Рішення

від 10.10.2014 по справі 922/3625/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2014 р.Справа № 922/3625/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Садівничого товариства "Женьшень", смт. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про за позовом до про зобов'язання вчинити певні дії Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків Садівничого товариства "Женьшень", смт. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області визнання права власності за участю представників сторін:

позивача за першою позовною заявою - Данник А.В. (голова правління);

відповідача за першою позовною заявою - ОСОБА_3, (довіреність

від 08.08.2014 р.);

позивача за другою позовною заявою - ОСОБА_3 (довіреність від 08.08.2014 р.);

відповідача за другою позовною заявою - Данник А.В. (голова правління);

Старосалтівської селищної ради - не прибув;

Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області - не прибув

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2014 року Садівниче товариство "Женьшень" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить зобов"язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, м. Харків, вчинити певні дії, а саме знести самочинно збудований магазин та погреб за його рахунок, за адресою: АДРЕСА_1, смт. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за його зверненням Інспекцією ДАБК у Харківській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства, якою встановлено, що відповідачем виконано будівельні роботи з будівництва магазину та погребу на земельній ділянці, переданій за договором оренди землі від 14.03.2002 р. без відповідного документа, що посвідчує право на виконання будівельних робіт. У зв"язку з тим, що відповідач ігнорує законні вимоги користувача земельної ділянки про приведення земельної ділянки у первісний стан та вивезення будівельних матеріалів, на думку позивача, його право підлягає захисту.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 вересня 2014 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 15 вересня 2014 року.

09 вересня 2014 року відповідач ФО-П ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Садівничого товариства "Женьшень" (далі - СТ "Женьшень") про визнання права власності на магазин по продажу товарів народного попиту, площею 85,9 кв.м. та погреб, площею 30,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, смт. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області, та стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2014 року було об"єднано позовну заяву за позовом ФО-П ОСОБА_1 до СТ "Женьшень" про визнання права власності та позовну заяву СТ "Женьшень" до ФО-П ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, в одну справу № 922/3625/14 та призначено її розгляд на 15 вересня 2014 року на 10:45 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 вересня 2014 року розгляд справи було відкладено на 30 вересня 2014 року за клопотанням представника відповідача за першим позовом.

25 вересня 2014 року представник позивача за першою позовною заявою надав клопотання, в якому просив суд залучити до участі у справі Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області (надалі - Інспекція) в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у зв"язку з тим, що Інспекція є уповноваженим державним органом з прийняття об"єктів будівництва в експлуатацію, що безпосередньо стосується предмета спору.

25 вересня 2014 року представник відповідача за другою позовною заявою у відзиві на зустрічну позовну заяву зазначив, що ФО-П ОСОБА_1 не звертався з відповідними заявами про введення в експлуатацію та видачу правовстановлюючих документів на нововведені будівлі до уповноважених органів.

26 вересня 2014 року представник відповідача за першою позовною заявою надав клопотання, в якому просив суд залучити до участі у справі Інспекцію в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у зв"язку з тим, що рішення по даній справі може вплинути на права та обов"язки останньої.

Крім того він надав клопотання, в якому просив суд залучити до участі у справі Старосалтівську селищну раду в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, обґрунтовуючи клопотання тим, що в разі задоволення вимог у ФО-П ОСОБА_1 виникає право регресу на звернення до суду з позовом до Старосалтівської селищної ради про відшкодування збитків завданих незаконним рішенням органу місцевого самоврядування.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 вересня 2014 року розгляд справи було відкладено на 08 жовтня 2014 року. Клопотання ФО-П ОСОБА_1 про залучення до участі у справі Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області в якості 3 особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача задоволено. В задоволенні клопотання СТ "Женьшень" про залучення до участі у справі Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області в якості 3 особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відмовлено. Клопотання ФО-П ОСОБА_1 про залучення до участі у справі Старосалтівської селищної ради в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача задоволено.

Залучено Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області та Старосалтівську селищну раду до участі у справі в якості 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

26 вересня 2014 року від Інспекції надійшли пояснення, в яких вона зазначила, що з боку ФО-П ОСОБА_1 допущені істотні порушення будівельних норм і правил, а також у нього відсутня проектна документації, погоджена та затверджена у встановленому законом порядку, тому, на її думку, самочинно збудовані об"єкти будівництва підлягають знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво, а тому просив позовні вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна задовольнити, а в задоволенні позовних вимог про визнання права власності спірних об*єктів за ФО-П ОСОБА_1 - відмовити.

