Рішення

від 02.07.2009 по справі 1/179-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/179-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.09р.

Справа № 1/179-09

За позовом  Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ 

до  Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 48578179,50 грн.

Суддя  Рудь І.А.

Представники:

 від позивача:  Нестерчук А.П., дов.№ 196/10 від 26.12.08р.;

від відповідача: Воронський О.Ф., дов. №2 від 05.01.09р. 

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" заборгованість за поставлений природний газ в сумі 48 578 179 грн. 50 коп., з яких 41 919 619 грн. 28 коп. –основний борг, 3 248 811 грн. 43 коп. -  пеня, 2 942 447 грн. 51 коп. - індекс інфляції та 467 301 грн. 28 коп. - 3% річних. Обґрунтовує свої вимоги наявністю не виконаних відповідачем зобов'язань за договором № 06/08-397 від 26.03.2008р.

20.05.2009р. відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що у березні 2009р. ним було сплачено 10 000 000 грн. 00 коп. заборгованості за природний газ, у зв'язку із чим відповідач не згоден із заявленою сумою основного боргу та розрахунком штрафних санкцій. Крім того, відповідач у відзиві просить суд відмовити позивачу у стягненні штрафних санкцій, посилаючись на те, що відносно підприємства відповідача 14.10.2005р. порушено провадження у справі про банкрутство, у зв'язку із чим суми штрафних санкцій нарахуванню та стягненню не підлягають.

Заявою від 12.06.2009р. позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ в сумі 38 531 404 грн. 69 коп., з яких 31 919 619 грн. 28 коп. –основний борг, 3 206 136 грн. 62 коп. -  пеня, 2 942 447 грн. 51 коп. - індекс інфляції та 463 201 грн. 28 коп. - 3% річних.

В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд –

        встановив:

26.03.2008р. між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз укладено договір №06/08-397 на постачання природного газу, згідно з умовами якого позивач протягом червня-грудня 2008 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 70 578 687 грн. 59 коп., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу.

Відповідно до п. 6.1. Договору, відповідач зобов'язався здійснювати оплату за поставлений природний газ та послуги з його транспортування грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості спожитого газу виконав частково, перерахував позивачеві грошові кошти в сумі 28 659 068,31 грн.

Заявою від 12.06.2009р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку із частковим погашенням заборгованості відповідачем до подачі позовної заяви до суду, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ в сумі 31 919 619 грн. 28 коп. та надав уточнені розрахунки сум штрафних санкцій.

Таким чином, розмір основного боргу відповідача перед позивачем за поставлений природний газ за вказаним договором за спірний період на час розгляду справи судом становить 31 919 619 грн. 28 коп.. та визнається відповідачем.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та на підставі пункту 7.2. договору, яким встановлено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, позивач нарахував відповідачу суму 3 206 136,62 грн. пені за період з 28.09.2008р. по 30.03.2009р.

На підставі положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу суму 2 942 447 грн. 51 коп., на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з вересня 2008 р. по лютий 2009р., та суму 463 201 грн. 28 коп. –3% річних за період з 11.07.2008р. по 30.03.2009р.

Відповідач докази погашення зазначеної заборгованості на час розгляду справи не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.

Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до положень ст. ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, зокрема, шляхом застосування пені за прострочення виконання грошових зобов'язань та штрафу у розмірі семи відсотків від вартості товарів (робіт, послуг), у разі прострочення понад тридцять днів (частини 2 і 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед позивачем, чим порушив умови укладеного із позивачем договору на постачання природного газу №06/08-397 від 26.03.2008р. та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню в сумі 36 928 336 грн. 38 коп., з яких 31 919 619 грн. 28 коп. –основний борг, 1 603 068 грн. 31 коп. -  пеня, 2 942 447 грн. 51 коп. - індекс інфляції та 463 201 грн. 28 коп. - 3% річних.

Посилання відповідача на те, що відносно Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 14.10.2005р. порушено провадження у справі про банкрутство, у зв'язку із чим суми штрафних санкцій нарахуванню та стягненню не підлягають, судом відхиляються, оскільки згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» позивач у справі є поточним  кредитором, так як його вимоги до боржника виникли після порушення провадження  у  справі про банкрутство, а дія мораторію на задоволення вимог поточних кредиторів не поширюється (ст. 1, ст. 12 Закону).

Разом з тим, господарський суд вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені до 50% від її розміру в сумі 1 603 068 грн. 31 коп., а у стягненні решти пені відмовити.

Крім того, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості в сумі 10 000 000 грн. 00 коп. до звернення позивача з позовом до суду, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 003340920) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р 26008301970 в ГОУ ВАТ «Ощадбанк», м. Київ, МФО 300465) суму 31 919 619 грн. 28 коп. (тридцять один мільйон дев'ятсот дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'ятнадцять грн. 28 коп.) основного боргу, 1 603 068 грн. 31 коп. (один мільйон шістсот три тисячі шістдесят вісім грн. 31 коп.) пені,  2 942 447 грн. 51 коп. (два мільйона дев'ятсот сорок дві тисячі чотириста сорок сім грн. 51 коп.) інфляційних збитків, 463 201 грн. 28 коп. (чотириста шістдесят три тисячі двісті одну грн. 28 коп.) 3% річних,  25 500 грн. 00 коп. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 89 грн. 70 коп. (вісімдесят дев'ять грн. 70 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.А. Рудь

Рішення підписано -  10.07.2009р.