Рішення

від 29.10.2014 по справі 910/13624/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13624/14 29.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіСі ІНЖИНІРИНГ»

до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»

про стягнення 11 111 295,85 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Янушкевич І.Є., за довіреністю

від відповідача: Решитова Е.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіСі ІНЖИНІРИНГ» (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - відповідач) про стягнення 11 111 295,85 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/13624/14, розгляд справи призначено на 13.08.2014 р.

08.08.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

13.08.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 13.08.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/13624/14 було передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. справу № 910/13624/14 було прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 01.10.2014 р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 01.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/13624/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. справу № 910/13624/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 01.10.2014 р.

У судове засідання 01.10.2014 р. представник позивача з'явився.

У судове засідання 01.10.2014 р. представник відповідача з'явився, подав відзив на позовну заяву та клопотання про витребування нових доказів.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Розглянувши у судовому засіданні 01.10.2014 р. клопотання представника відповідача про витребування доказів, суд задовольнив вищезазначене клопотання.

Враховуючи необхідність витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 29.10.2014 р.

У судове засідання 29.10.2014 р. представник позивача з'явився, надав суду для огляду у судовому засіданні документи та усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 29.10.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору та клопотання про колегіальний розгляд справи.

Розглянувши у судовому засіданні 29.10.2014 р. клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи, суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.10.2014 р. проти задоволення позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012 р. між Дочірньою компанією «Укртрнасгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТ!» (далі - виконавець) було укладено Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 123 3П (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги, зазначені у п. 1.2 цього Договору, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування послуги: послуги у сфері інформатизації інші (Права користування КАСК (ліцензії)). Кількість послуг та їх зміст визначається у технічному завданні, яке наведене в Додатку 1 до цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору загальна сума цього Договору становить 92 540 726,36 грн., в тому числі ПДВ - 15 423 454,39 грн.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що загальна сума цього Договору складається з вартості прав використання KACK SAP та вартості технічної підтримки прав використання KACK SAP. Складові вартості загальної суми цього Договору наведені у Додатках 2 та 3 до Договору.

Відповідно до п. п. 4.1 та 4.2 Договору замовник здійснює оплату виконавцю наданих послуг протягом 90 днів з моменту підписання сторонами відповідного акту. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень. Рахунок виставляється в дату підписання сторонами відповідного акту, що зазначені в пунктах 5.8 та 5.9 цього Договору. До рахунку виконавцем додаються відповідні акти, податкові накладні.

Розділом V Договору визначено, що строк надання послуг:

- в частині положень, що стосуються послуг з технічної підтримки KACK SAP - з дати укладання Договору до 31 грудня 2013 року;

- в частині положень, що стосуються прав використання KACK SAP (ліцензій) - з дати укладання до 31 грудня 2059 року.

Відповідно до пунктів 5.8 та 5.9 Договору передача прав на використання KACK SAP (ліцензій) виконавцем замовнику оформлюється сторонами Актами про надання прав використання KACK SAP. З моменту підписання сторонами Акту з надання прав використання KACK SAP замовник отримує право на використання КАСК SAP (ліцензій) на території України згідно з цим Договором на строк до 31 грудня 2059 року.

Надання виконавцем замовнику послуг з технічної підтримки KACK SAP щомісячно оформлюється сторонами Актами приймання-передачі послуг. Виконавець до 3-го числа наступного за звітним місяця, направляє замовнику два примірники Акту приймання-передачі послуг, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою виконавця.

Замовник протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту отримання Акту приймання-передачі послуг повертає виконавцю один примірник Акту приймання-передачі послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника, або надає виконавцю в письмовій формі мотивовану відмову від прийняття послуг з технічної підтримки KACK SAP (підписання Акту приймання-передачі послуг).

Після укладення Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІТ!" змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДіСі ІНЖИНІРИНГ" (далі - позивач), що підтверджується протоколом № 11 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТ!».

В подальшому, сторонами були внесені відповідні зміни до Договору шляхом укладення Додаткової угоди № 1/155 ЗП від 27.11.2012 р. до Договору, відповідно до якої було змінено найменування позивача у преамбулі Договору з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТ!» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДіСі ІНЖИНІРИНГ».

