Рішення

від 23.10.2014 по справі 2-1364/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/837/14

Справа № 2-1364/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 р. м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСББ "Отрадне", Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, третя особа: Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, про визнання незаконним розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської, розпорядження міського голови, рішення виконавчого комітету, зобов'язання вчинити певні дії, про усунення перешкод та про визнання недійсним свідоцтва про право власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСББ "Отрадне", Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, третя особа: Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, який 19.08.2014 року (а.с. 168 т.3) уточнили та просили визнати незаконним розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 338 від 04.02.2005 року про введення реконструйованої квартири АДРЕСА_1 в експлуатацію, визнати нечинним свідоцтво про право власності видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради 14.02.2005 року на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_7, зобов'язати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за власні кошти привести АДРЕСА_1, приміщення горища та дах у первинний стан, що існував до здійсненої реконструкції, згідно технічного паспорту будинку, визнати нечинним розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 07.08.2009 року № 592, визнати нечинним свідоцтво про право власності видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 10.09.2009 року на ім'я ОСОБА_12, зобов'язати ОСОБА_12, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за власні кошти привести АДРЕСА_2, приміщення горища та дах у первинний стан, що існував до здійсненої реконструкції, згідно технічного паспорту будинку, зобов'язати власників кв. АДРЕСА_1 в тому числі, на цокольному поверсі, горищі та прибудинкової території, ат також просили витрати по сплаті судового збору, держмита та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів. В обґрунтування позову вказали, що в середині 2003 року, шість з п'ятнадцяти власників житлової площі (квартир) в будинку АДРЕСА_1 а саме ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_14 вирішили організувати в будинку № 6 - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі ОСББ). Цими особами була створена ініціативна група, яка мала намір організувати та зареєструвати ОСББ. Але при реалізації цих намірів, такою групою було допущені серйозні порушення Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», зокрема ст.6 Закону. Мотивами для таких дій у відповідачів -власників квартир, було бажання здійснити захват підсобних приміщень, у тому числі, підвалу та горища (для збільшення площі квартир), а також незаконне будівництво та перебудову в будинку та на прибудинкової території. Сприяння в чому і повинно було надавати ОСББ «Отрадне», яке фактично і складається з цих відповідачів. Власники кв.№1 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без згоди інших власників квартир здійснили захват приміщення на горищі площею 160 кв.м. і без дозвільної документації збудували мансардний поверх та оформили право власності. Власники кв. № 2 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 здійснили подібний захват 180,3 кв.м. приміщення на горищі і також без дозвільної документації самочинно збудували мансардне приміщення. В результаті чого було спотворено автентичний зовнішній вигляд пам'ятки архітектурну та її просторову композицію - будинку АДРЕСА_1 спорудженого у 1912 році за проектом архітектора В.І. Прохасхи, були перекриті вентканали та димоходи власників інших квартир будинку № 6, був унеможливлений доступ на горище, інших власників квартир, оскільки тепер таке горище є мансардою та незаконно перебуває у приватній власності відповідачів - власників квартири № 1 та №2, а також доступ до підвальних приміщень, будівля дала значний осад через велике навантаження на фундамент у зв'язку з будівництвом мансарди з використанням тяжких матеріалів (цеглі та цементу), що проявилося, зокрема, у глибоких тріщинах у несучих стінах і значним пошкодженням оздоблення. Не зважаючи на вищенаведені факти грубого порушення вимог чинного законодавства, Виконавчий комітет Одеської міської ради видав відповідачам кв.1 та кв.2 Свідоцтва про право власності, до яких були включені незаконно привласнені площі приміщень горища, які згідно законодавства можуть видаватися у власність тільки за згодою всіх співвласників будинку, яка відповідно не надавалася. Вищезазначеними неправомірним діями відповідачів були порушені конституційні права позивачів а також і майнові інтереси.

В судовому засіданні ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити з підстав викладених у позові, при цьому вказали, що діями відповідачів порушені їх права у користуванні підсобними та допоміжними приміщеннями (підвал, горищем) будинку №6. Також вони пояснили, що з приводу незаконної реконструкцією вказаних квартир вони звертались у різні інстанції для того, щоб був відновлений стан будинку, горище та дах, в квартирах у них з'явились тріщини, та будинок втратив свій зовнішній облік, стіни підвалу не провітрюються.

В судове засідання не з'явилися позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність. (а.с. 226, 239 т.2)

В судовому засіданні представник ОСББ «Отрадне» та інших фізичних осіб-відповідачів - ОСОБА_16, яка діє на підставі доручень від 15.12.2011 року (а.с. 206-209 т.2), позов не визнала, вказали, що права позивачів не порушені, позовні вимоги позивачів не конкретизовані, не вказано який зв'язок між діями відповідачів та порушення прав позивачі, також позивачами не надано належних доказів, просила відмовити у задоволені позову.

Представники Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації у судове засідання не з'явилися, хоча останні надали письмові заперечення і просили продовжити розгляд без них (а.с. 68-69 т.3) про час, дату і місце судового засідання були повідомлені належним чином у встановленому порядку, поважних причин неявки суду не представили. Заяви про розгляд справи за її відсутністю суду не надано.

Представник Приморської районної адміністрації Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, про ас і місце судового засідання сповіщались належним чином, проте в матеріалах справи суду надана від їх представника заява про розгляд справи у відсутність представника (а.с. 29 т.3)

Таким чином суд вважає можливим згідно ст.169 ЦПК України проводити судове засідання у відсутності вказаних представників.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та додані до неї документи вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі звернулись до суду з позовом 08.12.2004р.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 03.02.2005р. була винесена заборона власникам квартир №1,2,3 б.АДРЕСА_1 виконувати роботи з реконструкції та будівництву будинку, прибудинкової території та огорожі. (т.1 а.с.63).

В процесі розгляду справи позивачі уточнювали позовні вимоги (а.с.64-65, 80-81, 176-179, т.1, а.с. 45- 46 т.2).

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 02.02.2006р. (а.с.276-277 т.1) (головуючий Андрєєв В.М.) по справі призначалася будівельно-технічна експертиза за клопотанням позивачів. Згідно ОНІЛСЕ листа від 28.02.2006р.справа повернута без виконання експертизи .

З 2007р. вказана справа перебувала у провадженні іншого судді (Дерус А.В.).

ухвалою суду від 18.11.2009р. також призначалася будівельно-технічна експертиза 9а.с.179 т.2).Згідно листа НВЦ «Екобуд» від 01.09.2011р. справа повернута без виконання експертизи.

Відповідно до ухвали суду від 13.10.2011р. вказана справа надійшла в провадження судді Домусчі Л.В.

В процесі розгляду справи судом проводились певні процесуальні дії: згідно ухвал суду витребувались певні докази по справі ( від 31.01.2012р. від 12.08.2014р. ,), накладався арешт (від 25.02.2014р.) також за заявою позивачів деякі позовні вимоги залишались без розгляду ухвали від 26.03.2012р., від 27.03.2014р. від 12.08.2014р. від 16.09.2014р.,,, виносились ухвала про закриття провадження в частині позовних вимог (від 27.03.2014р. а.с.131 т.3),

Згідно ухвали суду від 26.03.2012р. призначалась судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено ХІЦ «Експрес проект», однак справа не поверталась до суду тривалий термін, у зв'язку з чим суд неодноразово надсилав відповідні листи експерту про повідомлення причин не проведення експертизи, та про вимогу повернення справи, про що свідчить відповідні листування в справі. Справа була повернуту суду ХІЦ «Експрес проект» 01.11.2013р.

10.12.2013р. та 19.08.2014р. позивачі знову уточнили свої позовні вимоги (а.с.56-61, 168-169 т.3).

Під час розгляду справи ОСОБА_16 27.03.2014р. заявила клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, проте в останньому судовому засіданні не наполягала на вирішення цього клопотання у зв'язку з уточненими позовними вимогами позивачів.

