Постанова

від 24.12.2014 по справі 911/2445/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 911/2445/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Самусенко С.С. - головуючого (доповідач), Дунаєвської Н.Г., Мележик Н.І.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 листопада 2014 року у справі№ 911/2445/14 господарського судуКиївської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", 2. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" про стягнення 35 519 грн. 95 коп. за участю представників: від позивача: Грищенко О.М.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" та СТОВ "Україна" про солідарне стягнення 35519,95 грн. курсової різниці згідно умов договору №01-05-08 від 29.04.2008 та додатків до нього.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.08.2014 у справі №911/2445/14 (суддя Заєць Д.Г.) позов задоволено, стягнуто солідарно з ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" та СТОВ "Україна" 35519,95 грн. заборгованості.

Рішення мотивовано тим, що СТОВ "Україна" виконало свої грошові зобов'язання за договором №01-05-08 від 29.04.2008 лише 25.02.2009, а не до 01.10.2008, як було передбачено п.5.3 договору. При цьому, в порушення взятих на себе зобов'язань, не здійснило коригування ціни товару та не сплатило ТОВ "Тридента Агро" курсової різниці, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 35519,95 грн. ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" як новий кредитор набуло право вимоги виконання сільськогосподарським ТОВ "Україна" зобов'язання щодо сплати розміру дооцінки вартості товару. Крім того, враховано положення договору поруки №11-03-2013-101 від 11.03.2013.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 (судді: Чорногуз М.Г. - головуючий, Рудченко С.Г., Агрикова О.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення яким у позові відмовлено.

Апеляційна інстанція виходила із того, що рішенням господарського суду Луганської області від 15.02.2010 у справі №14/17 досліджувалося наявність боргу та встановлено факт повного виконання зобов'язання СТОВ "Україна" перед ТОВ "Тридента Агро" згідно договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 29.04.2008, що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Тридента Агро" та СТОВ "Україна".

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулося із касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Скаржник, зокрема, зазначає, що апеляційний господарський суд помилково взяв до уваги обставини, встановлені судом у справі №14/17.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.12.2014 касаційну скаргу у справі № 911/2445/14 прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 22.12.2014 у справі № 911/2445/14 у зв'язку із перебуванням судді Плюшка І.А. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Самусенко С.С. (доповідач), судді Дунаєвська Н.Г., Мележик Н.І.

ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" подало до Вищого господарського суду України копії постанов Вищого господарського суду України та Верховного Суду України, і послалося на судову практику, яка на думку скаржника підтверджує позицію судів про те, що наявність судового рішення, яким вирішено питання про стягнення суми основного боргу, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору та про те, що грошові зобов'язання є подільними.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.04.2008 між ТОВ "Тридента Агро" як продавцем та СТОВ "Україна" як покупцем укладено договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу за №01-05-08.

Згідно п.п. 5.1 , 5.2 договору покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору. Товар оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті.

Відповідно до п.5.3 договору оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору; 80% від вартості товару покупець оплачує в строк до 01.10.2008.

Предметом позову є стягнення донарахованої суми боргу у якості курсової різниці, оскільки при сплаті боргу відповідач-2 не здійснив коригування ціни товару та не сплатив ТОВ "Тридента Агро" курсової різниці згідно договору №01-05-08 від 29.04.2008.

Позивач ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернувся до суду на підставі договору про відступлення права вимоги до СТОВ "Україна".

За ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Луганської області від 15.02.2010 у справі №14/17 встановлено, що СТОВ "Україна" виконало свої грошові зобов'язання за договором купівлі-продажу №01-05-08 від 29.04.2008 у повному обсязі 25.02.2009, у зв'язку з чим з СТОВ "Україна" стягнуто пеню, 3 % річних, інфляційні нарахування та штраф.

Апеляційним господарським судом також з'ясовано, що факт виконання зобов'язань СТОВ "Україна" за договором №01-05-08 від 29.04.2008 в повному обсязі підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ "Тридента Агро" та СТОВ "Україна", в якому вказано, що станом на 18.01.2010 заборгованість відсутня.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу №01-05-08 від 29.04.2008 встановлено господарським судом у справі №14/17 та згідно ст.35 ГПК України не підлягає доказуванню та дослідженню у даній справі.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 "Справа "Совтрансавто-Холдинг" проти України" суд зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Як встановлено судами, після виконання СТОВ "Україна" своїх зобов'язань перед ТОВ "Тридента Агро", 23.12.2010 ТОВ "Тридента Агро" як первісний кредитор відступає ФОП Грищенку О.М. як новому кредитору право вимоги виконання СТОВ "Україна" зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, 3% річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору №01-05-08 від 29.04.2008.

02.07.2012 ФОП Грищенко О.М. відступає вказане право вимоги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на підставі угоди №123/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні.

За ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав (див постанову ВСУ від 02.10.2012 у справі №23/236).

За ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на встановлені судами обставини, під час укладання вказаних угод про заміну кредитора у зобов'язанні, зокрема, станом на 23.12.2010, зобов'язання СТОВ "Україна" перед ТОВ "Тридента Агро" згідно договору №01-05-08 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 29.04.2008 було виконано в повному обсязі, тому угода №193-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні для СТОВ "Україна" не породжувала будь-яких прав та обов'язків.

Таким чином, касаційна інстанція погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Апеляційний господарський суд правильно застосував норми права та дійшов обгрунтованого висновку про скасування рішення місцевого суду та відсутність підстав для стягнення з відповідачів коштів на підставі угоди №123/07-12 від 02.07.2012 про заміну кредитора у зобов'язанні та договору поруки №11-03-2013-102 від 11.03.2013.

Посилання скаржника на судову практику не може бути враховано касаційною інстанцією з огляду на відмінність предметів, підстав позовів та встановлених судами обставин.

Колегія суддів касаційної інстанції за наслідками касаційного перегляду справи за встановленими судами попередніх інстанцій обставинами не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, доводи якої зводяться до переоцінки встановленого господарськими судами.

Відповідно до ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 у справі №911/2445/14 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Самусенко

Судді: Н. Дунаєвська

Н. Мележик