Ухвала

від 06.11.2014 по справі 826/644/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/644/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Хрімлі О.Г.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Депат" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Депат" до державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в м. Києві Юрганова Генріха Миколайовича, державного інспектора сільського господарства Державної інспекції сільського господарства в м. Києві Петросянця Артура Саркісовича, державної інспекції сільського господарств в м. Києві про визнання протиправними дій та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Депат" подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі постанови прокуратури міста Києва про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 19.12.2013 року № 171, заступником начальника Державної інспекції сільського господарства в м. Києві 09.01.2014 року було видано наказ «Щодо здійснення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства» № 5, яким головних спеціалістів відділу контролю за використанням та охороною земель Управління інспекційної діяльності Юрганова Г.М. та Петросянця А.С. направлено для проведення позапланової перевірки дотримання ТОВ «Депат» вимог земельного законодавства під час користування земельними ділянками за адресою: пров. Ясинуватський, 11 у Голосіївському районі міста Києва та видано направлення на проведення позапланової перевірки від 09.01.2014 року № 000002 у строк з 09.01.2014 року по 21.01.2014 року.

В ході здійснення перевірки, 09.01.2014 року державними інспекторами сільського господарства були складені акт обстеження земельної ділянки № 2 та акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства № А02/107.

09 січня 2014 року державним інспектором сільського господарства Юргановим Г.М. видано припис № П02/107, яким ТОВ «ДЕПАТ» зобов'язано в 30-денний термін (до 19.02.2014 року) усунути виявлені порушення вимог земельного законодавства України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 року № 963-IV (далі - Закон України № 963-IV), Закону України «Про охорону земель» від 19.06.2003 року № 962-IV (далі - Закон України № 962-IV), Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 25.02.2013 року № 132 (далі - Порядок № 132) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЗК України, ст.ст. 5, 19 Закону України № 963-IV, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідачів щодо проведення позапланової перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства під час користування земельними ділянками, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 Порядку № 132 державні інспектори, які беруть участь у здійсненні відповідних заходів, зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі або фізичній особі - підприємцю чи її представнику направлення на проведення планової/позапланової перевірки та службові посвідчення, що засвідчують їх особи, і надати їм копію направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яка вручається вищезазначеним особам під підпис.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в день здійснення перевірки співробітнику ТОВ «Депат» було вручено копію направлення на проведення позапланової перевірки від 09.01.2014 року № 000002, про що свідчить додана до адміністративного позову копія вказаного направлення, що, в свою чергу, спростовує твердження позивача про ненадання такого направлення.

Крім того, згідно з п. 3.6 Порядку № 132 позаплановий захід може проводиться без попереднього повідомлення суб'єкта господарювання.

Приписами п. 3.3 Порядку № 132 передбачено, що під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення планової/позапланової перевірки.

Підставою здійснення позапланової перевірки стала постанова прокуратури м. Києва про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 19.12.2013 року № 171, про що й зазначається в направленні. В направленні також зазначено й предмет перевірки, а тому твердження позивача про те, що питання, які підлягали перевірці не зазначено в направленні, є безпідставними.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державні інспектори сільського господарства діяли на підставі та в межах повноважень, наданих їм Порядком № 132.

Щодо позовної вимоги про скасування припису державного інспектора сільського господарства № П02/107 від 09.01.2014 року, колегія суддів зазначає наступне.