У зв'язку з витребуванням доказів, уточненням позову та неявкою представника відповідачів ОСОБА_16 справа неодноразово відкладалась слуханням ( 27.03.2014р.,12.08.14р.,19.08.2014р., 16.09.2014р.), що також призводило до тривалого розгляду справи по суті і порушення розумних строків розгляду справи.

Судом встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №510 від 27.09.1997р. «Про результати інвентаризації пам'ятників містобудування та архітектури в м.Одесі» оформлені охоронні зобов'язання та згідно додатку до нього будинок АДРЕСА_1 зареєстрований як пам'ятка містобудування та архітектури (а.с.302-303).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської обласної ради народних депутатів № 580 від 27.12.1991р. будинок АДРЕСА_1 прийнято під охорону держави як пам'ятка містобудування та архітектури місцевого значення (а.с.70-72 т.3).

Згідно свідоцтва про право власності від 14.09.1993р. квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с.5 т.1, а.с.290 т.2).

Згідно договору дарування від 07.04.2004р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 належить в рівних частках 340/1000 частин квартири АДРЕСА_4 (а.с.21 т1, 282 т.2 ), а також 395/1000 частин - відповідно до договору дарування від 07.04.2004р. (а.с.22, 281 т.2 ).

471/1000 частин квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_11 згідно договору купівлі-продажу від 14.06.2000р.(а.с.301 т.2).

Відповідно до свідоцтва про право власності виданого 20.07.2009р. виконавчим комітетом Одеської міської ради вбачається, що Одеська міська рада є власником нежитлових приміщень підвалу, заг. пл.. 107,6 кв.м., а також згідно свідоцтва від 04.07.2009р.- власником нежитлових приміщень підвалу літ. «А» заг. пл..92,5 кв.м., основною 77,7 кв.м.(а.с.294,295 т.2)

ОСББ «Отрадне» (код 32933447) зареєстровано як юридична особа відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію виконавчим комітетом 05.04.2004р. за №1311та Статуту за адресою АДРЕСА_1. (а.с.34, 35-47,119-129,130, а.с.85-95 т.3).

Зазначений будинок складається з 3-х поверхів, та підвалу заг. пл. 341 кв.м., що підтверджується копією технічного паспорту на будинок від 15.01.2004р .(а.с.131-144 т.1),

Згідно розпорядження міського голови №1043-01р від 02.08.2004р. КП «ДЕЗ «Фонтанський» передало за актом прийому-передачі житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 на баланс ОСББ «Отрадне».(а.с.46, т.3 а.с.190).

Згідно двох договорів дарування від 27.06.2000р. 21/100 частин квартири АДРЕСА_1 належало ОСОБА_7 (а.с.190), та 400/1000 частин (а.с.191), а ОСОБА_8 належало 39/100 частин квартири №1 в цьому ж будинку на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.2003р.(а.с.191) та яка в цілому складалась з 5-ти житлових кімнат, заг. пл.. 151,5 в т.ч. житловою-95,4 кв.м. та корисної-146,6 кв.м.

Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 14.02.2005р. Власниками квартири АДРЕСА_1 , яка складається з 6-ти житлових кімнат жит. пл.130,4 кв.м. , заг пл..308, 3 кв.м. відповідно до технічного паспорту від 14.01.2005р. (а.с.109-111) є ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в рівних частках на праві спільної часткової власності , (а.с.291-292 т.2) на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 04.02.2005р. №338 (а.с.108, 167, а.с. 179 т.3).

