Ухвала

від 03.11.2014 по справі 826/2617/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

03 листопада 2014 року м. Київ В/800/4710/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Сірош М.В.,

Борисенко І.В.,

Вербицької О.В.,

Муравйова О.В.,

Юрченко В.П.

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сона-Фарм» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби,

про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

16 липня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційні скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сона-Фарм» задоволені частково.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року в частині скасування рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001211705 від 8.10.2012 року та відмови у задоволенні позову в цій частині-скасована.

Постанова Окружного адміністративного суду м. Києві від 19 квітня 2013 року в цій частині залишена в силі.

В іншій частині постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2013 року залишена без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду касаційної інстанції, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася із заявою про допуск для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2014 року і її скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції пункту 138.2, підпункту 138.10.4 пункту 138.10 ст. 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, підпункту 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року.

Обговоривши викладені у поданій заяві доводи, колегія суддів прийшла до висновку, що заява про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2014 року не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з підстав звернення із заявою про перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, як різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі; різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто незастосування закону, який підлягав застосуванню; різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; різне застосування правил аналогії права чи закону в подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Як вбачається із поданої заяви, правовідносини, що розглядаються, відмінні від тих, на які посилається заявник в обґрунтування наявності підстав для перегляду справи, що не дає можливості дійти висновку щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми матеріального права.

Таким чином, ухвала Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2014 року не підлягає перегляду Верховним Судом України, оскільки із доданих до заяви копій судових рішень не вбачається неоднакового застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи заяви, колегія суддів не знаходить підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2014 року.

Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у задоволенні заяви про допуск до провадження Верховного Суду України справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сона-Фарм» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання нечинним рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Судді: Сірош М.В.

Борисенко І.В.

Вербицька О.В.

Муравйов О.В.

Юрченко В.П.