Постанова

від 20.10.2015 по справі 922/3625/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 922/3625/14

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Грека Б.М.,

Круглікової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року у справі № 922/3625/14 господарського суду Харківської області за позовом Садівничого товариства "Женьшень" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, Старосалтівська селищна рада, про зобов'язання вчинити певні дії та зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Садівничого товариства "Женьшень" про визнання права власності,

за участю представників:

Прокуратури: Збарик С.М., посв. № 028728 від 05.09.2011 року,

Позивача: не з'явився,

Відповідача: ОСОБА_2, дов. № 4508 від 08.08.2014 року.

Третіх осіб: не з'явився.

В с т а н о в и в :

Садівниче товариство "Женьшень" (далі - СТ "Женьшень", Позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, Відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: знести самочинне будівництво - магазин та погреб, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок ФОП ОСОБА_2

У свою чергу, ФОП ОСОБА_2 подав до господарського суду Харківської області зустрічний позов до СТ "Женьшень" про визнання за ним права власності на магазин по продажу товарів народного попиту, площею 85,9 кв.м. та погреб, площею 30,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.09.2014 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, було залучено Інспекцію державного архітектурно- будівельного контролю у Харківській області (далі - Інспепекція держархбудконтролю, Третя особа 1) та Старосалтівську селищну раду (далі - Старосалтівська сільрада, Третя особа 2).

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2014 року в задоволенні первісного позову відмолено, а зустрічний позов задоволено повністю: визнано за ФОП ОСОБА_2 право власності на магазин по продажу товарів народного попиту, площею 85,9 кв.м. та погреб, площею 30,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2014 року скасовано та прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено: зобов'язано ФОП ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованих магазину та погребу за рахунок останнього. Водночас, у задоволенні зустрічного позову судом апеляційної інстанції, відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, ФОП ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 20, 147 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі рішення місцевого господарського суду у даній справі.

У поданих до суду касаційної інстанції письмових заявах Старосалтівська сільрада та СТ "Женьшень" просили задовольнити касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 та його позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників Прокуратури та ФОП ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням загальних зборів членів СТ "Женьшень" (протокол № 1 від 18.01.1997 року п. 13 "б") голові правління було доручено знайти підприємця з числа членів СТ "Женьшень" для будівництва та відкриття на території господарського двору садівничого товариства магазину з продажу продовольчих та інших товарів.

На виконання вказаного рішення загальних зборів членів СТ "Женьшень" Агрегатного заводу ДП "Завод ім. Малишева" (протокол № 1 від 18.01.1997 року, п. 18) та рішень засідань правління СТ "Женьшень" (протокол № 3 від 13.02.1997 року, п. 7 та протокол № 4 від 10.04.1997 року), було затверджено умови Договору оренди землі на господарському дворі території СТ "Женьшень", а рішенням правління СТ "Женьшень" (протокол № 3 від 13.02.1997 року, п. 17), ОСОБА_2, на підставі його заяви, було дозволено виділення ділянки для будівництва магазину з продажу товарів народного вжитку та продуктів, з оформленням змін проекту організації території СТ "Женьшень", та договору майнового найму.

Відповідно до зазначених рішень, 15.02.1997 року голова правління СТ "Женьшень" звернувся з листом (вих. № 6 СТ) на ім'я головного інженера-землевпорядника Вовчанського району, у якому просив внести в проект організації території колективного саду СТ "Женьшень" на території господарського подвір'я продовольчо-господарчий магазин розміром 14x6 м., який був розглянутий та задоволений шляхом внесення 18.02.1997 року відповідних зміни до проекту організації території СТ "Женьшень" на території господарського подвір'я з введенням в цей проект магазину (інд. № 547), розміром 14x6 м., без урахування надвірних будівель.

При цьому, згідно державного акту на право постійного користування землею № 183 від 26.11.1997 року, саме СТ "Женьшень" є постійним користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

В наступному, 14.03.2002 року між СТ "Женьшень" в особі його голови правління, з однієї сторони і ФОП ОСОБА_2, з іншої сторони, було укладено договір оренди землі на господарському подвір'ї на території СТ "Женьшень" (далі - Договір оренди), відповідно до умов якого (п. 1.1.) "Орендодавець" передає в оренду "Орендатору" землю площею 600 кв. м., для: капітального будівництва та експлуатації продовольчо-господарчого магазину, будівництва дитячого майданчика та спортивного комплексу; проведення культурно-масових заходів.

У розділі 6 Договору оренди було встановлено строк його дії - до 1 лютого 2012 року, по закінченні якого цей договір міг бути припиненим або продовженим за згодою сторін.

Судами також встановлено, що ФОП ОСОБА_2 у 2004 році було побудовано магазин, літ. "А-1", прощею 85,9 кв. м., а у 2006 році - погреб, літ. "П", площею 30,1 кв.м.

Поряд з цим, у зв'язку зі спливом строку дії Договору оренди, СТ "Женьшень", 28.12.2012 року і 31.01.2013 року направляло ФОП ОСОБА_2 листи-попередження про необхідність вивезення з орендованої ним раніше території будівельних матеріалів та приведення земельної ділянки у первісний стан.

Однак, вказані листи були залишені ФОП ОСОБА_2 без реагування.

На підставі звернення СТ "Женьшень", 14.03.2013 року Інспекцією держархбудконтролю було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, якою встановлено, що будівельні роботи з будівництва магазину та погребу за адресою: АДРЕСА_1 було виконано без відповідного документа, що посвідчує право на виконання будівельних робіт та без забезпечення здійснення технічного нагляду, у зв'язку з чим, ФОП ОСОБА_2 було видано припис № 479-Пр "Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил", яким останнього було зобов'язано усунути виявлені порушення.

Вимогами СТ "Женьшень" за первісним позовом є зобов'язання ФОП ОСОБА_2 вчинити певні дії, а саме: знести самочинне будівництво - магазин та погреб, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок ФОП ОСОБА_2, з посиланням на положення ст. 376 ЦК України, ст.ст. 20, 35, 211 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) і на те, що останній самовільно здійснив будівництво на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, на підставі Договору оренди, який припинив свою дію, та без відповідного на те дозволу і здійснення за цим будівництвом технічного нагляду.

У свою чергу, вимогами ФОП ОСОБА_2 за зустрічним позовом, які обґрунтовані положеннями ст.ст. 331, 376, 764 ЦК України, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" і тим, що він користувався спірною земельною ділянкою на території СТ "Женьшень" на підставі відповідних договорів оренди від 1999 року і від 14.03.2002 року, якими передбачалось будівництво нерухомості, дозвіл на яке на орендованій земельній ділянці під час дії вказаних договорів надавався рішенням Виконавчого комітету Старосалтівської сільради № 34 від 24.03.1999 року, тоді як рішенням цього ж органу місцевого самоврядування № 99 від 09.07.2010 року, крім того, йому було надано дозвіл і на розміщення об'єкту торгівлі на орендованій території СТ "Женьшень", є визнання за ним права власності на магазин по продажу товарів народного попиту, площею 85,9 кв.м. та погреб, площею 30,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції, з посиланням на ст.ст. 328, 331, 376, ЦК України, ст.ст. 20, 147 ГК України і на те, що самовільно збудований ФОП ОСОБА_2 об'єкт не містить суттєвих порушень будівельних та інших норм і правил, що підтверджується рішенням Виконавчого комітету Старосалтівської сільради № 99 від 09.07.2010 року, технічним висновком ПП "Спецбудпроект-1" від 2010 року про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації самовільно побудованої будівлі магазину, експертним висновком протипожежного стану, а також актом радіологічних досліджень від 28.01.2009 року, тоді як визнання права власності на таке будівництво не порушує прав інших осіб, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення зустрічного позову про визнання права власності за ФОП ОСОБА_2 на самовільно збудоване нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Щодо первісного позову СТ "Женьшень", то місцевий господарський суд, встановивши належне використання ФОП ОСОБА_2 земельної ділянки та об'єктів будівництва у відповідності з умовами Договору оренди, укладеного між сторонами, а також, з урахуванням наявності правових підстав для задоволення зустрічного позову про визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості за ФОП ОСОБА_2, дійшов висновку про відмову у задоволенні такого позову.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення ст.ст. 331, 376 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України (в діючій редакції), ст.ст. 2, 11, 19 ЗК України (в редакції 1990 року), ст.ст. 4, 13 Закону України "Про оренду землі", та встановлені обставини справи і, зокрема, про те, що під час здійснення самовільного будівництва ФОП ОСОБА_2 не було дотримано вимог діючого законодавства щодо того, що землекористувач міг приступати до використання земельної ділянки та здійснення на ній будівництва тільки після її вилучення у встановленому законом порядку, в даному випадку - з постійного користування СТ "Женьшень", зміни її цільового призначення, відведення, та укладення відповідного договору оренди з Старосалтівською сільрадою, в межах розпорядження якої знаходилась земельна ділянка, на якій було здійснено таке будівництво, а відтак - і отримання на це відповідного дозволу (погодження) Вовчанської районної ради народних депутатів, як і не було доведено обставин надання йому спірної земельної ділянки у встановленому законом порядку під уже збудоване нерухоме майно, а також через відсутність доказів прийняття вищевказаного нерухомого майна в експлуатацію в установленому законом порядку, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову про визнання права власності на спірне нерухоме майно.

Щодо первісного позову, то суд апеляційної інстанції, з огляду на те, що ФОП ОСОБА_2 не було дотримано вимог діючого законодавства під час здійснення самочинного будівництва, тоді як СТ "Женьшень" не мало право укладати договори оренди земельної ділянки, на якій побудовано спірне нерухоме майно, оскільки згідно державного акту на право постійного користування землею № 183 від 26.11.1997 року воно являється тільки постійним користувачем цієї земельної ділянки, а самі договори оренди від 1999 року та 14.03.2002 року не були нотаріально посвідчені, що свідчить про їх недійсність, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову.

У зв'язку з цим, апеляційний господарський суд, скасувавши рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні первісного позову та про задоволення зустрічного позову, прийняв нове рішення - про задоволення первісного позову СТ "Женшень" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованих магазину та погребу за рахунок ФОП ОСОБА_2 та про відмову у задоволенні зустрічного позову останнього.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, а тому підстав для зміни чи скасування його постанови, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 - 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 р. у справі № 922/3625/14 господарського суду Харківської області - без змін.

Головуючий - суддя Малетич М.М.

Судді Грек Б.М.

Круглікова К.С.