Постанова

від 21.10.2014 по справі 5011-33/12157-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р. Справа№ 5011-33/12157-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Мельниченко О.В.

за участю представників сторін:

від публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» не з'явився;

від товариства з обмеженою відповідальністю «Даарія Плюс» Осколков І.Л. (довіреність від 09.01.2014 року);

від третьої особи закритого акціонерного товариства «Діадема» не з'явився;

від ВДВС: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Даарія Плюс»

на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2014 року

у справі № 5011-33\12157-2012 (суддя: Мудрий С.М.)

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ДААРІЯ ПЛЮС» на дії державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 24.09.2012 року у справі № 5011-33/12157-2012 позов задоволено частково: звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від № 3373-ДІ01 від 29 квітня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 3978, в рахунок часткового погашення заборгованості за рамковою угодою № 3373 від 29 квітня 2008 року та договором про надання траншу № 1.37916/3373 від 29.04.2008 року, що перебуває в іпотеці публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк"(заставодержателя найвищого пріоритету 1 черги).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" залишено без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 24.09.2012р. у справі № 5011-33/12157-2012 змінено в частині встановлення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації та пріоритету та розміру вимог інших кредиторів, замінивши абзац другий і третій пункту 2 його резолютивної частини трьома абзацами в такій редакції:

"Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки: приміщення подарункового магазину, загальна площа - 124,0 кв.м., реєстраційний номер 21303784, номер запису 2310 у книзі 19, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Руська (вул. Леніна), буд. 19, шляхом його продажу на прилюдних торгах та встановлено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 1 171 000 (один мільйон сто сімдесят одна тисяча) грн. або за курсом НБУ 146 503 (сто сорок шість тисяч п'ятсот три) дол. США". В решті рішення залишено без змін.

22.03.2013 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року видані накази.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.02.2014 року заяву публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" про заміну сторони у виконавчому провадженні його правонаступником задоволено: замінено сторону виконавчого провадження № 37588810 товариство з обмеженою відповідальністю "Женева" на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю "Даарія Плюс" .

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.04.2014 року заяву публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" та товариства з обмеженою відповідальністю "Даарія Плюс" про затвердження мирової угоди по справі № 5011-33/12157-2012 задоволено: затверджено мирову угоду у справі № 5011-33/12157-2012 між публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Даарія Плюс".

08.07.2014 року до господарського суду м. Києва від товариства з обмеженою відповідальністю "Даарія Плюс" надійшла скарга на дії державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції.

18.07.2014 року скаржник уточнив вимоги скарги на дії державного виконавця та просив суд першої інстанції визнати бездіяльність першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, щодо скасування арешту на нерухоме майно; скасувати постанову державного виконавця від 29.05.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні №37588810; скасувати постанову державного виконавця про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; скасувати постанову державного виконавця від 26.06.2014 року про відкриття виконавчого провадження № 43823936 щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; скасувати постанову державного виконавця від 26.06.2014 року про відкриття виконавчого провадження № 4314088 щодо стягнення виконавчого збору; скасувати постанову державного виконавця від 03.07.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП № 43814088; скасувати постанову державного виконавця від 03.07.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП № 43823936; зобов'язати державного виконавця скасувати арешт, що був накладений у виконавчому провадженні № 37588810, на нерухоме майно; зобов'язати державного виконавця звернутись до реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію припинення арешту нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2014 року в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Даарія Плюс» на дії державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч.1,2 ст. 25 ГПК України- усі дії, вчиненні в судовому процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Також вказав на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Даарія Плюс» не зверталось до державного виконавця з заявою щодо відкладення вчинення виконавчих дій для добровільного виконання рішення суду від 24.09.2012 року, а тому підстави для задоволення скарги на дії державного виконавця відсутні.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції скаржник товариство з обмеженою відповідальністю «Даарія Плюс» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 23.09.2014 року та скаргу на дії державного виконавця задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що при винесенні рішення суд першої інстанції не врахував, що 11.03.2014 року відбулась заміна боржника у виконавчому провадженні з ТОВ «Женева» на ТОВ «Дарія Плюс». 17.03.2014 року між кредитором та новим боржником укладено мирову угоду, що затверджена судом відповідно до ухвали господарського суду м. Києва 14.04.2014 року . Таким чином, державний виконавець до моменту прийняття постанови про закриття виконавчого провадження та винесення постанови про стягнення виконавчого збору не вживав заходів, що спрямовані на примусове виконання рішення суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2014 року відкрито апеляційне провадження у справі № 5011-33\12157-2012 та призначено до розгляду на 21.10.2014 року

