Рішення

від 10.11.2014 по справі 382/54/14-ц

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд

Справа № 382/54/14-ц

Провадження № 2/382/73/14

РІШЕННЯ

Іменем України

10 листопада 2014 р. Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Чемерис С.О.

за участю прокурора Сонько М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом прокурора Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Київській області, м. Київ вул. Серпова 3/14 до ОСОБА_1, Яготинської районної державної адміністрації Київської області, м. Яготин вул. Незалежності-110, треті особи: Трубізьке міжрайонне управління водного господарства, смт. Баришівка вул. Торф"яна-20, реєстраційна служба Яготинського районного управління юстиції Київської області, м. Яготин вул. Незалежності-148, відділ Держземагентства в Яготинському районі, м. Яготин вул. Незалежності-108 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, та про скасування їх реєстрації,

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Яготинської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Трубізьке міжрайонне управління водного господарства, реєстраційна служба Яготинського районного управління юстиції Київської області, відділ Держземагентства в Яготинському районі, про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, та про скасування їх реєстрації, в котрому зазначено, що на підставі розпорядження Яготинської районної державної адміністрації за № 599 від 12.12.08 відповідачу по справі 06.02.09 видано два державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 907278, площею 1,4400 га, серії ЯЖ № 907279, площею 0,4630 га, що розташовані в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області, та призначені для ведення садівництва. Перевіркою встановлено, що грошова оцінка зазначених земельних ділянок не проводилась. Проте, відповідно до експертної грошової оцінки, що проводила ліцензійна землевпорядна організація, вартість земельної ділянки площею 1,4400 га складає 266256 гривень, площею 0,4630 га складає 85609 гривень. Так, відповідно до п.1.1 наказу Державного комітету по земельних питаннях за № 43 від 04.05.99, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.99 за №354/3647 «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» (надалі - Наказу) в редакції від 31.08.08 право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку. Вивченням технічної документації зі складання державних актів на право власності на зазначені земельні ділянки встановлено, що відповідачу по справі, до моменту зміни їх цільового використання, видавались державні акти на право власності на земельні ділянки призначені для ведення особистого селянського господарства, з порушенням вимог ст. 56 Закону України «Про землеустрій» та п.1.16 Інструкції, без долучення до неї: виписки з рішення державної адміністрації про надання у власність або продаж земельної ділянки, журналу польових вимірювань, збірного кадастрового плану суміжних землевласників і землекористувачів, відомості обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки. Стаття 328 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Пленум Верховного Суду України в Постанові від 16 квітня 2004 року за № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2 роз"яснює, що «Виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 Земельного кодексу України (далі - ЗК), глав 27, 33, 34 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судам підвідомчі справи за заявами, зокрема: з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками». Також, зазначені державні акти на право власності на земельні ділянки виготовлені з порушенням вимог чинного законодавства. В порушення вимог п.1.13 вищевказаної Інструкції, яка регламентує, що складання державного акта на право власності на земельну ділянку при переоформленні правоустановчих документів на ці земельні ділянки,- проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі /на місцевості/ та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією, представники ДП «Центр державного земельного кадастру» або Держкомзему в Яготинському районі, при виготовленні відповідачу державних актів, на місце не виїжджали, встановлення, погодження та закріплення меж земельної ділянки на місцевості не проводили, межові знаки не визначали і на зберігання відповідачу не передавали. Вивченням технічної документації зі складання державних актів на право власності на зазначені земельні ділянки встановлено, що відповідачу по справі, до моменту зміни їх цільового використання, видавались державні акти на право власності на земельні ділянки призначені для ведення особистого селянського господарства, з порушенням вимог ст. 56 Закону України «Про землеустрій» та п.1.16. Інструкції (в редакції від 15.07.08), без долучення до неї: технічного завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта, журналу польових вимірювань, відомості обчислення площі земельної ділянки, збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів, відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки. Це