання грошових коштів через здійснення фіктивного підприємництва. Зазначений факт підтверджується порушенням кримінальної справи щодо позивача.

Відповідач просив розглянути справу за його відсутності.

Суд вивчив правову позицію представників сторін, дослідив наявні в справі докази та дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи з 09.12.2008 року по 26.12.2008 року, відповідно до направлень від 08.12.2008 року №948 та від 19.12.2008 року №983, виданих Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва, посадовими особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було проведено планову виїзну перевірку суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року. За результатами перевірки було складено акт №4821/17-100-2086402778 від 31.12.2008 року.

За фактами встановленими вищезазначеним актом та по результатах оскарження, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000151701/1 від 08.04.2009 року.

21.07.2009 року по результатах складання акту позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за термін з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 року №3724/17-100-2086402778 від 16.07.2009 року, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001531701/0 від 21.07.2009 р., а також податкове повідомлення-рішення №0001541701/0 від 21.07.2009 року.

Зважаючи на те, що 31.07.2009 року позивач уточнив і д Як вбачається з матеріалів адміністративної справи з 09.12.2008 року по 26.12.2008 року, відповідно до направлень від 08.12.2008 року №948 та від 19.12.2008 року №983, виданих Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва, посадовими особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було проведено планову виїзну перевірку суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року.

За результатами перевірки було складено акт №4821/17-100-2086402778 від 31.12.2008 року .

Згідно висновків акту перевірки позивачем допущено порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі чого вказаним Рішенням донараховано ПДВ в сумі 4455951,51 грн., штрафні (фінансові санкції) у сумі 2227975,76 грн., всього 6683927,27 грн.

За фактами встановленими вищезазначеним актом, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000151701/1 від 08.04.2009 року.

21.07.2009 року по результатах складання акту позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за термін з 01.04.2007 р. по 31.12.2008 року №3724/17-100-2086402778 від 16.07.2009 року (а. с. 52-62), було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001531701/0 від 21.07.2009 р., яким пригнуто до відповідальності позивача за порушення ст. 13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян»,п.п. 9.12.1 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на підставі чого визначене податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1504839,75 грн.), а також податкове повідомлення-рішення №0001541701/0 від 21.07.2009 року, яким притягнуто до відповідальності позивача за порушення абз.2 п.7.3.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 12462142,00 грн., штрафні (фінансові санкції) у сумі 6231071,00 грн., всього 18693213,00грн.

Як вбачається з актів перевірок відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ», ТОВ «Технопік-Юг» не мало права на нарахування податку та складання податкових накладних. Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.04.08р. №2-1914/2008р. були визнані недійсними всі первинні бухгалтерські та податкові документи з дати їх видачі.

У зв'язку з тим, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Технопік-Юг» за постановою суду було анульовано з дня його видачі, тому підприємство: yе є платником ПДВ. Згідно пп. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ» право на нарахування податку та видачу податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим платниками податку; не має індивідуального податкового номеру. Згідно з абзацем «г» пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ» податковий номер платника податку (продавця та покупця) є реквізитами податкової накладної. Відповідно до п.п. 2, 4, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. №165, податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою (в тому числі незареєстрованою платником ПДВ) особою.

Таким чином, відповідно до підпунктів 7.2.4, 7.2.6 ТОВ «Технопік-Юг» не мало право видавати податкові накладні, отже позивач не мав права нараховувати на їх підставі податковий кредит, тому спірне податкове повідомлення-рішення № 0000151701/1 від 08.04.2009 року-є правомірним та не підлягає скасуванню..

Підставами винесення податкового повідомлення-рішення №0001541701/0 від 21.07.2009 року, яким притягнуто до відповідальності позивача за порушення абз.2 п.7.3.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було наступне.

На підставі постанови ст. слідчого по ОВС УПМ ДПА у Миколаївській області про призначення позапланової перевірки від 10.06.09р. було проведено позапланову перевірку СГД - фізичної особи ОСОБА_5 та було виявлено порушення позивачем абз.2 п.7.3.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»

Відповідно до п.п. 7.2.3.П.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 7.2.1 Закону "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку надає податкову накладну покупцю.

