Ухвала

від 25.11.2014 по справі 1-382/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №1-382/12 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст. 281 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю прокурора ОСОБА_5

підсудних ОСОБА_6 і ОСОБА_7

в їх інтересах адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляційною скаргою державного обвинувача по справі старшого прокурора Коростенської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_9 на постанову Коростенського міськрайонного суду від 15.09.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою вказаного суду 1-ої інстанції кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого у Коростенській колійній станції №122 ДТГО на ПЗЗ, мешканця АДРЕСА_1 , раніше несудимого та

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , приватного підприємця, в силу ст. 89 КК України несудимого, -

за ст. 185 ч.2 КК України - було повернуто прокурору Коростенської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в порядку ст. 281 КПК України (в редакції 1960 року) для проведення додаткового розслідування у зв`язку з істотною неповнотою та неправильністю проведеного досудового слідства.

За матеріалами справи, органом досудового слідства ОСОБА_7 і ОСОБА_6 були звинувачені у тому, що 13.04.2012 року близько 19-ї години за попередньою змовою на 144 кілометрі перегону Чоповичі-Шатрище в Коростенському районі таємно викрали 14 стикових болтів у зборі марки Р-65, 6 стикових накладок такої же марки, з`єднувач цепи у зборі, 4 відрізки залізничних рейок Р-65 на загальну суму 428 грн. 46 коп.

Дана справа, яка раніше неодноразово розглядалась судами 1-ої та апеляційної інстанції, першим вказаним судом була направлена Коростенському транспортному прокурору для організації додаткового розслідування й вирішення питань, зазначених у постанові.

Своє рішення суд мотивував тим, що під час провадження досудового слідства по кримінальній справі його орган допустив такі порушення вимог КПК, без усунення яких справа не може бути розглянута в суді по суті. Так, 16.06.2012 року /т.1, а.с. 163/ обвинувачений Камінський під час ознайомлення з матеріалами справи заявив клопотання „вважати дійсними його показання ті, де він фактично не визнавав вину, а інші, з визнанням винуватості, рахувати даними під тиском працівників міліції. Ця заява була залишена без реагування. Також у матеріалах провадження №1-34 пр-12 за скаргою адвоката ОСОБА_8 на дії органу дізнання та слідчого є інша скарга того ж адвоката, яка була залишена без відповіді.

Суд зробив висновок, що досудове слідство не дотримувалось вимог постанови Пленуму ВС України №6 від 30.05.2008 року Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах 1-ої інстанції, а також статей 228-232, 235, 249-1 і 281 КПК України в редакції 1960 року.

В апеляційній скарзі прокурор, який приймав участь у суді 1-ої інстанції, просить вказану постанову від 15.09.2014 року - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування своїх вимог вказує, що органом досудового слідства було виконано всі необхідні дії, однак суд порушив вимоги ст. 281 КПК 1960 року і не дотримувався роз`яснень, наданих у п.п. 8 і 9 постанови Пленуму ВС України №2 від 11.02.2005 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування. Відмовний матеріал за скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинувачених Камінського та ОСОБА_10 раніше досліджувався судом і у ньому є відповідна постанова /т.1, а.с. 419/.

Згідно ж до роз`яснень у ч.2 п.11 даної постанови Пленуму ВСУ, заява підсудного про застосування до нього незаконних методів слідства сама по собі не є підставою про повернення справи на додаткове розслідування, оскільки вона може бути перевірена в суді.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, думку прокурора, яка апеляційну скаргу підтримала, підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також у їх інтересах адвоката ОСОБА_8 , які заперечили проти неї, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду 1-ої інстанції, дійшла до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Згідно до вимог ст. 281 КПК України (в редакції 1960 року), кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування з огляду на неповноту чи неправильність попереднього слідства, в тому числі і у разі суттєвого порушення вимог кримінально-процесуального закону органами дізнання та попереднього слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Згідно роз`яснень, викладених у п.8 постанови Пленуму ВСУ № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Воно визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При цьому суд повинен керуватись роз`ясненнями, наданими у пунктах 9 ч.2 та 10 ч.4 цієї постанови.

За матеріалами справи і згідно до протоколу судового засідання 12.09.2014 року /т. 2, а.с. 33/, адвокат ОСОБА_8 в інтересах підсудних заявив усне клопотання про необхідність повернення даної кримінальної справи прокурору на додаткове розслідування у зв`язку з відсутністю реагування Коростенської транспортної прокуратури на його /адвоката/ скаргу на дії органу дізнання та слідчого по справі ОСОБА_11 . В заяві адвоката згадувалась також відсутність реагування на скаргу підсудного ОСОБА_6 , направлену у цю ж прокуратуру, щодо незаконних заходів впливу на нього.