державні акти на право власності на земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства видані 1 серпня 2008 року ОСОБА_1: серії ЯЖ № 675440, площею 1,4400 га, для ведення особистого селянського господарства; серії ЯЖ № 675439, площею 0,4630 га, для ведення особистого селянського господарства. При ознайомленні зі схемою винесення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, яке проводилось в 2008 році за заявою ОСОБА_1 встановлено, що межа між її земельною ділянкою і прибережною захисною смугою ставу «Двірківщина», не співпадає з фактичною межею, яка існувала ще до приватизації. Винесена з державного акту на місцевість межа проходить через прибережну захисну смугу ставу «Двірківщина», що робить неможливим дотримання екологічної безпеки водного об'єкту. Відповідно до інформації балансоутримувача - Трубізького міжрайонного управління водного господарства від 11 квітня 2012 року вих. №127 вбачається, що став «Двірківщина», який знаходиться в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради та межує з хутором Гарачяївщина має правовий статус водного об'єкту, площа водного дзеркала якого становить 3,1 га. Відповідно до вимог абз. 2 ч. 2 ст. 88 Водного кодексу України, прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів. Згідно до проведених тахеометричних зйомок земельних ділянок від 17.07.12, що перебуває у власності відповідача в системі координат СК-63 на території Двірківщинської сільської ради та нанесення на матеріали зйомки координат поворотних точок встановлено, що відстань від урізу води става до точки №1 складає 38,96 м, відстань від урізу става до точки № 3 складає 44,94 м. Згідно приписів ч. 5 ст. 88 Водного кодексу України, землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом. Більш того, ст. 89 Водного кодексу України передбачено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво (п.1 ч. 2 ст. 89 Водного кодексу України). Відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Згідно з ст.70 Закону України „Про землеустрій", спори, що виникають при проведенні землеустрою, вирішуються судом. Згідно з вимогами ст.ст.152, 155, 211 ЗК України, державний акт, який виготовлений, виданий та зареєстрований з порушенням вимог чинного земельного законодавства України визнається недійсним в судовому порядку.Відповідно до ч.1 ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно із ч. 3 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. У зв'язку з внесенням змін до ст. 122 Земельного кодексу України з 01.01.13 повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від місцевих державних адміністрацій перейшли до органів Державного агентства земельних ресурсів України. Відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.13 за №40 «Про внесення змін до наказу Мінагрополітики України від 10.05.12 №258» повноваження по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування надано Головним управлінням Держземагенства в області, місті Києві та Севастополі. Згідно до пп. 34 п. 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затверджене Указом Президента України від 08.04.11 за №445, Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань уживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, звертається з позовами до суду за захистом своїх прав та з питань порушення вимог законодавства. Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.99, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Одночасно, згідно із вказаним Рішенням Конституційного Суду України, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Пункт 4 рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.99 передбачає, що інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в її діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. З врахуванням вищевикладеного, просив визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 907278, площею 1,4400 га, серії ЯЖ № 907279, площею 0,4630 га, для ведення садівництва з моменту їх видачі, тобто- з 6 лютого 2009 року, зобов'язати Реєстраційну службу Яготинського районного управління юстиції скасувати реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 907278, площею 1,4400 га, серії ЯЖ № 907279, площею 0,4630 га, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 675440, площею 1,4400 га, серії ЯЖ № 675439, площею 0,4630 га, для ведення особистого селянського господарства, видані 1 серпня 2008 року Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_1, з моменту їх видачі, як такі, що видані з порушенням вимог земельного законодавства, зобов'язати Реєстраційну службу Яготинського районного управління юстиції скасувати реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 675440, площею 1,4400 га, серії ЯЖ № 675439, площею 0,4630 га, для ведення особистого селянського господарства, видані 1 серпня 2008 року Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_1, витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки, площею 1,4400 га складає 266256 гривень, площею 0,4630 га складає 85609 гривень за державою.

