Вирок

від 17.07.2008 по справі 1-273/08

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

КОПІЯ

Справа № 1-273/08

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2008 року  

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого

- Парахіної Є.В.,

при секретарі

- Матусевич І.Р.,

з участю прокурора

- Снісаренка Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1

,

ІНФОРМАЦІЯ_1

, уродженця м. Шацьк, Любомльського р-ну, Волинської обл., українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого:

АДРЕСА_1

, раніше судимого:

05.06.2007 року Чутівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 315, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки,

в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 162 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1

 02.03.2008 року близько 21-50 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно, шляхом вибиття ударом руки замка вхідних дверей, проник до житла гр-на

ОСОБА_2

 -

АДРЕСА_2

, чим порушив недоторканість житла, гарантовану статтею 30 Конституцією України.

Перебуваючи в приміщенні

АДРЕСА_2

,

ОСОБА_1

 кулаком правої руки наніс

ОСОБА_2

 удар в обличчя, внаслідок якого потерпілий впав на підлогу, після цього

ОСОБА_1

 почав наносити численні удари ногами по тулубу потерпілого та штовхнув на нього ввімкнений гарячий обігрівач, після чого покинув квартиру. В цей же день близько 22-30 год.

ОСОБА_1

 повернувся до квартири

ОСОБА_2

, який лежав на дивані, та наніс потерпілому кілька ударів по лівій нозі, лівій частині тулубу та обличчя, а також по лівій руці, якою

ОСОБА_2

 захищався від ударів.

В результаті дій

ОСОБА_1

 потерпілому

ОСОБА_2

 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому передпліччя, які згідно висновку судово-медичної експертизи кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний

ОСОБА_1

 вину визнав частково та пояснив, що в квартирі, де проживає потерпілий

ОСОБА_2

, постійно влаштовуються дебоші та п'янки. 02.03.2008 року він почув шум та брутальну лайку з квартири

ОСОБА_2

, будучи обурений такою поведінкою мешканців цієї квартири, він підійшов до дверей, штовхнув їх і вони відчинились. Він пройшов до квартири, в коридорі побачив

ОСОБА_2

, який перебував в нетверезому стані, і без будь-яких пояснень вдарив його рукою по голові, від удару

ОСОБА_2

 впав на підлогу, після чого він почав бити його ногами по тулубу, штовхнув на нього обігрівач.

ОСОБА_2

 увесь час просив припинити побиття. Потім він пішов з квартири, залишивши

ОСОБА_2

 лежати на підлозі. Через деякий час, хвилюючись за його стан, він повернувся до квартири

ОСОБА_2

, знайшов його лежачим на підлозі в кімнаті, спробував затягти його на диван, після чого пішов з квартири. Коли вдруге приходив до

ОСОБА_2

, удари йому не наносив.

Винність підсудного

ОСОБА_1

 у вчиненні злочинів підтверджується:

- показаннями потерпілого

ОСОБА_2

, який в судовому засіданні пояснив, що 02.03.2008 року перебував у себе в квартирі. Увечері лежав на дивані та дивився телевізор. В цей час почув, як хтось вибив вхідні двері, після чого побачив як до нього підійшов сусід

ОСОБА_1

 та нічого не пояснюючи вдарив рукою в обличчя, а потім почав наносити численні удари ногами по тулубу. Йому було дуже боляче, він просив припинити побиття, закривався руками, захищаючись від ударів, але

ОСОБА_1

 був дуже розлючений і продовжував наносити удари, пошкодив ДВД-програвач, скинув телевізор та штовхнув на нього гарячий обігрівач. Чи приходив

ОСОБА_1

 вдруге в цей день до його квартири він не пам'ятає, оскільки після побиття втратив свідомість, а наступного дня зранку його забрали до лікарні;

- показаннями свідка

ОСОБА_3

, який пояснив суду, що проживає в

АДРЕСА_2

. Увечері 02.03.2008 року, повернувшись до квартири, побачив

ОСОБА_2

, який був дуже побитий та лежав на дивані, в квартирі був безлад, ДВД-програвач та обігрівач валялись на підлозі. На його запитання

ОСОБА_2

 нічого не зміг пояснити, лише стогнав. Через деякий час увірвався

ОСОБА_1

 та почав бити

ОСОБА_2

, який лежав на дивані, ногами та руками. Він перелякавшись швидко вибіг з квартири та переховувався на 5-му поверсі. Дочекавшись, коли

ОСОБА_1

 пішов, він повернувся до квартири, та перебував поруч з

ОСОБА_2

 до ранку, коли повернулась з роботи

ОСОБА_4

 - мати

ОСОБА_2

, викликала Швидку медичну допомогу та

ОСОБА_2

 відвезли до лікарні;

- показаннями свідка

ОСОБА_4

, яка пояснила, що зранку 03.03.2008 року повернувшись з роботи, побачила, що вхідні двері до квартири вибито, меблі в кімнатах пошкоджені, ДВД-програвач та обігрівач в несправному стані, а син

ОСОБА_2

 лежав на дивані побитий, обличчя в саднах та в крові, на її звернення до нього не реагував. Сусідка викликала швидку медичну допомогу, яка забрала сина до лікарні. Як пояснили

ОСОБА_3

 та син

ОСОБА_2

, його побив сусід

ОСОБА_1

;

- даними протоколу огляду місця події від 15.04.2008 року (а.с. 6-7);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 06.05.2008 року за участю потерпілого

ОСОБА_2

, в ході якого він пояснював про обставини та механізм заподіяння йому

ОСОБА_1

 тілесних ушкоджень, та фото таблицею до нього (а.с. 45-48);

- висновком судово-медичної експертизи № 585 від 22.04.2008 року, згідно якого

ОСОБА_2

 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому передпліччя, які згідно висновку судово-медичної експертизи кваліфікуються як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми м'яких тканин обличчя, саден шкіри лівої вушної раковини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; садна шкіри правого гомілково-ступеневого суглобу, пальців лівої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень

.

