Постанова

від 25.11.2014 по справі 2а-1670/4803/11

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року 10:29м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4803/11

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представників позивача - Чепурка О.Г., Марченко Н.С., Вербицької П.А.,

представника відповідача - Клименко О.В.,

прокурора - Конарєвої А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Актеон" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ "Актеон" (надалі - ТОВ ВКФ "Актеон", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, за участю Прокуратури Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2011 року № 00512301/0.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо Комерційної Фірми "Актеон" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, за участю Прокуратури Полтавської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 00512301/0 від 22 березня 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо Комерційної Фірми "Актеон" витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2014 року рішення попередніх судових інстанцій було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року справу прийнято до провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо Комерційної Фірми "Актеон" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 30 вересня 2010 року. За результатами перевірки був складений акт № 1380/23-2/32908761 від 28 лютого 2011 року. На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00512301/0 від 22 березня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1530440,24 грн та штрафні санкції в розмірі 382610,06 грн. Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку, рішенням ДПА у Полтавській області № 1332/10/25-016 від 25 червня 2011 року скарга позивача залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін. Позивач вважає вказане рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

В ході судового розгляду замінено відповідача на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - ДПІ в м. Полтаві, відповідач).

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. У письмових запереченнях та додаткових поясненнях в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначав, що перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3, пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року під час формування податкового кредиту з ПДВ за наслідками господарських взаємовідносин з ТОВ ТПП "Промкомплект", ТОВ "Форитех" та ТОВ "Глоримет". Вказував, що надані позивачем в ході проведення перевірки документи не підтверджують реальності здійснення господарських операцій. Зазначав, що позивачем не було надано до перевірки будь-які документи, що підтверджують транспортування товару, також господарські операції позивача із контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, необхідного для здійснення своєї діяльності. А тому, контролюючим органом, правомірно констатовано заниження податку на додану вартість та донараховано позивачу відповідні грошові зобов'язання.

11 липня 2011 року до суду надійшла заява Прокуратури Полтавської області про вступ прокурора у справу для захисту інтересів держави в особі відповідача.

В судовому засіданні прокурор проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо Комерційна Фірма "Актеон" (код ЄДРПОУ 32908761) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію видане 23 травня 2004 року за № 711237, номер запису 15881200000005440, а також перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Полтаві, у томі числі як платник податку на додану вартість.

Згідно довідки Головного управління статистики у Полтавській області № 428511 видами діяльності ТОВ ВКФ "Актеон" за КВЕД є: оптова торгівля паливом, виробництво продуктів нафтоперероблення, роздрібна торгівля пальним, інші види оптової торгівлі.

У період з 30 листопада 2010 року по 21 лютого 2011 року ДПІ у м. Полтаві була проведена планова виїзна перевірка ТОВ ВКФ "Актеон" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 30 вересня 2010 року, за результатами якої складено акт № 1380/23-2/32908761 від 28.02.2011 року (далі - Акт), в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 7.2.3, пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, в результаті чого встановлено заниження грошового зобов'язання по Декларації по податку на додану вартість за 2009 рік на суму 1530440,24 грн, у тому числі за: серпень - 211449,70 грн, вересень - 357956,67 грн, жовтень - 415141,67 грн, листопад - 316286,95 грн, грудень - 229605,25 грн (а.с. 12-42, т.1).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00512301/0 від 22 березня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 1913050,30 грн, у тому числі за основним платежем в розмірі 1530440,24 грн та штрафної санкції в розмірі 382610,06 грн (а.с. 11, т.1).

Позивач скористався правом оскарження спірного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової адміністрації Полтавської області № 1332/10/25-016 від 26 травня 2011 року скарга позивача залишена без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.97-103, т.1).

Позивач, не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню № 00512301/0 від 22 березня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 1913050,30 грн, у тому числі за основним платежем в розмірі 1530440,24 грн та штрафної санкції в розмірі 382610,06 грн, суд виходив з наступного.

Згідно статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року N 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (що діяв станом на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон України № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку та його установ.

Згідно пп. 1.7. п. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205 (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Порядок) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп. 2.3.4 п. 2.3 п. 2 Порядку не допускається відображення в акті необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання.

