Рішення

від 28.10.2014 по справі 909/1104/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 р. Справа № 909/1104/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі,

майдан Шевченка,3, м. Надвірна,78405

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Коломийська швейна фабрика"

вул. Театральна,35, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200

про стягнення надмірно виплачених сум пенсії ОСОБА_1 у розмірі 65783,31 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Жукова-Домарацька Ольга Олександрівна - головний спеціаліст юрисконсульт, (довіреність № 167/06 від 10.01.14);

Від відповідача: Палійчук Людмила Василівна - голова правління, наказ № 1 від 01.06.11

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовною вимогою до закритого акціонерного товариства "Коломийська швейна фабрика" про стягнення надміру виплачених сум пенсії ОСОБА_1 у розмірі 65 783, 31 грн.

Ухвалою суду від 01.10.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи в судовому засіданні на 14.10.2014 року. В судовому засіданні судом оголошено перерву у розгляді справи до 28.10.2014 року, про що представники сторін повідомлені.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити. Представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив таке. На обліку управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі перебувала пенсіонерка - ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька с. Чорні Ослави, Надвірнянського району), які з 31.08.2005 року призначено пенсію по інвалідності відповідно до ст.32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При призначенні пенсії ОСОБА_1 представила трудову книжку, відповідно до записів якої пенсіонерка працювала з 01.05.1968 року по 30.06.1968 року на Надвірнянському лісокомбінаті, з 12.07.1974 року по 14.09.1976 року - на Коломийській швейній фабриці, з 11.03.1981 року по 11.03.1984 року - догляд за дитиною до досягнення трирічного віку. Загальний трудовий стаж, який враховано при визначенні права на пенсію по інвалідності склав 5 років 4 місяці 3 дні.

Позивач посилається на те, що в ході аудиторського дослідження стану роботи по призначенню пенсій у 2014 році управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі, виявлено, що під записом про звільнення ОСОБА_1 з Коломийської швейної фабрики проставлено печатку, на якій зазначено: 1976 рік, Україна.

У зв'язку х цим, до управління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі було направлено запит щодо перевірки факту роботи гр. ОСОБА_1 на Коломийській швейній фабриці.

Як вказано в позовній заяві, у відповідності з актом зустрічної перевірки від 03.04.2014 року №449, здійсненої працівниками управління Пенсійного фонду України м. Коломиї та Коломийському районі, було зроблено висновок, що період роботи, зазначений у трудовій книжці ОСОБА_1 з 12.07.1974 року по 14.09.1976 року не підтверджується первинними документами. У зв'язку з цим, здійснено перерахунок трудового стажу та страхового стажу ОСОБА_1

Позивач вказує, що у зв'язку з видачею Коломийською швейною фабрикою недостовірних документів про стаж ОСОБА_1 в період з 31.08.2005 року по 31.05.2014 року бюджету Пенсійного фонду України заподіяно шкоди в загальній сумі 65 783, 31 грн.

З посиланням на ст.101 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач зазначив, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують їх.

Позивачем 02.06.2014 року подано претензію №3472/06 відповідачу про повернення до бюджету Пенсійного фонду України 65 783, 31 грн., на що відповідач відповів листом №19 від 20.06.2014 року про відмову повернути нараховану пенсію.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача ЗАТ "Коломийська швейна фабрика" надміру виплачені кошти по пенсійній справі в сумі 65 783, 31 грн.

Відповідач з поданою позовною заявою не погоджується, подав суду відзив на позовну заяву вих. №35 від 10.10.2014 року (вх. №15827/14 від 13.10.2014 року). У своєму відзиві відповідач вказує на те, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, відповідач посилається на пункт 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, де вказано, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

За словами відповідача, такої перевірки документів (зокрема перевірки відповідності даних трудової книжки даним первинних документів) при призначенні пенсії гр. ОСОБА_1 працівниками Пенсійного фонду здійснено не було.

Крім того, відповідачем з метою підтвердження права ОСОБА_1 на отримання соціальної пенсії було зроблено запит в Управління соціального захисту населення Коломийської міської ради для роз'яснення з приводу порядку призначення державної соціальної допомоги інвалідам III групи загального захворювання без наявного страхового стажу станом на 31.08.2005 року. На вказане звернення було отримано відповідь про те, що інваліди III групи, які втратили працездатність і не мають необхідного трудового стажу для призначення пенсії, мають право на отримання соціальної допомоги з дня звернення в Управління праці та соціального захисту населення, в розмірі 60% прожиткового мінімуму, але не менше від розміру прожиткового мінімуму і джерелом виплати такої соціальної допомоги є Пенсійний фонд України.

Відповідач вважає, що ОСОБА_1 мала право на отримання соціальної допомоги, як інвалід III групи (за період з серпня 2005 року по травень 2014 року ця сума становила б, на думку відповідача, 58 365, 71 грн.) і тому пенсію, які вона отримала, як інвалід III групи в Пенсійному фонді в розмірі 64 707,67 грн. не є за словами відповідача збитками, а понесена переплата становить різницю між фактично виплаченою пенсією призначеною ПФУ і тією сумою, яку б вона мала отримати при оформленні соціальної допомоги.

Враховуючи викладене, відповідач просив суд в позові відмовити.

Крім того, 27.10.2014 року через канцелярію господарського суду Івано-Франківської області від відповідача по справі надійшла заява вих.40 від 24.10.2014 року (вх. №16798/14 від 27.20.2014 року) про застосування строку позовної давності.

У вказаній заяві відповідач зазначає, що позивач міг довідатись про порушення свого права ще у момент вирішення питання про призначення пенсії, а саме 31.08.2005 року. З посиланням на ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України, де вказано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та на положення ст.257 Цивільного кодексу України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, відповідач просив суд застосувати строк позовної давності у даній справі.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011 Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

В спірному випадку ОСОБА_1 з 31.08.2005 року призначено пенсію по інвалідності.

Пунктом 1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 визначено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про призначення/перерахунок/пенсії від 09.09.2005 року.

Згідно пункту 4.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до пункту 4.3. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року - не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

В спірному випадку, посилання позивача на те, що період роботи ОСОБА_1, зазначений в трудовій книжці не підтверджується первинними документами, не можуть братися судом до уваги, оскільки позивач мав перевірити достовірність всіх поданих документів перед нарахуванням відповідної пенсії, а в разі відсутності таких документів - витребувати їх у підприємства, що позивачем не було зроблено.

Позивач у своїх вимогах посилається на те, що видача відповідачем недостовірних документів, бюджету Пенсійного фонду України заподіяно шкоди в розмірі суми, заявленої до стягнення.

З приводу цього суд вважає за потрібне вказати таке.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: а) протиправність поведінки; б) шкода; в) причинний зв'язок між ними; г) вини заподіювача шкоди. Зазначені підстави визначаються загальними, оскільки для вирішення деліктного зобов'язання їх існування потрібне в усіх випадках, якщо інше не обумовлено законом.

В спірному випадку, позивачем не доведено перед судом причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та виною відповідача.

При цьому слід врахувати приписи ст.1193 Цивільного кодексу України. Відповідно до вказаної норми права - шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

В спірному випадку доведено матеріалами справи та оглядом оригіналу трудової книжки ОСОБА_1 в судовому засіданні те, що запис в трудовій книжці про звільнення з роботи ОСОБА_1 в 1976р. завірено неналежною печаткою.

Пунктом 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі .

Таким чином, документ, який було подано для призначення пенсії ОСОБА_1 вже в момент подачі підлягав перевірці на зміст працівниками пенсійного фонду та не міг служити законною підставою для призначення пенсії ОСОБА_1 без проведення додаткових заходів для з'ясування реального стажу роботи ОСОБА_1 на ЗАТ "Коломийська швейна фабрика".

З наведеного випливає висновок, що спірна сума, яка виплачена в вигляді пенсії ОСОБА_1 є наслідком грубої необережності самого позивача. За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову і стягнення спірної суми з відповідача, оскільки в спірному випадку відсутній причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою.

При цьому суд виходить із того, що підставою для призначення пенсії слугує не будь-який запис в трудовій книжці, а тільки такий, який відповідає вимогам діючого законодавства щодо ведення трудових книжок.

Суд враховує та погоджується з доводами відповідача про те, що вимога позовної заяви про відшкодування шкоди з відповідача в розмірі суми виплаченої пенсії є необґрунтованою ще і з тих підстав, що ОСОБА_1 мала право на соціальну допомогу, якої вона залишилась внаслідок неправомірного призначення пенсії.

З урахуванням всіх обставин справи, пояснень сторін, вивченням оригіналів документів в судовому засіданні на підставі вимог діючого законодавства - вимога позивача про відшкодування шкоди за рахунок відповідача не визнається судом обґрунтованою, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Щодо заяви сторони про застосування строку позовної давності слід вказати таке.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" передбачено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ч.1 ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ч.1 ст.30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.256, ч.1 ст.261, ст.ст. 1166,1193 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі / 78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна, майдан Шевченка, 3, код ЄДРПОУ 20551009 / до відповідача ЗАТ "Коломийська швейна фабрика" / 78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Театральна, 35, код ЄДРПОУ 00309223 / про стягнення надміру виплачених сум пенсії ОСОБА_1 у розмірі 65 783 грн. 31 коп. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.11.14

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"