Враховуючи анатомічну локалізацію, морфологічну характеристику даних тілесних ушкоджень, можливо вказати, що в момент їх отримання взаємо розміщення потерпілого і травмуючи  предметів змінювалось фактору. Дані тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, можливо в строк та за обставин, на які вказує

ОСОБА_2

 (а.с. 23-24);

та сукупністю інших доказів, досліджених та перевірених в судовому засіданні.

Доводи потерпілого

ОСОБА_2

 в судовому засіданні про те, що він не пам'ятає щоб 02.03.2008 року

ОСОБА_1

 вдруге приходив до його квартири, суд вважає непереконливими, оскільки вони не узгоджуються з показаннями

ОСОБА_1

, який не заперечував, що після нанесення тілесних ушкоджень повертався до квартири

ОСОБА_2

, та суперечать показанням свідка

ОСОБА_3

,

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про доведеність умисну підсудного

ОСОБА_1

 на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому

ОСОБА_2

, про що свідчить, зокрема, локалізація та механізм їх спричинення.

Дії підсудного

ОСОБА_1

 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Крім того, органами досудового слідства

ОСОБА_1

 пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 162 КК України, у вчиненні незаконного проникнення до житла потерпілого

ОСОБА_2

 із застосуванням насильства.

Разом з тим, як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні не здобуто будь-яких доказів на підтвердження того, що при проникненні до житла потерпілого

ОСОБА_2

, підсудним

ОСОБА_1

 застосовувалось насильство.

Так, підсудний

ОСОБА_1

 під час досудового слідства при допиті в якості підозрюваного і як обвинувачений (а.с. 19, 67), а також в судовому засіданні вказував, що рукою штовхнув двері та пройшов до

АДРЕСА_2

, після цього побачив потерпілого

ОСОБА_2

 та почав наносити йому тілесні ушкодження.

Пояснення підсудного в цій частині повністю узгоджуються з показаннями потерпілого

ОСОБА_2

 на досудовому слідстві (а.с. 35), під час відтворення обстановки та обставин події злочину (а.с. 45), а також з його показаннями в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, оцінюючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про необхідність перекваліфікації дій

ОСОБА_1

, які виразились в незаконному проникненні до житла потерпілого

ОСОБА_2

, з ч. 2 ст. 162 КК України на ч. 1 ст. 162 КК України.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги статті 65 КК України - ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу підсудного.

В силу статті 66 КК України, обставин, що пом'якшують покарання підсудного

ОСОБА_1

,  судом не встановлено.

В силу статті 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання підсудного

ОСОБА_1

, є рецидив злочинів, вчинення злочинів в стані алкогольного сп'яніння.

Згідно медичного висновку підсудний

ОСОБА_1

 примусового лікування від залежності до психоактивних речовин не потребує (а.с. 96).

ОСОБА_1

 за місцем проживання характеризується задовільно (а.с. 79).

Обираючи міру покарання підсудному

ОСОБА_1

, суд також враховує, що він раніше судимий, дані злочини скоїв в період іспитового строку за вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 05.06.2007 року, що свідчить про те, що на шлях виправлення

ОСОБА_1

 не став, а тому приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі та з врахуванням положень ст. 71 КК України.

Позов прокурора Ленінського району м. Полтави про відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого

ОСОБА_2

 підлягає задоволенню в повному обсязі на суму 902 грн. 56 коп. (а.с. 72).

Заявлений по справі потерпілим

ОСОБА_2

 цивільний позов про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди підлягає залишенню без розгляду, оскільки потерпілим не було надано суду доказів на підтвердження факту її заподіяння, з роз'ясненням йому права заявити позов в порядку цивільного судочинства (а.с. 37).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1

 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 162 КК України та призначити покарання:

•  

за ч. 1 ст. 122 КК України - у вигляді 1 року позбавлення волі;

•  

за ч. 1 ст. 162 КК України – у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити

ОСОБА_1

 покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 05.06.2007 року та остаточно призначити

ОСОБА_1

 покарання у вигляді 5 (п'яти) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід

ОСОБА_1

 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши  під варту негайно в залі суду. Строк покарання

ОСОБА_1

 рахувати з часу затримання.

Стягнути з

ОСОБА_1

 на користь Полтавського обласного фінансового управління витрати на стаціонарне лікування потерпілого

ОСОБА_2

 в сумі 902 грн. 56 коп. (а.с. 72).

Позов потерпілого

ОСОБА_2

 залишити без розгляду (а.с. 37).

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Ленінський районний суд м. Полтави, а засудженим – в той же строк з дня отримання копії вироку.

ВІРНО: Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави

Є.В. Парахіна