Постанова

від 06.11.2014 по справі 920/738/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2014 р. Справа № 920/738/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представника:

відповідача - Кравченко Ю.М. (дов. №1006/2 від 10.06.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вх. №2016С/2) на рішення господарського суду Сумської області від 12.06.2014 року у справі №920/738/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Паливна Компанія", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Суми

про стягнення 2034579,54 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.06.2014 року у справі №920/738/14 (судя Моїсеєнко В.М.) позов задоволено. Стягнуто з ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Перша Паливна Компанія" 1917360,99 грн. боргу, 71728,21 грн. інфляційних втрат, 26317,73 грн. 3% річних, 19173,60 грн. пені, 40691,59 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 12.06.2014 року у справі №920/738/14 про стягнення з ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Перша Паливна Компанія" 1917360,99 грн. боргу, 71728,21 грн. інфляційних втрат, 26317,73 грн. 3% річних, 19173,60 грн. пені, 40691,59 грн. витрат по сплаті судового збору та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної зави у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм ст. ст. 526, 662, 692 Цивільного кодексу України та ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ним не взято до уваги узгоджені сторонами умови договору щодо порядку та строків оплати товару, не враховано, що позивач не надав визначені пунктами 4.4 та 5.6 договору документи, відтак зобов'язання з оплати товару у відповідача не настали.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Хачатрян В.С., суддя Шевель О.В.) від 28.07.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 02.09.2014 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року відкладено розгляд справи на 23.09.2014 року.

Розпорядженням секретаря судової палати №2 Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2014 року у зв'язку з хворобою судді Хачатрян В.С. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

23.09.2014 року в судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду оголошено перерву до 04.11.2014 року.

Після судового засідання 23.09.2014 року від відповідача надійшов відзив, в якому він просить рішення господарського суду Сумської області від 12.06.2014 року у справі №920/738/14 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення (вх.№8181).

У судовому засіданні 04.11.2014 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2013 року між ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець) та ТОВ "Перша Паливна Компанія" (постачальник) укладено договір №16/07-6/13, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця бітум (товар) залізничним транспортом окремими партіями згідно підписаних сторонами специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Відповідно до п. 5.1. договору №16/07-6/13 поставка товару здійснюється партіями, згідно специфікацій, що підписуються сторонами до договору.

На виконання умов договору сторони уклали специфікації до договору №16/07-6/13, а саме:специфікація №1 від 19.07.2013 щодо поставки товару у кількості 130 тн. +/-10%, на загальну суму 1001000,00 гривень, залізничним транспортом, на умовах поставки СРТ станція призначення Торопилівка; специфікація №2 від 16.08.2013 щодо поставки товару у кількості 120 тн. +/-10% на загальну суму 936000,00 гривень залізничним транспортом на умовах поставки СРТ станція призначення Торопилівка.

Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на поточний рахунок постачальника (п.4.3).

Відповідно до п.12.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2013 року, закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Позивач посилається на те, що ним здійснено поставку товару, а відповідач прийняв його у кількості 247,4 тн. загальною вартістю 1917360,00 грн., проте, в порушення договірних зобов'язань, зокрема п.4.1 договору не здійснив оплати, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості в сумі 2034579,54 грн., з яких: 1917360,00 грн. основного боргу, 71728,21 грн. інфляційних збитків, 26317,73грн. 3% річних, 19173,60 грн. пені за порушення договірних зобов'язань, 40691,59 грн. судових витрат.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, задовольнив їх у повному обсязі.

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком місцевого господарського суду, враховуючи наступне.

Нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статями 655, 662 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони в добровільному порядку, без заперечень та зауважень уклали договір №16/07-6/13 на поставку товару, розділом 4 якого передбачили порядок здійснення оплати за нього.

Так, п. 4.1. договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений товар здійснюються відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом 60 календарних днів після отримання товару відповідно до 5.4 договору, на підставі отриманого постачальником рахунку-фактури (рахунку) та виконання постачальником п.5.6 договору. При затримці виконання п.5.6 договору строк оплати за товар розпочинається з дати отримання відповідних документів.

Пунктом 5.4 визначено, що зобов'язання постачальника щодо поставки партії товару вважаються виконаними з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі товару та надання документів зазначених в п.п. 4.2, 5.6 договору.

Таким чином сторони погодили, що оплата за поставлену продукцію має бути здійснена протягом 60 календарних днів після отримання товару, пред'явлення постачальником рахунку на оплату товару, і передачі документів зазначених у п. 5.6 договору.

Згідно 5.6 договору постачальник зобов'язаний одночасно з відправленням товару передати факсом або електронною з подальшим надсиланням оригіналів поштою покупцеві копії наступних документів: податкову накладну, акт прийому-передачі товару, рахунок - фактуру (рахунок), залізничну накладну, сертифікат або паспорт якості або інші документи, підтверджуючи якість товару відповідно до законодавства.

Відповідно до п.13.4 договору сторони передбачили, що всі повідомлення, документи що направляються сторонам одна одній відповідно до цього договору мають бути здійснені у письмовій формі, містити підпис уповноваженої особи і печаткою відповідної сторони, і вважатимуться поданими належним чином, якщо вони направлені поштою з описом вкладення на адресу сторони або прийняті під особистий розпис уповноваженою особою сторони, крім випадків прямо передбачених даним договором.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем будь-яким способом рахунку-фактури (рахунку) та сертифікату або паспорту якості або інших документів, які підтверджують якість товару відповідно до законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами його права вимагати у відповідача здійснення розрахунків за поставлений товар відповідно до умов договору, на що суд першої інстанції увагу не звернув.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги заявлені позивачем передчасно, без належного дотримання ним положень договору щодо порядку здійснення оплати та поставки товару, а тому задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Враховуючи неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення господарського суду Сумської області від 12.06.2014 року у справі №920/738/14 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Сумський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 12.06.2014 року у справі №920/738/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Паливна Компанія" повністю.

Повний текст постанови складено 06.11.2014 року.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.

Суддя Шевель О. В.