Згідно з ч.1 п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (станом на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон України "Про ПДВ"), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податкові накладні видаються платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

За приписами пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно з п. 6.2. Наказу Державної податкової адміністрації України № 165 від 30 травня 1997 року, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Суд також враховує, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, протягом періоду, що перевірявся, між позивачем (по тексту договорів - Покупець) було укладено договори поставки паливно-мастильних матеріалів із ТОВ «Форитех» - № 15/7-09-1 від 15 липня 2009 року, із ТОВ «Глоримет» - № ПР-03/08/09 від 03 серпня 2009 року, та із ТОВ ТПП «Промкомплект» - № 02/01/09 від 02 січня 2009 року (а.с.43-45, 54-56, 61-63, т.1).

Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту стали наступні податкові накладні: № 31/08/0002 від 31 серпня 2009 року на суму 283950 грн, в т.ч. ПДВ - 47325 грн, № 26/08/0001 від 26 серпня 2009 року на суму 288196 грн, в т.ч. ПДВ - 48032,67 грн (ТОВ «Форитех»), № 06.12-0001 від 06 грудня 2009 року на суму 659631,48 грн, в т.ч. ПДВ - 109938,58 грн (ТОВ «Глоримет»), № 30/09/0002 від 30 вересня 2009 року на суму 2147740 грн, в т.ч. ПДВ - 357956,67 грн (а.с.65, 67, 71, 79, т.1), № 25/08-0002 від 25 серпня 2009 року на суму 248164,19 грн, в т.ч. ПДВ - 41360,70 грн, № 25/08-0001 від 25 серпня 2009 року на суму 146588 грн, в т.ч. ПДВ - 24431,33 грн (ТОВ ТПП «Промкомплект»), № 29/12/0001 від 29 грудня 2009 року на суму 718000 грн, в т.ч. ПДВ - 119666,67 грн (ТОВ «Форитех»), № 15.08-0001 від 15 серпня 2009 року на суму 151700 грн, в т.ч. ПДВ - 25283,33 грн, № 18.08-0002 від 18 серпня 2009 року на суму 150100 грн, в т.ч. ПДВ - 25016,67 грн, № 19.08-0001 від 19 серпня 2009 року на суму 98200 грн, в т.ч. ПДВ - 16366,67 грн, № 30.11-0005 від 30 листопада 2009 року на суму 1897721,70 грн, в т.ч. ПДВ - 316286,95 грн, № 30.10-0002 від 30 жовтня 2009 року на суму 2392650 грн, в т.ч. ПДВ - 398775 грн (ТОВ «Глоримет») (а.с.154, 156, 158, 166, 168, 170, 172, 184, т.1).

Суд вважає за необхідне відмітити, що податкові накладні, виписані на адресу позивача контрагентами ТОВ ТПП «Промкомплект», ТОВ «Форитех» та ТОВ «Глоримет», оформлені у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, містять усі необхідні реквізити, скріплені печатками продавців.

На підтвердження виконання вказаних угод позивачем надано до суду наступні первинні документи, на підставі яких отримано від ТОВ ТПП «Промкомплект», ТОВ «Форитех» та ТОВ «Глоримет» паливно-мастильні матеріали та нафтогазоконденсатну суміш: специфікації від 15 липня 2009 року, 01 серпня 2009 року, 04 серпня 2009 року, 05 серпня 2009 року, 25 серпня 2009 року, 07 вересня 2009 року, 08 вересня 2009 року, 14 грудня 2009 року (ТОВ «Форитех», а.с.46-56, т.1), 15 серпня 2009 року, 02 вересня 2009 року, 02 листопада 2009 року, 01 грудня 2009 року (ТОВ «Глоримет», а.с.57-60, т.1), 25 серпня 2009 року (ТОВ ТПП «Промкомплект», а.с.64, т.1); видаткові накладні № 31/08/0004 від 31 серпня 2009 року, № 26/08/0001 від 26 серпня 2009 року, № 07/09/0004 від 07 вересня 2009 року, № 21/09/0001 від 21 вересня 2009 року, № 22/09/0001 від 22 вересня 2009 року, № 23/09/0003 від 23 вересня 2009 року, № 25/09/0005 від 25 вересня 2009 року, № 28/09/0005 від 28 вересня 2009 року, № 29/09/0001 від 29 вересня 2009 року, № 30/09/0002 від 30 вересня 2009 року, № 08/09/0003 від 08 вересня 2009 року, № 10/09/0003 від 10 вересня 2009 року, № 14/09/0003 від 14 вересня 2009 року, № 15/09/0003 від 15 вересня 2009 року, № 17/09/0002 від 17 вересня 2009 року, № 18/09/0002 від 18 вересня 2009 року, № 20/09/0001 від 20 вересня 2009 року, № 25/08-0002 від 25 серпня 2009 року, № 25/08-0001 від 25 серпня 2009 року, № 25/12/0001 від 25 грудня 2009 року, № 15/12/0001 від 15 грудня 2009 року, № 27/12/0001 від 27 грудня 2009 року, № 26/12/0001 від 26 грудня 2009 року, № 28/12/0001 від 28 грудня 2009 року, 29/12/0001 від 29 грудня 2009 року, № 15.08-0001 від 15 серпня 2009 року, № 18.08-0001 від 18 серпня 2009 року, № 19.08-0002 від 19 серпня 2009 року, № 19.11.-0003 від 19 листопада 2009 року, № 17.11-0003 від 17 листопада 2009 року, № 16.11-0008 від 16.11.2008 р., № 13.11-0005 від 13 листопада 2009 року, № 12.11-0005 від 12 листопада 2009 року, № 10.11-0006 від 10 листопада 2009 року, № 09.11-0009 від 09 листопада 2009 року, № 07.11-0002 від 07 листопада 2009 року, № 06.11-0006 від 06 листопада 2009 року, № 03.11-0008 від 03 листопада 2009 року, № 02.11-0009 від 02 листопада 2009 року, № 29.10-0004 від 29 жовтня 2009 року, № 28.10-0002 від 28 жовтня 2009 року, № 26.10-0002 від 26 жовтня 2009 року, № 23.10-0001 від 23 жовтня 2009 року, № 20.10-0004 від 20 жовтня 2009 року, № 19.10-0001 від 19 жовтня 2009 року, № 16.10-0003 від 16 жовтня 2009 року, № 15.10-0002 від 15 жовтня 2009 року, № 14.10-0001 від 14 жовтня 2009 року, № 13.10-0004 від 13 жовтня 2009 року, № 12.10-0005 від 12 жовтня 2009 року, № 08.10-0003 від 08 жовтня 2009 року, № 07.10-0002 від 07 жовтня 2009 року, № 05.10-0004 від 05 жовтня 2009 року, № 02.10-0004 від 02 жовтня 2009 року (а.с.66, 69, 73-78, 82-96, 155, 157, 160-165, 167, 169, 171, 173-183, 185-199, т.1); акти прийому-передачі газоконденсатної суміші від 25 серпня 2009 року, 06 грудня 2009 року, 07 вересня 2009 року, 30 вересня 2009 року, 29 грудня 2009 року (а.с.70, 72, 80-81, 159; т.1).

Вказані первинні документи оформлені у відповідності до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та скріплені печатками продавців ТОВ ТПП «Промкомплект», ТОВ «Форитех», ТОВ «Глоримет» та покупця - ТОВ ВКФ "Актеон".

Оплата товарно-матеріальних цінностей за договорами з ТОВ «Форитех» та ТОВ «Глоримет» проведено в повному обсязі у безготівковій формі, про що свідчать надані позивачем до матеріалів справи копії банківських виписок по рахунку ТОВ ВКФ «Актеон» (а.с.65-74, 90-94, 101-104, 108-112, 117-124, т.2), а із ТОВ ТПП «Промкомплект» - шляхом заліку взаємних вимог згідно протоколу № 31/08-01 від 31 серпня 2009 року на суму 394752,19 грн. (а.с.79, т.2).

Придбана у ТОВ ТПП «Прокомплект», ТОВ «Форитех» та ТОВ «Глоримет» нафто газоконденсатна суміш була оприбуткована позивачем згідно оборотних відомостей за серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року (а.с.96, 105, т.3, а.с.12, 158 т.2), та направлена на переробку згідно із договорами 22-09-ДС від 01 серпня 2009 року про надання послуг з переробки сировини, укладеного ТОВ ВКФ «Актеон» із ДП «Маунтфілд Комодітіс Лімітед Юкрейн» (а.с.54-56, т.2), та № 1 від 03 березня 2008 року на переробку давальницької сировини, укладеного між позивачем та ЗАТ ПТФ «МТН-Полтава» (а.с.57-61 т.2).

Фактичне придбання позивачем нафтогазоконденсатної суміші та подальша її переробка підтверджується також накладними про здавання позивачем нафтогазоконденсатної суміші на переробку ЗАТ ПТФ «МТН-Полтава»№ 302 від 03 серпня 2009 року, № 303 від 06 серпня 2009 року, № 304 від 31 серпня 2009 року, № 305 від 31 серпня 2009 року, № 345 від 29 вересня 2009 року, актом № ЦБ-ОУ-0048 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по переробці нафтогазоконденсатної суміші (234,5 т), податковою накладною № 52 від 31 серпня 2009 року, виписаною ДП «Маунтфілд Комодітіс Лімітед Юкрейн», накладними № 345 від 29 вересня 2009 року, № 3/09 від 30 вересня 2009 року, 1/10 від 30 жовтня 2009 року, № 3/11 від 30 листопада 2009 року, № 1/12 від 31 грудня 2009 року, виписаними ЗАТ ПТФ «МТН-Полтава», протоколами видачі нафтопродуктів при переробці партії сировини, поставленої ТОВ ВКФ «Актеон» за договором із ТОВ ПТФ «МТН-Полтава»; матеріальними балансами видачі нафтопродуктів № 7 від 31 серпня 2009 року, № 8 від 31 серпня 2009 року, № 6 від 26 серпня 2009 року, № 5 від 20 серпня 2009 року, № 1 від 02 серпня 2009 року, № 2 від 15 серпня 2009 року, № 3 від 18 серпня 2009 року, № 4 від 19 серпня 2009 року, (а.с.76-77, 85-88, 97-99, 106, 114, 126, т.2; а.с.15-22, 54-66, 92-110, 127-145, 159-177, т.3).

Придбана у ТОВ ТПП «Промкомплект», ТОВ «Форитех» та ТОВ «Глоримет» нафтогазоконденсатна суміш та продукти її переробки (компонент автомобільного палива, компонент газовий стабільний), мазут паливний, нафтогазоконденсатна суміш, компонент дизельного палива) були реалізовані позивачем ТОВ «Абсолют-Плюс», ТОВ «Солінг Плюс», ПП «Надежда», ТОВ «Полтава-Полімет», ТОВ «Квант А», ПП «Марк», ПП «ТД Гарант», ПП «Солінг», ПП «Тиса-Ойл», про що свідчать надані до матеріалів справи копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, накладних, податкових накладних (а.с.24-49, 74-89, 112-124, 147-157, 179-189 т.3).

З огляд на викладене, беручи до уваги види господарської діяльності, якими займається позивач, суд приходить до висновку, що господарські операції з придбання ТОВ ВКФ «Актеон» нафтогазоконденсатної суміші у ТОВ ТПП «Промкомплект», ТОВ «Форитех» та ТОВ «Глоримет» повністю підтверджені первинними документами, оформленими належним чином (видатковими накладними, актами прийому-передачі, банківськими виписками), а також податковими накладними, заповненими у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а придбаний товар використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Щодо посилання відповідача на висновок фахівця від 21 лютого 2011 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як зазначено в акті перевірки № 1380/23-2/32908761 від 28 лютого 2011 року, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01 квітня 2009 року по 30 вересня 2010 року встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 17 Декларацій "Податковий кредит", а саме: підприємством включено до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, сировини протягом 2009 року від ТОВ ТПП "Промкомплект", ТОВ "Форитех" та ТОВ "Глоримет" не підтверджені податковими накладними (митними деклараціями, іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 Закону України "Про ПДВ").

Перевіряючими під час проведення перевірки були зроблені висновки, про те, що згідно податкових накладних, отриманих ТОВ ВКФ "Актеон" від зазначених підприємств вони підписані відповідно: - ОСОБА_6 по ТОВ ТПП "Промкомплект" - ОСОБА_7 по ТОВ "Форитех" - ОСОБА_8 по ТОВ "Глоримет".

В акті перевірки зазначено, що основними постачальниками товарів, робіт та послуг ТОВ ВКФ "Актеон" у періоді 01 квітня 2009 року по 30 червня 2010 року були: - ТОВ ТПП "Промкомплект", в період з 16 травня 2007 року знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровськ. Згідно бази даних ДПА Україні "Пошуково-довідникова система" фактична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 38. Стан платника 32 "фактична адреса не встановлена". За даними податкових накладних ТОВ ТПП "Промкомплект", місцезнаходження платника вказано: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 38. Kepiвниками підприємства були директором - ОСОБА_9, ід.н. НОМЕР_1, головним бухгалтером - ОСОБА_6, ід.н. НОМЕР_2, яка є засновником ТОВ ТПП "Промкомплект". Відповідно довідки Наркологічного диспансеру Управління охороні здоров'я Запорізької області від 17 січня 2011 року №75-06, ОСОБА_6, 1956 р.н. мешкає за адресою: АДРЕСА_1, з 18 лютого 1997 року по 04 березня 1997 року лікувалася в гострому психічному відділенні з діагнозом "Алкогольний делірій". Відповідно довідки Наркологічного диспансеру Управління охорони здоров'я Запорізької області від 17 січня 2011 року № 154 ОСОБА_6, 1956 р.н., мешкає за адресою: АДРЕСА_2, в період з 21 листопада 1994 року по 21 квітня 2005 року перебувала на діспансерно-динамічному нагляді в КУ-ОКНД: з діагнозом: "психічні поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Знята з диспансерно-динамічного нагляду в зв'язку з відсутністю даних".

Свідоцтво платника ПДВ видане 06 липня 2007 року № 10005113, анульоване 30 березня 2011 року, Акт про анулювання свідоцтва платника ПДВ від 30 березня 2010 року.

За висновком фахівця-експерта Міжрегіонального науково-дослідного експертно- консультаційного центру "Експол" Гритченко А.В. з кваліфікацією судового експерта, що має право проведення почеркознавчої та технічної експертизи, складеного 21 лютого 2011 року № 28/3-11 встановлено наступне: зображення підпису гр. ОСОБА_6 на копії форми №1 не відповідає зображенням підпису на копіях податкових накладних №25/08-000 від 25 серпня 2009 року, № 25/08-0002 від 25 серпня 2009 року.

ТОВ "Форитех", код ЄДРПОУ 36207512 протягом періоду з липня 2009 року по січень 2010 року, що знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ за фактичною адресою згідно бази даних ДПА України "Пошуково- довідникова система": 49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 225. Стан платника 23 "місцезнаходження не встановлено".

За даними податкових накладних ТОВ "Форитех", місцезнаходження платника вказано: 49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду,225.

Згідно довідок ВПМ ДПІ у Бабушкінському р-ні М.Дніпропетровська № 1358/77/26-408 від 21 вересня 2009 року та № 531/77/26-408 від 08 квітня 2010 року фактичне місцезнаходження ТОВ "Форитех" не встановлено.

Директором та головним бухгалтером є ОСОБА_7. Свідоцтво платника ПДВ № 100216170 видане 16 березня 2009 року.

За висновком фахівця - експерта Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" Гритченко А.В. з кваліфікацією судового експерта, що має право проведення почеркознавчої та технічної експертизи, складеного 21 лютого 2011 року № 28/3-11 встановлено наступне: зображення підпису гр. ОСОБА_7 на копії форми №1 не відповідає зображенням підписів на копіях податкових накладних № 29/12-0001 від 29 грудня 2009 року, № 30/09-0002 від 30 вересня 2009 року, № 26/08/0001 від 26 серпня 2009 року, №31/08-0002 від 31 серпня 2009 року.

ТОВ "Глоримет", код ЄДРПОУ 36162828 протягом періоду з серпня 2009 року по січень 2010 року, що знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Днпропетровськ за фактичною адресою згідно бази даних ДПА України "Пошуково- довідникова система": 49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 225. Стан платника 23 "місцезнаходження не встановлено".

За даними податкових накладних ТОВ "Глоримет", місцезнаходження платника вказано: 49057, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 225.

Згідно довідок ВПМ ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 1359/77/26-408 від 21 вересня 2009 року та № 530/77/26-408 від 08 квітня 2010 року, фактичне місцезнаходження ТОВ "Глоримет" не встановлено.

Директором та головним бухгалтером є ОСОБА_8. Свідоцтво платника ПДВ № 100155484 видане 16 грудня 2008 року.