В судовому засіданні 08 жовтня 2014 року було оголошено перерву до 10 жовтня 2014 року.

10 жовтня 2014 року представник СТ "Женьшень" у судовому засіданні підтримав позовні вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна, в задоволенні позовних вимог про визнання права власності спірних об*єктів за ФО-П ОСОБА_1 просив відмовити.

Представник ФО-П ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог про знесення самочинно збудованого нерухомого майна заперечував, просив задовольнити зустрічні позовні вимоги про визнання права власності на спірні об*єкти за ФО-П ОСОБА_1

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав, суд виходить з наступного.

СТ "Женьшень" (позивач за першим позовом) в обґрунтування свого позову про зобов"язання ФО-П ОСОБА_1.( відповідач за першим позовом) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, смт. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області, шляхом знесення самочинно збудованих магазину та погребу за його рахунок, зазначає, що 14.03.2002 року на частину вказаної земельної ділянки площею 600 кв.м. між позивачем та відповідачем за першим позовом було укладено договір оренди землі в господарському і садівничому товаристві «Женьшень» для будівництва магазину.

Позивач зазначає, що у 2004 році згідно рішення Старосалтівської сільської ради від 24.03.1999 року відповідачем без належного дозволу та затвердженого проекту на вказаній земельній ділянці було побудовано магазин літ. «А-1», а в 2006 - погреб літ. «П», однак, право власності на даний момент на вказане нерухоме майно за відповідачем не зареєстроване.

Позивач також вказує, що у зв'язку зі спливом строку дії договору оренди землі від 14.03.2002 року ним 28.12.2012 року було направлено відповідачу за першим позовом лист-попередження про необхідність вивезення будівельних матеріалів, з яких він намагався побудувати магазин та погріб, та приведення земельної ділянки у первісний стан. Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2013 р. позивачем було повторно направлено відповідачу лист - попередження, який також залишився без відповіді.

Крім того, позивач зазначає, що 14.03.2013 р. за його зверненням Інспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт відповідачем, якою встановлено, що останнім виконано будівельні роботи з будівництва магазину та погребу без відповідного документа, що посвідчує право на виконання будівельних робіт та без забезпечення здійснення технічного нагляду, що є, на думку позивача порушенням чинного законодавства.

За результатами перевірки відповідачу було видано припис № 479-Пр про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов'язано усунути дані порушення.

Позивач зазначає, що земельна ділянка, на якій незаконним рішенням виконкому Старосалтівської сільської ради відповідачем було дозволено здійснити будівництво магазину, відноситься до земель сільськогосподарського призначення, та будівництво такого об'єкту як магазин на землях сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення земельної ділянки у встановленому порядку заборонено.

В свою чергу, відповідач звернувся до суду з позовом до позивача про визнання права власності на магазин по продажу товарів народного попиту, площею 85,9 кв.м. та погреб, площею 30,1 кв.м., виходячи із змісту позову, по суті це є зустрічний позов.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи суд вважає, що в задоволенні позову СТ "Женьшень" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити, а позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до СТ "Женьшень" про визнання права власності слід задовольнити з наступних підстав.

Рішенням загальних зборів членів СТ "Женьшень" (протокол № 1 від 18.01.97 р. п.13-"б") доручено голові правління Белогіну А.І. знайти підприємця з числа членів СТ "Женьшень" для будівництва та відкриття на території господарського двору садівничого товариства магазину з продажу продовольчих та інших товарів.

На виконання Рішення загальних зборів членів СТ "Женьшень" Агрегатного заводу ДП "Завод імені Малишева" (протокол № 1 від 18.01.97 р., п. № 18) та рішень засідань правління СТ "Женьшень" (протокол № 3 від 13.02.97 р., пункт № 7 та протокол № 4 від 10.04.97 р., пункт 6.2) затверджено умови Договору оренди землі на господарському подвір'ї на території СТ "Женьшень".