В судовому засіданні прокурор збільшив та вточнив позовні вимоги, мотивуючи тим, що вивченням технічної документації щодо зміни цільового використання земельної ділянки встановлено, що відповідачу по справі видавались державні акти на право власності на земельні ділянки призначені для ведення садівництва, з порушенням вимог ст. 56 Закону України «Про землеустрій» та п.1.16 Інструкції, без долучення до неї: виписки з рішення державної адміністрації про надання у власність або продаж земельної ділянки. Розпорядженням голови Яготинської РДА за № 599 від 12.12.08 затверджено технічну документацію щодо зміни цільового використання земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Пунктом 2 розпорядження змінено цільове використання земельних ділянок площею:1,9419 га для ведення садівництва за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_3; 1,9030 га для ведення садівництва за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_1, переданих їм для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради. Розпорядження Яготинської районної державної адміністрації №599 від 12.12.08 прийняте з перевищенням повноважень та не у спосіб визначений законами України, оскільки чинне на дату прийняття розпорядження законодавство не передбачало процедури зміни цільового (функціонального) використання земельних ділянок.Так, категорії земель (цільове призначення) та правовий режим їх використання визначено у Земельному кодексі України. Відповідно до положень статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. В силу положень статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії (цільове призначення) здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.Механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи визначається Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02 № 502 (надалі - Постанови). Відповідно до пункту 2 Постанови, зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту.Згідно пункту 3 Постанови, сільська, селищна, міська рада або районна держадміністрація розглядає заяву (клопотання) і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення. Таким чином, діюче на дату прийняття розпорядження законодавство встановлювало порядок зміни цільового призначення земельної ділянки. Як вбачається з наявних матеріалів справи, Яготинською районною державною адміністрацією прийнято рішення про зміну цільового використання земельних ділянок з земель для ведення особистого селянського господарства в землі садівництва.Визначення земель сільськогосподарського призначення та порядок їх використання передбачений положеннями статті 22 Земельного кодексу України, відповідно до якої до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Поряд з цим, положення Земельного кодексу України передбачають використання земель сільськогосподарського призначення громадянами для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва (частина третя статті 22 Земельного кодексу України). Тобто, законодавець розмежував для юридичних та фізичних осіб можливі види використання земельних ділянок за їх функціональним призначенням в межах категорії земель сільськогосподарського призначення. Однак, на дату прийняття розпорядження, не визначив порядок (механізм) зміни їх функціонального використання. Так, згідно приписів частини 3 статті 33 Земельного кодексу України використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону. Відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 7 Закону України «Про особисте селянське господарство», члени особистого селянського господарства зобов'язані забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням.Відповідно до ч.5 ст. 20 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу. Лише 5 листопада 2009 Законом України №1702-VI до статті 20 Земельного кодексу України внесені зміни, які дозволили власникам або користувачам в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою, самостійно визначати види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони).А відтак, навіть після набрання чинності цим Законом, власників земельних ділянок не наділено повноваженнями самостійно визначати види використання земель сільськогосподарського призначення (змінювати функціональне їх використання).Окрім того, чинним (на час прийняття оспорюваного розпорядження) Законом України «Про землеустрій» та іншими актами земельного законодавства взагалі не передбачено розроблення такого виду документації із землеустрою, як технічна документація із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки. Цієї ж позиції притримується Верховний суд України у своїй постанові від 05.03.13 у справі за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень Києво-Святошинської РДА, якими надано дозволи на розробку технічної документації із землеустрою щодо зміни використання земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва, які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень та для всіх судів України. Розпорядженням Яготинської районної державної адміністрації № 306 від 18.07.08 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, яким передбачено передати у власність земельну ділянку площею 1,9030 га для ведення особистого селянського господарства. На підставі розпорядження Яготинської РДА №306 від 18.07.08, ОСОБА_1 01.08.08 видано два державні акти на право власності на земельні ділянки: серія ЯЖ №675440, площею 1,4400 га, для ведення особистого селянського господарства; серія ЯЖ №675439, площею 0,4630 га, для ведення особистого селянського господарства. Проте, розпорядженням Яготинської РДА № 306 від 18.07.08 ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку, яка знаходиться у межах захисної прибережної смуги ставу «Двірківщина» в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради. При ознайомленні зі схемою винесення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, яке проводилось в 2008 році за заявою ОСОБА_1 встановлено, що межа між його земельною ділянкою і прибережною захисною смугою ставу «Двірківщина», не співпадає з фактичною межею, яка існувала ще до приватизації. Оскільки, державні акти на право власності на земельні ділянки є похідними від вказаного розпорядження органу виконавчої влади про передачу у власність земельної ділянки, то за змістом ст. 152, 155 ЗК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), вимога захисту порушених прав на землю реалізується шляхом звернення до суду з вимогою визнання спірного розпорядження органу виконавчої влади про передачу у власність земельної ділянки та державних актів виданих на його підставі недійсними. Окрім того, технічна документація зі складання державних актів на право власності на земельні ділянки призначені для ведення особистого селянського господарства, розроблена з порушенням вимог ст. 56 Закону України «Про землеустрій» та п. 1.16. Інструкції (в редакції від 15.07.08), без долучення до неї: технічного завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта, журналу польових вимірювань, відомості обчислення площі земельної ділянки, збірного кадастрового плану суміжних землевласників і землекористувачів, відомості обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки. Просив визнати недійсним розпорядження голови Яготинської РДА за № 599 від 12.12.08, в частині яким відповідачу по справі затверджено документацію із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки для ведення садівництва та змінено використання земельної ділянки площею 1,9030 га, що розташовані поза межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 907278, площею 1,4400 га, серії ЯЖ № 907279, площею 0,4630 га, для ведення садівництва з моменту їх видачі, тобто - з 6 лютого 2009 року., зобов'язати реєстраційну службу Яготинського районного управління юстиції скасувати реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 907278, площею 1,4400 га, серії ЯЖ № 907279, площею 0,4630 га, визнати недійсним розпорядження голови Яготинської РДА за №306 від 18.07.08, в частині яким відповідачу по справі затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передано у власність земельної ділянки площею 1,9030 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані поза межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 675440, площею 1,4400 га, серії ЯЖ № 675439, площею 0,4630 га, для ведення особистого селянського господарства, видані 1 серпня 2008 року Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_1, з моменту їх видачі, як такі, що видані з порушенням вимог земельного законодавства, зобов'язати реєстраційну службу Яготинського районного управління юстиції скасувати реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 675440, площею 1,4400 га, серії ЯЖ № 675439, площею 0,4630 га, для ведення особистого селянського господарства, видані 1 серпня 2008 року Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_1, витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки, площею 1,4400 га складає 266256 гривень, площею 0,4630 га складає 85609 гривень за державою.

