Ухвала

від 20.11.2014 по справі 813/6362/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2014 р. м. Київ К/800/64029/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

за участі представника позивача Лапшикової О.Г.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року у праві за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дій та розрахунку,

ВСТАНОВИЛА:

ДП «Укрспирт» звернулось до суду з адміністративним позовом до відповідача - ДЕІ у Львівській області у якому просив: 1) визнати протиправними дії службових осіб відповідача в частині внесення в акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ДП «Укрспирт» Великолюбінське місце провадження діяльності від 03.07.2013 року № 1186/04 - 1067 відомостей про наявність порушень п. 9 ст. 44 Водного кодексу України про забір підземних вод за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в період з 07.02.2012 року по 09.01.2013 року Великолюбінським МПД; 2) визнати неправомірним розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного використання підземних вод у кількості 414642 куб.м за період з 07.02.2012р. по 09.01.2013р. Великолюбінським МПД ДП «Укрспирт» підготовлений Державною екологічною службою Львівської області.

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.10.2013 року закрив провадження у адміністративній справі у частині вимоги про визнання неправомірним розрахунку розміру відшкодування збитків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказані судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У цій справі суди встановили, що Державною екологічною інспекцією у Львівській області відповідно до наказу про проведення планових перевірок від 07.06.2013 року за № 366-і/п проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Великолюбінське місце проведення діяльності.

За наслідками проведення перевірки працівниками Державної екологічної інспекції у Львівській області складено акт 03.07.2013 року № 1186/04-1067 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, в якому зафіксовано порушення Великолюбінським місцем проведення діяльності ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», а саме в період з 07.02.2012 року по 09.01.2013 року здійснювався забір підземних прісних вод без чинного дозволу на спецводокористування, чим порушено ст.ст. 6, 44, 48, 49, 110 Водного кодексу України.

Вирішуючи спір у частині вимог про визнання протиправними дій відповідача в частині внесення в акт перевірки висновків, суди керувалися тим, що справа, яка розглядається, є адміністративною. Проте цей висновок не можна визнати обґрунтованим.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464 (далі - Порядок № 464), згідно з яким акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання;

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини першої статті 17 КАС.

За змістом статті 10 Закону України від 05.04.2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки (ревізії), наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення ревізії; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу, (ревізії); дій щодо проведення ревізії без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до підпункту 4.19 пункту 4 Порядку № 464 якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Отже, предметом оскарження є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (у тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Позивач фактично оскаржує акт ревізії (висновки), що унеможливлює розгляд такого спору в судовому порядку

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Також, колегія суддів зазначає, що позовна вимога про визнання неправомірним розрахунку розміру відшкодування збитків, про задоволення якої просить позивач, також не може бути предметом розгляду в адміністративному суді, оскільки розрахунок не є актом у розумінні статті 17 КАС та сам по собі не породжує прав чи обов'язків для підприємства.

Керуючись статтями 157, 211, 221, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.10.2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дій у частині внесення в акт перевірки висновків.

В іншій частині рішення судів залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: