Ухвала

від 25.11.2014 по справі 25/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44 тел. 284-18-98

У Х В А Л А

25.11.2014 Справа № 25/201 За позовом Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лен Ойл»

про стягнення 8 351 526,68 грн., -

За розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М»

про заміну сторони виконавчого провадження, -

Суддя Морозов С.М.

за участю представників сторін:

від заявника: Цирулевський Р.О. (представник за довіреністю б/н б/д);

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку» (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лен Ойл» (надалі також - відповідач) суми боргу в розмірі 8 351 526,68 грн., а також про розірвання Кредитного договору №14/1-1-174 від 25.11.2008р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2010р. позовні вимоги в справі №25/201 було задоволено частково та розірвано Кредитний договір №14/1-1-174 від 25.11.2008р. і стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 7 609 073,33 грн. та судові витрати в розмірі 23 448,07 грн.

23.07.2010р. Господарським судом міста Києва було видано наказ на примусове виконання рішення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010р. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2010р. було змінено та викладено його в наступній редакції: «Стягнути з відповідача на користь позивача 7 000 000,00 грн. основного боргу, 1 123 835,61 грн. процентів за користування кредитом та 70 897,19 грн. пені, 25 021,25 грн. відшкодування витрат зі сплати державного мита за подання позову, 231,57 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині рішення залишити без змін. Стягнути з відповідача на користь позивача 3 712,27 грн. відшкодування витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги.».

12.10.2010р. Господарським судом міста Києва було видано накази на примусове виконання постанови.

28.10.2014р. до суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» з заявою про заміну сторони позивача у зв'язку з укладенням між останнім та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» Договору про передавання в управління непроданих активів від 20.11.2013р.

Ухвалою від 30.10.2014р. суддею Морозовим С.М. заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» була призначена до розгляду на 11.11.2014р.

В судовому засіданні 11.11.2014р. розгляд заяви в справі №25/201 було відкладено до 25.11.2014р. та витребувано від заявника перелік (реєстр) вимог кредиторів Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» розрахунки з якими не проведені.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 25.11.2014р. не з'явились, заяв та клопотань до суду не надіслали, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» заяву про заміну сторони виконавчого провадження, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому вказаним Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Оскільки виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальний кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження».

Пунктом 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України «Про акціонерні товариства»). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Статтею 512 Цивільного кодексу України зазначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 Цивільного кодексу України).

До матеріалів справи надано заявником Договір про передавання в управління непроданих активів від 20.11.2013р., відповідно до якого позивач передає в управління Товариству з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» активи, наявні на балансі позивача на дату укладання цього Договору (далі - активи), а ТОВ «АКЗХ «Дельта М» приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів позивача (далі - вигодонабувача) відповідно до Переліку (реєстру) вимог кредиторів за рахунок активів. Перелік активів наведено в додатку №1 до цього Договору. Вигодонабувачами за Договором є кредитори позивача, які на дату підписання Договору внесені до Переліку (реєстру) вимог кредиторів позивача (далі - перелік вигодонабувачів) та розрахунки з якими не проведені. Перелік вигодонабувачів з визначеною черговістю задоволення вимог наведено в додатку №2 до цього Договору.

В підтвердження обставин дійсної необхідності здійснення заміни сторони виконавчого провадження судом було витребувано від заявника додаток №1 та додаток №2 до Договору про передавання в управління непроданих активів від 20.11.2013р., наявність яких би підтвердила би факт переходу права вимоги, яке мав позивач до відповідача.

Заявником на вимогу суду не було надано зазначених доказів для вивчення та долучення до матеріалів справи.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Оскільки за результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» судом має бути винесено обґрунтоване рішення (ухвала) прийняте у відповідності до норм діючого законодавства, відсутність в матеріалах справи Переліку (реєстру) вимог кредиторів за рахунок активів (додаток №1) та Переліку вигодонабувачів з визначеною черговістю задоволення вимог (додаток №2) не підтверджує правомірності (обґрунтованості) звернення ТОВ «АКЗХ «Дельта М» до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується, що станом на час звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» з даною заявою, право вимоги до відповідача Товариству з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» перейшло згідно Договору про передавання в управління непроданих активів від 20.11.2013р.

Отже, підсумовуючи викладені норми та наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» задоволенню не підлягає.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №25/201 відмовити.

СуддяС.М. Морозов