Рішення

від 22.10.2014 по справі 504/3362/13-ц

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/3362/13-ц

2/504/507/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2014смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

при секретарі - Мельниковій В.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, смт. Комінтернівське, цивільну справу за первісним позовом Комінтернівського об'єднання громадського харчування до фізичної особи ОСОБА_1, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нерухомим майном шляхом зобов'язання повернути займане приміщення, стягнення втраченої вигоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комінтернівського об'єднання громадського харчування про позбавлення права на користування та розпорядження майном, визнання договору оренди від 12.04.2011 року недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Комінтернівське об'єднання громадського харчування звернулось із позовом до ОСОБА_1, яким, з урахуванням уточнення, просило суд усунути Комінтернівському об'єднанню громадського харчування код ЄДРПОУ 01779959, перешкоди у користуванні та розпорядженні будівлею кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання фізичної особи- ОСОБА_1 звільнити займане ним приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»; стягнути з ОСОБА_1 втрачену вигоду в сумі 16 901 грн.

В свою чергу ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву, що була ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 21.05.2014 року об'єднана в одне провадження із первісним позовом, якою, з урахуванням уточнення, просив суд позбавити Комінтернівське об'єднання громадського харчування права користування кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» та його продажу, надати ОСОБА_1 право користуватись кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» до повного виконання Комінтернівським об'єднанням громадського харчування своїх договірних зобов'язань, передати ОСОБА_1 у використання майнові активи (паї) Комінтернівської райспоживспілки, що відповідає за зобов'язаннями Комінтернівського об'єднання громадського харчування, визнати договір оренди кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 12.04.2011 року недійсним, та таким, що правового поля для його вчинення не існує.

В судовому засіданні обидві сторони свої позови підтримали, а позови протилежної сторони не визнали в повному обсязі.

Заслухавши думки, правові обгрунтування сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення первісного позову, та безпідставність вимог зустрічного позову, виходячи з наступного:

Комінтернівському об'єднанню громадського харчування (далі- об'єднання), код ЄДРПОУ 01779959, на праві колективної власності належить будівля каф «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується змістом витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9737094 від 02.02.2006 року.

12.04.2011 року власник нерухомого майна в особі директора об'єднання уклав з фізичною особою ОСОБА_1 договір оренди нежилого приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» (далі- Договір), загальною площею 121.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п.1.1), з правом користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт оренди та яка прилягає до нього загальною площею 1100 кв.м. (п.1.2), з використанням цього об'єкту орендарем для громадського харчування, торгівлі, послуг (п.1.3), строком на два роки: з 12.04.2011 року по 12.04.2013 року /включно/ (п.4.2), зі сплатою орендної плати щомісячно в розмірі 2536.00 грн. (п.5.1).

Згідно акта приймання-передачі від 12.04.2011 року відповідач прийняв у користування кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».

13.04.2011 року між сторонами була підписана Додаткова угода №1 до Договору від 12.04.2011 року, згідно якої внесено доповнення до розділу 5 Договору стосовного того, що орендар зобов'язується також сплатити орендодавцю нанесені раніше збитки в сумі 12914.66 грн., з розстрочкою до 13.04.2013 року, щомісячними платежами по 500 грн.

Суд враховує, що будь- яких зауважень чи заперечень з боку наймача нерухомого майна при підписанні Договору, додаткової угоди до нього чи акту приймання-передачі не надходило.

В своїх усних запереченнях ОСОБА_1 послався на те, що справа не підсудна місцевому загальному суду, а має розглядатись господарським судом.

Суд вважає таку думку ОСОБА_1 хибною з наступних підстав:

За загальними положеннями про найм (оренду), викладеними у параграфі 1 глави 58 ЦК Украї-ни, за договором найму (оренди) наймодавець (власних речі або особа, який належать майнові права) передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, а наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

З договору оренди нерухомого майна укладеного між сторонами, убачається, що юридичною особою - власником нерухомого майна, фізичній особі було передано в оренду нерухоме майно, яке призначено для громадського харчування та торгівлі, для використання його за призначенням.

Разом із тим, надання послуг населенню є підприємницької діяльністю.

Підприємництво визначається в ст.42 ГК України як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За змістом ст.50 ЦК України здатність до вчинення правочинів та здійснення інших юридичних дій, що складають зміст підприємницької діяльності, виникає за умови державної реєстрації фізичної особи, як підприємця. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.05.2013 року, виданим державним реєстратором виконкому Одеської міської ради, підтверджено, що відносно ОСОБА_1 записів в державному реєстрі не знайдено.

Суд критично оцінює копію свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 від 25.05.2012 року, наданої суду відповідачем в підтвердження того, що він є суб'єктом підприємницької діяльності, оскільки за даним документом платником єдиного податку є МПП «Ірина» та дане свідоцтво, у розумінні ст.ст. 58 , 59 ЦПК України , не є належним та допустимим доказом.

Отже, відповідач, отримавши в оренду кафе, тобто об'єкт, призначений для надання послуг населенню у сфері громадського харчування та торгівлі, право на здійснення підприємницької діяль-ності в порядку, встановленому законом, не зареєстрував та розпочав свою підприємницьку діяльність без її державної реєстрації, що є порушенням законодавства з його боку.

Крім того, до обов'язку наймодавця майна не входить перевірка правового статусу особи наймача.

В силу ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорювних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ, проводиться за правилами іншого судочинства.

Отже, аналіз вищенаведених норм права у сукупності з встановленими обставинами укладення Договору, вказує на підсудність справи місцевому загальному суду.

Як стверджує у своєму позові об'єднання, укладений між сторонами Договір припинив свою дію 12.04.2013 року.