При перевірці додержання вимог земельного законодавства під час використання земельних ділянок позивачем встановлено, що на підставі договору оренди земельних ділянок від 28.02.2008 року (термін дії якого закінчився 28.02.2013 року), рішення Київради від 01.10.2007 року №441/3275, ТОВ «Депат» на праві строкового платного користування належать земельні ділянки за адресою: пров. Ясинуватський, 11 у Голосіївському районі м. Києва з кадастровим номером 8000000000:79:120:0005, площею 29998 кв.м. та з кадастровим номером 8000000000:79:120:0002, площею 1515 кв.м., цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями, торговими приміщеннями, підземним паркінгом та іншими об'єктами соціальної інфраструктури.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161-XIV, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Так, під час проведення обстеження встановлено, що всупереч вимогам п.п. 2.1, 2.5 зазначеного вище договору оренди, земельні ділянки (8000000000:79:120:0005, 8000000000:79:120:0002) використовуються TOB «Депат» для експлуатації та обслуговування складських приміщень, станції технічного обслуговування легкових автомобілів, пункту шиномонтажу, ремонту двигунів, також на земельній ділянці розміщено салон по продажу автомобілів, що є порушенням ст.ст. 91 та 96 Земельного кодексу України. Крім того, державні інспектори сільського господарства в ході перевірки здійснювали фотофіксацію, що спростовує твердження позивача про відсутність на земельній ділянці станції технічного обслуговування, пункту шиномонтажу.

Частиною 2 ст. 18 ЗК України встановлено, що категорії земель України мають особливий правовий режим.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (стаття 19 ЗК України).

Відповідно до ст. 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно з ч.2 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Так, державними інспекторами сільського господарства в ході здійснення перевірки встановлено, що використання земельної ділянки позивачем не відповідає зазначеному у правовстановлюючому документі цільовому призначенню земельної ділянки, що є незаконним та порушує вимоги п. «а» ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України.

Згідно з п. "є" ч. 1 ст. 96, ч.ч. 1, 2 ст. 106 ЗК України землекористувачі зобов'язані: зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до п. 1.3 розділу І, п.п. 3.1, 3.2 розділу III Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 18 травня 2010 року № 376, межовий знак - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

Межовий знак - конструкція, яка складається з чотирьох деталей: деталь 1 -металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм. У центрі марки розміщений отвір для кріплення за допомогою закладного дюбеля (деталь 2) та стержня фіксуючого (деталь 3). За периметром кола угорі розміщений напис "Межовий знак", унизу - "Україна". Під отвором нанесений номер межового знака з десяти символів, вище отвору нанесений унікальний ідентифікаційний штрих-код; деталь 2 - закладний дюбель довжиною 120 мм з верхньою основою у формі кола діаметром 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру; деталь 3 - стержень фіксуючий червоного кольору довжиною 127 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру; деталь 4 - стовпчик установочний (у розрізі хрестоподібний) висотою 700 мм з верхньою основою діаметром 60 мм, виготовлений з особливо витривалого полімеру.

Межовий знак у скомплектованому вигляді призначений для закріплення меж земельних ділянок на ґрунтовому покриві.

У разі закріплення меж земельних ділянок, які збігаються із шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами, а також на асфальтованій або бетонній поверхні стовпчик установочний (деталь 4) може не використовуватись, а закладний дюбель (деталь 2) в такому випадку встановлюється в отвір у твердій поверхні.

Кожний межовий знак має номер, що не повторюється на всій території України, та складається з десяти символів, з яких: перші три - арабські цифри; четвертий - літера українського алфавіту; останні шість - арабські цифри.

Тобто, як вбачається із викладених положень, закріплення меж земельної ділянки межовими знаками є обов'язковим.

Визначення меж земельної ділянки, загальною площею 3,15 га, підтверджується актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 28 грудня 2007 року, зі змісту якого випливає, що ТОВ «Депат» передані на зберігання поворотні точки (межові знаки) у кількості 64 (8) шт., але в ході перевірки було встановлено, що дані межові знаки відсутні на земельній ділянці (не збережені), що також доводить фото фіксація, здійснена інспекторами при перевірці.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачами не було порушено норм законодавства про проведенні перевірки позивача, а припис винесено правомірно та обґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю "Депат" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Хрімлі О.Г.

Повний текст виготовлено: 06.11.2014 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Літвіна Н. М.

Хрімлі О.Г.