В подальшому, 27.12.2012 р. Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" була реорганізована шляхом перетворення на Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - відповідач), що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що позивач та відповідач внесли відповідні зміни до Договору шляхом укладення додаткової угоди № 2 від 31.01.2013 до Договору № 123 ЗП від 01.11.2012 р., в якій в преамбулі Договору змінено суб'єктний склад, а саме: замість Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» замовником визначено Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз".

Позивач зазначає суду про те, що ним були виконані зобов'язання за Договором в повному обсязі, в свою чергу, відповідачем були порушені умови Договору в частині оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 9 195 519,33 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивачем були надані відповідачу наступні послуги за Договором:

- права користування КАСК (ліцензії) SAP на загальну суму 7 088 130,00 грн., що підтверджується актом надання прав користування КАСК (ліцензії) SAP № ВТ201-120 від 01.11.2012 р.;

- послуги з технічної підтримки прав використання КАСК SAP, надані у листопаді 2012 року, на загальну суму 1 547 101,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі таких послуг № УТГ120-12-2012с від 30.11.2012 р.;

- послуги з технічної підтримки прав використання КАСК SAP, надані у грудні 2012 року, на загальну суму 1 547 101,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі таких послуг № УТГ120-12-2012с від 31.12.2012 р.;

- послуги з технічної підтримки прав використання КАСК SAP, надані у січні 2013 року, на загальну суму 1 547 101,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі таких послуг № УТГ120-01-2013с від 31.01.2013 р.;

- послуги з технічної підтримки прав використання КАСК SAP, надані у лютому 2013 року, на загальну суму 1 547 101,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі таких послуг № УТГ120-02-2013с від 28.02.2013 р.;

- послуги з технічної підтримки прав використання КАСК SAP, надані у березні 2013 року, на загальну суму 1 547 101,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі таких послуг № УТГ120-03-2013с від 31.03.2013 р.;

- послуги з технічної підтримки прав використання КАСК SAP, надані у квітні 2013 року, на загальну суму 1 547 101,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі таких послуг № УТГ120-04-2013с від 30.04.2013 р.;

- послуги з технічної підтримки прав використання КАСК SAP, надані у травні 2013 року, на загальну суму 1 547 101,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі таких послуг № УТГ120-05-2013с від 31.05.2013 р.;

- послуги з технічної підтримки прав використання KACK SAP, надані у червні 2013 року, на загальну суму 1 547 101,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі таких послуг № УТГ120-06-2013с від 30.06.2013 р.;

- послуги з технічної підтримки прав використання KACK SAP, надані у липні 2013 року, на загальну суму 1 547 101,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі таких послуг № УТГ120-07-2013с від 31.07.2013;

- послуги з технічної підтримки прав використання KACK SAP, надані у серпні 2013 року, на загальну суму 1 547 101,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі таких послуг № УТГ120-08-2013с від 31.08.2013 р.;

- послуги з технічної підтримки прав використання KACK SAP, надані у вересні 2013 року, на загальну суму 1 547 101,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі таких послуг № УТГ120-09-2013с від 30.09.2013 р.;

- послуги з технічної підтримки прав використання КАС К SAP, надані у жовтні 2013 року, на загальну суму 1 547 101,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі таких послуг № УТГ120-10-2013с від 31.10.2013 р.;

- послуги з технічної підтримки прав використання KACK SAP, надані у листопаді 2013 року, на загальну суму 1 547 101,20 грн., що підтверджується актом приймання-передачі таких послуг № УТГ120-11-2013с від 30.11.2013 р.;

- послуги з технічної підтримки прав використання KACK SAP, надані у грудні 2013 року, на загальну суму 1 547 110,74 грн., що підтверджується актом приймання-передачі таких послуг № УТГ120-12-2013с від 31.12.2013 р.

В свою чергу, відповідачем, в порушення умов Договору, надані позивачем послуги було оплачено частково, а саме: не сплачено за надані послуги, надані позивачем в жовтні, листопаді та грудні 2013 року, частково були оплачені послуги, надані позивачем в березні, червні, липні, серпні та вересні 2013 року, а також оплачено невчасно послуги, надані позивачем в листопаді 2012 року, грудні 2012 року, січні, лютому, квітні, травні 2013 року, що вбачається з наданого позивачем розрахунку позовних вимог.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає суду про те, що Договором передбачено право зменшити обсяг закупівлі в залежності від реального фінансування видатків замовника, так як відповідач був позбавлений можливості здійснення у 2013 році фінансування оплати вартості товару, поставленого відповідно до умов Договору, оскільки таке фінансування не було погоджено Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Проте, суд не погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.3 Договору обсяги закупівель послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків замовника.