З вказаного розпорядження Приморської рай адміністрації вбачається, що власники квартири №1 ОСОБА_8, ОСОБА_7 виконали реконструкцію квартири з улаштуванням мансардного поверху та згідно технічного висновку розробленого архітектором ОСОБА_19, ОСОБА_20.(а.с.181-189 т.3), та в якому зазначено, що до реконструкції квартира №1 складалася з 5-ти житлових кімнат пл..95,4 кв.м.,заг.151,5 кв.м., реконструкція квартири виконана з надбудовою над квартирою без попереднього узгодження проектної документації в органах держнагляду. Після реконструкції заг. площа квартири становить 311,1 кв.м.,приведенна площа-283,9 кв.м., в тому числі житлова-94,1 кв.м., підсобна-217,0 кв.м. До цього розпорядження додані узгодження з боку СЕС м.Одеси, ГУ МНС України в Одеській області. При цьому погодження з боку управління охорони об'єктів культурної спадщини відсутнє та згода позивачів як інших власників квартир в цьому будинку відсутня.

З матеріалів справи вбачається, що 48/100 частин квартири №2 , заг пл.141,9 кв.м., житл. пл.99,6 кв.м. , належить на праві власності ОСОБА_12 , що підтверджується свідоцтвом про право власності виданого виконкомом Одеської міської ради 10.09.2009р. (а.с.273) виданого на підставі рішення виконавчого комітету ОМР від 24.06.2009р. №708, розпорядження Приморської рай адміністрації №592 від 07.08.2009р., замість договору купівлі-продажу від 23.01.2007р.

52/100 частин квартири АДРЕСА_2 належить ОСОБА_9, ОСОБА_10,в рівних частках на праві спільної часткової власності , що підтверджується свідоцтвом про право власності виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради від 10.09.2009р. (а.с.277), та яка складається з заг. пл.. 152,8 кв.м., та житл. пл. 96,1 кв.м., яке видано на підставі рішення виконкому Одеської міської ради від 24.06.2009р. №708 , розпорядження Приморської районної адміністрації від 07.08.2009р. №592, замість договору купівлі-продажу від 30.09.2000р. і договору купівлі-продажу від 11.10.2000р.

Відповідно до рішення виконкому Одеської міської ради №708 від 24.06.2009р. «Про затвердження акта додержавної приймальної комісії про готовність закінченої реконструкцією квартири за адресою АДРЕСА_2 замовник будівництва-ОСОБА_12., ОСОБА_10, ОСОБА_9» був затверджений держакт від 18.12.2008р. про готовність квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до розпорядження Приморської районної адміністрації № 592 від 07.08.2009р.(а.с.203 т.3) затверджено розрахунок ідеальних часток квартири АДРЕСА_2 , де за ОСОБА_9, ОСОБА_10 визнано-52/100 частин, а за ОСОБА_12-48/100 частин вказаної квартири.

З актів ОСББ «Отрадне» обстеження квартири №1 від 14.06.2005р. вбачається що ця квартира розташовано в двох рівнях на 3-му та 4-му поверхах., над квартирою відсутнє горище, але в Акті про доступ до горища від 14.06.2005р. зазначено, що власники всіх квартир мають доступ з кухонних приміщень до під'їзду чорного входу, який з'єднується з приміщенням горища будинку., вихід для Малутіних-Вуж до підвалу можливий через кухню з кв.№5, яка належить сім'ї Тихонових , а ключі від приміщення горища знаходиться в кв.№3, вихід до під'їзду «чорного» входу для сім'ї Малутіних-Вуж можливий через кухню, яка належить сім'ї Тихонових (а.с.173, 174,175 т.1). Додана також копія викопіровки як додатків до акту від 14.06.2005р(а.с.180).

Відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 25.01.2000р. №110 на ім'я ОСОБА_4 вказано, що власник кв.№3 ОСОБА_21 дано припис про зупинення робіт з будівництва балкону та приведення конструкцій стін в первісний стан.(а.с.7т.1).

Згідно листа Приморської районної адміністрації від 16.01.2001р. вбачається, що власник кв.№3 зобов'язався не проводити будь-які роботи з реконструкції квартири без проектної документації і правовстановлюючих документів та йому вручено припис.(а.с.8 т.1).

