Постанова

від 14.07.2009 по справі 2/93-д

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/93-Д

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 липня 2009 р.                                                                                    № 2/93-Д  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючогоВолковицької Н.О. Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачаТерещука О.В. дов. від 09.03.2009 року

відповідачаТарасюка М.П. –директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМалого колективного підприємства "Кролівник"

на постановувід 19.03.2009 року Житомирського апеляційного господарського суду

у справі№ 2/93-Д господарського суду Житомирської області

за позовомКолективного кооперативного підприємства"Ринок"

до

Малого колективного підприємства "Кролівник"

про спонукання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2007 року Колективне кооперативне підприємство "Ринок" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Малого колективного підприємства "Кролівник" про зобов'язання відбудувати пошкоджену відповідачем огорожу кооперативного підприємства, що знаходиться за адресою м. Радомишль, вул. Котовського, 32.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.11.2007 року позов задоволено.

Доповідач: Волковицька Н.О.

Зобов'язано Мале колективне підприємство "Кролівник" відновити належну колективному кооперативному підприємству "Ринок" пошкоджену частину огорожі довжиною 4,5 метра та висотою 2,10 метра за адресою: м. Радомишль, вул. Котовського, 32.

За апеляційною скаргою Малого колективного підприємства "Кролівник" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 15.04.2008 року залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2008 року рішення господарського суду Житомирської області від 08.11.2007 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.04.2008 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Під час нового розгляду справи господарський суд Житомирської області рішенням від 16.01.2009 року позов задовольнив.

Зобов'язав Мале колективне підприємство "Кролівник" відновити належну колективному кооперативному підприємству "Ринок" пошкоджену частину огорожі довжиною 4,5 метра та висотою 2,10 метра за адресою: м. Радомишль, вул. Котовського, 32.

За апеляційною скаргою Малого колективного підприємства "Кролівник" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.03.2009 року залишене без змін.

Мале колективне підприємство "Кролівник" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та постанову у справі і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу підприємство посилається на те, що судові рішення прийняті з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме: частини 3 статті 373 Цивільного кодексу України та статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Також скаржник вважає, що судами не виконані вказівки, викладені у постанові Вищого господарського суду України 15.07.2008 року, а саме не досліджено докази, надані відповідачем, щодо незаконного будівництва паркану, відновити частину якого зобов'язано відповідача.

На думку заявника судами залишено поза увагою той факт, що паркан побудовано незаконно, і побудова на цьому місці воріт, є самозахистом цивільних прав згідно зі статтею 19 Цивільного кодексу України.

Крім того, підприємство посилається на те, що судами проігноровано докази того, що зруйнована частина паркану знаходилась на землях загального користування і побудована позивачем з метою заблокувати відповідачу доступ до його території, а саме: лист виконкому Радомишльської міської ради №1062 від 09.08.2007 року, лист Житомирської облдержземінспекції №1 від 31.01.2007 року, акт №45 від 20.04.2007 року Радомишльського районного відділу земельних ресурсів, якими підтверджується, що паркан знаходився на території загального користування, а відтак позивач не мав права його зводити і не міг мати на його право власності як на об'єкт нерухомого майна.

Заслухавши суддю –доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи спір стосується відшкодування шкоди.

Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно договору купівлі-продажу від 09.04.2004 року, укладеного між Радомишльською міською радою Житомирської області (продавець) та Колективним кооперативним підприємством "Ринок" (покупець), позивач придбав земельну ділянку розміром 12985 кв.м., що розташована по вулиці Котовського, 32 в місті Радомишль, без зміни її  цільового  призначення (а.с.8, т.1). На цій земельній ділянці розташований цілісний майновий комплекс, який належить Колективному кооперативному підприємству "Ринок" на праві колективної власності на підставі свідоцтва №36, виданого виконавчим комітетом Радомишльської міської ради Житомирської області 26.01.2001 року та зареєстрованого в Житомирському обласному державному комунальному підприємстві по технічній інвентаризації 26.01.2001 року.

03.07.2007 року Радомишльським районним відділом земельних ресурсів Радомишльської міської ради видано колективному кооперативному підприємству "Ринок" Державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с.9,т.1).

На виконання пункту 6 Правил торгівлі на ринках, затверджених спільним наказом Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та  сертифікації України від 26.02.2002 року №57/188/84/105 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 року за №288/6576 позивачем споруджено кам'яно-цегляну огорожу в межах власної земельної ділянки, що підтверджується актами за липень, серпень 2006 року (а.с. 64,65, т.1) та постановою правління ККП "Ринок" №27 від 29.09.2006 року "Про оприбуткування основних засобів" (а.с.66, т.1).

Судами встановлено, що 21.07.2007 року директор Малого колективного підприємства "Кролівник", діючи від імені підприємства, директором якого він є, з метою влаштування проїзду до приміщень, належних МКП "Кролівник" та встановлення воріт, за допомогою інших осіб,  зруйнував частину належної позивачу кам'яно - цегляної огорожі висотою 2,10 метра та довжиною близько 4,5 метра, чим завдав шкоду майну ККП "Ринок".

Наведене також підтверджується відмовним матеріалом №1061 Радомишльського РВ УМВС України в Житомирській області за 2007 рік по заявах директора ККП "Ринок" Ліпіін В.П. щодо неправомірних дій Тарасюка М.П., який досліджено в ході судового розгляду справи.

У судових засіданнях як першої так і апеляційної інстанції директор МКП "Кролівник" Тарасюк М.П. не заперечував, що в липні 2007 року з метою влаштування проїзду до підприємства "Кролівник" за допомогою інших осіб зруйнував частину кам'яно-цегляної огорожі ринку зі сторони вулиці Міськради у м.Радомишлі, оскільки вважав свої дії правомірними.

Пунктом 6 вищезазначених Правил торгівлі на ринках передбачено, що територія ринку повинна мати відокремлену та  відгороджену від проїжджої частини,  житлового та комунального секторів ділянку землі.

Частинами 4,5 статті 373 Цивільного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не  встановлено законом та  якщо це не порушує прав інших осіб.

Отже, позивач, як власник земельної ділянки, мав право будувати огорожу навколо ринку.

Крім того, про правомірність встановлення позивачем огорожі на належній йому земельній ділянці та дотримання вимог ст.ст.375, 376 Цивільного кодексу України свідчить комісійний акт від 05.02.2008 року (а.с.68,т.1), довідка Житомирської облдержземінспекції від 02.04.2008 року № 3 (а.с.81,т.1), рішення виконкому Радомишльської міськради від 27.12.2001 року № 366 (а.с.138,т.1), рішення Радомишльської міськради від 11.11.2003 року №302 (а.с.137,т.1), а також витяг з рішення виконкому Радомишльської міськради від 18.09.2007р. № 177 (а.с.122,т.1).

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання  шкоди.

Статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Згідно частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Загальними підставами для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.

Дослідивши матеріали даної справи та відмовний матеріал №1061 Радомишльського РВ УМВС України в Житомирській області, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідачем внаслідок неправомірних дій зруйновано частину огорожі, належної позивачу, чим останньому спричинена шкода.

Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у  повному обсязі.

Цивільне законодавство (частина 2 статті 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено обов'язок доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідач не надав суду доказів відсутності його вини у заподіяній шкоді.

Стаття 1192 Цивільного кодексу України надає потерпілому право вибору способу відшкодування шкоди. Таким чином, позовні вимоги позивача узгоджуються з приписами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як  на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що рішенням Радомишльської міської ради №92 від 08.05.2007 року надано погодження директору МКП "Кролівник" на встановлення воріт для проїзду до приміщення МКП "Кролівник" по вул. Котовського, 32 б та до павільйону "Модуль" судами не прийнято до уваги, оскільки цим рішенням надано тільки погодження на вставлення воріт, а не руйнування паркану. Крім того, погодження на встановлення воріт по вулиці Міськради МКП "Кролівник" взагалі не надавалось.

Припис Радомишльської районної інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю від 02.12.2005 року на ім'я директора МКП "Кролівник" не стосується предмету спору (а.с.17).

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Житомирської області від 16.01.2009 року та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19.03.2009 року у справі № 2/93-Д господарського суду Житомирської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Малого колективного підприємства "Кролівник" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                        Т. Дроботова

С у д д і          Н. Волковицька  

Л. Рогач