Представники відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні 3 лютого 2014 року проти позову заперечували з наступних підстав. За замовленням громадянина ОСОБА_1 ТОВ «Експертний центр «Земсервісгруп», 1 лютого 2014 року була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі на місцевості. Дані роботи були проведені для винесення меж земельної ділянки на місцевості, створення схеми розміщення земельних ділянок, відтворення кадастрових планів земельних ділянок та каталогів координат зовнішніх меж, формування абрису кадастрової зйомки земельних ділянок, формування відомостей обчислення координат та таблиць точності координат, креслення перенесення меж земельних ділянок. З абрису кадастрової зйомки земельних ділянок чітко видно, що земельна ділянка площею 1,4400 га не межує з прибережною захисною смугою ставу Двірківщина, а ділянка площею 0,4630 га співпадає частково з санітарною зоною, проте на даному абрисі схематичною заштриховкою чітко обмежена межа зменшення земельної ділянки для усунення співпадіння частини даної ділянки та прибережної захисної смуги ставу Двірківщина. 01.02.2014 року було складено акти прийому-передачі межових знаків на збереження. Також в технічній документації з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок на місцевості міститься збірний кадастровий план суміжних землевласників та землекористувачів, вирахування координат поворотних точок меж земельних ділянок. Як вбачається з матеріалів справи, право власності на земельні ділянки, що розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району для ведення особистого селянського господарства, площею 1, 4400 га та площею 0,4630 га набуто ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства на підставі розпорядження Яготинської райдержадміністрації від 18.07.2008 року № 306 та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, який погоджений відповідними службами та пройшов державну експертизу землевпорядної документації. Право власності на земельні ділянки ОСОБА_1 посвідчено державними актами. Статтею 78 Земельного Кодексу України, передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Згідно з ч.І ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Відповідно до ч.4 ст. 373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Розпорядженням Яготинської райдержадміністрації змінено цільове використання для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради, а не категорію земель чи її цільове призначення, тобто, зміни категорії земель з земель сільськогосподарського призначення в іншу категорію не відбулося, змінилося лише цільове використання земельної ділянки в межах даної категорії земель. Згідно Положення, затвердженого Указом Президента України від 14.08.2000 № 970, Держкомзем України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, розгляд звернень громадян, юридичних осіб та здійснює методичне забезпечення місцевих державних адміністрацій з питань регулювання земельних відносин. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" при вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до пункту 5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб"єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 ЗК України перелік підстав для цього є вичерпним. Позивач в своїх позовних вимогах посилається на абзац 2 частини 2 ст. 88 Водного кодексу України. Так, дійсно згідно ст. 88 Водного кодексу України передбачено, що прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 м. Проте, земельна ділянка площею 1,4400 та, яка належить ОСОБА_1 на підставі акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 675440, навіть не наближається до прибережної захисної смуги ставу Двірківщина. Земельна ділянка площею 0,4630 га яка належить ОСОБА_1 на підставі акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЖ № 675439, частково накладається на прибережну захисну смугу ставу Двірківщина. Проте як видно з кадастрової зйомки, дану земельну ділянку можна зменшити в точці 1 і точці 4, а саме в точці 1 на 8,93 а в точці 4 на 5,10 метрів, що дозволить розмежувати земельну ділянку та прибережну захисну смугу ставу Двірківщииа. Тобто, санітарна зона ставу Двірківщина не буде накладатися на земельну ділянку площею 0,4630 га. Тому вважаю, позовні вимоги неправомірними, оскільки було б доцільно в даній ситуації вимагати зменшення площі земельної ділянки у відповідності з прибережною захисною смугою ставу Двірківщина, а не визнання недійсними актів на право власності на земельну ділянку, оскільки, інша частина ділянки, яка не накладається на санітарну зону між ставом та земельною ділянкою не порушує норм ст. 88 Водного кодексу України, а тому законно належить відповідачу. Вважає, що позовні вимоги прокурора є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В судове засідання 10 листопада 2014 року відповідач та його представник не з"явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в телефонограмі, надісланій до суду відповідач просив розглядати справу у їх відсутності.