Також умови зазначеного договору затверджено Рішенням правління СТ "Женьшень" (протокол № 5 від 08.05.97 р.) та погоджено з головою профспілки Агрегатного заводу ДП «Завод імені Малишева" Зубехіним Н.П.

На засіданні правління СТ "Женьшень" (протокол № 3 від 13.02.97 р., п.17) на підставі заяви ОСОБА_1 йому дозволено виділення ділянки для будівництва магазину з продажу товарів народного вжитку та продуктів, з оформленням змін проекту організації території СТ "Женьшень" та договору майнового найму.

На підставі зазначених рішень 15.02.97 р. на ім'я головного інженера - землевпорядника Вовчанського району направлено лист вих. № 6 - СТ, яким голова правління СТ "Женьшень" просить внести в проект організації території колективного саду СТ "Женьшень" на території господарського подвір'я продовольчо-господарчий магазин розміром 14x6 метрів.

На підставі вказаного листа 18.02.97 р. внесені зміни до проекту організації території СТ "Женьшень" на території господарського подвір'я з введенням в проект магазину (Інд. № 547), розміром 14x6 метрів, без урахування надвірних будівель.

11.05.98 р. на ім'я Голови Вовчанської Райдержадміністрації направлено лист вих. № 19 - "СТЖ", яким голова правління СТ "Женьшень" просив призначити роботу районної комісії для вибору земельної ділянки під будівництво на території СТ "Женьшень" магазину. В даному листі зазначено, що вказані об'єкти будуть побудовані членом садівничого товариства ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки.

На підставі вище викладеного в 1999 році між СТ "Женьшень" в особі Голови правління Белогіна А.І., з однієї сторони, та ФО-П ОСОБА_1 з іншої сторони, укладено Договір оренди землі на господарському подвір'ї на території СТ "Женьшень" (надалі - Договір).

Згідно з п.1.1. Договору "Орендодавець" передає в оренду "Орендатору" землю площею 600 кв.м., для: капітального будівництва та експлуатації продовольче - господарчого магазину, будівництва дитячого майданчика та спортивного комплексу; проведення культурно-масових заходів.

Відповідно до положень п.1.3. Договору всі будівлі на виділеній земельній ділянці є власністю "Орендатора".

Взяті на себе зобов'язання за вказаним Договором відповідач виконав, експлуатацію (торгівлю) магазину розпочав ще у 2001 році.

Судом достовірно встановлено, що будівництво спірного нерухомого майна здійснювалося не лише з відома позивача, але й за його ініціативою. Відповідач у 2004 році дійсно побудував магазин літ."А-1" - прощею 85,9 кв.м., а у 2006 році - погреб літ. "П" - площею 30,1 кв.м. без належного дозволу та затвердженого проекту на вказаній земельній ділянці, але про це позивачу було відомо на момент здійснення будівництва. .

14 березня 2002 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди землі в господарському дворі СТ "Женьшень", у відповідності до умов якого позивач передає в оренду відповідачу земельну ділянку, площею 600 кв.м. на території господарського двору СТ "Женьшень" відповідно до плану земельної ділянки від 12.05.98 під будівництво магазину.

Відповідно до п. 1.2 цього Договору, "Орендар", керуючись Актом обстеження існуючої території СТ "Женьшень" з метою визначення можливості будівництва магазина, затвердженого головою Вовчанської районної державної адміністрації в 1998 (додаток № 3) і Рішення від 24 березня 1999 № 34 Старосалтівської сільської ради (додаток № 4), здійснює будівництво на ділянці, що передається йому в оренду і експлуатацію магазину для забезпечення членів СТ "Женьшень" продовольчими та промисловими товарами першої необхідності.

Згідно розділу 6 цього договору, строк його дії - до 01 лютого 2012 року. По закінченню строку його дії договір може бути припинений або продовжений за узгодженням сторін.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Старосалтівської сільської ради від 24 березня 1999 за № 34 прийнято рішення про надання дозволу відповідачу на будівництво магазину на території садового товариства "Женьшень" на орендованій у товариства земельній ділянці, у відповідності з актом обстеження та планом будівництва та зобов'язано відповідача після закінчення будівництва магазину пред'явити його для прийомки в експлуатацію.