За висновком фахівця-експерта Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" Гритченко А.В. з кваліфікацією судового експерта, що має право проведення почеркознавчої та технічної експертизи, складеного 21 лютого 2011 року № 28/3-11 встановлено наступне: зображення підпису гр. ОСОБА_8 на копії паспорту не відповідає зображенням підписів на копіях податкових накладних №15/08-0001 від 15 серпня 2009 року, № 18/08-0002 від 18 серпня 2009 року, № 19/08-0002, від 19 серпня 2009 року, № 30.10-0002 від 30 жовтня 2009 року, № 30.11-0005 від 30 листопада 2009 року, № 06.12-0001 від 06 грудня 2009 року.

Як вказано в акті перевірки зазначені порушення податкового законодавства підтверджені податковими накладними, що підписані невстановленими особами та висновком фахівця Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" Гритченко А.В. від 21 лютого 2011 року № 28/3-11.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку про безпідставність віднесення позивачем сум за цими операціями до податкового кредиту сум з ПДВ.

У якості підстав, з яких податковий орган дійшов висновків про порушення ТОВ ВКФ "Актеон" вимог податкового законодавства у акті перевірки відповідач зазначає, що інформація отримана із бази даних ДПА України "Пошуково-довідкова система" та висновку фахівця експерта Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" Гритченко А.В., складеного 21 лютого 2011 року.

Надаючи оцінку твердженням відповідача щодо посилань на висновок фахівця експерта Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" Гритченко А.В., складеного 21 лютого 2011 року, як на беззаперечний доказ допущення порушення податкового законодавства позивачем, суд дійшов наступних висновків.

Даний висновок було складено 21 лютого 2011 року на підставі відношення ВПМ ДПІ у м. Полтаві експертом Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" Гритченко А.В., який має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів.

Наказом Мін'юсту від 01 червня 2009 року № 965/5, зареєстровано в Мін'юсті 05 червня 2009 року за № 493/16509, було внесено зміни до Наказу № 53/5, яким визначено, зокрема, види висновків, які складаються експертами за результатами проведених експертиз, та було замінено слова "висновки спеціаліста" словами "висновки експертних досліджень".

Таким чином, з 22 червня 2009 року (з дня набрання чинності вищевказаного наказу про внесення змін до Наказу № 53/5) не передбачено чинним законодавством такого виду висновку як "висновок фахівця" .

Натомість, зазначеним наказом визначено такі види висновків: 1) "висновок експерта" та 2) "висновок експертного дослідження".

Згідно п. 1.7 Наказу № 53/5 підставою для проведення експертиз є передбачений законом процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), а підставою проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридична або фізична особа) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки ; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як встановлено судом в ході розгляду справи посадові особи ДПІ у м. Полтаві не мали ні "висновку експерта", ні "висновку експертного дослідження", на підставі яких вони могли б зробити такі висновки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Одночасно судом встановлено, що на дослідження експерту було надано копії податкових накладних, виписані контрагентами позивача - ТОВ ТПП "Промкомплект", ТОВ "Форитех", ТОВ "Глоримет" та копії форми № 1 та копії сторінок паспорту ОСОБА_8, і у вказаному висновку вказано про порівняння зображення підпису розміщеного на копії одного документу та копії іншого документу. Тобто, фахівцем не було зроблено висновок (як це зазначає відповідача) про те, що податкові накладні підписанні іншими особами, ніж ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6, а фахівцем було лише зазначено про неспівпадіння зображення підпису цих осіб на двох різних документах.

Пунктом 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (Почеркознавча експертиза) встановлено, що головним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту , обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису.

Абзацом 14 цього ж пункту визначено, що у виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних документів не можуть бути представленими експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями документа, приєднаними до справи у встановленому законом порядку. Про проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано у постанові (ухвалі) про її призначення. Почеркознавчі дослідження за копіями об'єктів дослідження можуть бути проведені лише після вирішення експертами в галузі технічного дослідження документів питання про відсутність монтажу.

Враховуючи вищевикладене, висновок фахівця від 21 лютого 2011 року № 28/3-11 не є належним та достовірним доказом про допущене позивачем порушення, а висновки перевірки не могли ґрунтуватися на ньому .

