Рішення

від 18.07.2006 по справі 2/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/116

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Рішення

18.07.2006                                                                                                Справа  № 2/116

За позовом   товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича компанія „ГАЛИЧИНА”, м. Дрогобич Львівської області

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНС ЛТД”,  м. Мукачево

Про стягнення суми 6692,75грн., в тому числі 6034,95грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію та вартості неповернутої тари, 476,75грн. інфляційних нарахувань та 181,05грн. трьох відсотків річних від простроченої суми

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача – Кісик Б.М. - представник по довіреності

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича компанія „ГАЛИЧИНА”, м. Дрогобич Львівської області заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „ТРАНС ЛТД”,  м. Мукачево про стягнення суми 6692,75грн., в тому числі 6034,95грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію та вартості неповернутої тари, 476,75грн. інфляційних нарахувань та 181,05грн. трьох відсотків річних від простроченої суми.

Позивач звернувся з позовними вимогами та просить їх задоволити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, вказує на порушення відповідачем термінів здійснення оплати за відпущену продукцію, що в свою чергу завдає матеріальної шкоди інтересам позивача та небажання відповідача відшкодувати вартість неповернутої тари. З цих підстав заявив до стягнення, крім суми основного боргу, інфляційні втрати та відсотки річних за прострочку платежу за період порушення зобов'язання.

Відповідач вкотре вимоги ухвали суду від 26.05.2006р. та від 13.06.2006р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника на засідання суду не направив (ухвала про порушення провадження у справі надіслана на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві,  рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення). З огляду на вищевикладене справа підлягає розгляду в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.07.2006 року по справі №2/116

У відповідності до усної домовленості позивач, згідно належним чином оформлених первинних документів (товарно-транспортних накладних) протягом 2002-2003 років відпустив відповідачу товарно-матеріальні цінності (нафтохімічну продукцію) загальною вартістю 155898,66грн. Факт отримання такої продукції підтверджується позивачем належно оформленими довіреностями у відповідності до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України №99 від 16.05.1996р. з наступними змінами та доповненнями. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за відпущену йому продукцію станом на 19.04.2006р. складає суму 1784,95грн. та незважаючи на  звернення позивача до відповідача з вимогою сплати такої суми (лист від 08.04.2005р. за №02-133) зобов'язання відповідачем належним чином не виконані, заборгованість в сумі 1784,95грн. не погашена.

З огляду на те, що вищевказана продукція була поставлена відповідачу в упаковці багаторазового використання (металеві бочки), ТОВ „Транс ЛТД” у відповідності до вимог пункту 4 Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання на Україні, затверджених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.1992р. №174 наказом Міндержресурсів України від 16.06.1992р. №15 з наступними змінами та доповненнями повинен був на протязі 30-ти днів повернути позивачу його власні засоби упаковки (металеві бочки) у кількості 50-ти штук (підстава –накладна №145-1 від 22.07.2003р.), вартість яких складає 4250грн. Листом від 14.11.2003р. позивач звернувся до відповідача з відповідною вимогою про повернення бочкотари у кількості 50 штук, однак, дана вимога станом на день розгляду справи ним не виконана.

В подальшому листом за №21/1 від 28.04.2006р. відповідачем було підтверджено зобов'язання по поверненню засобів упаковки багаторазового використання (металевих бочок) в кількості 50-ти штук, однак, відповідних дій з цього приводу ним не вчинено.

Позивач, вважаючи невиконання відповідачем обов'язку по поверненню тари відповідним зобов'язанням (п.3 роз'яснення Вищого господарського суду України за №01-6/368 від 30.03.1993р.) звернувся з вимогою про відшкодування її вартості, оскільки у зв'язку з великим строком її неповернення позивач втратив інтерес та вправі вимагати відшкодування збитків у розмірі вартості неповернутого майна.

Позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав:

Згідно вимог статті 173 Господарського кодексу України (далі –ГК України) господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну   дію   господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити   гроші,   надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу вимог статті 193 ГК України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.07.2006 року по справі №2/116

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана  вчинити на користь іншої особи  (кредитора)  певну  дію,  як-от:  передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від  боржника  виконання його обов'язку. Зобов'язання  виникають  з  договору  або   інших    підстав визначених законодавством. Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання  повинні  виконуватися  належним  чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до  вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем факт порушення відповідачем зобов'язань в частині здійснення своєчасного та повного розрахунку за придбану продукцію належним чином підтверджується наявними у справі матеріалами. Зокрема, позивачем подано докази про те, що за період поставки з 2002 по 2003 роки відповідач не в повному обсязі провів розрахунок за переданий товар, яка, враховуючи здійснену відповідачем оплату складає 1784,95грн. та підлягає стягненню в повному обсязі (позивачем підтверджено та відповідачем не спростовано).

Також позивачем підтверджено факт відпуску відповідачеві нафтохімічної продукції в тарі багаторазового використання (металеві бочки), а відповідачем таких відомостей не спростовано. Пунктом 4 Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання на Україні, затверджених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.1992р. №174 наказом Міндержресурсів України від 16.06.1992р. №15 з наступними змінами та доповненнями передбачено обов'язок отримувача протягом 30-ти днів з моменту отримання відповідного товару в тарі багаторазового використання повернути її відправнику. Своїм листом №21/1 від 28.04.2005р. відповідач у відповідності до п.1 статті 264 Цивільного кодексу України визнав свій обов'язок по поверненню заставної тари, однак, враховуючи той факт, що таке повернення прострочено більш ніж на два роки (вимога про її повернення надіслана позивачем 14.11.2003р.) та за цей строк відправник втратив інтерес до виконання такого зобов'язання в натурі, у відповідності до п.3 статті 612 Цивільного кодексу України підлягає задоволенню вимога про відшкодування збитків в розмірі вартості цієї тари в сумі 4250грн.

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний  сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а  також три проценти   річних   з  простроченої  суми,  якщо  законом  або договором не встановлений інший розмір процентів. Таким чином, заявлена позивачем до стягнення сума 476,75грн. інфляційних втрат та сума 181,05грн. трьох відсотків річних за період прострочення виконання зобов'язання з 01.05.05р. по 01.04.06р.  підлягають стягненню в повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 6692,75грн., в тому числі 6034,95грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію та вартості неповернутої тари, 476,75грн. інфляційних нарахувань та 181,05грн. трьох відсотків річних від простроченої суми, що складає суму позовних вимог (позивачем належним чином доведено, а відповідачем не спростовано).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 18.07.2006 року по справі №2/116

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Транс ЛТД”, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. І.Франка, 132 (код ЄДРПОУ 20455524) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича компанія „ГАЛИЧИНА”, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Стрийська, 443 (рах. №26004301002673 в Дрогобицькому відділенні №1 Львівської філії АКБ „Мрія” м. Дрогобич, МФО 385316, код ЄДРПОУ 30084964) суму 6692,75грн., в тому числі 6034,95грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію та вартості неповернутої тари, 476,75грн. інфляційних нарахувань та 181,05грн. трьох відсотків річних від простроченої суми, а також суму 102грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського  процесуального  кодексу  України.

                Суддя                                                                               О.Ф. Ремецькі