Ухвала

від 16.09.2016 по справі 382/54/14-ц

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У х в а л а

16 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.І.,

Лященко Н.П.,

Яреми А.Г.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2016 року у справі за позовом прокурора Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Київській області до ОСОБА_4, Яготинської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Трубізьке міжрайонне управління водного господарства, реєстраційна служба Яготинського районного управління юстиції, відділ Держземагентства в Яготинському районі Київської області, про визнання частково недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації,

в с т а н о в и л а :

Яготинський районний суд Київської області рішенням

від 10 листопада 2014 року позов задовольнив, постановив: визнати недійсним розпорядження Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 12 грудня 2008 року № 599 у частині затвердження ОСОБА_4 документації із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки для ведення садівництва та зміни використання земельної ділянки площею 1,9030 га, розташованої поза межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області; визнати недійсними з моменту їх видачі державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва площею 1,4400 га та 0,4630 га та зобов'язати реєстраційну службу Яготинського районного управління юстиції (далі - Яготинське РУЮ) скасувати їх державну реєстрацію; визнати недійсним розпорядження голови Яготинської районної державної адміністрації Київської області (далі - Яготинська РДА) від 18 липня 2008 року № 306 у частині затвердження ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,9030 га, розташованої поза межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області; визнати недійсними з моменту їх видачі державні акти на право власності на земельні ділянки площею 1,4400 га та 0,4630 га для ведення особистого селянського господарства видані 1 серпня 2008 року Яготинською РДА ОСОБА_4, та зобов'язати реєстраційну службу Яготинського РУЮ скасувати їх державну реєстрацію; витребувати на користь держави із незаконного володіння ОСОБА_4 земельні ділянки площею 1,4400 га, вартістю 266 тис. 256 грн та площею 0,4630 га, вартістю 85 тис. 609 грн.

Апеляційний суд Київської області рішенням від 25 лютого 2015 року скасував рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним розпорядження голови Яготинської РДА від 18 липня 2008 року № 306 в частині затвердження ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачі у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,9030 га, що розташовані поза межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області; визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,4400 га та 0,4630 га відповідно, видані 1 серпня 2008 року Яготинською районною державною адміністрацією Київської області ОСОБА_4; зобов'язання реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції скасувати реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства видані 1 серпня 2008 року Яготинською РДА ОСОБА_4; визнання недійсним розпорядження голови Яготинської РДА від 12 грудня 2008 року № 599 в частині затвердження ОСОБА_4 документації із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки для ведення садівництва та зміни використання земельної ділянки площею 1,9030 га, що розташована поза межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області; визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку площею 1,4400 га; зобов'язання реєстраційної служби Яготинського РУЮ скасувати реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку площею 1,4400 га; витребування із незаконного володіння ОСОБА_4 земельної ділянки площею 1,4400 га та ухвалив в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 22 липня 2015 року касаційну скаргу прокурора Київської області задовольнила, рішення суду апеляційної інстанції скасувала, справу направила на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Апеляційний суд Київської області рішенням від 29 жовтня 2015 року рішення Яготинського районного суду Київської області від 10 листопада 2014 року залишив без змін.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 16 червня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилила, оскаржувані судові рішення залишила без змін.

1 вересня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2016 року з передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Обґрунтовуючи підставу подання заяви про перегляд зазначеного судового рішення, передбачену пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, заявник посилається на постанови Верховного Суду України

від 5 березня та 23 жовтня 2013 року.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що в допуску справи до провадження необхідно відмовити з огляду на таке.

За положенням пункту 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що земельні ділянки, передані у власність відповідачу, розташовані у межах захисної прибережної зони, а тому є землями водного фонду України, на який поширюється окремий порядок надання та використання земель.

Разом з тим у наданих для порівняння постановах Верховного Суду України містяться такі правові висновки:

- у постанові від 5 березня 2013 року суд зазначив, що виходячи з принципу Земельного кодексу України (далі - ЗК України) щодо раціонального використання та охорони земель зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі. Обов'язковою умовою дотримання встановленої процедури зміни цільового призначення земельної ділянки є складання або перепогодження (у випадку якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка, а не її частина) проекту відведення земельної ділянки з місцевими органами виконавчої влади (районним (міським) органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування й архітектури та охорони культурної спадщини), а також проведення державної землевпорядної експертизи. Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок можуть здійснюватись виключно відповідно до вимог закону та у встановленому порядку, порушення якого має наслідком скасування таких розпоряджень (стаття 21 ЗК України). Отже, зміна виду цільового призначення (використання) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, встановленого законодавством та конкретизованого уповноваженим органом державної влади у рішенні про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, потребує обов'язкового дотримання механізму такої зміни, визначеного Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня

2002 року N 502;

- у постанові від 23 жовтня 2013 року суд зазначив, що державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України.

Отже, порівняння наведених судових рішень із судовим рішенням суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав вважати, що висновки, викладені в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2016 року, суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України

від 5 березня та 23 жовтня 2013 року.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява є необґрунтованою, тому в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом прокурора Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Київській області до ОСОБА_4, Яготинської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Трубізьке міжрайонне управління водного господарства, реєстраційна служба Яготинського районного управління юстиції, відділ Держземагентства в Яготинському районі Київської області, про визнання частково недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування їх державної реєстрації за заявою ОСОБА_4 про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Л.І. Охрімчук

Н.П. Лященко

А.Г. Ярема