У своєму рішенні суд 1-ої інстанції зробив категоричний висновок про порушення органом досудового слідства і прокурором вказаних у постанові вимог статей КПК України 1960 року і положень постанови Пленуму ВСУ №6 від 30.06.2008 року. Причому суд не звернув уваги на те, що в останній постанові регламентуються питання повернення справ прокурору саме з попереднього розгляду справи. Між тим, після скасування раніше винесеного судового рішення по даній справі, по неї 14.04., 07.05, 26.06., 23.07. та 12-15.09.2014 року вже відбувався розгляд по суті. Зокрема, 23.07.2014 року судом були опитані підсудні і суд призначив допит свідків та дослідження інших доказів. Фактично же, не дослідивши їх, суд за клопотанням адвоката прийняв передчасне рішення, яке не грунтується на вимогах закону і суперечить вищезгаданим роз`ясненням, викладеним у ч.2 п. 11 постанови Пленуму ВСУ від 11.02.2005 року.

В апеляційних доводах прокурора правильно зазначено, що у матеріалах кримінальної справи є відмовний матеріал №1/34пр-12, який раніше вже був досліджений судом безпосередньо /т. 1, а.с. 419/. Він містить скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах обох підсудних, у тому числі ОСОБА_6 , на дії органів дізнання та слідчого, зокрема, про ніби-то вчинений на того психологічний тиск на дізнанні та досудовому слідстві. Ця об`ємна і мотивована відповідним чином скарга на 4 аркушах на адресу транспортного прокурора датована 24.04.2012 року.

У цьому ж провадженні є не скасована, тобто діюча постанова слідчого Коростеньскої транспортної прокуратури від 04.05.2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи як проти слідчого ОСОБА_11 , так і проти оперуповноваженого БЗПВ СКР ЛВ на ст. Коростень - за відсутністю в їх діях складу злочинів за ст.ст. 364-365 КК України.

В постанові суду, як підстави для дослідування, згадується клопотання обвинуваченого Камінського під час виконання 16.06.2012 року вимог статей 218 і 220 КК України 1960 року /т. 1, а.с. 163/, у якому той просить вважати його певні показання дійсними, а інші - ні, як „дані під тиском працівників міліції. Про цей „тиск більше нічого не зазначено і не конкретизовано.

Також у постанові суду згадується скарга адвоката ОСОБА_8 на адреси 3-х посадових осіб /у тому числі - не процесуальних/ для їх реагування по даній справі, яка датована практично одразу після його першої вказаної скарги від 24.04.2012 року - тобто 28.04.2012 року. У цій скарзі адвоката також йдеться про застосування незаконних методів до Камінського і тиск на нього, а також на незаконні дії щодо самого адвоката і грубе ставлення з боку працівників міліції.

Якщо суд 1-ої інстанції дійшов до висновку, що мотивації у постанові, яку виніс слідчий прокуратури 04.05.2012 року, недостатньо для вирішення питань, які були підняті у вищевказаних клопотанні Камінського та скарзі адвоката щодо незаконних дій органів дізнання та досудового слідства саме відносно обвинуваченого Камінського, то це слід чітко зазначити у судовому рішенні. Такого обгрунтування своєї позиції суд не навів.

Між тим, зазначені питання вже обговорювались під час попереднього розгляду справи іншим складам суду, який 05.06.2013 року отримав відповідь на свій запит, а також наступні скарги ОСОБА_6 та його захисника /т.1, а.с. 295/, а також розглядав клопотання адвоката і виносив з цього приводу відповідну постанову 15.05.2013 року /т. 1, а.с. 292/.

, , ? 1- - - ? , ?и міг КПК України .

Колегія суддів вважає, що за таких обставин суд 1-ої інстанції дійшов до передчасного висновку про необхідність направлення справи прокурору для проведення додаткового розслідування.

Тому є підстави для скасування постанови суду і повернення кримінальної справи на новий судовий розгляд у той же суд.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 і 379 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію вищевказаного прокурора задовольнити.

Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2014 року про повернення на додаткове розслідування у Коростенську прокуратуру з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері кримінальної справи відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч.2 ст. 185 КК України - скасувати.

Направити дану справу на новий судовий розгляд в той же суд 1-ої інстанції.

Запобіжний захід підсудним залишити попередній - підписку про невиїзд.

Судді: