Рішення

від 29.11.2007 по справі 2-1495/07

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-1495/07

Справа №

2-1495/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29

листопада 2007 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого

- судді            Деруса А.В.,

при секретарі           Брус Н.П.,

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одеса цивільну справу за

позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування майнової та моральної

шкоди,  завданої затопленням квартири,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернулася до Приморського районного суду м. Одеса з позовною заявою

до ОСОБА_2про відшкодування майнової та моральної шкоди,  завданої затопленням квартири.

У позовній заяві позивач вказувала, 

що вона мешкає в квартиріАДРЕСА_1 Починаючи з 1990 року ОСОБА_2.,  який мешкає в тому ж будинку,  що й позивач, 

але поверхом вище,  в квартирі

підНОМЕР_1систематично затоплює квартиру позивача,  але ніяких дій по припиненню порушень та

відшкодуванню шкоди ОСОБА_2. не вживав. В період березень-червень 2006 року з

боку квартири відповідача знов відбулася серія затоплень,  в результаті якої позивачу була завдана

майнова шкода в розмірі 11767 гривень та моральна шкода,  яку ОСОБА_1. оцінює в 15000 гривень.

Матеріальна шкода складається з вартості ремонтно-відновлювальних робіт,  юридичної допомоги,  виготовлення кошторисної документації,  медичних досліджень та ліків,  а також вартості шкіряного пальто,  що прийшло до повної непридатності в

результаті заливів,  і вартості печатки

фотографій пошкоджень квартири та речей, 

які додаються до позовної заяви. Моральну шкоду позивач обгрунтовуває

втратою звичного способу життя через многомісячне затоплення своєї

квартири,  відчутті болю та приниження

через поведінку відповідача та його родини, 

які на прохання ОСОБА_1. припинити затоплення відповідали бранню і

погрозами,  при цьому продовжували

псувати житло позивача та декілька місяців не допускали до себе працівників

ДЕЗу для обстеження і вжиття відповідних заходів. В результаті проживання в

затоплюваній квартирі,  з цвіллю на

стінах і стелі,  та конфліктів з відповідачем

та його родиною,  у позивача погіршилося

самопочуття та розвилися хвороби,  на які

вона раніше не страждала. Позивач просить суд постановити рішення про

відшкодування відповідачем заподіянної шкоди, 

а також стягнути з відповідача на її користь суму державного мита,  витрат на інформаційно-технічне забезпечення

процесу та інші витрати,  що пов'язані з

розглядом даної справи.

В судовому засіданні позивач та представник позивача

підтримали позов в  повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує,  посилаючись на те,  що затоплення квартири сталося не з вини

відповідача,  а з вини ОСОБА_6,  яка мешкає в квартирі під АДРЕСА_1

Суд,  заслухавши пояснення позивача

та її представника,  представника

відповідача,  показання свідків,  перевіривши матеріали справи та дослідивши

надані сторонами докази,  вважає,  що позов слід задовольнити частково з таких

підстав.

Судом встановлено,  що відповідно до

свідоцтва по право власності на житло, 

виданого 18 листопаду 1998 року за № 121820 Управлінням

житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних

депутатів,  квартира,  що розташована за АДРЕСА_1  належить на праві приватної власності

ОСОБА_1та ОСОБА_3в рівних частках.

Відповідно до довідки про склад сім'ї та прописку від 28 серпня 2006

року,  вих. № 994,  в квартирі АДРЕСА_1  крім позивача прописаний також її

чоловік,  ОСОБА_4.

Відповідно до технічного паспорту на квартируАДРЕСА_1 зазначена квартира

розташована на першому поверсі трьохповерхового будинку та складається з двох

кімнат житловою площею 25,  3 кв.м,  у тому числі кімнати площею 8, 6 кв.м (Приміщення

2),  кімнати площею 16, 7 кв.м

(Приміщення 4),  кухні площею 9, 6 кв.м

(Приміщення 1),  вбудованої шафи площею

1, 5 кв.м (Приміщення 3). Матеріал зовнішніх стін -черепашник,  матеріал перекрить - дерево.

Згідно довідки про склад сім'ї та прописку від 18 серпня 2006 року,  вих. № 2009, 

квартираАДРЕСА_1  приватизована; в

даній квартирі прописаний лише відповідач, 

ОСОБА_2. Як йдеться з пояснень сторін, 

в квартирі разом з відповідачем мешкає його сестра,  ОСОБА_5, 

її чоловік та їх двоє дітей.

Відповідно до технічного паспорту на квартируАДРЕСА_1,  зазначена квартира розташована на другому

поверсі трьохповерхового' будинку і складається з двох жилих кімнат,  а саме кімнати площею 11, <і кв.м

(Приміщення 4),  кімнати площею 18, 7

кв.м (Приміщення 5),  кухні площею 6, 5

кв.м (Приміщення 3),  коридору площею 6,

7 кв.м (Приміщення 2) та коридору загального користування (Приміщення 1).

Квартира обладнана водопроводом, 

каналізацією,  центральним

опаленням (радіаторами). Матеріал зовнішніх стін - черепашник,  матеріал перекриття - дерев'яні оштукатурені

перекриття,  підлоги дерев'яні.

Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло,  виданого 25 лютого 1995 року за № 0380

органом приватизації державного житлового фонду Приморського району,  квартира, 

що знаходиться за АДРЕСА_1, 

належить громадянам ОСОБА_6, 

ОСОБА_7,  ОСОБА_8в рівних частках.

Відповідно до експлікації внутрішніх площ до плану житлового

будинкуАДРЕСА_1складається з однієї кімнати площею 13, 4 кв.м (Приміщення

1),  кухні площею 4, 2 кв.м (Приміщення

2),  санвузлу площею 2, 0 кв.м

(Приміщення 3),  коридору площею 1, 7

кв.м (Приміщення 4).

Як йдеться з акту, 

складеного комісією КП «ДЄЗ «Арнаутське» 06 червня 2006 року,  затоплення житлового приміщення ОСОБА_1.

відбулося через несправність водопроводу і каналізації у мешканців

квартириНОМЕР_1основний квартиронаймач ОСОБА_2.),  що розташована над квартирою ОСОБА_1.

Неодноразовому затопленню піддавалася кухня і спальна

кімната,  в результаті чого

спостерігаються плями жовтизни. Стіни сирі, 

шпалері відходять.

Згідно з письмовою інформацєю, 

складеною працівниками КП «ДЄЗ «Арнаутське» 12 червня 2006 року,  при обстеженні квартириАДРЕСА_1  виявлено, 

що міжповерхове перекриття в районі санвузлу вологе; мойка,  унітаз, 

душ,  зливальний трап мали потребу

в ремонті. В результаті демонтажу елементів санвузлу комісія виявила,  що підлога була без гідроізоляції,  без стяжки, 

у вкрай старому стані.

26 червня 2006 року комісією КП «ДЄЗ «Арнаутське» було обстежено квартиру

позивача та був складений ще один акт, 

відповідного до якого затоплення квартири НОМЕР_2основний квартиронаймач

ОСОБА_1.) відбулося з боку квартириНОМЕР_1основний квартиронаймач ОСОБА_2.).

Комісія підтвердила факти чергового затоплення квартири позивача (25 червня

2006 року),  жовті плями на стелі

спальної кімнати в проекції санвузлу, 

відвалювання штукатурки.

В результаті обстеження причин ушкоджень квартири НОМЕР_2  що розташована в будівлі житлового будинку за

аАДРЕСА_1,  виконаного Науково-виробничим

центром «Екострой» (державна ліцензія АБ № 344394) відповідно до ухвали

Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопаду 2006 року,  було зроблено,  зокрема, 

такі висновки:

· 

серія затоплень частини приміщень квартири НОМЕР_2з боку

розташованих на другому поверсі приміщень квартири НОМЕР_1призвела до масових

ушкоджень основних конструкцій і елементів об'єкту обстеження,  зокрема, 

приміщення 1 і приміщення 2 квартири АДРЕСА_1в цілому;

· 

основною причиною вказаних затоплень з'явився загальний

технічний стан елементів інженерних водонесучих комунікацій водопостачання та

каналізації,  розміщенних в приміщенні

квартириНОМЕР_1що розташоване безпосередньо над приміщенням 2 квартири НОМЕР_2і

належить ОСОБА_2.),  яке відповідно до

класифікації діючих норм в цілому можливо охарактеризувати як «незадовільне»

(на окремих ділянках - «незадовільне», 

близьке до «старого (аварійного)»), 

а також відсутність належного режиму експлуатації відповідних

санітарно-технічних приборів, 

розташованих у вказаному приміщенні квартири НОМЕР_1

- санітарно-технічне обладнання

приміщення квартириНОМЕР_1другий

поверх),  розташованої в будинку

АДРЕСА_1

беспосередньо над приміщенням 2 квартири НОМЕР_2перший поверх),  не відповідає

вимогам будівельних норм і правил.

За показаннями свідків ОСОБА_9ОСОБА_10., 

ОСОБА_11.,  квартира

ОСОБА_1. на протязі багатьох років неодноразово піддавалася затопленням з боку

квартири відповідача. Жодного разу ні ОСОБА_2., 

ні інші члени його сім'ї, 

заподіяні збитки не відшкодовували, 

але ОСОБА_1. в суд не зверталася, 

робила відновлювальний ремонт за свої „кошти. В березні 2006 року на

стелі кімнати в квартирі позивача,  що

розташована під санвузлом квартири відповідача, 

знов з'явилася жовта пляма,  яка з

кожним днем збільшувалася,  стеля почала

відвалюватися,  але ОСОБА_2. та його

сім'я прохання ОСОБА_1. припинити затоплення ігнорували,  свою провину заперечували. ОСОБА_1.

зверталася до різних служб та відомств, 

зокрема в ДЄЗ,  Приморську

райалміністрацїю,  ГАБК,  СЕС з метою фіксування фактів затоплення та

прийняття по відношенню до ОСОБА_2. відповідних заходів,  але до червня 2006 року відповідач та його

сім'я спеціалістів до обстеження комунікацій не допускали і навіть погрожували

ОСОБА_1. та залякували її. Так

ОСОБА_9був очевидцем того,  як

ОСОБА_12.,  сестра відповідача,  заявляла позивачу: «Будешь продолжать прыгать,  - получишь

кувалдой по голове». Свідки бачили чергове затоплення квартири позивача 25

червня 2006 року,  коли зі стелі кімнати

та по стінам текла вода,  при цьому

ОСОБА_9та ОСОБА_11. були очевидцями реакції членів сім'ї відповідача на

прохання ОСОБА_1. припинити це затоплення, 

а саме чули і бачили,  як чоловік

ОСОБА_12. нецензурно облаяв ОСОБА_1. і з силою виштовхнув зі свого коридору.

Також,  ОСОБА_11. бачила,  що інженерні комунікації водопостачання та

каналізації,  що розташовані в квартирі

ОСОБА_2. дійсно знаходяться у вкрай незадовільному стані.

На підтвердження показаннь свідків, 

які вказували на систематичне затоплення відповідачем квартири

позивача,  в матеріалах справи наявні акт

від 24 жовтня 1990 року,  складений

комісією ЖЕУ-55 Приморського району м. Одеси, 

та акт від 4 червня 1997 року, 

складений МЕП № 55 Приморської райадміністрації Одеської міської ради,  з яких йдеться про факти затоплення квартири

НОМЕР_2квартиронаймач ОСОБА_1.) з боку квартириНОМЕР_1квартиронаймач ОСОБА_2.).

Таким чином,  твердження представника

відповідача про те,  що затоплення

квартири сталося з вини ОСОБА_6,  яка

мешкає в квартирі підАДРЕСА_1,  повністю

спростовуються матеріалами справи. Виходячі з цього суд критично ставиться до показань

свідка ОСОБА_11  яка була допитана судом

за клопотанням представника відповідача, 

та вказувала на те,  що ОСОБА_2.

та його сім'я ніколи не заливали квартиру ОСОБА_1.

Як йдеться з показань свідків ОСОБА_9ОСОБА_10. особистісними рисами

ОСОБА_1є чутливість,  вразливість,  ранимість. Вона болісно переживала

ситуацію,  пов'язану з затопленням її

квартири,  та поведінкою відповідача та

членів його сім'ї,  які не визнавали

своєї провини,  продовжували псувати

житло позивача,  облаївали та залякували

ОСОБА_1. Також свідки вказували,  що

затоплення мало великі розміри, 

затоплена кімната (Приміщення 2) покриласся цвіллю,  було пошкоджено меблі,  книги, 

м'які іграшки,  багато інших

речей,  в квартирі було важко дихати.

Через непридатний для проживання стан квартири, 

син ОСОБА_1.,  ОСОБА_3,  був вимушений переїхати жити до бабусі,  матері ОСОБА_1.,  по поводу чого також переживала позивач.

ОСОБА_1почала скаржитися на головні болі, 

підвищену стомлюваність, 

підвищення тиску,  утрудненість

подиху,  безсоння.

Відповідно до виписки з амбулаторної карти ОСОБА_1. від 18 серпня 2006

року,  невропатологом був поставлений

такий діагноз: діскуляторна енцефалопатія І ступеню; астено-вегетативний

синдром,  кризи по гіпертонічному типу;

стадія загострення. Було призначено лікування.

Відповідно до висновку алергологу, 

наданого 17 серпня 2006 року та витягу з амбулаторної карти від 18

серпня 2006 року,  ОСОБА_1. страждає на

алергічний риніт; поліп гайморової пазухи; сенсибілізацію до алергенів цвілевих

грибів. Алерголом призначено лікування та рекомендовано виключити перебування в

сирих приміщеннях через можливий розвиток бронхіальної астми,  ураження центральної нервової системи.

З наданої медичної документації,  а також з пояснень ОСОБА_1. та показань

свідка ОСОБА_7. вбачається,  що раніше

позивач на такі хвороби не страждала,  на

здоров'я не скаржилася,  в минулому

займалася легкою атлетикою "та було майстром з цього виду спорту. Розвиток

полипу гайморової

пазухи ОСОБА_1. повязує з алергією,  на

яку вона почала страждати в результаті затоплення квартири; на підтвердження

свого висновку

позивач   посилається   на  

медичну   літературу,    а  

саме   на   «Справочник

практического врача»,  видавництво

«Медицина»,  Москва,  1973 р.,  стор. 458.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено право особи на

відшкодування збитків у результаті порушення її цивільного права,  якими, 

зокрема,  вважаються втрати,  яких особа зазнала у звязку зі знищенням або

пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для

відновлення свого порушенного

права (реальні збитки).

Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено право особи на

відшкодування моральної шкоди,  завданої

внаслідок порушення її права,  яка

полягає у фізичному болю та стражданнях, 

які особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я,  із знищенням чи пошкодженням її майна,  у зв'язку з противоправною поведінкою щодо неї самої та членів

її сім'ї,  у приниженні честі та гідності

фізичної особи.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України,  майнова шкода,  завдана майну фізичної або юридичної

особи,  відшкодовується в повному обсязі

особою,  яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1167 Цивільного кодексу України,  моральна шкода,  завдана фізичній або юридичній особі

неправомірними рішеннями,  діями чи

бездіяльністю,  відшкодовується

особою,  яка її завдала,  за наявності її вини.

Враховуючи вищенаведене,  суд

задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1частково. Суд вважає,  що причинені позивачу матеріальні збитки

доведені позивачем не в повному обсязі, 

а саме суду не надані докази,  що

підтверджують вартість,  причини

пошкодження та неможливість відновлення належного ОСОБА_1. шкіряного

пальто,  яке включено позивачем до складу

понесених збитків. Також суд вважає можливим задовольнити частково моральну

шкоду в розмірі 8000 гривень,  -

відповідно до нанесеній позивачеві шкоди.

Суд погоджується з думкою позивача щодо можливості

пред'явлення вимоги про відшкодування шкоди, 

завданої затопленням квартири, 

беспосередньо до ОСОБА_2.,  який є

власником квартири НОМЕР_1поАДРЕСА_1,  з

боку якої і відбувалися затоплення квартири позивача. Відповідно до статті 13

Конституції України,  частин четвертої та

п'ятої статті 319 Цивільного кодексу України, 

власність зобовязує; власність не повинна використовуватися на шкоду

людині і суспільству. Матеріалами справи встановлено,  що причиною затоплень квартири позивача є

загальний технічний стан елементів інженерних водонесучих комунікацій,  які знаходяться в квартирі,  що належить відповідачу на праві

власності,  а також відсутність належного

режиму експлуатації відповідних санітарно-технічних приборів,  розташованих у зазначеній квартирі. Статтею

1191 Цивільного кодексу України передбачено, 

що особа,  яка відшкодувала

шкоду,  завдану іншою особою,  має право зворотної вимоги (регресу) до

винної особи у розмірі виплаченого відшкодування,  якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже,  відповідно до статті 1191 ЦК

України,  відповідач не позбавлений права

зворотньої вимоги до членів своєї сім'ї, 

якщо буде вважати,  що вони також

повинні нести відповідальність за заподіяння майнової та моральної шкоди

ОСОБА_1. Саме така правова позиція викладена Верховним Судом України в

постанові Пленуму ВСУ від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами

цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (пункт 8).

Керуючись статтями 10,  11,  209, 

212,  214-215 Цивільного

процесуального кодексу України,  статтями

22,  23, 

1166,  1167,  1191, 

1192 Цивільного кодексу України, 

суд

ВИРІШИВ:

Позов

ОСОБА_1задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1суму заподіяної майнової шкоди у

розмірі 10267 (десять тисяч двісті шістдесят сім) гривень,  витрати за проведення експертизи у розмірі

1750 (одна тисяча сімсот п'ятдесят) гривень, 

моральну шкоду у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень,  суму судового збору у розмірі 51 (п'ятдесяти

однієї) гривні,  витрати на

інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі ЗО (тридцять)

гривень,  а всього стягнути 20098 гривень

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до

Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси

шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне

оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції

або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.