Відповідно до п. 4.2 Договору термін дії цього Договору становить два роки, а саме: з « 12» квітня 2011 року по « 12» квітня 2013 року.

Відповідно до п. 4.3 Договору якщо Орендар користується орендованим майном після закінчення строку Договору, у разі відсутності заперечень зі сторони Орендодавця, договір вважається укладеним на невизначений термін і кожна із сторін цього Договору має право відмовитись від договору в будь- який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць.

12.03.2013 року Об'єднаня надіслало на адресу ОСОБА_1 лист № 30 (а.с 18), який був отриманий адресатом 16.03.2013 року (а.с. 34) про припинення орендних відносин.

Проте, що не заперечувалось в судовому засіданні ОСОБА_1, останній на теперішній час орендоване ним приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» не звільнив.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або Законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та ЦК України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту.

В силу ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд вважає обгрунтованими позовні вимоги об'єднання в частині усунення перешкод у користуванні та розпорядженні будівлею кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання фізичної особи- ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, звільнити займане ним приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», оскільки ці вимоги відповідають вищенаведеним нормам матеріального закону, та не суперечать фактичним обставинам справи.

Разом із тим, позовні вимоги об'єднання в частині відшкодування втраченої вигоди не відповідають закону з наступних підстав:

Позивач заявив вимоги про стягнення втраченої вигоди з загальних підстав відшкодування шкоди (ст.ст. 22, 1166 ЦК України), що пов'язана з втраченою вигодою внаслідок неправомірних дій відповідача, тоді як встановлені судом фактичні правовідносини сторін засновані на договірних відносинах щодо оренди нерухомого майна.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Суд розглядає справу виключно в межах позовних вимог (ст. 11 ЦПК України).

Таким чином в задоволенні цієї частини первісного позову слід відмовити.

Вирішуючи питання зустрічного позову, суд виходить з наступного:

ОСОБА_1 просить позбавити об'єднання права користування кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» та його продажу, мотивуючи свою вимогу тим, що об'єднання не здійснило жодного кроку в напрямку капітального ремонту кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 ЦК України).

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст.321 ЦК України).

Жодних доказів, що вказують на можливість позбавлення об'єднання права користування кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», та його продажу, ОСОБА_1 суду не надано, тому і підстав для задоволення цих позовних вимог не має.

Крім того, ОСОБА_1 просить суд надати йому право користування кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» до повного виконання об'єднанням своїх зобов'язань за договором; передати йому у користування майнові активи (паї) об'єднання як неплатоспроможного боржника, та майнові активи (паї) Комінтернівської райоспоживспілки як особи, що відповідає за зобов'язанням об'єднання.

Свою вимогу ОСОБА_1 також обгрунтовує неналежним виконанням орендарем зобов'язань за договором, зокрема, ремонту приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Зі змісту акту прийому - передачі в оренду кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 12 квітня 2011 року об'єкти нерухомості, внутрішньо будинкові та зовнішні прибудинкові комунікації, які передаються в оренду, є в належному технічному стані, відповідають санітарним і протипожежним нормам, не мають механічних пошкоджень тощо.

Відповідно до ч.2 ст.768 ЦК України якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором вимагати: заміни речі, якщо це можливо; відповідного зменшення розміру плати за користування річчю; безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх усунення; розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому завдані.

Доводи ОСОБА_1 щодо неплатоспроможності об'єднання не підтверджені жодним доказом, і тому є безпідставними і голослівними.

Таким чином, в силу наведеного положення матеріального закону, вищевказані позовні вимоги ОСОБА_1 є помилковими, і задоволенню не підлягають.

Також, притягнення позовом до цивільної відповідальності Комінтернівської райоспоживспілки є безпідставним, оскільки жодний доказ для настання такої відповідальності цієї організації суду не надано, крім того, позовних вимог до цієї організації заявлено не було.

Вирішуючи питання позовних вимог в частині визнання Договору недійсним внаслідок його підписання під впливом, та таким, що не має правового поля для його вчинення як правочину, суд виходить з наступного:

На мотивування своїх вимог позивач зазначає, що оспорюваний ним Договір, підписаний ним під психічним тиском з боку представників об'єднання.

Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним (ч.1 ст. 231 ЦК України).

Суд повторює, що насильство може мати прояв, зокрема, у психічному насильстві (залякування, погроза вбивством, заподіяння тілесних ушкоджень самій особі або її блзьким).

Жодного доказу вчинення відносно ОСОБА_1 психічного насильства з метою примусити його укласти оспорюваний ним Договір матеріали справи не містять.

Доводи ОСОБА_1 в цій частині позову є голослівними.

Не заслуговують на увагу і позовні вимоги щодо визнання правочину таким, що не має правового поля для його вчинення, оскільки відносини найму (оренди) врегульовані законодавцем Главою 58 Параграфом 1 ЦК України.

Таким чином, жодні доводи зустрічного позову ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, в зв'язку із чим суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 231, 317, 391, 525, 526, 629, 768, 785 ЦК України ст.ст. 10, 11, 15, 57-61, 64, 88, 208, 212, 215, 218, 223, 293, 294, 296 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комінтернівського об'єднання громадського харчування - задовольнити частково.

Усунути Комінтернівському об'єднанню громадського харчування код ЄДРПОУ 01779959, перешкоди у користуванні та розпорядженні будівлею кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання фізичної особи- ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, звільнити займане ним приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Комінтернівського об'єднання громадського харчування код ЄДРПОУ 01779959, судовий збір в сумі 229,40 грн.

В задоволенні решти позову- відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя В.К. Барвенко