Представник відповідача Яготинської РДА в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою, в котрій просив розглядати справу у його відсутності.

Представники третіх осіб в судове засідання не з"явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, звернулися до суду з заявами, в котрих просили розглядати справу у їх відсутності, представник Управління Держземагентства в Яготинському районі Київської області проти позову не заперечував.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

В силу ст. 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності.

Відповідно до положень статті 19 ч.1 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

В силу статті 20 ч.1, ч.2 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії (цільове призначення) здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Згідно з ч.ч.2-3 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва

Механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи визначається Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 502 (надалі -Постанови). Відповідно до пункту 2 Постанови від 11.04.02 "Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб "зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту. Згідно пункту 3 цієї ж Постанови, сільська, селищна, міська рада або районна держадміністрація розглядає заяву (клопотання) і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення.

В силу ст. 59 ч.3, ч.4 Земельного кодексу України, державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо. Громадянам та юридичним особам, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ст. 60 ч.2 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 88 Водного кодексу України для малих річок, струмків і потічків земельні ділянки по їх берегах шириною 25 м. виділяються під прибережні захисні смуги.

Згідно вимог ст. 61 ч.1 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги, як і водоохоронні зони, є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

В силу ст. 116 ч.1 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 155 ч.1 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта. яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

В силу ч.5 ст.20 ЗК України ( стаття доповнена ч.5 на підставі Закону України № 1702-VI від 5.11.09р.) види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31,33-37 цього кодексу…

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов"язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 56 Закону України "Про землеустрій" та п.1.6. Наказу Державного комітету по земельних питаннях за № 43 від 04.05.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 року за №354/3647 "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі" в редакції від 15.07.2008 року передбачено, що до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку додаються технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта, журнал польових вимірювань, відомості обчислення площі земельної ділянки, збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів, відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки.

Згідно ст. 88 Водного кодексу України передбачено, що прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 м.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З технічної документації із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки (а.с.8-49) вбачається, що в матеріалах відсутні витяг з рішення державної адміністрації про надання у власність земельної ділянки, журнал польових вимірювань, збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів, відомість обробки теодолітного коду та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки. Крім цього, в матеріалах відсутні документи про погодження та закріплення меж земельної ділянки на місцевості, а також про передачу на зберігання межових знаків.

З технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (а.с.50-66) вбачається, що в матеріалах відсутні технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта, журнал польових вимірювань, відомості обчислення площе земельної ділянки, збірний кадастровий план суміжних землевласників у землекористувачів, відомість обробки теодолітного коду та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки.

З довідки про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам (а.с.36) вбачається, що земельним ділянкам, які знаходяться у власності ОСОБА_1 і розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області присвоєно кадастровий номер- 3225581400:04:002:0046 та 3225581400:04:002:0047.

З довідки про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам (а.с.42-43) вбачається, що земельним ділянкам, які знаходяться у власності ОСОБА_1 і розташовані за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області присвоєно кадастровий номер- 3225581400:04:002:0047 та 3225581400:04:002:0046.

З копій державних актів на право власності на земельні ділянки серія ЯЖ № 675440 та серія ЯЖ № 675439, виданих на підставі розпорядження Яготинської райдержадміністрації від 18 липня 2008 року № 306 та зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010833500007 та № 010833500006 (а.с.44-47) вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 1, 4400 га та площею 0, 4630 га, призначених для ведення особистого селянського господарства, розташованих в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області.

З державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 907279 від 6 лютого 2009 року, виданого на підставі розпорядження Яготинської районної державної адміністрації від 12.12.2008 року № 599 (а.с.69) вбачається, що ОСОБА_1. є власником земельної ділянки площею 0,4630 га, розташованої в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області та призначеної для ведення садівництва.

З державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 907278 від 6 лютого 2009 року, виданого на підставі розпорядження Яготинської районної державної адміністрації від 12.12.2008 року № 599 (а.с. 70) вбачається, що ОСОБА_1. є власником земельної ділянки площею 1, 4400 га, розташованої в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області та призначеної для ведення садівництва.

З розпорядження Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 18 липня 2008 року № 306 Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради (а.с.54), згідно якого затверджено розроблені ТОВ "Крок Інвест" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок 25 громадянам України, яким передбачено передати у власність земельні ділянки загальною площею 41, 767 га ріллі для ведення особистого селянського господарства за рахунок орних земель державної власності (резервного фонду) в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області.

З розпорядження Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 12 грудня 2008 року № 599 Про зміну цільового використання земельних ділянок для ведення садівництва гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради (а.с.195-196) вбачається, що затверджено розроблену ТОВ "Інвест Центр +" технічну документацію із землеустрою щодо зміни цільового використання земельних ділянок гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 для ведення садівництва за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради. Змінено цільове використання земельних ділянок площею: 1,9419 га для ведення садівництва за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_3, площею 1,9030 га за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у власності ОСОБА_1, переданих їм для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради. Доручено землевпорядній організації виготовити державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва: ОСОБА_3-4 шт., ОСОБА_1-2 шт.

З витягів із звіту про експертну грошову оцінку земельних длянок (а.с.71-72) вбачається, що загальна вартість земельної ділянки площею 1, 4400 га, призначеної для ведення садівництва складає 266 256 грн, вартість земельної ділянки площею 0, 4630 га складає 85 609 грн.

З листа Трубізького міжрайонного управління водного господарства на ім"я прокурора Яготинського району від 11 квітня 2012 року (а.с.73) вбачається, що водний об"єкт-став Двірківщина в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради межує з хутором Гарячаївщина поблизу вул. Толстого, Глєбова міста Яготина; площа водного дзеркала 3,1 га, площа водозабору-1,2 га, об"єм ставка повний -52 тис. м куб, корисний- 40 тис. м. куб.

З даних тахеометричної зйомки земельної ділянки від 17.07.2012 року (а.с.77), що перебуває у власності відповідача в системі координат СК-63 на території Двірківщинської сільської ради та нанесення на матеріали зйомки координат поворотних точок видно, що відстань від урізу води става до точки №1 земельної ділянки складає 38,96 м, відстань від урізу става до точки № 3 складає 44,94 м.

