Постанова

від 08.07.2009 по справі 5/284-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/284-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 липня 2009 р.                                                                                    № 5/284-08  

               Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

               Головуючого судді                                    Мамонтової О.М.

               суддів                                                          Міщенко П.К.

                                                                                    Малетич М.М.  

За участю представників сторін:

від позивача Мацегорін А.О. (дов. від 26.12.08р.)

від відповідача Бондар І.Г. (дов. від 15.12.08р.)

розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства Київської обласної ради "Макарівтепломережа" на рішення господарського суду Київської області від 11.12.08р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.03.09р.

у справі № 5/284-08

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ  

до Комунального підприємства Київської обласної ради "Макарівтепломережа", смт. Макарів, Київська обл.

про стягнення 42 149,90грн.

                                                 В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 11.12.08р. у справі № 5/284-08 (суддя Подоляк Ю.В.) провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 28 703,26грн. припинено, в решті вимог –задоволено повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.03.09р. (головуючий Шевченко В.Ю., судді Ільєнок Т.В., Мостова Г.І.) вказане рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 11.12.08р. та постанову від 02.03.09р. скасувати, відмовити позивачу у стягненні 9 010,18грн. інфляційних витрат, 1 479,05грн. 3% річних та 2 957,41грн. пені. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема, ст. 604 Цивільного кодексу України.

Згідно розпорядження заступника голови Вищого господарського суду України від 03.07.09р. № 02.02-10/283 розгляд касаційної скарги здійснено колегією суддів у складі: головуючий суддя –Мамонтова О.М., судді –Міщенко П.К. і Малетич М.М.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.  

          Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

30.12.05р. між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Постачальник) та Комунальним підприємством "Макарівтепломережа" (Покупець) укладено договір № 06/05-2331 ТЕ-17 на постачання природного газу для вироблення теплової ненргії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця в 2006р. природний газ, а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

15.03.06р. та 30.10.06р. сторонами укладено додаткові угоди до договору поставки від 30.12.05р. № 1 і відповідно № 2, якими внесено зміни до пунктів договору щодо кількості та ціни газу.

Згідно п. 6.1 договору, остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі природного газу до 10-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

У виконання даного договору позивач поставив відповідачу протягом січня-квітня, жовтня-грудня 2006р. природний газ на загальну суму 616 256,77грн., що підтверджується підписаними двохсторонніми актами передачі-приймання від 31.01.06р., 28.02.06р., 31.03.06р., 30.04.06р., 31.10.06р., 30.11.06р., 31.12.06р. (а.с. 24-30).

Відповідач за отриманий природний газ розрахувався частково, заборгованість станом на 01.05.08р. склала 28 703,26грн.

19.06.08р. Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради "Макарівтепломережа" про стягнення 28 703,26грн. основного боргу, 2 957,41грн. пені, нарахованої з 13.12.07р. по 13.06.08р. , 9 010,18грн. інфляційних витрат (за січень 2007р. –травень 2008р.) та 1 479,05грн. 3% річних (з 11.01.07р. по 13.06.08р.).

Рішенням господарського суду Київської області від 11.12.08р. у справі № 5/284-08, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.03.09р., позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 2 957,41грн. пені,               9 010,18грн. інфляційних витрат та 1 479,05грн. 3% річних, в решті вимог - провадження у справі припинено.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом першої інстанції встановлено, що після порушення провадження у даній справі відповідачем було сплачено 28 703,26грн. боргу за газ 2006р. (платіжне доручення № 854 від 20.08.08р. (а.с. 51)).  

Відтак, місцевий господарський суд обґрунтовано  припинив провадження у справі щодо стягнення 28 703,26грн. основного боргу на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Згідно частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, господарський суд вірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення збитків від інфляції та 3 % річних (за наданим розрахунком позивача у визначені ним періоди).

Відповідно ч. 1 і 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приймаючи до уваги положення вказаної норми, враховуючи, що судом було встановлено порушення відповідачем строків оплати, суд правильно визначив такою, що підлягає стягненню пеню в сумі 2 957,41грн., обумовлену п. 7.2 договору  сторін.

Згідно ч. 2 і 4 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Договір № 231/440 від 31.07.08р. укладений між Головним управлінням Державного казначейства у Київській області, Головним фінансовим управлінням Київської обласної держадміністрації, Комунальним підприємством Київської обласної ради "Макарівтепломережа", Дочірньою компанією "Газ України", Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" не є новацією в розумінні ст. 604 ЦК України, оскільки предметом договору є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до ст. 54 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.08р. № 440, а не заміна первісного зобов'язання новим, по-друге, за суб'єктним складом, по-третє, умова про припинення зобов'язання, що виникло за договором № 06/05-2331 ТЕ-17 в договорі від 31.07.08р. не міститься, про що правильно зазначив суд апеляційної інстанції.  

Отже, доводи заявника касаційної скарги стосовно припинення зобов'язання відповідача перед позивачем, в зв'язку з новацією, помилкові, судами досліджені та спростовуються викладеними висновками.

          Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскаржені рішення та постанова прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 –11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -                                

                                    П О С Т А Н О В И В:    

Касаційну скаргу Комунального підприємства Київської обласної ради "Макарівтепломережа" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 11.12.08р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.03.09р.  у справі № 5/284-08 залишити без змін.

    Головуючий суддя                                                           О.М. Мамонтова

    Судді:                                                                                  П.К. Міщенко                                                                                                                                             

                                                                                                 М.М. Малетич