Рішенням виконавчого комітету Старосалтівської селищної ради від 09 липня 2010 року за № 99 надано дозвіл відповідачу на розміщення об'єкту торгівлі на території СТ "Женьшень".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у 2004 р. було побудовано магазин літ."А-1" - прощею 85,9 кв.м., а у 2006 році погреб літ. "П" - площею 30,1 кв.м..

Згідно технічного висновку ПП "Спецбудпроект - 1" 2010 року про стан будівельних конструкцій та можливості експлуатації самовільно побудованої будівлі - магазину зазначену будівлю можливо використовувати як магазин для непродовольчих товарів.

Відповідачем отримано Дозвіл на початок роботи магазину за № 15 від 21.05.2010 р. відділу з питань наглядово-профілактичної діяльності Вовчанського РУ ГУ МНС України в Харківській області.

У відповідності до Акту, затвердженого Головним державним санітарним лікарем Вовчанського району від 28 січня 2009 р., згідно радіологічних досліджень експлуатація об'єкту дозволяється.

Також, відповідачем отримано Експертний висновок оцінки протипожежного стану збудованого магазину.

У відповідності до Акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 27.01.2010 р., порушень санітарних вимог не виявлено.

У відповідності до Акту, затвердженого Головним державним санітарним лікарем Вовчанського району від 28 січня 2009 р., згідно радіологічних досліджень експлуатація об'єкту дозволяється.

Згідно з висновками Акту обстеження земельної ділянки від 05.05.2010 № 10-19/03, складеного головним спеціалістом з охорони навколишнього природного середовища В.Ропало вважається за можливе експлуатація магазину.

У відповідності до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до статті 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Положення статті 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. шляхом визнання наявності права.

Згідно ст. 331 ЦК України, право власності на новостворену річ набувається особою, яка її створила, якщо законом або договором не встановлено інше.

Право власності на новостворене нерухоме майно (будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України жилий будинок, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, або без відповідного дозволу чи належним чином затвердженого проекту, або з суттєвими порушеннями будівельних норм і правил.

У п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 р. (далі - Постанова) звернуто увагу на те, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

У п. 12 Постанови зазначено, що у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК).

Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК).

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК на вимогу користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як встановлено, самовільно побудований об'єкт не містить суттєвих порушень будівельних та інших норм і правил, що підтверджується відповідними наведеними раніше висновками.

Визнання права власності на спірну нежитлову будівлю жодним чином не порушує ні особистих, ні майнових прав інших осіб.

В матеріалах справи є заява від членів СТ ЖЕНЬШЕНЬ, відповідно до якої вони вважають не доцільним знос або закриття магазину на території СТ «Женьшень».

Ці факти достовірно встановлено судом й свідчать про належне використання відповідачем земельної ділянки та об*єктів будівництва у відповідності з умовами договору між сторонами.

У п. 30 Постанови зазначено, що згідно із пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом, положення ЦК застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Тому правила статті 376 ЦК про наслідки самочинного будівництва застосовуються і до об'єктів, побудованих до набрання чинності ЦК та Законом № 3038-VI.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що в позові Садівничого товариства "Женьшень" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Женьшень" про визнання права власності обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі за першим позовом залишається за позивачем та за другим позовом - покладається на відповідача за другим позовом.

Враховуючи те, що позивачем при поданні зустрічного позову не доплачено судовий збір в сумі 434 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути вказану суму з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь держави.

На підставі ст.ст. 328, 331, ч.ч. 1,5 ст. 376, ст. 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 147 Господарського кодексу України, пунктів 4, 12. 30 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 р., керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Садівничого товариства "Женьшень" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії відмовити .

2. Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Садівничого товариства "Женьшень" про визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (61005, АДРЕСА_2, інд. код НОМЕР_1) право власності на магазин по продажу товарів народного попиту, площею 85,9 кв.м. та погреб, площею 30,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, смт. Старий Салтів Вовчанського району Харківської області.

3. Стягнути з Садівничого товариства "Женьшень" (62560, Харківська область, Вовчанський район, смт. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях, 11, Інд. код 23329694) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61005, АДРЕСА_2, інд. код НОМЕР_1) 1652 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61005, АДРЕСА_2, інд. код НОМЕР_1) на користь держави (одержувач: УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, код 37999654, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок № 31215206783003 ) 434 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.10.2014 р.

Суддя О.В. Смірнова