При цьому, пунктом 11.1 Договору передбачено, що обсяг закупівлі, що закуповується замовником за цим Договором, може бути зменшений, зокрема, в залежності від розміру реального фінансування видатків замовника, із відповідним зменшенням загальної суми Договору, про що сторони, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 1 червня 2010 року № 2289-VI та чинного законодавства, укладають додаткову угоду.

Матеріали справи не містять жодних додаткових угод до Договору, укладених між сторонами про зменшення обсягів закупівель послуг, враховуючи зменшення фінансування видатків відповідача.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Акти приймання-передачі послуг за Договором підписані як позивачем, так і відповідачем, що свідчить про те, що відповідачем фактично не заперечується факт отримання послуг у кількості, визначеній у вищезазначених актах.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідачем не було надано суду жодного належного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача заборгованості за Договором.

З огляду на вищенаведене, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за Договором становить 9 195 519,33 грн.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 881 712,57 грн., 3% річних в розмірі 169 084,24 грн. та інфляційні втрати в розмірі 864 979,71 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.5 Договору при несвоєчасному виконанні грошових зобов'язань у строки, передбачені цим Договором, виконавець може нараховувати пеню, що підлягає сплаті замовником у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, з простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідач у своєму відзиві зазначає суду про те, що позивачем пропущено строк позовної давності та порушено правила нарахування пені, визначені ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому просить відмовити у задоволенні позову і у цій частині також.

Суд частково погоджується з даним твердженням відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна заява була подана до господарського суду міста Києва 07.07.2014 р., про що свідчить відбиток штампу відділу діловодства господарського суду міста Києва на першому аркуші позовної заяви (а.с. 4), а тому пеня може нараховуватись в період, який починається 08.07.2013 р., в свою чергу, позивачем пропущено строк позовної давності щодо нарахування пені, так як з розрахунку вбачається, що позивач починає нараховувати пеню з 01.03.2013 р.

Судом здійснено власний перерахунок пені, з урахуванням застосованої спеціальної позовної давності та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 744 942,69 грн.

Крім того, відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до нарахування на заборгованість 3% річних та інфляційних втрат, так як зазначені показники також є пенею.

Проте, 3% річних та інфляційні втрати не пенею, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи статті 549, частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Суд зауважує, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) та інфляційних втрат, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові та відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

З системного аналізу наведених законодавчих норм вбачається право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотків річних, як спосіб захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

З огляду на вищенаведене, до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат застосовується передбачений статтею 257 ЦК України загальний строк позовної давності - три роки, а тому в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат строк позовної давності позивачем не пропущено.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» якщо сума боргу повинна бути сплачена в період з 1 по 15 числа відповідного місяця, то вона індексується з рахунком цього місяця, а якщо сума повинна бути сплачена з 16 по 31 число відповідного місяця, то вона індексується з наступного місяця.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення розмірів 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем допущено помилку при розрахунку 3% річних, а інфляційні втрати розраховано вірно.

З огляду на вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 168 957,08 грн. та інфляційні втрати в розмірі 864 979,71 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення 11 111 295,85 грн. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний код: 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіСі ІНЖИНІРИНГ» (03035, м. Київ, вул. Урицького, будинок 1; ідентифікаційний код: 38185936) заборгованість в розмірі 9 195 519 (дев'ять мільйонів сто дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 33 коп., пеню в розмірі 744 942 (сімсот сорок чотири тисячі дев'ятсот сорок дві) грн. 69 коп., 3% річних в розмірі 168 957 (сто шістдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 08 коп. та інфляційні втрати в розмірі 864 979 (вісімсот шістдесят чотири тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 71 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, будинок 9/1; ідентифікаційний код: 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДіСі ІНЖИНІРИНГ» (03035, м. Київ, вул. Урицького, будинок 1; ідентифікаційний код: 38185936) витрати по сплаті судового збору в розмірі 72 179 (сімдесят дві тисячі сто сімдесят дев'ять) грн. 62 коп.

Повне рішення складено 07.11.2014 р.

Суддя О.В. Нечай