Постанова

від 13.03.2008 по справі 4/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "13" березня 2008 р.       Справа №  4/21

    Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І., за участю секретаря судового засідання Волоткевича А.В. розглянув матеріали справи № 4/21,

за позовом: Знам'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного Фонду України в Знам'янському районі Кіровоградської області м. Знам'янка Кіровоградської області

до відповідача: Закрите акціонерне товариство “Кіровоградська обласна станція по бджільництву” с. Дмитрівка Знам'янського району Кіровоградської області

про стягнення 458 грн. 54 коп.

час прийняття : 11 год. 35 хвилин

Представники сторін:

від прокуратури - Олаг О.С., посвідчення № 352;

від позивача - Солонько Ю.Ю., довіреність № 106/01-25 від 12.01.2008 року;

від відповідача - участі не брав, про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України. Направлене відповідачу поштове повідомлення та судова повітка повернуті до суду з відміткою установи поштового зв'язку про відмову адресата в їх отриманні. Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із ст.93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. Згідно довідки Головного управління статистики в Кіровоградській області підприємство відповідача зареєстроване саме за вказаною прокурором в позовній заяві адресою с. Дмитрівка Знам'янського району Кіровоградської області вул. Кримська 8.

Про причини неявки або про відкладення розгляду справи відповідач суду не направляв повідомлення.

СУТЬ СПОРУ:

Подано позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Кіровоградська  обласна станція по бджільництву” с. Дмитрівка Знам'янського району Кіровоградської області на користь управління Пенсійного Фонду України в Знам'янському районі заборгованості в сумі 458 грн. 54 коп., з яких сума недоїмки по страхових внесках в розмірі 424 грн. 50 коп. за період з 22 жовтня 2007 року по листопад 2007 року включно, недоїмка по фінансових санкціях в розмірі 31 грн. 07 коп. та пеня в розмірі 2 грн. 97 коп.

Відповідач відзиву на позов не надав, позовні вимоги не заперечив.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури та позивача, господарський суд, -

                                                ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 з наступними змінами та доповненнями, управління пенсійного фонду України є органом виконавчої влади на місцях та утворюють систему органів Фонду, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення в межах району.

Згідно п.1 вказаного „Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах”, управління контролює надходження збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати збору.

Управління має право вживати в установленому законодавством порядку заходів, спрямованих на стягнення не внесених своєчасно сум збору разом з нарахованою пенею, а також застосовувати штрафні санкції відповідно до законодавства.

Відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду як платник внесків.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону України № 1058 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який вступив в силу з 01.01.2004 року , передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки

Відповідно до ст. 8 „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України відповідно фонд якого формується за рахунок коштів, що відраховується підприємствами і організаціями.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закону - 1058), до страхових внесків відносяться кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.ст. 18,19,20 п.п.1 п. 8 Розділу 15 Закону-1058 страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та у розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97, тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін за ставкою 32% від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників і відраховує та перераховує страхові внески від об'єкті оподаткування застрахованих осіб - найманих працівників за ставкою 1-2% від їх сукупного оподатковуваного доходу.

Згідно з п.6 та 12 ст. 20 Закону-1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ст. 106 Закону 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у визначені строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і сплачуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Матеріали справи свідчать, що заборгованість відповідача складає по страхових внесках в розмірі 424 грн. 50 коп. за період з 22 жовтня 2007 року по листопад 2007 року включно, недоїмка по фінансових санкціях в розмірі 31 грн. 07 коп. та пеня в розмірі 2 грн. 97 коп. Фінансові санкції застосовано обґрунтовано рішенням № 198 від 27.09.2007 року та № 213 від жовтня 2007 року, згідно до яких  нараховано фінансові санкції в розмірі 31 грн.07 коп. та пеню в сумі 2 грн. 97 коп. не оскаржувалось відповідачем у встановленому порядку та є чинними на час розгляду справи судом.

Зазначене підтверджується копіями розрахунків зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за відповідний період, Рішеннями про застосування штрафних санкцій, донарахованих сум зборів за порушення законодавства про сплату збору.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідач господарському суду не подав.

За вказаних обставин позовні вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 458 грн. 54 коп.

Керуючись Законами України № 1058 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року № 400/97, ст.ст. 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                            П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “Кіровоградська обласна станція по бджільництву”, с. Дмитрівка Знам'янського району Кіровоградської області (р/р 26009060020330 в "ПриватБанк" м. Знам'янка, МФО 323583, код ЄДРПОУ 05526793) заборгованість в розмірі 458 грн. 54 коп., з яких сума недоїмки по страхових внесках в розмірі 424 грн. 50 коп. за період з 22 жовтня 2007 року по листопад  2007 року включно, недоїмка по фінансових санкціях в розмірі 31 грн. 07 коп. та пеня в розмірі 2 грн. 97 коп. на користь управління Пенсійного Фонду України в Знам'янському районі, 27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Свердлова 16 (р/р 256043011230 у ВАТ "Державний ощадний банк "м. Кіровоград, МФО 323475, код ЄДРПОУ 20650059)

Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, буде виданий виконавчий лист.

Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача, буде виданий виконавчий лист.

Сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова виготовлена в повному обсязі 14 березня 2008 року.

           Суддя

  Ю. І. Хилько