Постанова

від 04.11.2014 по справі 911/2445/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2014 р. Справа№ 911/2445/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Рудченка С.Г.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання: Кац О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача 1: не з'явились

від відповідача 2: Силкін В.І. довіреність № 12 від 31.10.14

розглянувши матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"

на рішення господарського суду Київської області від 19 серпня 2014 року

у справі №911/2445/14 (Суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп"

2)Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"

про стягнення 35 519,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до 1) ТОВ "ПК Трейдсервісгруп", 2) СТОВ "Україна" про стягнення 35 519,95 грн.. (а.с.3-10).

Рішенням господарського суду Київської області від 19 серпня 2014 року по справі 911/2445/14 позов задоволено повністю (а.с. 139-146).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач - 2, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 19 серпня 2014 року у справі 911/2445/14 та прийняти нове, яким відмовити у позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд прийняв оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильною оцінкою доказів, а також справу було розглянуто судом за відсутністю сторін, які не були повідомлені належним чином про місце засідання суду.

Автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу по справі №911/2445/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Рудченко С.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду 14 жовтня 2014 року (а. с. 149-150).

У судове засідання 14 жовтня 2014 року сторони, явку представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Причини неявки представника відповідача -2, суду не відомі.

Позивач, подав клопотання про можливість розгляду справи у відсутності уповноваженого представника, зв'язку з неможливістю забезпечення його явку в судове засідання.

Також відповідач-1, подав клопотання про можливість розгляду справи без участі уповноваженого представника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2014 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 04 листопада 2014 року.

В судовому засіданні 14 жовтня 2014 року представник скаржника надав суду свої пояснення в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду Київської області від 19 серпня 2014 року по справі № 911/2445/14 і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Представники позивача та відповідача 1 в судове засідання 04 листопада 2014 року не з'явилися.

У зв'язку з належним повідомленням учасників судового процесу про час та місце судового засідання, з урахуванням вимог статей 102 ГПК України і тієї обставини, що неявка представників сторін не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, клопотанням позивача про розгляд справи без участі його представників, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача та відповідача 1.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

29 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Україна" (покупець) укладено договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу за №01-05-08 (далі договір) (а.с. 18-19).

Відповідно до п. 1.2 предметом договору є товар, який, належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Згідно з п.п. 5.1 , 5.2 договору покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті.

Відповідно до 5.3. договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору; 80% від вартості товару покупець оплачує в строк до 01 жовтня 2008 року.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Луганської області від 15 лютого 2010 року у справі №14/17 встановлено наявність прострочення виконання зобов'язань Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" за невиконання умов договору №01-05-08 від 29 квітня 2008 року, а саме, встановлено наступне: " …станом на 1 жовтня 2008 року заборгованість СТОВ "УКРАЇНА" перед ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" згідно Договору №01-05-08 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 29 квітня 2008 року становила 89 764 грн. 51 коп.

Після 01 жовтня 2008 року відповідачем за період із 9 жовтня 2008 року по 25 лютого 2009 року було погашено розмір існуючого боргу у сумі 89764,51 грн., що підтверджується банківськими виписками:

банківська виписка від 09.10.2008 року на суму 10 000,00 гривень;

банківська виписка від 21.10.2008 року на суму 10 000,00 гривень;

банківська виписка від 04.12.2008 року на суму 10 000,00 гривень;

банківська виписка від 11.12.2008 року на суму 10 000,00 гривень;

банківська виписка від 17.12.2008 року на суму 9 764,51 гривні;

банківська виписка від 30.12.2008 року на суму 8 000,00 гривень;

банківська виписка від 27.01.2009 року на суму 12 000,00 гривень;

банківська виписка від 12.02.2009 року на суму 10 000,00 гривень;

банківська виписка від 25.02.2009 року на суму 10 000,00 гривень.

Таким чином, СТОВ "УКРАЇНА" виконало в повному обсязі свої грошові зобов'язання згідно Договору №01-05-08 купівлі-продажу від 29 квітня 2008 року лише 25 лютого 2009 року, а не до 1 жовтня 2008 року, як було передбачено п. 5.3. договору. " (а.с. 38-41).

Також судом першої інстанції встановлено, що 23 грудня 2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_3 (новий кредитор) укладено угоду №193-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) (а.с.42-43).

Пунктом 1.1 угоди визначено, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Україна" (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору №01-05-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 квітня 2008 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору №01-05-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 квітня 2008 року.

Згідно з п. 1.2 угоди новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3% річних та інфляційних втрат за період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання згідно договору №01-05-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 квітня 2008 року.

Відповідно до п. 2.1 угоди вартість зобов'язання, що відступається за угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 35 519,95 грн.

31 березня 2014 року на виконання угоди №193-ТА від 23 грудня 2010 року про заміну кредитора у зобов'язанні ТОВ "Тридента Агро" направило на адресу СТОВ "Україна" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні (а.с. 45) з доказами про підтвердження надіслання (а.с. 46).

2 липня 2012 року між ФОП ОСОБА_3 (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (новий кредитор) укладено угоду №123/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) (а.с. 47-48).

Пунктом 1.1. угоди визначено, що первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Україна" (боржник) зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору №01-05-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 квітня 2008 року та згідно угоди №193-ТА від 23 грудня 2010 року про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України), у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору №01-05-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 квітня 2008 року.

Згідно з п. 1.2. угоди новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару), пені, 3% річних та інфляційних втрат за період існування прострочення виконання боржником грошового зобов'язання згідно договору №01-05-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 квітня 2008 року.

Відповідно до п. 2.1. угоди вартість зобов'язання, що відступається за угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 35 519,95 грн.