З протесту прокурора вбачається, що 23 грудня 2010 року прокуратурою Яготинського району проведена перевірка додержання вимог чинного земельного законодавства при прийнятті головою Яготинської РДА розпорядження Про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку технічної локументації іщз землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки, в зв"язку з чим прокурором був внесений протест.

З проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 (оригінал) вбачається, що в матеріалах наявний висновок про Погодження матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення ОСГ Державним Управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області, пунктом 19 котрого визначено, що Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища Київської області погоджено проект землеустрою при умові доведення матеріалів проекту землеустрою у відповідність до вимог Наказу Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України від 05.11.2004 року № 434 про "Порядок погодження природохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок".

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що на підставі розпорядження Яготинської райдержадміністрації за № 306 від 18.07.2008 року "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради" відповідачу 1 серпня 2008 року видано державний акт серія ЯЖ № 675440 на право власності на земельну ділянку площею 1,4400 га для ведення особистого селянського господарства, а також державний акт серії ЯЖ № 675439 на право власності на земельну ділянку розміром 0,4630 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області. Проте, вказаним розпорядженням ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 88 Водного кодексу України незаконно передано у власність земельну ділянку, яка знаходиться у межах захисної прибережної смуги ставу "Двірківщина" в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради. За положеннями ст. 4 Водного Кодексу України та ч.1 ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать зокрема, землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навкло водойм, крім земель, зантих лісами. Відповідно до ст. 60 ЗК України та ст. 88 ВК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об"єктів від забруднення і засмічення та збереження їх- водності встановлюються прибережні захисні смуги, а саме, вздовж морів та навколо морських заток і і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга широною не менше двох кілометрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Водночас за змістом пункту 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року № 434, у разі відсутності землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо прибережних захисних смуг водних об"єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон відповідно до Порядку, зважаючи на конкретну ситуацію. Таким чином, землі, зайняті поверхневими водами і землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на яких знаходиться водний фонд України та на який поширюється окремий порядок надання та використання. Відповідно до положень ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право на землі водного фонду, передбачене ст. 59 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає можливість передачі юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування земельних ділянок прибережних захисних смуг із земель водного фонду на умовах оренди (частина 4 статті 59 цього Кодексу). При цьому, згідно з положеннями статті 83 ЗК України (у редакції, чинній на час прийняття рішення про продаж спірної земельної ділянки) до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом. Враховуючи викладене, з змістом зазначених норм землі, зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм не можуть передаватися у власність юридичним особам, оскільки є землями водного фонду України. Вказані державні акти видані з порушенням вимог ст. 56 Закону України "Про землеустрій" та п.1.6 Наказу Державного комітету по земельних питаннях за № 43 від 04.05.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 року за №354/3647 "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі " в редакції від 15.07.2008 року, без долучення до технічної документації технічного завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта, журналу польових вимірювань, відомості обчислення площі земельної ділянки, збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів, відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки.

На підставі розпорядження Яготинської районної державної адміністрації від 12 грудня 2008 року № 599 відповідач отримав два державні акти на право власності на земельні ділянки: державний акт серія ЯЖ № 907278 на право власності на земельну ділянку площею 1,4400 га та державний акт серія ЯЖ № 907279 на право власності на земельну ділянку площею 0,4630 га, що розташовані в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області та призначені для ведення садівництва. Вказаним розпорядженням затверджено розроблену ТОВ "Інвест Центр+", технічну документацію із землеустрою щодо зміни цільового використання земельних ділянок та пунктом 2 розпорядження Яготинської районної державної адміністрації за № 599 від 12.12.2008 року, змінено цільове використання земельної ділянки загальною площею 1,9030 га для ведення садівництва за рахунок земельної ділянки, яка знаходиться у власності відповідача, для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради. Вищевказані державні акти на право власності на земельні ділянки виготовлені з порушенням вимог чинного законодавства., оскільки п. 1.3 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі "передбачено, що складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановчих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією. В порушення вимог ст. 56 ЗК "Про землеустрій" та пункту 1.16 вищезазначеної інструкції, технічна документація зі складання державних актів на право власності на зазначені земельні ділянки була виготовлена без витягу з рішення державної адміністрації про передання у власність земельних ділянок, журналу польових вимірювань, збірного кадастрового плану суміжних землевласників і землекористувачів, відомості обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки.

Судова практика (Постанова Верховного Суду України № 21-417а12" від 5 березня 2013 року) виходить з того, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення можлива, але порядок вирішення цього питання не встановлений. Виходячи з принципу ЗК щодо раціонального використання та охорони земель, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі. ЗК передбачає зміну цільового призначення землі органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проект землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Згідно з частиною третьою статті 20 ЗК зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється згідно з Порядком за ініціативою власників. Обов'язковою умовою дотримання встановленої процедури зміни цільового призначення земельної ділянки є складання або перепогодження (у випадку якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка, а не її частина) проекту відведення земельної ділянки з місцевими органами виконавчої влади (районним (міським) органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування й архітектури та охорони культурної спадщини), а також підлягає державній землевпорядній експертизі. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок може здійснюватись виключно відповідно до вимог закону та у встановленому порядку, порушення якого має наслідком скасування таких розпоряджень (стаття 21 ЗК). Отже, зміна виду цільового призначення (використання) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, встановленого законодавством та конкретизованого уповноваженим органом державної влади у рішенні про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, потребує обов'язкового дотримання механізму такої зміни, визначеного Порядком. Механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи визначається Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 502 (надалі -Постанови). Розпорядження Яготинської РДА № 599 від 12.12.2008 року прийнято з порушенням вказаного порядку, оскільки зміна цільового використання земельної ділянки відбулась без затвердження проекту землеустрою.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заперечення представника відповідача не заслуговують на увагу та є всі підстави для задоволення позову.

При цьому, суд також приймає до уваги, що позов прокурора був поданий в межах позовної давності. Так, протест прокурором внесений 23 грудня 2010 року, справа відправлена на адресу суду поштою 19 грудня 2013 року. Відповідач про застосування строку позовної давності не заявляв.

Керуючись ст. ст. 10,60,209,212, 213-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 17,19,20,21,22,31,33-37,58,59,60,61,84,116,122,125, 126,152,155 ЗК України, п. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст. ст. 4,88,89 Водного кодексу України, ст. 387 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Київській області, м. Київ вул. Серпова 3/14 до ОСОБА_1, Яготинської районної державної адміністрації Київської області, м. Яготин вул. Незалежності-110, треті особи: Трубізьке міжрайонне управління водного господарства, смт. Баришівка вул. Торф"яна-20, реєстраційна служба Яготинського районного управління юстиції Київської області, м. Яготин вул. Незалежності-148, відділ Держземагентства в Яготинському районі, м. Яготин вул. Незалежності-108 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, та про скасування їх реєстрації, задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження голови Яготинської РДА за №599 від 12.12.08 року, в частині яким ОСОБА_1 затверджено документацію із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки для ведення садівництва та змінено використання земельної ділянки площею 1,9030 га, що розташовані поза межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області.

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 907278 площею 1,4400 га, серії ЯЖ № 907279, площею 0,4630 га, для ведення садівництва з моменту їх видачі, тобто - з 6 лютого 2009 року.

Зобов'язати Реєстраційну службу Яготинського районного управління юстиції скасувати реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 907278, площею 1,4400 га, серії ЯЖ № 907279, площею 0,4630 га.

Визнати недійсним розпорядження голови Яготинської РДА за №306 від 18.07.08 року в частині яким ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передано у власність земельної ділянки площею 1,9030 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані поза межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області.

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 675440, площею 1,4400 га, серії ЯЖ № 675439, площею 0,4630 га, для ведення особистого селянського господарства, видані 1 серпня 2008 року Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_1, з моменту їх видачі, як такі, що видані з порушенням вимог земельного законодавства.

Зобов'язати Реєстраційну службу Яготинського районного управління юстиції скасувати реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 675440, площею 1,4400 га, серії ЯЖ № 675439, площею 0,4630 га, для ведення особистого селянського господарства, видані 1 серпня 2008 року Яготинською районною державною адміністрацією ОСОБА_1.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки, площею 1,4400 га складає 266256 гривень, площею 0,4630 га складає 85609 гривень за державою.

Стягнути із ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3518 гривень 65 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Литвин Л.І.