21.10.2014 року в судове засідання з'явився представник скаржника, який просив рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Представники позивача, третьої особи та першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомленні належним чином, про що свідчать повідомлення наявні в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача, першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції та третіх осіб, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи ухвалою господарського суду м. Києва від 17.02.2014 року задоволено заяву публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про заміну сторони та замінено сторону виконавчого провадження № 37588810 ТОВ «Женева» на правонаступника «Даарія Плюс» (а.с256-258 том 1).

11.03.2014 року державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Молинь Р.П. замінено у виконавчому провадженні № 37588810 боржника ТОВ «Женева» на його правонаступника ТОВ «Даарія Плюс» (а.с.135 том 3).

17.03.2014 року між кредитором АТ «ПроКредит Банк» та правонаступником боржника ТОВ «Даарія Плюс» укладено мирову угоду (а.с. 22 том 3), що затверджена ухвалою господарського суду м. Києва від 14.04.2014 року (а.с. 33-36 том 3).

26.05.2014 року ТОВ «Даарія Плюс» звернулось до Першого відділу Державного виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції з заявою про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з нерухомого майна, у зв'язку затвердженням мирової угоди.

25.06.2014 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 5011-33\12157-2012 (а.с. 133 том 3) та вивів в окреме провадження виконавчий збір та витрати на виконавче провадження, при цьому арешт на нерухоме майно скасовано не було.

25.06.2014 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (а.с.126 том 3 ) та 26.06.2014 року постанову про відкриття виконавчого провадження № 43823936 (а.с. 130 том 3) щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій .

03.07.2014 року прийняті постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП № 43814088 (а.с. 129 том 3) та ВП № 43823936.(а.с.90 т.3)

Не погоджуючись з такими діями державного виконавця ТОВ «Даарія Плюс» звернулось зі скаргою.

Відмовляючи в задоволені вимог скарги на дії державного виконавця, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки для правонаступника обов'язкові всі дії , вчинені до його вступу у виконавче провадження, а також те, що ТОВ «Даарія Плюс» не зверталось до державного виконавця з заявою про відкладення вчинення примусових дій скарга задоволенню не підлягає.

Проте колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець вказує на необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає на наслідки невиконання рішення в добровільному порядку.

Згідно із ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» , у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Згідно п.20 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» витрати виконавчого провадження та виконавчий збір відповідно до статей 45,46 Закону України «Про виконавче провадження» стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений строк і воно було виконано примусово.

Отже , стягнення виконавчого збору пов'язане з передбаченими Законом України «Про виконавче провадження» фактично здійсненими під час виконавчого провадження заходами примусового виконання рішення.

Як видно з матеріалів справи 11.03.2014 року державним виконавцем замінено боржника ТОВ «Женева» на його правонаступника ТОВ «Даарія Плюс». 17.03.2014 року між боржником ТОВ «Даарія плюс» та стягувачем ПАТ «ПроКредит Банк» було укладено мирову угоду, яку затверджено ухвалою господарського суду м. Києва 14.04.2014 року. При цьому, органом ВДВС заходів примусового виконання рішення суду (як то звернення стягнення на майно боржника, шляхом його продажу з прилюдних торгів) проведено не було, що свідчить про відсутність підстав для стягнення виконавчого збору.

Таким чином, рішення суду від 12.03.2013 року у справі № 5011-33\12157-2012 було виконано не внаслідок вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням рішення, а правонаступник боржника його виконав добровільно, шляхом укладання мирової угоди.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постановах від 05 квітня 2012 року у справі № 14\54 , від 20 жовтня 2011 року у справі № 32\306, від 17 березня 2014 року у справі № 31\271.

