Рішення

від 22.10.2007 по справі 2-1495/07

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2 -1495/07

Справа № 2

-1495/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.  Ковель                                                                                             22

жовтня 2007 року

Ковельський

міськрайонний суд Волинської області:

під голованям -

судді Восковської О. А.,

за участю

секретаря - Грищук О.М. ,

за участю

представника позивача - прокурора Гайдашук Д. А.

відповідача -

ОСОБА_2

представника

відповідача -ОСОБА_3

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі цивільну справу за

позовом Долинського міжрайонного прокурора Івано - Франківської області в

інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю „ Нафтозахист" до

ОСОБА_1 про відшкодування збитків в сумі 8280 грн.,  суд,  -

встановив:

Долинський

міжрайонний прокурор Івано-Франківської області звернувся в суд з позовом в

інтересах ТзОВ „ Нафтозахист" до ОСОБА_2 про стягнення збитків в сумі 8280

грн. 13 коп.,  які були заподіяні

злочинними діями відповідача. Позовні вимоги обгрунтовані тим,  що ОСОБА_2, 

працюючи на посаді директора філії „ Нафтозахист " ТзОВ

„Нафтозахист" і являючись службовою особою ,  наділеною організаційно - розпорядчими та

адміністративно-господарськими функціями, 

використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби,  діючи в особистих інтересах та в інтересах

третіх осіб,  в період з серпня по

жовтень 2004 року в робочий час залучив до ремонту власної квартири,  розташованої АДРЕСА_1,  працівників філії „ Нафтозахист - захід

" - ОСОБА_4,  ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6, 

ОСОБА_7.  Дані працівники під час

виконання ремонтних робіт на роботу не виходили,  свої функціональні обов'язки не виконували

,  однак, 

їм нараховувалась та виплачувалась заробітна плата,  у зв'язку з чим філією було проведено

безпідставно витрат,  пов'язаних з

виплатою заробітної плати на суму 8280 грн. 13 коп.,  чим заподіяно збитки позивачу на вказану

суму. Також,  ОСОБА_2 будучи службовою

особою,  грубо порушив угоду про працю

шляхом,  примусу до виконання

роботи,  не обумовленою угодою.

Постановою Долинського районного суду Івано - Франківської області від

06.07.2007 року ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності,  передбаченої ч.1 ст.  364, 

ч.1 ст.  173 КК України на

підставі  ст. 1 Закону України „ Про

амністію" від 19.04.2007 року,  а

кримінальну справу щодо нього було закрито із зазначених підстав. Питання про

стягнення заподіяної ТзОВ „Нафтозахист " матеріальної шкоди в сумі

8280,  13 грн. залишилось

невирішеним,  в зв'язку з чим змушені

були звертатись до суду з цивільним позовом.

Представник

позивача - помічник Ковельського міжрайонного прокурора Гайдашук Д.А. - в

судовому засіданні повністю підтримала позовні вимоги з підстав,  викладених у заяві та пояснила,  що відповідно до вимог кримінально -

процесуального законодавства при звільненні особи від   кримінальної   відповідальності на підставі акту

2

амністії

,  заявлений в кримінальній справі

цивільний позов залишається без розгляду і підлягає подальшому вирішенню в

порядку цивільного судочинства. У зв'язку з тим,  що звільнення відповідача від кримінальної

відповідальності мало місце не з реабілітуючих його обставин,  вважає, 

що його винуватість у заподіянні матеріальної шкоди на суму 8280,  13 грн. товариству „Нафтозахист" цілком

доведена і просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача судові

витрати по справі.

Представник

позивача - ТзОВ „ Нафтозахист " в судове засідання не з'явився,  подав суду письмову заяву в якій просить

розглядати справу в його відсутності, 

позовні вимоги підтримує у повному об'ємі і просить задовольнити позов.

Відповідач

ОСОБА_2 не визнав заявлених до нього позовних вимог і пояснив суду наступне.

Дійсно,  працюючи директором філії „

Нафтозахист " він залучав до ремонту власної квартири,  яка розташована у м.  Долина, 

працівників філії,  однак,  вони працювали у нього в поза робочий час і

їх роботу він оплачував власними коштами. Не погоджується з тим,  що він заподіяв позивачу матеріальну шкоду на

суму 8280,  13 грн. і не визнав своєї

вини у скоєнні злочинів,  які йому були

інкриміновані. Не заперечує,  однак,  що під час розгляду кримінальної справи

Долинським районним судом Івано -Франківської області подав суду письмову заяву

з проханням звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі акту

амністії. Не заперечує також,  що при

оголошенні постанови суду від 06.07.2007 року знав і розумів про право позивача

звернутись з вимогою про стягнення з нього матеріальних збитків в порядку

цивільного судочинства,  однак,  вважав, 

що вони цього не зроблять,  поскільки

рахував справу закритою. Під час розгляду кримінальної справи користувався

юридичними послугами адвоката,  якого сам

і найняв,  однак не усвідомлював усіх

наслідків закриття справи по амністії і не оскаржував постанову суду в

апеляційному та касаційному порядку. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник

відповідача - ОСОБА_3  - не визнав

заявлених до ОСОБА_2 позовних вимог з тих підстав,  що прокурор не вправі був заявляти позов в

інтересах ТзОВ „Нафтозахист", 

вважає,  що з такою вимогою до

суду повинно було звертатись саме ТзОВ. Просить відмовити в задоволенні позову

з цих підстав.

Суд,  заслухавши пояснення представників обох

сторін та відповідача ОСОБА_2, 

дослідивши письмові докази по справі приходить до висновку,  що позов підставний і підлягає до

задоволення.

Так,  відповідно до 

ст.  11 ЦПК України,  суд розглядає цивільні справи не інакше,  як за зверненням фізичних чи юридичних

осіб,  поданим відповідно до цього

Кодексу ,  в межах заявлених ними вимог і

на підставі доказів сторін та інших осіб, 

які беруть участь у справі.

Згідно

ч. 1  ст. 

45 ЦПК України,  у випадках,  встановлених законом Уповноважений Верховної

Ради України з прав людини, 

прокурор,  органи державної

виконавчої влади,  органи місцевого

самоврядування,  фізичні та юридичні

особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав,  свобод та інтересів інших осіб,  або державних чи суспільних інтересів та

брати участь у цих справах.

Частинами

1 та 2 статті 60 ЦПК України передбачено, 

що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх

вимог і заперечень,  крім випадків,  встановлених у статті 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, 

які беруть участь у справі.

Відповідно

до ч. 4  ст.  61 ЦПК України,  вирок у кримінальній справі,  що набрав законної сили,  або

постанова

суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду,  що розглядає справу про цивільно - правові

наслідки дій особи,  стосовно якої

ухвалено вирок або постанову суду,  з

питань,  чи мали місце ці дії та чи

вчинені вони цією особою.

Як

вбачається із змісту постанови Долинського районного суду Івано -Франківської

області від 06 липня 2007 року, 

ОСОБА_2,  працюючи на посаді

3

директора

філії „Нафтозахист - Захід" Товариства з обмеженою відповідальністю „

Нафтозахист",  являючись службовою

особою,  наділеною

організаційно-розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями,  використовуючи своє службове становище

всупереч інтересам служби,  діючи в

особистих інтересах,  в період з серпня

по жовтень 2004 року в робочий час залучав до ремонту власної квартири,  яка розташована АДРЕСА_1,  працівників філії „ Нафтозахист - Захід"

- ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5,  ОСОБА_6, 

ОСОБА_7 ,  які під час виконання

цих ремонтних робіт не виходили на роботу і не виконували своїх

обов'язків,  однак,  їм нараховувалась та виплачувалась заробітна

плата,  у зв'язку з чим,  філією безпідставно було проведено виплату

заробітної плати на загальну суму 8280, 

13 зазначеним працівникам.  Також

Євдокімов В. будучи службовою особою грубо порушив угоду про працю шляхом

примусу до виконання роботи,  не

обумовленої угодою. В результаті неправомірних дій ОСОБА_2 юридичній особі ТзОВ

„Нафтопродукт" було спричинено збитків у вигляді безпідставно виплачених

коштів на загальну суму 8280, 13 грн. ОСОБА_2 згаданою постановою суду було

звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ч.1 ст.  364, 

ч.1 ст.  173 КК України на

підставі  ст.  1 Закону України „ Про амністію" від 19

квітня 2007 року,  - що не є

реабілітуючою його обставиною,  - і

кримінальну справу відносно нього було закрито. При цьому,  у своїй постанові суд роз'яснив цивільному

позивачу по кримінальній справі - ТзОВ „Нафтозахист" - право на звернення

до суду з позовними вимогами про відшкодування завданих злочинними діями

ОСОБА_2 збитків в порядку цивільного судочинства.

Таким

чином,  пояснення відповідача про його

невинуватість у заподіянні матеріальної шкоди позивачеві на суму 8280,  13 грн. не знайшли свого підтвердження в

судовому засіданні,  поскільки факт

спричинення зазначеної шкоди ТзОВ „Нафтозахист" винними діями ОСОБА_2

встановлений постановою Долинського районного суду Івано - Франківської області

від 06.07.2007 року,  яка не

оскаржувалась в апеляційному або касаційному порядку,  що не заперечує і сам відповідач,  - та набрала законної сили,  а отже, 

є обов'язковою для суду ,  який

розглядає цивільний спір.

Відповідачем

не заперечується та обставина ,  що

матеріальна шкода в сумі 8280 грн. 13 коп.3алишилась ним не відшкодована.

Покликання

представника відповідача на неправомірність заявлених вимог саме

прокурором,  а не самим ТзОВ не є

підставою для відмови у задоволенні позову, 

поскільки доведеним є сам факт заподіяння винними діями ОСОБА_2

матеріальних збитків в сумі 8280,  13

грн. Товариству з обмеженою відповідальністю „Нафтозахист",  а прокурор вправі звертатись до суду із

заявами про захист прав,  свобод та

інтересів інших осіб,  якщо такі їх права

були порушені.

Відповідно

до ч.1 ст.  1166 ЦК України,  майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю особистим немайновим

правом фізичної або юридичної особи,  а

також шкода,  завдана майну фізичної або

юридичної особи,  відшкодовується в

повному обсязі особою,  яка її завдала.

Таким

чином,  позовні вимоги є підставними і

підлягають до задоволення у повному об'ємі.

Судові витрати

по справі підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись  ст.  

ст.  5, 6, 8, 10, 11, 45, 60, 61,

209 , 212, 213, 214,  218 ЦПК

України,   ст. 1166 ЦК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов

Долинського міжрайонного прокурора в інтересах ТзОВ „Нафтозахист"

задовольнити повністю.

4

Стягнути

з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтозахист"

( 04655,  м.  Київ, 

вул. . Артема 1-5 кім.  900,  КОД 31722776, 

р/р 26001052600353 в філії „Розрахунковий центр" Приватбанку МФО

320649) збитки в сумі 8280 (вісім тисяч двісті вісімдесят) гривень 13 копійок.

Стягнути

з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати по справі в сумі 51 ( п'ятдесят

одна ) гривня державного мита та 30 ( тридцять) гривень інформаційного збору.

Рішення

може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області через Ковельський

міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти

днів з моменту його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти

днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.