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому, Вищим адміністративним судом в ухвалі від 17 вересня 2014 року зазначено, що суд відповідно до норм ст. 81 КАС України мав процесуальні підстави призначити судову почеркознавчу експертизу у судовому процесі з огляду на наявність обґрунтованих сумнівів щодо автентичності підписів осіб, які підписували податкові накладні від імені ТОВ "ТПП "Промкомплект", ТОВ "Форитех", ТОВ "Глоримет", підписам керівників цих товариств. Тим більше, що необхідність перевірки доводів ДПІ на підтвердження цього факту обумовлена посиланням податкового органу в судовому процесі на обставини, які ставлять під сумнів дієздатність цих осіб, зокрема громадянки ОСОБА_11 (директор та засновник ТОВ "ТПП "Промкомплект") та громадянина ОСОБА_7 (директор ТОВ "Форитех").

Вирішуючи питання про можливість проведення зазначеної Вищим адміністративним судом, почеркознавчої експертизи у судовому процесі, суд при новому розгляді даної справи, зауважує наступне.

Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) встановлено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації . Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням даної експертизи (п.1.3).

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові), та посвідчити це своїм підписом.

У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо) (п.1.4).

Вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.

Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру (п. 1.5).

Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.

У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка.

Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.

Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.

Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані друкованими літерами і цифрами або відповідним шрифтом.

Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.

Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.

Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів (п.1.6).

Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо) (п.1.7).

Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів (а.с. 1.8).

Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис (п.1.9).

При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.

При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) слід указати на встановлені органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливі обставини виконання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо). Якщо є дані, що виконавцем є особа, у якої порушена координація рухів, про це також слід повідомити експерта. У разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров'я на момент можливого виконання об'єкта почерку, що досліджується (п.1.12).

Виходячи з вищевикладеного, та зважаючи на обов'язковість відібрання вказаних вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків почерку, суд зауважує на практичну неможливість їх відібрання безпосередньо судом у осіб, які підписували податкові накладні від імені ТОВ "ТПП "Промкомплект", ТОВ "Форитех", ТОВ "Глоримет", з метою долучення до справи та передачі для експертної установи для встановлення їх автентичності підписам керівників цих товариств. Відповідачем самостійно не було здійснено заходів, спрямованих на отримання ним вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків почерку вказаних осіб.

Згідно пояснень представників позивача, наданих в ході нового розгляду, останній не підтримує правовідносини зі спірними контрагентами, можливість зв'язатись з представниками ТОВ "ТПП "Промкомплект", ТОВ "Форитех", ТОВ "Глоримет" також відсутня.

При цьому, суд зауважує, що відповідачем - на підтвердження висновку фахівця експерта Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" Гритченко А.В., складеного 21 лютого 2011 року, не ініціювалась вищевказана експертиза.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення покладено на контролюючий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність посилання ним при прийняті податкового повідомлення-рішення на висновок фахівця експерта Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру "Експол" Гритченко А.В., складеного 21 лютого 2011 року. Клопотань про призначення судової експертизи, висновок якої міг бути належним та допустимим доказом щодо обґрунтованості прийнятого відповідачем рішення, останнім подано не було.

Також, Вищим адміністративним судом в ухвалі від 17 вересня 2014 року зазначено, що поміж іншим, поза увагою суду залишились доводи податкового органу, якими він обґрунтовував відсутність реального характеру поставок між позивачем та ТОВ "ТПП "Промкомплект", ТОВ "Форитех", ТОВ "Глоримет", зокрема з посиланням на відсутність доказів транспортування нафто-газоконденсатної суміші.

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу. Як встановлено пунктом 11.7 цих Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику. За змістом цієї норми товарно-транспортні накладні повинні у всякому разі бути в наявності як у покупця (вантажоотримувача), так і у продавця (вантажовідправника), безвідносно до умов договору поставки про зобов'язану сторону щодо доставки товару.

Зберігання, транспортування та облік нафтопродуктів має свої особливості в залежності від типу транспорту, яким вони транспортувались.