Колегія суддів також приходить до висновку проте, що оскільки державним виконавцем безпідставно було винесено постанову про стягнення виконавчого збору, то неправомірним є також винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, щодо його стягнення та накладення арешту на майно боржника. Також, колегія суддів зазначає, що державний виконавець, при винесенні постанови від 25.06.2014 року за № 37588810 про стягнення з боржника витрат за проведення виконавчих дій в розмірі 50 грн. не зазначив, які саме виконавчі дії були проведенні та під час вчинення яких були понесені витрати в розмірі 50 грн.

Відносно постанов державного виконавця від 26.06.2014 року про відкриття виконавчого провадження № 43823936, щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та від 26.06.2014 року про відкриття виконавчого провадження № 43814088, щодо стягнення виконавчого збору боржнику надано строк для добровільно виконання постанов до 02.07.2014 року. Проте, як видно з поштового штампу на конверті зазначені постанови були направлені боржнику лише 02.07.2014 року, такими діями державний виконавець позбавив боржника можливості добровільного їх виконання, а наступного дня 03.07.2014 року державним виконавець наклав арешт на майно боржника, що є не співмірним сумі стягнення.

Неправомірним є також не скасування державним виконавцем постанови про арешт майна боржника зважаючи на наступне.

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші заходи вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. При цьому, відповідно до частини другої вищевказаної статті у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу ( посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що скасування арешту накладеного у виконавчому провадженні є наслідком закінчення такого виконавчого провадження. Відтак, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 37588810, у зв'язку з затвердженням господарським судом м. Києва 14.04.2014 року, укладеної між кредитором та боржником мирової угоди, державний виконавець повинен був скасувати арешт, накладений на майно боржника у межах виконавчого провадження.

При цьому , як видно зі змісту ст.28-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», саме державний виконавець повинен повідомляти державну реєстраційну службу про припинення арешту майна боржника, оскільки останній у разі накладення арешту на майно боржника звертається з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Згідно ст.104 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 23.09.2014 року у справі № 5011-33\12157-2012 підлягає скасуванню, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Даарія Плюс» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Даарія плюс» задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 23.09.2014 року по справі № 5011-33\12157-2012 скасувати .

Вимоги скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Даарія плюс» на дії державного виконавця Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції задовольнити:

Визнати бездіяльність Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції код ЄДПОУ 25353113 в особі Державного виконавця Молинь Романа Петровича щодо скасування арешту на нерухоме майно, а саме: приміщення подарункового магазину, реєстраційний номер 21303784, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Руська (вул. Леніна), буд. 19.

Скасувати постанову Державного виконавця першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Молинь Романа Петровича від 29.05.2014 про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 37588810.

Скасувати постанову Державного виконавця першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Молинь Романа Петровича від 25.06.2014 року ВП № 37588810 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

Скасувати постанову Державного виконавця першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Молинь Романа Петровича від 26.06.2014 року про відкриття виконавчого провадження № 43823936 щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

Скасувати постанову Державного виконавця першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Молинь Романа Петровича від 26.06.2014 року про відкриття виконавчого провадження № 43814088 щодо стягнення виконавчого збору.

Скасувати постанову Державного виконавця першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Молинь Романа Петровича від 03.07.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №43814088.

Скасувати постанову Державного виконавця першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції Молинь Романа Петровича від 03.07.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №43823936;

Зобов'язати перший відділ Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, код ЄДПОУ 25353113, в особі Державного виконавця Молинь Романа Петровича скасувати арешт, що був накладений у виконавчому провадженні № 37588810, на нерухоме майно, а саме: приміщення подарункового магазину, реєстраційний номер 21303784, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл.. м. Тернопіль, вул. Руська (вул. Леніна), 19.

Зобов'язати Перший відділ Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, код ЄДПОУ 25353113, в особі Державного виконавця Молинь Романа Петровича звернутися до Державної реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію припинення арешту на нерухоме майно - приміщення подарункового магазину, реєстраційний номер 21303784 що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Руська (вул. Леніна 19)

Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

Матеріали справи №5011-33\12157-2012 повернути господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко