Постанова

від 30.06.2009 по справі 52/128

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

52/128

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 30 червня 2009 р.                                                                                    № 52/128  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Кота О.В.

суддів :Демидової А.М.,Шевчук С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ЗАТ "Догмат Україна"

на  постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 р.

у справі№ 52/128

за  позовом ВАТ "Ольга"

доЗАТ "Догмат Україна"

простягнення 20746, 30 грн.  

за участю представників:

від позивача- Походенко О.М.

від відповідача- Сурнін А.В.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2008 р. ВАТ "Ольга" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ЗАТ "Догмат Україна" про стягнення 11362, 50 грн. заборгованості та 2272, 50 грн. штрафу, 423,37 грн. пені, 468, 14 грн. інфляційних, 6219,79 грн. відсотків річних

Позов мотивовано невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо оплати за орендовані нежитлові приміщення за договором оренди № 28/06 від 27.06.2006 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2008 р. (суддя Чебикіна С.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 р. (судді: Андрієнко  В.В., Вербицька О.В., Буравльов С.І.) позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою, ЗАТ "Догмат Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову частково, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 27.06.2006 р. між ВАТ "Ольга" (Орендодавець) та ЗАТ "Догмат Україна" (Орендар) укладено договір оренди № 28/06 (надалі –Договір)

Відповідно до умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування частину нежитлових приміщень загальною площею 2 м2, розташовані за адресою м. Харків, пр. Московський, 257 (Дім електроніки "TARGET". Вартість орендованих приміщень складає 1 000,00 грн. за квадратний метр.

Згідно п. 2.1.5 Договору, Орендодавець має право на зміну орендної плати з відповідним повідомленням Орендатора в строк, не пізніше 20 днів до запропонованої зміни орендної плати. Протягом 20 днів з моменту отримання повідомлення Орендар зобов'язаний прийняти рішення та повідомити Орендодавця про погодження або непогодження сплачувати орендну плату в запропонованому Орендодавцем розмірі. Відмова Орендаря сплачувати орендну плату в запропонованому Орендодавцем розмірі є підставою для дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розмір щомісячної орендної плати за орендовані нежитлові приміщення загальною площею 2 м2 складає 210,00 грн. за місяць з урахуванням ПДВ.

Згідно п. 4.2 договору, Орендар сплачує щомісячно орендну плату не пізніше 5  числа місяця наступного за звітним. Оплата здійснюється платіжними дорученнями на рахунок Орендодавця.

Відповідно до п. 5.2 договору, в разі несвоєчасної сплати орендної плати відповідно до п. 4.2 договору, Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 20% від несплаченої суми, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діє па момент виконання зобов'язання, а також, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 300% річних від простроченої суми.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що договір вступає в силу з 27.06.2006 р. та діє до 01.06.2007 р.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Судами встановлено, що 01.01.2007 р. сторони уклали додаткову угоду до Договору, виклавши п. 4.1 Договору в наступній редакції: "розмір щомісячної орендної плати за орендовані нежитлові приміщення, зазначені в п. 1.1 Договору, визначається, виходячи з - 750,00 грн. за один квадратний метр на місяць з урахуванням ПДВ, всього орендна плата складає 1 500,00 грн. на місяць з урахуванням ПДВ.

В подальшому 30.05.2007 р. сторони договору уклали додаткову угоду № 1 до Договору, якою продовжили дію Договору до 31.12.2008 р.

1 листопада 2007 р. ВАТ "Ольга" направило на адресу ЗАТ "Догмат Україна" лист, яким повідомило про збільшення розміру орендної плати до 2 275,50 грн. за один квадратний метр на місяць, з урахуванням ПДВ, починаючи з 01.12.2007 р., та просило повідомити про прийняту згоду чи відмову сплачувати орендну плату в запропонованому розмірі в строк до 15.11.2007 р. До вказаного листа ВАТ "Ольга" додало додаткову угоду від 01.11.2007 р. в двох екземплярах.

Судами встановлено, що зазначений лист був отриманий ЗАТ "Догмат Україна" 20.11.2007 р., про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції (а. с. 22). ЗАТ "Догмат Україна" додаткову угоду від 01.11.2007 р. не підписало, про погодження чи непогодження сплачувати орендну плату в запропонованому розмірі в обумовлений договором строк ВАТ "Ольга" не повідомило.

Крім того судами встановлено, що з грудня 2007 р. ЗАТ "Догмат Україна" перестало сплачувати орендну плату за користування орендованими приміщеннями, у зв'язку із чим у ЗАТ "Догмат Україна" перед ВАТ "Ольга" виникла заборгованість за Договором в розмірі 11 362, 50 грн.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.ч. 1, 3, 5 ст. 762 ЦК України, За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Встановивши обставини справи, зокрема те, що ЗАТ "Догмат Україна" не виконало свої зобов'язання за Договором в частині оплати за орендовані нежитлові приміщення, надавши належну юридичну оцінку відносинам сторін, врахувавши положення ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 759, 762 ЦК України, суди дійшли мотивованих висновків про наявність у ЗАТ "Догмат Україна" зобов'язання сплатити грошові кошти за Договором.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками судів, про задоволення позову в частині стягнення заборгованості у розмірі 11362,50 грн.

Посилання оскаржувача на те, що сторонами не було додержано письмової укладення угоди про збільшення розміру орендної плати правомірно спростовано судами попередніх інстанцій, з огляду на те, що ЗАТ "Догмат Україна" не підписав та не повернув позивачеві додаткову угоду від 01.11.2007 р. про збільшення розміру орендної плати, а також не повідомив про відмову сплачувати запропоновану ВАТ "Ольга" орендну плату, як того вимагають умови договору, та не направив повідомлення про дострокове розірвання договору, крім того, ЗАТ "Догмат Україна" продовжує використовувати орендовані приміщення

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 5.2 договору, в разі несвоєчасної сплати орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 20% від несплаченої суми та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що діє на момент виконання зобов'язання.

Враховуючи, що сторони умовами Договору передбачили штраф та пеню за несвоєчасну сплату за орендовані нежитлові приміщення висновки судів про задоволення позову в цій частині також є підставними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами встановлено, що п. 5.2 Договору, сторони передбачили, що в разі несвоєчасної сплати орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю 300% річних від простроченої суми.

Враховуючи ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 5.2 Договору колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення індексу інфляції та 300 відсотків річних від простроченої суми, що становить 468, 14 грн. інфляційних, 6219, 79 грн. відсотків річних.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ЗАТ "Догмат Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 р. у справі № 52/128 та рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2008 р. залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                         О.В. Кот

Судді                                                                                                 А.М. Демидова

                                                                                                          С.Р. Шевчук