Відповідно до пункту 5.2.3 пункту 5.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за N 805/15496 (далі - Інструкція), під час надходження залізничних цистерн вантажоодержувач до приймання нафти або нафтопродукту має перевірити: відповідність фактичного номера і типу залізничної цистерни номеру і типу, зазначених у накладній; технічний стан залізничної цистерни на наявність механічних ушкоджень (ум'ятин, тріщин), справність зливних пристроїв. У разі виявлення несправності цистерни, через яку можлива втрата вантажу, слід вимагати від адміністрації залізничної станції перевірки маси вантажу в цистерні, а в разі встановлення нестачі - складання технічного акта за встановленою формою; наявність і цілісність пломб запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) і відбитків на них, відповідність відбитків на пломбах відбиткам, які зазначено у перевізних документах.

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900 (підпункт 5.4.1 цієї Інструкції).

Згідно з абзацом 3 підпункту 7.3.7 пункту 7.3 Інструкції на кожну завантажену цистерну, групу цистерн або маршрут оформляються залізнична накладна, дорожня відомість, її корінець і квитанція про приймання вантажу. До накладної додаються паспорт якості нафти або нафтопродукту, копія сертифіката відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні), у накладній зазначається номер аварійної картки згідно з Правилами безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16.10. 2000 N 567, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23.11.2000 за N 857/5078 (далі - Правила безпеки).

Підпунктом 7.5.6 пункту 7.5 встановлено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Кількість нафти і нафтопродуктів, що приймаються для зберігання під час надходження їх залізничним транспортом, визначається на підставі актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, а під час надходження автомобільним транспортом - на підставі ТТН. У разі відсутності нестач понад норми природних втрат допускається оформлення приймання нафтопродуктів за кількістю актами інших форм з використанням автоматичних систем оброблення інформації (пункт 14.6 Інструкції).

Отже, висновки судів про те, що відсутність товарно-транспортної накладної не є свідченням безтоварного характеру поставки нафтопродуктів, є помилковим. Такий вид товару, як нафтопродукти мають певні особливості як транспортування, так і обліку, отже, вказані документи мають бути у наявності у покупця.

Так, під час нового розгляду даної справи судом витребувано належні докази на підтвердження транспортування та позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних товарно-транспортних накладних типової форми № 1-ТН: від 18 серпня 2009 року № 18.08-0001, від 15 серпня 2009 року № 15.08-0001, від 19 серпня 2009 року № 19.08-0001, від 25 серпня 2009 року № 25/08-0001, № 25/08-0002/1 та № 25/08-0002/1, від 26 серпня 2009 року № 26/08/0001/1 та № 26/08/0001/2, від 31 серпня 2009 року № 31/08/0004/1 та № 31/08/0004/2, від 08 вересня 2009 року № 08/09/0003, від 10 вересня 2009 року № 10-09-0003, від 14 вересня 2009 року № 14-09-0003, від 17 вересня 2009 року № 17/09/0002, від 18 вересня 2009 року № 18/09/0002 та № 18-09-0002, від 26 вересня 2009 року № 26/12/0001, від 29 вересня 2009 року № 29/09/0001 та № 29/12/0001, від 08 жовтня 2009 року № 08.10-0003, від 12 жовтня 2009 року № 12.10-0005, від 20 жовтня 2009 року № 20.10-0004, від 09 листопада 2009 року № 09.11-0009, від 10 листопада 2009 року № 10.11-0006, від 17 листопада 2009 року № 17.11-0003, від 01 грудня 2009 року № 01.12-0003, від 02 грудня 2009 року № 02.12-0001, від 04 грудня 2009 року № 04.12-0001, від 15 грудня 2009 року № 15/12/0001 (а.с. 141-163, 168-175, т.4).

Перелічені товарно-транспортні накладні відповідають вищезазначеним вимогам діючого законодавства та не спростовані відповідачем в ході судового розгляду.

Крім того, суд наголошує, що позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", "якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту".

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту, визначену актом перевірки та відповіддю на заперечення на акт, за спірний період.

Суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знайшов у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і прийшов до висновку, що твердження контролюючого органу про наявність таких порушень ґрунтуються на його припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Суд не погоджується з позицією відповідача у справі з мотивацій, наведених вище та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми чинного законодавства, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте необґрунтовано та не на підставі закону, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення покладено на контролюючий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд приходить до висновку, визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 00512301/0 від 22 березня 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Актеон" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 00512301/0 від 22 березня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Актеон" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 28 листопада 2014 року .

Суддя І.Г. Ясиновський