Згідно Акту від 26.01.2001р. складеного представника МЕП-54 з виходом на місце встановлено, що в квартирі №5 яка належить ОСОБА_4 є тріщини на стелі та стінах, в туалеті, відшарування штукатурки, які з'явились після проведення робіт по ремонту квартири №3 пов'язаних з укріпленням міжповерхових перекрить.(а.с.11).

Також в матеріалах справи маються неодноразові звернення ОСОБА_1, ОСОБА_4 та інших від 08.10.2004р. , 28.10.2004р., 22.09.2003р.,(а.с.12-13,14-15, 16, 94) до ДАБК, Приморської районної адміністрації, Головного архітектора, начальника ДЕЗ «Фонтанський» з приводу незаконної прибудови без їх згоди Виродовим-кв.№2 самовільного будівництва мансардного поверху, та ОСОБА_11 -кв.№3 балкону з тильної сторони будинку та знесення загальної та пічної вентиляції, захвату підвалу, заміни вікон в підвалі на залізні двері, у зв'язку з чим до підвалу перестала поступати вентиляція, та мокнуть стіни.

З листа Приморської районної адміністрації від 25.04.2005р. №М-06/4 на адресу Прокуратури Приморського района та ОСОБА_4 вбачається. що мешканці квартир №1 та виконали реконструкцію квартири з облаштуванням мансарди та відповідно до розпорядження Приморської районної адміністрації від 04.02.2005р. №338 цей об'єкт прийнятий в експлуатацію.(а.с.89) а мешканці квартири №2 (ОСОБА_9) провели реконструкцію квартири,у зв'язку з чим були перекриті вентканали, димохід мешканців інших квартир; ОСОБА_11 (мешканець кв№3) та ОСОБА_14 викупили квартиру №10 пл.29,0 кв.м. яка розташована в окремому одноповерховому флігелю та розпочали реконструкцію відповідно до оформлених правовстановлюючих доменів.(а.с.89).

З листа Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації від 01.04.2005р. №1448 (а.с.91) вбачається, що рішенням Одеського облвиконкому від 27.12.1991р. №580 зазначену будівлю (колишній житловий АДРЕСА_1, споруджений у 1912. за проектом арх.. ОСОБА_23) прийнято під охорону держави як пам'ятку містобудування і архітектури місцевого значення. В порушення вимог законодавства, науково-проектна документація щодо здійснення будівельних робіт в цьому будинку до них на погодження не надавалась, дозвіл управління на їх виконання не було отримано. з метою забезпечення дотримання вимог законодавства 25.03.2005р. власникам квартир №1,2,3, які здійснюють будівельні роботи, управлінням було надано приписи щодо зупинення робіт та надання на розгляд дозвільної документації, які так і не виконані.

В результаті розгляду звернення та документами було встановлено:Роботи з будівництва будинку біля пам'ятки проводяться на підставі планового завдання на реставрацію №63 від 18.10.2004р., виданого управлінням з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради, дозволу інспекції ДПБК на виконання будівельних робіт №835/04 від 03.11.2004р. та розпорядження Приморської рай адміністрації ;4141 від 24.11.2004р. Згідно з рішенням Одеської міської ради від 27.09.1997р. ;510 будівля АДРЕСА_1 належить до об'єктів міської комунальної власності. У зв'язку з цим, за попереднім зверненням мешканців цього будинку із зазначеного питання, Управління охорони культурної спадщини облдержадміністрації листом від 09.12.2004р. №4502 звернулось до управління з питань охорони культурної спадщини Одеської міської ради щодо здійснення заходів для забезпечення виконання власником квартири №1 у зазначеному будинку вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини. проте про вжиті заходи не проінформовано. відповідно до листа управління ЖКГ Одеської міської ради від 10.12.2004р. №1768 КП ДЕЗ «Фонтанське» доручено припинити незаконні будівельні та ремонтні роботи на об'єкті.

Незважаючи на неодноразові приписи (листи ДАБК від 18.11.2004р. 3658/ісх та від 10.02.2005р. №373/ісх, управління МКР «Фонтанський» від 20.01.2005р.№1808, Приморської рай адміністрації м.Одеси від 07.02.2005р. №ко-66) роботи з реконструкції квартир у будівлі АДРЕСА_1 не були зупинені.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 15.03.2005р. власникам квартир №1,2, 3 було заборонено виконання будівельних та ремонтних робіт, та накладено заборону на прийняття об'єкту в експлуатацію. Проте перевіркою 25.03.2005р. встановлено факт продовження робіт з улаштуванням мансарди на будівлі- пам'ятці та проведення земляних робіт з будівництва будинку в її охоронній зоні. зазначене будівництво спотворює матеріальну автентичність пам'ятки та її просторову композицію, що є порушенням вимог ст.22, ч.2 ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

В матеріалах справи наявний приписи Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації №201 від 25.03.2005р.(а.с.231), №368 від 17.05.2005р. на адресу власника кв.№1(,№169 від 25.03.2005р. власнику квартири №3-Худинцеву (а.с.233) з проведення на будівлі- пам'ятці незаконних будівельних робіт з влаштуванням мансарди без відповідного узгодження з держорганом-управлінням охорони об'єктів культурної спадщини та про демонтаж об'єкту.

Про продовження незаконних робіт з улаштуванням мансарди та будівництва власниками квартир №1 та №10 направлено лист 23.05.200р. №2437 (а.с.157) на ім'я начальника ІДАБК виконкому Одеської міської ради.

Згідно рішення Приморського районного суду м.Одеси від 29.12.2004р. (справа №2-13914) за скаргою ОСОБА_8, ОСОБА_7 визнано неправомірними дії Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про відмову в прийнятті в експлуатацію квартири АДРЕСА_1 площею 311.1 кв.м. після проведення реконструкції, та зобов'язано прийняти в експлуатацію квартиру АДРЕСА_6.. 311,1 кв.м.(а.с.227-228).

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 18.03.2010р. (справа №2-596/10 ) позов Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_14, третя особа-ОСОБА_2 про приведення приміщення у попередній стан позов був задоволений, яким зобов'язано ОСОБА_14.(власник кв.№10) за власні кошти знести збудовану на місці зруйнованого флігелю будівлю по АДРЕСА_1 .(а.с.220 т.2). Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 26.05.2011р. вказане рішення суду та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 21.12.20101р. залишено без з мін.(а.с.219).

З Акту обстеження пам'ятника містобудування та архітектури від 20.10.2005р. складного представниками «ДЕРЖОРГАНА» та затвердженого заст.. начальника управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (.а.с.-48 т.3) вбачається висновок про те, що можливою причиною появлення деформацій стін є виконання надбудови мансарди кв. №1, яке здійснює додаткове навантаження на несучі конструкції будівлі.

З Акту обстеження пам'ятника містобудування та архітектури від 27.06.2007р. складного представниками «ДЕРЖОРГАНА» та затвердженого заст.. начальника управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (.а.с.20-21 т.3) будинку АДРЕСА_1 з метою перевірки виконання вимог держорганів з приводу в тому числі припинення будівельних робіт по улаштуванню мансарди над квартирою №2, 10 встановлено, що цей будинок - колишній житловий АДРЕСА_1-побудований в 1912р. по проекту архітектора ОСОБА_23, і прийнято під охорону держави рішенням ОВК від 27.12.1991р. №580 як пам'ятник містобудування та архітектури місцевого значення. В порушення вимог припису від 31.05.2006р. №191 над кв.№2 продовжується будівельні роботи з будівництва мансардного поверхe вказаної квартири. З метою об"єднання приміщень кв.№2 і мансарди виконані роботи по демонтажу частини міжповерхового перекриття та облаштування сходів, про що власнику кв.№2 було вручено припис. Згідно висновку : будівельні роботи з будівництва мансарди над кв.№2 власником цієї квартири ОСОБА_9 спотворюють матеріальну автентичність будівлі- пам'ятки , що є порушенням вимог ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини»; також роботи по будівництву особняка в середині двору які проведені ОСОБА_11, власником квартири №10, виконані з порушенням вимог ст.24,26,30,32 закону.

З листа управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 16.07.2007р. (а.с.50 т.3) вбачається, що Управлінням погодження горищного приміщення у будівлі по АДРЕСА_1 не видавалось.

Згідно ухвали апеляційного суду Одеської області від 08.04.2008р. рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 29.04.2005р. по справі за позовом ОСОБА_9, ОСОБА_10 до Одеської міської ради про визнання права власності на горищне приміщення №211 за позивачами, скасовано. (а.с.51-53 т.3).

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що Приморська районна адміністрація ОМР приймала своє розпорядження №338 від 04.02.2005р. відносно кв.№1 без узгодження з управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації. та без згоди позивачів, у зв'язку з чим воно є незаконним.

У зв'язку з зазначеним також підлягає визнанню недійсним свідоцтво про право власності на кв.№1 видане виконавчим комітетом Одеської міської ради 14.02.2005р. на ОСОБА_8, ОСОБА_7

Згідно аналізу документів щодо квартири АДРЕСА_2 вбачається, що при прийнятті виконавчим комітетом рішення №708 від 24.06.2009р. у зв'язку реконструкцією, власники квартири не отримували відповідне погодження з управлінням охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації. та відповідної згоди позивачів, тому суд приходить до висновку що воно прийнято в порушення діючого законодавства і є незаконним. У зв'язку з чим, також є незаконним і прийняте на його підставі рішення виконкому №708 від 24.06.2009р.,

Так як вимоги про визнання недійсним розпорядження Приморської рай адміністрації №592 від 07.08.2009р. та про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 10.09.2009р. на ОСОБА_12 є похідними , ці вимоги також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права.

Частиною 2 ст. 16 ЦК встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать:також (п.2) визнання правочину недійсним; та припинення дії, яка порушує право(п.3); відновлення становища, яке існувало до порушення (п.4); визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.(п.10).

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Так, у гл. 29 ЦК передбачені цивільно-правові способи захисту права власності.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та виходячи з роз'яснень, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року N 4-рп/2004, допоміжними приміщеннями (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.), які передаються безоплатно у спільну власність громадянам одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків є такі допоміжні приміщення жилого будинку, які призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Таким чином позивачі також мають право розпоряджатися та користуватися допоміжними приміщенням будинку АДРЕСА_1, в тому числі і горищем, підвалом та іншими приміщеннями призначеними для забезпечення експлуатації будинку.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

У ч. 2 ст. 383 ЦК встановлено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно зі ст. 152 ЖК переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад повинні надавати відповідні дозволи, здійснюючи при цьому контроль за дотриманням прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку.

Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. N 572) передбачено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку (п. 4).

Визначення термінів "переобладнання" і "перепланування" міститься в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій (затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. N 76; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207). Цими Правилами також встановлено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства (1.4.1).

З матеріалів справи вбачається, що до реконструкції квартир №1 та №2 будинок мав горище та дах. Проте після реконструкції вказаних квартир, горище разом з дахом було демонтовано, замість яких побудовані відповідачами (фізичними особами) мансарди.

Положення ст. 11 ЦК визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

В силу ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Недійсність правочину та наслідки, передбачені ст.216 ЦК України, дають право стверджувати, що всі подальші угоди по відчуженню майна також за своєю правовою природою незаконні.

Натомість, оскільки будинок АДРЕСА_1 є пам'яткою містобудування та архітектури місцевого значення , то питання режиму використання території навколо неї регулюється Законом України "Про охорону культурної спадщини".

Відповідно до пунктів 1, 13, 14, 19 частини 1 статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить здійснення контролю за виконанням зазначеного Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини, погодження відчуження або передачі пам'яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління, здійснення інших повноважень відповідно до закону; 13) надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках місцевого значення (крім пам'яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; 14) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них;

Відповідно до ч.2.ст.6 цього Закону передбачено, що До повноважень органів охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій, органів охорони культурної спадщини місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції належить:

1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території;

5) забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження;

9) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на цих пам'ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них;

Частиною 1 ст.22 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачає, що Пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

Відповідно до ч.2 ст. 22 цієї статті передбачено, що використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Згідно ч.3 ст..24. Забороняється змінювати призначення пам'ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до ст..27 Закону У разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Закон України «Про власність» який діяв на момент державної реєстрації права власності на кв.№1 (ОСОБА_8 і ОСОБА_7.), також передбачав, що Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.(ст..4 ч.2).

Багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 знаходиться в загальній сумісній власності його мешканців, а тому органи місцевого самоврядування не мали права вирішувати питання надбудови, в тому числі мансарди, перебудови горища, прийняття в експлуатацію, без згоди всіх власників квартири , права яких були порушені, а відтак підлягають захисту в обраний ними спосіб.

Таким чином оспорювані рішення, на підставі яких видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_12 та ОСОБА_8 та ОСОБА_7 суперечать ст. ст. 319, 321, 389 ЦК України, ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", тому є незаконними та підлягають скасуванню, і відповідно підлягає скасуванню свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку що також підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання власників квартир №1 та №2 (ОСОБА_12.) не перешкоджати позивачам в користуванні горищем. У зв'язку з тим, що згідно Акту за 27.06.2007р. ОСОБА_11. був зазначений як власник квартири №10 не підлягають задоволенню позовні вимоги до нього. Проте не знайшло свого підтвердження у перешкоджанні відповідачами в користуванні прибудинкової територією. Також не підлягає задоволенню вимога про не перешкоджання у користуванні цокольним поверхом, у зв'язку з тим, що відповідно до технічного паспорту будинку від 15.01.2004р.(а.с.131-144 т.1) в будинку відсутній такий цокольний поверх.

Керуючись ст.ст.. 3, 22 Конституції України, ст.ст.. 1, 3, 10, 11, 57, 58, 60, 64, 88 ч.1, 169, 197, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України; ст.ст.. 15,16, 316, 319, 321, 376, 380, 383, 385,386 ,393 ЦК України; ст.22 Закону України "Про охорону культурної спадщини"

ст.152 ЖК України, ст.1,4, 9 ,13 Закону України «Про архітектурну діяльність»; ст. 5 ,6,14 Закону України «Про основи містобудування»; ст.ст. 31, Закону України «Про місцеве самоврядування, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСББ "Отрадне", Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, третя особа: Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, про визнання незаконним розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської, розпорядження міського голови, рішення виконавчого комітету, зобов'язання вчинити певні дії, про усунення перешкод та про визнання недійсним свідоцтва про право власності -задовольнити частково.

2. Визнати протиправним розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 338 від 04.02.2005 року про введення реконструйованої квартири АДРЕСА_1 в експлуатацію.

3. Визнати недійсним свідоцтво про право власності видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради 14.02.2005 року на ім'я ОСОБА_8 та ОСОБА_7.

4. Зобов'язати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за власні кошти привести АДРЕСА_1, приміщення горища та дах у первинний стан, що існував до здійсненної реконструкції, згідно технічного паспорту будинку.

5. Визнати протиправним рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.06.2009 року № 708.

6. Визнати протиправним розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 07.08.2009 року № 592.

7. Визнати недійсним свідоцтво про право власності видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 10.09.2009 року на ім'я ОСОБА_12.

8. Зобов'язати ОСОБА_12 за власні кошти привести 48/100 частин квартири АДРЕСА_2, приміщення горища та даху у первинний стан, що існував до здійсненої реконструкції, згідно технічного паспорту будинку.

9. Зобов'язати власників квартири № 1 (ОСОБА_8 та ОСОБА_7), та 48/100 частин квартири № 2 (ОСОБА_12) не перешкоджати в користуванні підсобними приміщеннями, в тому числі горищем будинку АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, в порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

23.10.2014