31 березня 2014 року на виконання угоди №123/07-12 від 2 липня 2012 року про заміну кредитора у зобов'язанні ФОП ОСОБА_3 направив на адресу СТОВ "Україна" повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні (а.с. 51), з доказами про підтвердження надіслання (а.с. 52).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною другої ст. 516 ЦК України, передбачено: «якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.»

11 березня 2013 року між ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" (поручитель) та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (кредитор) укладено договір поруки №11-03-2013-102 (а.с. 53-54), відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку СТОВ "Україна" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару) у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 договору.

Згідно з п.п. 2.1., 3.1. договору поруки під основним договором в договорі розуміють угоду №123/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 2 липня 2012 року, укладену на підставі договору №01-05-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 29 квітня 2008 року. Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці) у сумі 35519,95 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Пунктом 6.1. договору поруки передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно угоди №123/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні та договору поруки №11-03-2013-102 від 11 березня 2013 року до позивача перейшло право вимоги до відповідачів, у зв'язку з неналежним виконанням СТОВ "Україна" договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу №01-05-08 від 29 квітня 2008 року.

В оскаржуваному рішенні, місцевий господарський суд зазначив, що відповідач 2 в порушення взятих на себе зобов'язань, не здійснив коригування ціни товару та не сплатив ТОВ "Тридента Агро" курсової різниці згідно договору №01-05-08 від 29 квітня 2008 року, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 35519,95 грн. проте не визначив самої правової природи курсової різниці, і чому вона не входить до складу основної заборгованості (збільшення вартості продукції) і повинна стягуватись окремо.

Розглянувши в сукупності доводи місцевого господарського суду, на підставі яких останній прийняв оскаржуване рішення, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а отже, і порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача 2 з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України : «Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.»

Як було зазначене вище, рішенням господарського суду Луганської області від 15 лютого 2010 року у справі №14/17 встановлено наявність прострочення виконання зобов'язань Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" за невиконання умов договору №01-05-08 від 29 квітня 2008 року, а саме, встановлено наступне: " …станом на 1 жовтня 2008 року заборгованість СТОВ "УКРАЇНА" перед ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" згідно Договору №01-05-08 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 29 квітня 2008 року становила 89 764 грн. 51 коп.

В матеріалах справи міститься копія постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №18481493 від 07 квітня 2010 року. (а.с. 178).

З даної копії постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №18481493 від 07 квітня 2010 року вбачається, що боржник, а саме СТОВ «Україна» виконало наказ №14/17виданого 01 березня 2010 року на підставі рішення Господарського суду Луганської області від 15 лютого 2010 року у справі №14/17.

Враховуючи вище викладене, Київський апеляційний господарський суд встановив, що обставина, а саме заборгованість СТОВ "УКРАЇНА" перед ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" згідно Договору №01-05-08 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 29 квітня 2008 року яка становить 89 764 грн. 51 коп., не потребує доказуванню при розгляді справи №911/2445/14.

Враховуючи наведене, зобов'язання СТОВ "УКРАЇНА" перед ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" згідно Договору №01-05-08 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 29 квітня 2008 року припинилися 07 квітня 2010 року у зв'язку із його виконанням.

Факт виконання боржником зобов'язань в повному обсязі підтверджується також актом звірки скріпленим печатками та підписаним уповноваженими представниками ТОВ «Тридента Агро» і відповідачем в якому вказано, що : «Станом на 18.01.2010 року заборгованість відсутня».

Проте, всупереч наведеному, 23 грудня 2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" та ФОП ОСОБА_3 укладено угоду №193-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), тобто після виконанням СТОВ «Україна» своїх зобов'язань перед ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО".

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України, № 3-56гс14 від 19.08.2014 року.

Таким чином, під час укладання угоди №193-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), станом 23 грудня 2010 року зобов'язання СТОВ "УКРАЇНА" перед ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" згідно Договору №01-05-08 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 29 квітня 2008 року були виконані, а відтак, угода №193-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні для СТОВ «Україна» не породжувала будь-яких прав та обов'язків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що вимога про стягнення суми боргу (дооцінка вартості товару, курсова різниця) у розмірі 35519,95 грн. є фактично стягненням суми заборгованості у зв'язку із збільшенням ціни отриманої продукції. Сторонами визначено, що станом на 18 січня 2010 року між ними заборгованість відсутня, крім того рішенням господарського суду Луганської області від 15 лютого 2010 року у справі №14/17 з відповідача стягнуто заборгованість згідно Договору №01-05-08 яка утворилась станом на 1 жовтня 2008 року, яке виконане.

Отже відсутня правова та економічна підстава для відступлення права вимоги, так як відсутнє будь-яке саме право вимоги.

За таких умов позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи, безпідставність задоволення місцевим господарським судом вимоги про стягнення суми боргу, адвокатські витрати у розмірі 2 000 грн. задоволенню також не підлягають.

Рішення господарського суду Київської області від 19 серпня 2014 року у справі № 911/2445/14 підлягає скасуванню.

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення 35 519,95 грн. слід відмовити

Згідно ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 4 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" на рішення господарського суду Київської області від 19 серпня 2014 року у справі №911/2445/14 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду Київської області від 19 серпня 2014 року у справі №911/2445/14 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

«В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення 35519,95 грн. відмовити.

4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, кв. 23, код 38039872) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" (92241, Луганська область, Білокуракинський район, с. Бунчуківка, код 32268977) судовий збір у розмірі 913,50 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. - судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Київської області видати відповідний наказ.

4. Справу повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду, протягом двадцяти днів, може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді С.Г. Рудченко

О.В. Агрикова