Відповідно до п. 7.3.1 Закону "Про податок на додану вартість" датою нарахування податкового зобов'язання вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася перша з подій: дата оприбуткування коштів в касі платника податку; дата відвантаження товарів.

Первинні документи, що підтверджують обидві з подій зазначених у п.п. 7.3.1. Закону по господарським операціям з ПП «Неохеджис», ТОВ «Базис», ТОВ «Технопік-Юг», ПП «Хора» не засвідчені відбитками печаток та не містять підписів посадових осіб цих підприємств. Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні містити особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, що підтверджено висновками Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29.10.2012 року, яким засуджено ОСОБА_1 за ч.3 ст.212 КК України, та ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 24.01.2013 року в кримінальній справі №11/784/93/13, якою в частині визнання вини ОСОБА_1 за ч.3 ст.212 КК України вирок Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29.10.2012 року залишено без змін.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено фактичні обставини, надано оцінку діям ОСОБА_1, та визнано останнього винним у скоєнні злочину, тому дані обставини не підлягають доказуванню, а податковим повідомленням-рішенням №0001541701/0 від 21.07.2009 року, правомірно притягнуто до відповідальності позивача за порушення абз.2 п.7.3.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001531701/0, судом встановлено.

Згідно з п.п. 9.12.1. п. 9.12. статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-lV від 22.05.2003 р. зі змінами та доповненнями оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір здійснюється за правилами встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту, тобто враховуючи п. 22.10 ст.22 Закону України "Про додаток з доходів фізичних осіб" № 889-1V від 22.05.2003 р. зі змінами та доповненнями, згідно з IV розділом ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. №13-92 „ Про прибутковий податок з громадян" зі змінами та доповненнями.

Таким чином, оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами згідно „Норм витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи , та інших доходів", затверджених Головною державною податковою інспекцією України 18.01.93р. №36-32 (додаток № 6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян затвердженої наказом ДПА України від 21.04.1993 №12 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 09.06.1993 за № 64), тобто по виду діяльності „здійснення інших видів діяльності, включаючи торговельну" - 25 відсотків від валового доходу.

По операціям з ПП «Неохеджис», ТОВ «Базис», ТОВ «Технопік-Юг», ПП «Хора» витрати підтвердити первинними документами неможливо, оскільки первинні документи, що їх підтверджують по господарським операціям з ПП «Неохеджис», ТОВ «Базис», ТОВ «Технопік-Юг», ПП «Хора» не засвідчені відбитками печаток та не містять підписів посадових осіб цих підприємств. висновками Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29.10.2012 року, яким засуджено ОСОБА_1 за ч.3 ст.212 КК України, та ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 24.01.2013 року в кримінальній справі №11/784/93/13, якою в частині визнання вини ОСОБА_1 за ч.3 ст.212 КК України вирок Ленінського районного суду м.Миколаєва від 29.10.2012 року залишено без змін.

Так як вбачається з ухвали Апеляційного суду Миколаївської області від 24.01.2013 року в кримінальній справі №11/784/93/13: «Згідно вироку суду ОСОБА_2, являючись приватним підприємцем та зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 15.07.1997 року, шляхом заниження об'єкта оподаткування у період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року умисно ухилився від сплати ПДВ у сумі 16918093, 51 грн., який входить до системи оподаткування, ведених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного не надходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за звітні місяці квітень 2007 року - грудень 2008 року. Крім того, ОСОБА_2 з метою ухилення від сплати податків за невстановлених досудовим слідством обставинах за допомогою струменевого принтеру у період з квітня 2007 по грудень 2008 року з метою ухилення від сплати податків підробив бухгалтерські документи ТОВ «Технопік-Південь», ТОВ «Багіс». У період 2008 року придбав печатку ТОВ «Неохеджис» та ТОВ «Хора» за допомогою, якої підробив первинні бухгалтерські документи суб'єктів господарювання.»

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено фактичні обставини, надано оцінку діям ОСОБА_1, та визнано останнього винним у скоєнні злочину, тому дані обставини не підлягають доказуванню, а податкове повідомлення-рішення №0001531701/0 є законним та не підлягає скасуванню.

Таким чином позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник